Ухвала

від 12.03.2024 по справі 910/12199/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про заміну сторони виконавчого провадження

12.03.2024Справа № 910/12199/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В, розглянувши спільну

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» та Приватного підприємства «Врегульований борг»

про заміну сторони виконавчого провадження

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг"

до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс"

про стягнення 22 445,23 грн.

за участю представників:

від позивача (заявника-1): не з`явився

від заявника-2: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулись Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» (далі - ТОВ «Київенерго-Борг», заявник-1, позивач) та Приватне підприємство «Врегульований борг» ( далі ПП «Врегульований борг», заявник-2, новий кредитор) зі спільною заявою про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) її правонаступником.

Подана заява мотивована тим, що право грошової вимоги до боржника - Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" за рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі від 14.12.2023 та додатковим рішенням Господарського суду від 12.01.2024 про розподіл судових витрат, які набрали законної сили, перейшло від первісного кредитора (ТОВ «Київенерго-Борг») до нового кредитора - ПП «Врегульований борг» на підставі договору про відступлення права вимоги № 16/050224-Ц від 05.02.2024, у зв`язку з чим заявники просить замінити стягувача його правонаступником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 вказана заява була прийнята до розгляду, призначено судове засідання.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, представники заявників подали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Отже, розглянувши подану заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що спільна заява ТОВ «Київенерго-Борг» та ПП «Врегульований борг» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі від 14.12.2023, яке набрало законної сили, позовні вимоги ТОВ «Київенерго-Борг» до КП «Житло-Сервіс» про стягнення 22 445,23 грн. було задоволено, стягнуто з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" заборгованість у сумі 22 445, 23 грн. та судовий збір в сумі 2 684, 00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду м. Києва від 12.01.2024 у даній справі з КП "Житло-Сервіс" стягнуто на користь ТОВ «Київенерго-Борг» витрати на правничу допомогу в сумі 3 000, 00 грн.

Також судом встановлено, що 05.02.2024 між ТОВ "Київенерго-Борг" (первісний кредитор) та ПП «Врегульований борг» (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги № 16/050224-Ц (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб щодо виконання ними грошових зобов`язань за договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді перед кредитором з оплати спожитої до 01.06.2018 теплової енергії від АТ "К.Енерго" (попередня назва - ПАТ "Київенерго") на загальну суму 1 451 552,94 грн, в тому числі за рішеннями судів, які залишаються невиконаними станом на 05.02.2024.

У відповідності до п. 1.2 договору перелік договорів на постачання теплової енергії у гарячій воді, угод про реструктуризацію заборгованості, ухвал, рішень суду, споживачів/боржників та сум грошових зобов`язань, право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається в додатку № 1 до цього договору. Всі права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора в момент підписання сторонами цього договору.

Із укладенням цього договору первісний кредитор відступає, новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених судовими рішеннями (ухвалами), угодами про реструктуризацію заборгованості та чинним законодавством України додаткових грошових зобов`язань (штраф, пеня, 3% річних, інфляційних нарахувань, судових витрат, витрат, пов`язаних з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-яких інших без виключень та обмежень), що можуть бути нараховані та/або можуть виникнути у зв`язку з неналежним виконанням споживачем (боржником) зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії за договорами та споживачами/боржниками, які зазначені у додатку № 1 до цього договору (п. 1.3).

Зокрема, згідно з п. 14 додатку № 1 до договору, первісний кредитор відступив на користь нового кредитора право вимоги щодо заборгованості Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" за рішенням Господарського суду м. Києва від 14.12.2023 та додатковим рішенням Господарського суду м. Києва від 12.01.2024 у справі № 910/12199/23 на загальну суму 28 129,23 грн. відповідно до договору № 7560288 від 19.02.2010, за яким виникло зобов`язання боржника перед первісним кредитором.

07.02.2023 новим кредитором направлено на адресу КП "Житло-Сервіс" повідомлення про заміну кредитора № 02-14/15/16-Ц, яким боржника було повідомлено про те, що ПП "Врегульований Борг", з дати підписання договору про відступлення права вимоги (цесії) № 16/050224-Ц від 05.02.2024, набуло право вимоги заборгованості на загальну суму 28 129,23 грн, з яких: 22 445,23 грн. - вартість теплової енергії, спожитої КП «Житло-Сервіс» за договором № 7560288 від 19.02.2010, 2684,00 грн. - судового збору та 3 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України однією із підстав заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 514 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

Тлумачення наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни, дарування, факторингу.

Частинами 1, 2, 5 статті 334 ГПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, згідно з положеннями статей 52, 334 ГПК України та ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" процесуальне правонаступництво, як перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи, відбувається у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Відтак, для вирішення питань можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 906/110/16, від 05.04.2018 у справі № 923/607/16, від 21.01.2019 у справі 916/65/18.

При цьому суд враховує, що процесуальне правонаступництво, в розумінні статті 52 ГПК України, допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, а право звернення із заявою про заміну сторони її правонаступником надано, зокрема, заінтересованій особі.

У даному випадку, оскільки за договором відступлення права вимоги № 16/050224-Ц від 05.02.2024 ТОВ «Київенерго-Борг» відступило Приватному підприємству «Врегульований борг» належні йому права вимоги зі стягнення заборгованості з КП "Житло-Сервіс" за договором № 7560288 від 19.02.2010, то такі обставини (правонаступництво у матеріальних правовідносинах) є підставою для заміни сторони (стягувача) у процесуальному сенсі.

З огляду на встановлені вище обставини суд дійшов висновку про наявність підстав для здійснення заміни стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» на його процесуального правонаступника - Приватне підприємство «Врегульований борг» у відносинах зі стягнення боргу за договором № 7560288 від 19.02.2010.

Разом з тим суд зважає на те, що процесуальне правонаступництво може відбуватися лише у зобов`язаннях або встановлених судом правовідносинах внаслідок зміни суб`єктів права або обов`язку, тобто має відбутися зміна у матеріальних відносинах, щодо яких розглянутий спір.

Так, стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає заміну кредитора саме у цивільному або господарському зобов`язанні. Заміна кредитора у зобов`язанні, як і саме зобов`язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов`язані з виконанням судового рішення, в тому числі, щодо стягнення/відшкодування судових витрат, характеру цивільно-правових не мають. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 910/9549/15.

У контексті викладеного сплата судового збору відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 14.12.2023 та витрат на правничу правову допомогу відповідно до додаткового рішення Господарського суду м. Києва від 12.01.2024, які було стягнуто з боржника, не є зобов`язанням в розумінні положень статті 509 Цивільного кодексу України.

Обов`язок сплатити судовий збір за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також сплата витрат на правничу допомогу під час розгляду справи за своєю суттю не є цивільним чи господарським зобов`язаннями, оскільки вони включаються до складу судових витрат, а не до предмету і ціни позову (які виникають з цивільних та господарських правовідносин), і, відповідно, їх процесуальний розподіл судом за результатами вирішення господарського спору між сторонами процесу в межах «позивач-відповідач» не є виникненням господарського чи цивільного зобов`язання в межах «кредитор-боржник».

У той же час із п. 1.3 договору відступлення права вимоги вбачається, що первісний кредитор відступає, новий кредитор, окрім іншого, набуває право вимоги щодо додаткових грошових зобов`язань, а саме - судових витрат.

Проте суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові по справі № 910/386/17 від 27.03.2019, за якою право вимоги на стягнення судових витрат не є і не може бути предметом відступлення права вимоги.

Так, суд касаційної інстанції у вказаній справі зазначив, що із системного аналізу норм ст. 52 ГПК України, ст. 512, 514 ЦК України слідує, що заміна кредитора чи боржника його правонаступником можлива лише в зобов`язанні. Відповідно до приписів частини першої ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. У зв`язку з цим Верховний Суд вважав безпідставною передачу кредитором прав його правонаступнику в частині стягнення судових витрат. Вказана правова позиція також була викладена у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 № 906/110/16, від 05.04.2018 у справі № 923/607/16.

За таких обставин, з огляду на викладене, суд вважає, що умови договору відступлення права вимоги № 16/050224-Ц від 05.02.2024 стосовно передачі новому кредитору права вимоги зі стягнення судових витрат протирічать положенням ст. 509, 512, 514 ЦК України, а значить - є нікчемними.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» та Приватного підприємства «Врегульований борг» про заміну сторони (стягувача) за рішенням Господарського суду м. Києва від 14.12.2023 та додатковим рішенням від 12.01.2024 у справі № 910/12199/23 підлягає частковому задоволенню (без судового збору та витрат на правничу допомогу).

За таких обставин, керуючись ст. 52, 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" та Приватного підприємства "Врегульований Борг" про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником задовольнити частково.

Замінити сторону (стягувача) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" (01011, місто Київ, вул. Рибальська, будинок 13, ідентифікаційний код 32826328) на його правонаступника - Приватне підприємство "Врегульований Борг" (01054, місто Київ, вул. Ярославів Вал, будинок 33-Б, ідентифікаційний код 45379482) за рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі № 910/12199/23 в частині стягнення основного боргу в розмірі 22 445 (двадцять дві тисячі чотириста сорок п`ять) грн. 23 коп.

У іншій частині заяви - відмовити.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 12 березня 2024 року.

Повний текст ухвали складений 18 березня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк.

Суддя Головіна К. І.