Рішення

від 08.12.2023 по справі 607/9634/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

08.12.2023 Справа №607/9634/22 Провадження № 2/607/222/2023

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю: секретаря судового засідання Щербая А.І.,

представника позивача адвоката Завацького В.М.,

представника відповідача ОСОБА_1

та третьої особи ОСОБА_2 адвоката Ковальчук Н.О.,

представника відповідача ДІАМ Кравченка Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства «Тернопільводоканал» до ОСОБА_1 , Державної інспекції архітектури та містобудування України, приватного нотаріуса Серкізовської Тетяни Леонідівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , Тернопільська міська рада про скасування акта про прийняття в експлуатацію та державної реєстрації права власності і закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи,

УСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Тернопільводоканал» (далі за текстом КП «Тернопільводоканал») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 , Управління Державної інспекції архітектури та містобудування в Тернопільській області, приватного нотаріуса Серкізовської Т.Л., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , Тернопільська міська рада про скасування акта про прийняття в експлуатацію та державної реєстрації права власності і закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Тернопільська міська рада є власником земельної ділянки з кадастром номером 6110100000:08:013:0030, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, а право оренди на вказану земельну ділянку належить ОСОБА_2 .

На вказаній земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлова будівля (торговий павільйон) продовольчий магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 22,2 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54985663 від 05.11.2020, зареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_3 . Право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна виникло у ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 05.11.2020, відповідно до якого ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв у дар вказану нежитлову будівлю (торговий павільйон).

Позивач зазначив, що спірна нежитлова будівля, розташована на земельній ділянці з кадастром номером 6110100000:08:013:0030, розміщена в межах охоронної зони проходження водопровідної мережі, яка забезпечує питною водою мікрорайон «Східний» у м. Тернополі, з грубим порушенням будівельних норм, які визначені додатком 8.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Так, 16.11.2021 працівниками КП «Тернопільводоканал» проведено обстеження водопровідної мережі на земельній ділянці з кадастром номером 6110100000:08:013:0030, за наслідками якого встановлено, що спірне нерухоме майно (продовольчий магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») розташоване з порушенням нормативних відстаней до водопровідної мережі.

За наслідками обстеження ОСОБА_1 наданий припис з вимогою усунути порушення шляхом забезпечення нормативної відстані до водопроводу або демонтування споруди до 22.11.2021.

23.11.2021 з метою перевірки виконання ОСОБА_1 припису, зазначеного в акті від 16.11.2021, працівниками КП «Тернопільводоканал» проводилось повторне обстеження водопровідної мережі на земельній ділянці з кадастром номером 6110100000:08:013:0030, за наслідками проведення якого встановлено, що ОСОБА_1 вимоги про дотримання правового режиму охоронних зон не дотримані.

На думку позивача, указані обставини свідчать про те, що спірне нерухоме майно розташоване на орендованій земельній ділянці з істотними порушеннями будівельних норм і правил, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, екологічній і санітарно-епідеміологічній безпеці міста, а тому з цих підстав документи, на підставі яких проведено реєстрацію речових прав, а також записи про проведену реєстрацію підлягають скасуванню.

За таких підстав позивач просить: 1) скасувати акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі (торговельного павільйону), загальною площею 22,2 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, а саме на нежитлову будівлю (торговельний павільйон), загальною площею 22,2 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1644046561101; 3) закрити розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу, які відкритті щодо об`єкта нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі (торговельного павільйону), загальною площею 22,2 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1644046561101.

29.07.2022 позовна заява залишена без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків. 01.08.2022 представник позивача усунув недоліки позовної заяви.

15.08.2022 відкрите провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання на 20.09.2022 та наданий сторонам строк для подання заяв по суті справи.

20.09.2022 підготовче засідання відкладене на 19.10.2022 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1

28.09.2022 засобами поштового зв`язку до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 , в якому відповідач позов не визнав, заперечував проти задоволення позову та просив у позові відмовити.

Відзив мотивований тим, що позивач навів опис обставин, подій та документів як підставу вмотивованості своїх вимог, які не відповідають дійсності та суперечать фактичним обставинам справи. Зокрема, обстеження водопровідної мережі на земельній ділянці з кадастром номером 6110100000:08:013:0030 працівниками КП «Тернопільводоканал» проводилось за відсутності ОСОБА_1 як власника об`єкта нерухомого майна, який розміщений на вказаній земельній ділянці, та ОСОБА_1 як власник майна про таке обстеження попереджений не був.

Також відповідач зазначив, що питання, чи проходять через земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:08:013:0030 інженерні мережі (водопровідні та/або каналізаційні), є спірним та потребує доказування. Відтак, виходячи із спірності питання проходження водопровідних та/або каналізаційних мереж, спірним є і питання стосовно охоронних зон та розташування об`єкта нерухомості в межах охоронних зон. Факт наявності та/або відсутності порушень користування охоронними зонами інженерних мереж має вирішуватися за наслідками вивчення питань, які потребують спеціальних знань.

При цьому відповідач також звернув увагу, що на даний час жодним юридичним документом не встановлено та не підтверджено будь-яких порушень будівельних норм при розташуванні на земельній ділянці за кадастровим номером 6110100000:08:013:0030 нежитлової споруди, в тому числі в частині порушення будівельних норм, охоронної зони проходження водопровідної мережі.

Також відповідач є власником спірного об`єкта нерухомого майна, яке правомірно набуте у власність на підставі договору дарування, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . При цьому відповідно до правовстановлюючих документів спірний об`єкт нерухомого майна був належним чином прийнятий в експлуатацію.

Крім цього, відповідач звернув увагу, що позивач не надав докази того, що розташування спірного об`єкта нерухомого майна здійснено всупереч будівельним нормам, положенням інших нормативних документів або що ОСОБА_1 уповноваженими органами притягнуто до відповідальності чи винесено йому приписи про усунення порушень.

Таким чином відповідач вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги є невиправданим і необґрунтованим втручанням у право власності.

28.09.2022 засобами поштового зв`язку до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_2 , у яких зазначено, що рішенням Тернопільської міської ради № 7/47/87 від 13.03.2020 «Про надання земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_2 » ОСОБА_2 терміном на 5 років надана в оренду земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:08:013:0030, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана земельна ділянка передана ОСОБА_2 на умовах строкового, платного користування для обслуговування нежитлової будівлі (торгового павільйону), придбаного в ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 23.07.2019, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 2774. При цьому впродовж всього часу ОСОБА_2 належним чином виконує обов`язки як землекористувача земельної ділянки. Разом з тим відповідно до договору дарування, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого 05.11.2020 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального Серкізовською Т.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 903, ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв у дар спірну нежитлову будівлю (торговий павільйон). При цьому ОСОБА_2 вважає, що заявлені позивачем вимоги до ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

19.10.2022 підготовче засідання відкладене на 16.11.2022 у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача приватного нотаріуса Серкізовської Т.Л. про дату, час та місце судового засідання.

16.11.2022 підготовче засідання відкладене на 08.12.2022 у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача приватного нотаріуса Серкізовської Т.Л. про дату, час та місце судового засідання.

08.12.2022замінено неналежноговідповідача УправлінняДержавної інспекціїархітектури тамістобудування вТернопільській областіна належноговідповідача Державнуінспекцію архітектурита містобудуванняУкраїни (даліза текстом ДІАМ). Відкладене підготовчезасідання усправі на 17.01.2023.

17.01.2023 оголошена перерва у підготовчому засіданні до 15.02.2023.

18.01.2023 засобами електронного зв`язку до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшов відзив відповідача Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якому відповідач позов не визнав, заперечував проти задоволення позову та просив у позові відмовити.

Відзив мотивований тим, що на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, в результаті пошуку за критеріями «місцезнаходження об`єкта» та «кадастровий номер земельної ділянки» інформація щодо реєстрації декларації або видачі сертифіката за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці за кадастровим номером 6110100000:08:013:0030, не виявлена.

При цьому в межах даної справи оскаржується акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта відповідно до Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на території Тернопільської області, які не є державної власністю, затвердженого розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації № 73 від 25.02.2000.

Так, відповідно до положень ДБН А.3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Основні положення», чинних на момент видачі оскаржуваного акта, об`єкти, які не є державною власністю, вводяться в експлуатацію за рішенням, що приймається державною технічною комісією. Державні технічні комісії призначаються районними та міськими виконкомами місцевих Рад народних депутатів. Акт державної технічної комісії затверджується органом, який призначив комісію. Підписаний та затверджений акт державної технічної комісії є рішенням про готовність до введення в експлуатацію об`єкта, підставою для включення даних про його введення в державну статистичну звітність, а також для оформлення права власності на збудований об`єкт.

Оскаржуваний акт виданий комісією, яка призначена рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 774 від 08.07.1998. Таким чином ДІАМ не є уповноваженим органом на скасування рішення державної технічної комісії, затвердженого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради.

Відтак зі змісту позовної заяви вбачається відсутність спірних правовідносин щодо дій та рішень посадових осіб ДІАМ, оскільки в позовній заяві не зазначено, в чому полягають порушення прав, свобод та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, з боку ДІАМ. Так само зі змісту позовних вимог та з огляду на те, що законодавством не передбачено повноваження ДІАМ щодо скасування рішень органів місцевого самоврядування, не зазначено, якими діями ДІАМ можливе відновлення ймовірно порушеного права позивача.

15.02.2023 підготовче засідання відкладене на 08.03.2023 за клопотанням представника позивача.

08.03.2023 задоволене клопотання представника позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи. На час проведення експертизи провадження у справі зупинене.

25.07.2023 провадження у справі поновлене у зв`язку з залишенням ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.03.2023 без виконання у зв`язку з несплатою учасниками справи вартості судової будівельно-технічної експертизи. Призначене підготовче судове засідання у справі на 30.08.2023.

30.08.2023 підготовче засідання відкладене на 03.10.2023 за клопотанням представника позивача.

03.10.2023 усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.11.2023 та на 09.11.2023.

01.11.2023 судове засідання відкладене на 09.11.2023 у зв`язку з неявкою представника відповідача ДІАМ.

09.11.2023 відповідно до визначеного судом порядку з`ясування обставин справи та дослідження доказів судове засідання відкладене на 08.12.2023.

08.12.2023 без виходу до нарадчої кімнати усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про призначення виїзного судового засідання.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Завацький В.М. позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити повністю. Додатково пояснив, що факт порушення будівельних норм внаслідок будівництва спірного нерухомого майна підтверджується актом обстеження водопровідної мережі та фототаблицями, доданими до позовної заяви. Зазначив, що припис стосовно усунення порушень надсилався власнику нерухомого майна, яким позивач вважав ОСОБА_2 , оскільки не мав доступу до відповідних відомостей та не міг перевірити таку інформацію.

У судовому засіданні представника відповідача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Ковальчук Н.О. позов не визнала з підстав, зазначених у відзиві та у письмових поясненнях третьої особи, та просила у позові відмовити повністю. Додатково пояснила, що позивач не довів порушення своїх прав унаслідок порушення ОСОБА_1 будівельних норм, оскільки такі порушення мають встановлюватися відповідним висновком експерта. Зауважила, що проходження водопровідних мереж поруч зі спірним нерухомим майном має доводитись результатом відповідної геодезичної зйомки, яка здійснена не була. Звернула увагу, що ні про первинне обстеження, ні про наявність порушень, ні про необхідність їх усунення ОСОБА_1 позивачем повідомлений не був. Зазначила, що акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію спірного нерухомого майна виданий ще до набуття ОСОБА_1 права власності на таке майно. Також зауважила, що у позові позивач посилається на порушення ДБН, які ще не діяли на момент прийняття в експлуатацію спірної нежитлової будівлі. Вважає, що акт державної технічної документації вичерпав свою дію унаслідок його затвердження рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради. Відтак скасування такого акта без скасування зазначеного рішення є неможливим та не призведе до захисту прав позивача. Також вважає, що неможливо скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно без скасування договору дарування, на підставі якого таке право власності виникло.

У судовому засіданні представник відповідача ДІАМ Кравченко Я.В. позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві, та просив у позові відмовити повністю.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 не з`явилися, однак приймають участь у судовому процесі через свого представника.

У судове засідання відповідач приватний нотаріус Серкізовська Т.Л. та представник третьої особи Тернопільської міської ради, належним чином повідомлені про дату, час і місце цього судового засідання, не з`явилися. Правом подання відзиву та пояснень третьої особи учасники справи не скористалися. Заяви чи клопотання на день розгляду справи до суду не надходили.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Частина 1 ст. 2 ЦПК України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зч.2,3ст.16ЦК Україниспособами захистуцивільних правта інтересівможуть бути: 1)визнання права; 2)визнання правочинунедійсним; 3)припинення дії,яка порушуєправо; 4)відновлення становища,яке існувалодо порушення; 5)примусове виконанняобов`язкув натурі; 6)зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8)відшкодування збитківта іншіспособи відшкодуваннямайнової шкоди; 9)відшкодування моральної(немайнової)шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Суд встановив, що згідно з договором дарування від 05.11.2020 ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв в дар нежитлову будівлю (торговий павільйон) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 22,2 кв. м. Нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 0,0024 га, кадастровий номер 6110100000:098:013:0030. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовською Т.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 903 (т. 1 а.с 10).

Указане також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 231431126 від 06.11.2020 (т. 1 а.с. 35).

13.05.2020 між Тернопільською міською радою (орендодавцем) та ОСОБА_2 (орендарем) укладений договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 0,0024 га, кадастровий номер 6110100000:098:013:0030, у тому числі під соціально-культурними об`єктами. На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: нежитлова будівля. Об`єкти інфраструктури: водопровід. Відсутні недоліки, що можуть перешкоджати ефективному використанню земельної ділянки. Строк дії договору терміном на 5 років з 13.03.2020 до 13.03.2025. Також 20.01.2021 сторони уклали додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 13.05.2020 (т. 1 а.с. 11-12, 16 зв.бік, 17, 17 зв.бік).

Указане також підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (т. 1 а.с. 13, 34, 132-137).

Щодо заявлення позовних вимог до Державної інспекції архітектури та містобудування України суд зазначає таке.

Пунктом 1 Положення про державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 (далі за текстом Положення № 1340), визначено, що Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з п. 3 Положення № 1340 основним завданням ДІАМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил територіальними органами ДІАМ, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.

Відповідно до пп. 4 п. 4 Положення № 1340 ДІАМ відповідно до покладених на неї завдань:

- проводить перевірки законності рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду;

- видає обов`язкові до виконання приписи щодо: усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності об`єктами нагляду;

- скасовує чи зупиняє дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених законом повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з одночасним складенням протоколу відповідно доКодексу України про адміністративні правопорушеннята подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті ДІАМ.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органівдержавного архітектурно-будівельногоконтролю належать: 1)структурні підрозділиз питаньдержавного архітектурно-будівельногоконтролю Київськоїта Севастопольськоїміських державнихадміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

При цьому процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі за текстом Порядок № 553).

Відповідно до п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркоювважається перевірка,що непередбачена планомроботи органудержавного архітектурно-будівельногоконтролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (п. 7 Порядку № 553).

Згідно з п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

В обґрунтування позовних вимог до ДІАМ позивач зазначив, що згідно з актом державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від грудня 2000 року комісія прийняла в експлуатацію торговий павільйон з продажу продовольчих товарів по пр. Ст.Бандери (т. 1 а.с. 32-33). Однак позивач вважає, що даний об`єкт нерухомого майна побудований з істотним порушенням державних будівельних норм та, як наслідок, є самочинним будівництвом, а тому вказаний вище акт від грудня 2000 року підлягає скасуванню.

Разом з тим зазначені вище норми законодавства спростовують доводи позивача у цій частині, оскільки їх системний аналіз не дає підстав дійти висновку, що скасування акта державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта належить саме до компетенції та повноважень ДІАМ. При цьому докази бездіяльності відповідача у частині нездійснення нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, під час провадження ними містобудівної діяльності, позивач суду не надав. Зокрема, позивач не довів, що вживав заходи з метою повідомлення ДІАМ про встановлені, на думку позивача, порушення будівельних норм під час розміщення нежитлової будівлі (торгового павільйону) за адресою: АДРЕСА_1 , що давало б підстави відповідачу здійснити позапланову перевірку та вжити відповідних заходів у разі виявлення таких порушень.

Позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно, а також в частині закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи, які відкритті щодо спірного нерухомого майна, також не можуть бути заявлені до ДІАМ, оскільки належними відповідачами в цій частині є особа, право власності якої не визнається позивачем, та державний реєстратор, до повноважень якого належить здійснення реєстраційних дій.

Указане дає підстави дійти висновку, що ДІАМ не є належним відповідачем у цій справі щодо жодної із заявлених вимог, що є самостійною підставою для відмови у позові, а тому у позові в частині позовних вимог до ДІАМ слід відмовити.

Щодо позовних вимог по суті зазначає таке.

Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію об`єктів нерухомості та будівельні норми регулюються Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом Держбуду України № 273 від 05.12.2000 (далі за текстом - Положення № 273); ДБН А.3.1-3-94 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженими наказом Держкоммістобудування України № 48 від 05.10.1994 (далі за текстом - ДБН А.3.1-3-94); ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, затвердженими наказом Держкоммістобудування № 44 від 17.04.1992 (далі за текстом ДБН 360-92), в редакції, чинній на момент видачі акта державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Так, Положення № 273 встановлює порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об`єктів.

Положення обов`язкове для застосування усіма суб`єктами будівництва незалежно від форм власності, відомчої належності та джерел фінансування.

Пункт 3.11. Положення № 273 визначає, що індивідуальним забудовникам житлових будинків, господарських та побутових споруд дозволи на виконання будівельних робіт надаються на підставі заяви забудовника, документа, що посвідчує право власності чи право користування 9у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, дозволу на будівництво об`єкта містобудування, який видається відповідним органом виконавчої влади, проектної документації, погодженої місцевими органами у правах містобудування і архітектури, а також зобов`язання виконавця робіт, якщо будівництво здійснюється підрядним способом.

Згідно з п. 3.8.-3.11. ДБН А.3.1-3-94 рішення про прийняття об`єктів в експлуатацію можуть прийматися державними технічними комісіями тільки по тих об`єктах, які закінчені будівництвом в обсязі, передбаченому проектом, та підготовлені до експлуатації.

Результатом роботи державної технічної комісії є складання і підписання акта державної технічної комісії, в якому приймається рішення про введення об`єкта в експлуатацію.

Акт державної технічної комісії затверджується органом, який призначив цю комісію.

Підписаний та затверджений акт державної технічної комісії є підставою для включення даних про його введення в державну статистичну звітність, а також для оформлення права власності на збудований об`єкт.

При цьому п. 9.1.1., 9.1.2. Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 30 від 05.07.1995 (в редакції, чинній станом на прийняття в експлуатацію спірної будівлі) визначають, що зовнішні системи подачі і розподілу води повинні забезпечувати безперебійне і надійне постачання споживачам питної води, якість якої відповідає санітарним нормам і вимогам чинного державного стандарту «Вода питна».

Одним з головних завдань технічної експлуатації систем подачі і розподілу води є нагляд за станом водопровідної мережі, споруд, пристроїв і обладнання на ній, технічне утримання мережі, усунення засмічень, промерзання тощо.

Нагляд за станом мережі повинен здійснюватися в процесі обходу трас трубопроводів шляхом огляду та перевірки дії споруд і обладнання мережі (п. 9.2.1. Правил).

Згідно з вимогами додатку 8.1 (обов`язковий) ДБН 360-92 відстань по горизонталі (у світлі) від найближчих підземних мереж до фундаментів будівель та споруд має становити від водопроводу і напірної каналізації 5,0 м.

Системний аналіз зазначених вище положень нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що станом на момент прийняття в експлуатацію нежитлової будівлі (торгового павільйону) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 22,2 кв. м, існували вимоги щодо розміщення об`єкта нерухомості по відношенню до системи водопроводу, про порушення яких зазначає позивач, та за умови порушення таких вимог при будівництві дане нерухоме майно в експлуатацію прийняте бути не могло.

Разом з тим, як зазначив суд вище, рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 774 від 08.07.1998 призначена державна технічна комісія, до складу якої у тому числі входив начальник інспекції держбудконтролю управління містобудування та архітектури. Комісія прийняла рішення у формі акта про прийняття в експлуатацію зазначеного вище торгового павільйону. Указаний акт затверджений рішенням Тернопільського міськвиконкому № 183 від 14.02.2001 (т. 1 а.с. 32-33).

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, обґрунтовуючи вимогу про наявність порушення будівельних норм під час будівництва нежитлової будівлі (торгового павільйону) за адресою: АДРЕСА_1 , позивач зазначив, що такі порушення підтверджуються актами обстеження водопровідних та каналізаційних мереж, а також фототаблицями.

Суд встановив, що власником спірного нерухомого майна з 05.11.2020 є ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про основи містобудування» (далі за текстом - Закон) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону).

Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (п. 9 Порядку № 553).

Крім того, п. 16-20 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

При цьому реалізація права суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю безпосередньо залежить від обізнаності (повідомлення) останнього про намір відповідного органу або його посадових осіб щодо проведення перевірки і з`ясування цього питання як необхідної передумови для притягнення особи до відповідальності.

Так, як встановив суд, 16.11.2021 комісія у складі службових осіб позивача здійснила обстеження водопровідних та каналізаційних мереж на території земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:098:013:0030. Комісія виявила, що магазин продовольчих товарів встановлений з порушенням нормативних відстаней до водопровідної мережі (додаток 8.1 (обов`язковий) ДБН 360-92).

Комісія винесла припис: усунути порушення шляхом забезпечення нормативної відстані до водопроводу або демонтувати споруду до 22.11.2021 (т. 1 а.с. 18).

При цьому обстеження проводилось за відсутності представника власника та в акті зазначено, що останній належним чином повідомлений рекомендованим листом від 05.11.2021.

На підтвердження цих обставин позивач надав повідомлення «Про необхідність дотримання охоронної зони інженерних мереж КП «Тернопільводоканал» № 3338/21 від 05.11.2021 (т. 1 а.с. 30). Таке повідомлення адресоване та скероване на ім`я ОСОБА_2 . Докази отримання повідомлення адресатом суду не надані.

Також 16.11.2021 комісія у складі службових осіб позивача здійснила обстеження водопровідних та каналізаційних мереж на території земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:098:013:0030. Комісія виявила, що порушення в частині в охоронній зоні не усунені. Обстеження проводилось за відсутності представника власника.

При цьому позивач надав повідомлення «Про необхідність дотримання охоронної зони інженерних мереж КП «Тернопільводоканал» № 3498/21 від 18.11.2021 (т. 1 а.с. 31). Таке повідомлення адресоване та скероване на ім`я ОСОБА_2 . Докази отримання повідомлення адресатом суду не надані.

Відтак,надаючи оцінкутаким доказам,суд доходитьвисновку,що позивач,не будучисуб`єктом,уповноваженим наздійснення державного архітектурно-будівельного контролю, здійснив такий контроль на території земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:098:013:0030 щодо нежитлової будівлі (торгового павільйону) за адресою: АДРЕСА_1 без повідомлення її власника ОСОБА_1 як щодо проведення первісного обстеження, так і щодо виявлення порушень та необхідності їх усунення.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.02.2021 у справі № 815/2368/18, факт проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої суб`єктом містобудування особи або попереднього неповідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, свідчить про допущення грубого, а не формального порушення органом порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відтак указане дає підстави дійти висновку, що позивач не надав суду належні та достатні докази на підтвердження того, що нежитлова будівля (торгового павільйону) за адресою: АДРЕСА_2 , побудована з істотним порушення будівельних норм та стандартів, а також що акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від грудня 2000 року складений із порушенням вимог чинного на той час законодавства та підлягає скасуванню.

При цьому суд зауважує, що самі по собі фотознімки об`єктів нерухомості (т. 1 а.с. 18-28) та викопіювання з топографо-геодезичного плану магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (т. 1 а.с. 14) не є належним підтвердженням обставин, що підлягають встановленню під час даного судового розгляду, оскільки на фотознімках зазначений інший кадастровий номер земельної ділянки, а саме 6110100000:098:013:0013, а план складений інженером ВТВ Білоус А.Р., який, як підтвердив у судовому засіданні представник позивача, не володіє професією топографа-геодезиста та не має сертифіката спеціаліста у даній галузі.

Суд звертає увагу, що для забезпечення процесуального права позивача на подання доказів суд задовольнив клопотання позивача та призначив у даній справі судову експертизу. Однак така експертиза проведена не була через нездійснення її оплати позивачем.

Крім цього, суд приймає до уваги тривалість часу, протягом якого спірна нежитлова будівля розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6110100000:098:013:0030 та експлуатується різними її власниками, а також невжиття позивачем жодних мір реагування щодо цих обставин, що дає підстави критично оцінювати доводи позивача, що розташування такого об`єкта нерухомості перешкоджає позивачеві належним чином здійснювати свої зобов`язання щодо експлуатації мережі водопроводу.

При цьому, як зазначив суд вище, позивач, не будучи уповноваженим на проведення перевірки щодо дотримання будівельних норм та видачі за її наслідками приписів, видав припис щодо необхідності усунення виявлених порушень, у тому числі і шляхом демонтажу об`єкта нерухомості.

Разом зтим судзазначає,що усівказані уданому судовомурішенні положеннянорм законуу сукупностідають підставидійти висновку,що позивач,здійснивши обстеженняналежних йомуводопровідних мережта виявившипорушення усфері містобудівноїдіяльності,державних будівельнихнорм,стандартів іправил,зобов`язаний бувповідомити проце уповноважений наздійснення державного архітектурно-будівельного контролю орган, що давало б підстави для проведення позапланової перевірки відповідно до Порядку № 553 та у подальшому для звернення до суду у разі неусунення виявлених порушень з позовом про примусове знесення об`єкта нерухомості.

Так, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Таким чином під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (п. 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, п. 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

Суд вважає, що подання даного позову зумовлене необхідністю відновлення порушеного, на думку позивача, права належного доступу до мережі водопроводу з метою належної її експлуатації. Суд зазначає, що саме по собі задоволення позовних вимог у цій справі щодо скасування акта державної технічної комісії, скасування державної реєстрації права власності та закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи не призведе до бажаного позивачем результату, за отриманням якого позивач звернувся з цим позовом.

Ефективним способом захисту порушених прав позивача має бути вимога про знесення такого об`єкта нерухомого майна, будівництво якого, на думку позивача, є здійсненим з істотним порушенням будівельних норм та свідчить про те, що таке є самочинним будівництвом.

При цьому скасування державного акта технічної комісії, навіть за умови скасування правооформлюючого рішення органу місцевого самоврядування, яким такий акт затверджений, та виданого на його підставі правовстановлюючого документа (хоча такі вимоги позивачем і не заявлялись) не забезпечує усунення порушень, спричинених самочинним будівництвом.

Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від24.03.2021 у справі № 200/2192/18, від 30.08.2022 у справі № 920/750/20, від 30.09.2022 у справі № 201/2471/20 та від 21.09.2022 у справі № 461/3490/18.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов не є обґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 7443 грн. Відтак з урахуванням вказаних норм закону сплачений судовий збір слід покласти на позивача.

Також відповіднодо ч.8ст.141ЦПК Україниадвокат КовальчукН.О.до звершеннясудових дебатівзробила уснузаяву проподання доказівна підтвердженнярозміру судовихвитрат,які понесливідповідач ОСОБА_1 та третяособа ОСОБА_2 у зв`язкуз розглядомцієї справи,протягом п`ятиднів післяухвалення рішеннясуду.При цьомуадвокат КовальчукН.О.не заперечувала,що уподаному відзивіна позовнузаяву тау поясненняхтретьої особине вказувалаорієнтовний розрахунокрозміру судовихвитрат,які відповідачта третяособа очікуютьпонести узв`язку зрозглядом цієї справи.

Так,ч.1,2ст.134ЦПК Українивизначають,що разомз першоюзаявою посуті спорукожна сторонаподає досуду попередній(орієнтовний)розрахунок сумисудових витрат,які вонапонесла іякі очікуєпонести взв`язку ізрозглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При вирішенні даного питання суд приймає до уваги те, що у відзиві на позовну заяву відповідач не вказував орієнтовний розрахунок розміру судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи. Так само і у поясненнях третьої особи ОСОБА_2 не вказувала орієнтовний розрахунок розміру судових витрат, які очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи.

При цьому розгляд даної справи здійснювався протягом тривалого строку, під час якого проводилось чимало судових засідань, в межах яких відповідач та третя особа також не були позбавлені можливості подати суду орієнтовний розрахунок сум судових витрат. Однак такі дії вчинені не були.

З урахуванням викладеного відповідно до вимог ч. 2 ст. 134 ЦПК України суд доходить висновку про відмову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відшкодуванні судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 133, 134, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У позові комунального підприємства «Тернопільводоканал» до ОСОБА_1 , Державної інспекції архітектури та містобудування України, приватного нотаріуса Серкізовської Тетяни Леонідівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , Тернопільська міська рада про скасування акта про прийняття в експлуатацію та державної реєстрації права власності і закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи відмовити повністю.

Судовий збір у сумі 7443 (сім тисяч чотириста сорок три) гривні покласти на позивача комунальне підприємство «Тернопільводоканал».

Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відшкодуванні судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: комунальне підприємство «Тернопільводоканал», місцезнаходження: вул. Старий Поділ, буд. 7, м. Тернопіль; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03353845.

Представник позивача: адвокат Завацький Вячеслав Михайлович, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Представник відповідача та третьої особи: адвокат Ковальчук Надія Олегівна, місцезнаходження: АДРЕСА_6 .

Відповідач:Державна інспекціяархітектури тамістобудування України, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44245840.

Відповідач: приватний нотаріус Серкізовська Тетяна Леонідівна, місцезнаходження: вул. Микулинецька, буд. 3А, м. Тернопіль.

Третя особа: Тернопільська міська рада, місцезнаходження: вул. Листопадова, буд. 5, м. Тернопіль; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34334305.

СуддяІ. В. Марциновська

Повне судове рішення складене 15.12.2023.