Рішення

від 05.12.2023 по справі 175/2285/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/2285/23

Провадження № 2/175/589/23

05 грудня 2023 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області

в складі:головуючого судді Бойко О.М.

за участю секретаря судового засідання Бабко-Малої В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської громади Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Миколаївської сільської громади Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

В позовній заяві просить суд визначити ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці з дня набрання законної сили рішення суду.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, у вигляді земельної ділянки (пай) площею 2.000 га в межах згідно планом, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, яку ОСОБА_3 успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт складено не було.

ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_3 .

Після похорону ОСОБА_3 (18.02.2022 року) через 6 днів розпочалась військова агресія рф проти України.

І тому, позивачка пояснює, що вона є мамою неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спасаючись від війни, хвилюючись за життя дитини, терміново покинула Україну, переселившись тимчасово в Німеччину.

Викладене підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , де в розділі візи є відмітка про в`їзд позивачки у Республіку Польща 14.04.2022 року.

Крім цього, Відомством з питань громадської безпеки та порядку району МАЙН-Таунус м. Гофгайм їй було направлено повідомлення про необхідність подання заяви на отримання міграційної довідки.

Позивачка повернулась в Україну в м. Дніпро 10.04.2023 року та після приїзду в Україну ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Насобіної Тетяни Володимирівни з заявою про прийняття спадщини - земельної ділянки (пая) для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 12211485600:01019:0016, розташованого на території Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, розміром 2.000 га, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

18.04.2023 року приватним нотаріусом Насобіною Т.В. була заведена спадкова справа № 18/2023 до майна ОСОБА_3 .

Але, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.04.2023 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав порушення шестимісячного строку для прийняття спадщини. Копія постанови нотаріуса додається до матеріалів позовної заяви.

Позивач вважає, що пропустила строк прийняття спадщини з поважних причин і змушена звернутися до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2023 року витребувано від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Насобіної Тетяни Володимирівни копію спадкової справи після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (номер спадкової справи нотаріуса 18/2023).

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача - Миколаївської сільської громади Дніпропетровського району, Дніпропетровської області у судове засідання не з`явився, клопотань не надав.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши наданні докази, суд встановив, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що був складений 18.04.2023 року актовий запис №03, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18.04.2023 року серії НОМЕР_3 , виданий Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка (пай) площею 2.000 га в межах згідно планом, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, яку ОСОБА_3 успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 568300, виданого 10.01.2008 року Дніпропетровською районною державною адміністрацією, згідно розпорядження № 1746-р від 15.12.2006 року і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010812000071, кадастровий номер земельної ділянки 1221485600:01:019:0016.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , актовий запис №45, від 12.03.1971 року, ОСОБА_1 має батьків: батька - ОСОБА_7 та мати ОСОБА_8 .

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 06.11.1973 року, актовий запис №53, серії НОМЕР_5 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було розірвано. Прізвище матері позивачки було змінено на дошлюбне « ОСОБА_9 »

Після цього ОСОБА_10 уклала шлюб із ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про шлюб від 17.10.1981 року, актовий запис №20, серія НОМЕР_6 та її прізвище стало « ОСОБА_11 ».

Згідно, наданої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Насобіною Т.В., копією матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 не заводилася, спадкова справа відсутня.

Згідно Постанови Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Насобіної Т.В. від 24.04.2023 року позивачці ОСОБА_1 роз`яснено, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 сплив, оскільки заяву про прийняття спадщини не було подано в встановлений строк, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини позивачці роз`яснено про право звернення до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, судом встановлено, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори спадкоємці не зверталися, спадкова справа не заводилася, відповідне повідомлення ОСОБА_1 не надсилалося. Спадкова справа була відкрита вперше лише за заявою ОСОБА_1 .

Строк для подання заяви про прийняття спадщини у позивачки минув 16.08.2022 року, з вказаним позовом позивачка звернулася до суду 17.05.2023 року, тобто минув значний проміжок часу між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви, проте позивачкою були зазначенні причини поважності строку для прийняття спадщини.

У зв`язку із збройною агресією рф проти України позивачка була вимушена поїхати за межі території України, оскільки була налякана та вважала за необхідне захистити свою неповнолітню доньку ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Лише у квітні 2023 року позивачка отримала можливість повернутись до України для вирішення питання спадкового майна.

Згідно зіст. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1ст. 1222 ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Статтями 1216-1218 ЦК Українипередбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст.1220-1221,1223 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Разом з тим, позивач наведених вище вимог закону не дотрималася та після відкриття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.

Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини безпосередньо стосується прав, свобод, інтересів та (або) обов`язки спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року по справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19), від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 30 квітня 2020 року по справі № 352/382/18 (провадження № 61-40424св18), від 30 вересня 2020 року по справі № 361/1953/18(провадження № 61-16095св19), від 07 жовтня 2020 року по справі № 234/17511/19 (провадження № 61-8215св20).

Отже, при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України суду з метою встановлення кола спадкоємців за заповітом і за законом, які прийняли спадщину, необхідно у тому числі перевіряти наявність заведеної нотаріусом спадкової справи.

При зверненні спадкоємця, у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, а при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково окрім зазначеного перевіряє наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, позивачем доведено, що вона мала поважні причини пропуску строку для звернення до нотаріальної контори для прийняття спадщини внаслідок запровадження на території України воєнного стану, внаслідок збройної агресії рф.

Згідно тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України, надане судам у пункті 24 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснення, до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини відносяться причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця таких перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року в справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року в справі № 6-1486цс15 та в постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року в справі № 372/2383/16-ц, від 27 лютого 2020 року в справі № 419/3788/17.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 26 червня 2019 року в справі № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан та Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-IX (зі змінами, внесеними Указом від 17 травня 2022 року № 342/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2264-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 574/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2501-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 758/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2739-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 59/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2916-IX), та Указом Президента України від 1 травня 2023 року№ 255/2023, затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року №№ 3058-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Таким чином, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Окрім того, суд зазначає, що позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 1320цс17.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно керуватися тим, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Правова позиція, висловлена Верховним судом України при розгляді справи № 6-1486цс15, передбачає, що, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд приймає до уваги наведені позивачкою причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері та вважає їх поважними, враховуючи принцип верховенства права та дотримуючись розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленомустаттею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з визначенням тримісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини з моменту набрання рішенням законної сили. Суд вважає такий строк достатнім для реалізації позивачем права на подання заяви про прийняття спадщини.

Судові, за заявою позивача залишити за нею.

На підставі викладеного, ст.ст. 1216, 1218, 1261, 1269, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 77, 80, 81, 206, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Миколаївської сільської громади Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці з дня набрання законної сили рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бойко О.М.