Рішення

від 12.12.2023 по справі 335/2029/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/2029/23 2/335/1190/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Геєць Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Шарової А.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Мамедової І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_1 , до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення коштів.

В обґрунтуваннясвоїх вимогзазначав,що 16.03.2021 року о 16.10 годині у м. Запоріжжі ОСОБА_3 , який працює інженером ТОВ «Автоформула Центр» (код ЄДРПОУ 33921034), керував транспортним засобом RENAULT LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Атовформула Центр» (код ЄДРПОУ 33921034) по бульвару Шевченка, на регульованому перехресті з вул. Перемоги при повороті ліворуч не надав переваги в русі транспортному засобу VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку прямо та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 16.6 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Власником транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу предмету лізингу та Договору фінансового лізингу №ZPH0A!00000211 від 04.04.2019 року.

ОСОБА_3 у справі №334/2115/21 свою вину у вчиненні правопорушення визнав.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.04.2021 року по справі № 334/2115/21 громадянина ОСОБА_3 , працівника ТОВ «Автоформула Центр», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Автоформула Центр», як власника наземного транспортного засобу, RENAULT LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування».

19.03.2021 року було надано заяву про дорожньо-транспортну пригоду до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», але зазначена заява залишилась без відповіді.

Для визначення суми невідшкодованих збитків позивачем було замовлено та проведено автотоварознавче дослідження колісного транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням аварійних пошкоджень КТЗ внаслідок ДТП.

Відповідно до висновку спеціаліста-автотоварознавця ОСОБА_5 звіт № 35 від 25.05.2021 року щодо визначення матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті ДТП, сума матеріального збитку завданого позивачеві, як власнику легкового автомобілю, в результаті його пошкодження склала 68704,04 грн.

Позивачем було додатково понесено витрати для проведення вказаного дослідження у вигляді оплати послуг автотоварозпавця ФОП ОСОБА_5 у розмірі 2500,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт та рахунком від 13.05.2022 року.

ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», розглянувши описаний вище страховий випадок (ДТП), прийняло рішення про відмову відшкодування страхового відшкодування.

Страхове відшкодування не було виплачено взагалі та матеріальний збиток завданий позивачу не відшкодований.

Таким чином, сума належних до відшкодування збитків складає: 68704,04грн + 2500,00 грн = 71204,04 грн.

Згідно ст. 36 п.36.5. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Таким чином, останнім днем виплати страхового відшкодування є 18.06.2021 року, враховуючи що на момент подання позовної заяви (16.02.2023 року, відповідач не виконав своє зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування кількість прострочених днів становить 609 днів, а сума пені, відповідно до вимог ст. 36 п. 36.5. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» становить 36 184,05 гривень.

Крім того, позивач зазначив, що внаслідок події ДТП йому була завдана моральна шкода, внаслідок стресу пов`язаного з дорожньо-транспортною пригодою, стресом внаслідок зіткнення, внаслідок витрачання часу на оформлення ДТП на захист своїх прав та інтересів, при цьому, порушилися його звичні зв`язки, внаслідок чого він був позбавлений можливості користуватись чи розпоряджатись своїм автомобілем. З огляду на таке вбачає спричинення моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 10000 гривень.

З оглядуна викладене,позивач просивсуд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, ЄДРПОУ 33908322, м. Київ, вул. Борщагівська, буд.154) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду у розмірі 71204,04 грн., пеню у розмірі 36 184,05 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

У квітні 2023 року позивач уточнив позовні вимоги, вказавши, що відповідно до висновку спеціаліста-автотоварознавця ОСОБА_5 звіт № 35/2 від 10.04.2023 року щодо визначення матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ в результаті ДТП, сума матеріального збитку завданого позивачу, в результаті його пошкодження склала 83207,76 грн. Крім того, позивачем було додатково понесено витрати для проведення вказаного дослідження у розмірі 2500 грн. та у розмірі 3000 грн.

Таким чином, сума належних до відшкодування збитків складає: 83207,76 грн. + 3000 грн. + 2500 грн. = 88707,76 грн.

Уточнивши остаточно позовні вимоги позивач просив суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 88707,76 грн., пеню у розмірі 43870,42 грн., моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.03.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_1 , до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення коштів та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

31.03.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не визнає позов в повному обсязі. У відзиві зазначено, що Законом покладено обов`язок саме на Страховика встановлювати причини та обставини настання страхового випадку та оцінити розмір збитків. Даний обов`язок встановлений законодавством для надання Страховику можливості перевірити обсяг завданих транспортному засобу пошкоджень власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

19.03.2021 ОСОБА_4 звернувся до Страховика із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що має ознаки страхового випадку по договору ОСЦПВВНТЗ, у якому повідомив про пошкодження внаслідок ДТП 16.03.2021 транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Із наданих документів та повідомлення стало відомо, що власником транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є АТ «КБ «ПРИВАТБАНК». Звертають увагу суду на те, що Позивач ОСОБА_2 до Страховика із жодними заявами, повідомленнями не звертався.

30.03.2021, на виконання вимог ст. 34 Закону, у передбачений п. 34.2 ст. 34 Закону строк, представником Страховика було здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу. Огляд був проведений у присутності ОСОБА_4 , про що свідчить його підпис на акті огляду. Жодних зауважень до переліку пошкоджених деталей ОСОБА_4 не зазначав, тобто погодився із змістом акту огляду.

Розрахунок розміру страхового відшкодування здійснюється на підставі документу про оцінку, виконаного відповідним, призначеним Страховиком, працівником або експертом.

За вимогами ст. 29 Закону, у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , Страховик звернувся до суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 .

Згідно Звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 193 від 25.03.2020 вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,6391) становить 56914,30 грн.

Відтак, Страховиком виконано всі необхідні дії щодо встановлення обставин випадку та визначення розміру заподіяної шкоди.

Водночас, відповідно до Закону, таким діям Страховика кореспондують дії потерпілої особи, що полягають у необхідності подання потерпілою особою, або особою, яка має право на отримання страхового відшкодування документів, передбачених ст. 35 Закону.

Лише за наявності таких документів, у Страховика настає обов`язок прийняти рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у його виплаті.

Страховику було надано лист АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», відповідно до якого було зазначено, що розмір страхового відшкодування повинен бути узгоджений з Лізингоодержувачем. Також було зазначено, що ОСОБА_7 є ОСОБА_2 .

Втім жодних контактних даних ОСОБА_2 , а також документів, що підтверджують право ОСОБА_2 на отримання страхового відшкодування, передбачених ст. 35 Закону Страховику надано не було.

У зв`язку з чим, Страховиком було направлено запити, щодо надання відповідних документів, зокрема, документів, що посвідчують право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником, паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа, довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа.

Вказані запити були проігноровані адресатами, заява на виплату страхового відшкодування від Позивача та документи, передбачені п. 35 Закону Страховику не надходили.

Позивач у позовній заяві зазначає, що начебто, Страховиком було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. Однак такі твердження не відповідають дійсності, оскільки обов`язок прийняти рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування настає у Страховика з моменту отримання від потерпілої особи заяви на виплату страхового відшкодування та документів, передбачених ст. 35 Закону.

У зв`язку із відсутністю у Страховика вказаних документів, обов`язок Страховика прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування не настав.

Вважають, що в даному випадку відсутня наявність порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу Позивача, що є підставою для відмови в позові.

Крім того, Страховик зазначає, що відсутні підстави для задоволення позову з огляду на таке.

Умовами ст. 37 Закону передбачено перелік підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

Згідно з пунктом 37.1.4 статті 37 Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, в тому числі, неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону строк поновленню не підлягає.

Отже, для звернення до Страховика із вимогами щодо виплати страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну, як у судовому так і у позасудовому порядку, законодавцем передбачено річний строк.

При цьому, Законом не передбачені підстави та обставини, з урахуванням поважності яких, такий строк може бути поновлено.

Як вбачається із матеріалів справи дорожньо-транспортна пригода сталась 16.03.2021 отже, саме з цієї дати слід відраховувати рік, впродовж якого Позивач мав право звернутись до Страховика із заявою про виплату страхового відшкодування у позасудовому порядку або із позовними вимогами до Страховика до суду.

Позивач ні у позовній заяві, ні у заяви на виплату страхового відшкодування жодних причин, які б заважали йому звернутися до Страховика у межах встановленого Законом строку не вказує.

Відтак, вважають, що є всі підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Страховик зазначає, що надані Позивачем докази на підтвердження розміру позовних вимог не є належними.

Як вбачається з позовної заяви, Позивач обґрунтовує розмір своїх позовних вимог до Страховика висновком № 35 від 25.05.2022.

Страховик зазначає, що доказ наданий Позивачем на підтвердження розміру позовних вимог є неналежним та не може бути прийнятий до уваги судом з огляду на наступне.

Зазначають, що відповідно до п. 34.3 ст. 34 Закону, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди, лише якщо представник страховика не з`явився у визначений у п. 34.2 ст. 34 Закону строк.

З урахуванням того, що огляд пошкодженого транспортного засобу було проведено представником Страховика у встановлений строк, Страховиком не порушено порядку оцінки розміру матеріальних збитків, завданих Позивачу, таким чином, до уваги, у якості доказу вартості транспортного засобу до ДТП необхідно брати виключно докази, що надані Страховиком.

Страховик не погоджується із розміром матеріального збитку, визначеного експертом Шаховим О.В. з огляду на те, що на момент огляду транспортного засобу суб`єктом оціночної діяльності на замовлення Страховика 30.03.2021 показання одометра транспортного засобу 112309 км, в той же час, на момент огляду експертом на замовлення Позивача 12.05.2022 показання - 137271 км.

Таким чином, між оглядом транспортного засобу представником Страховика та суб`єктом оціночної діяльності на замовлення Позивача пройшло майже 14 місяців, що з урахуванням економічної ситуації в країні пояснює різницю у визначеному розмірі матеріального збитку (зростання вартості деталей та нормо-годин робіт).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та у заяві про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 16.03.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Renault Logan реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність власника Renault Logan реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» згідно договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 202520983.

Відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.04.2021 по справі № 334/2115/21 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 13).

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон).

Відповідно до ст. 6 Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно п. 1 ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними у статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (далі - Методика).

Згідно п. 34.2 ст. 34 Закону, протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Отже, Законом покладено обов`язок саме на Страховика встановлювати причини та обставини настання страхового випадку та оцінити розмір збитків.

Даний обов`язок встановлений законодавством для надання Страховику можливості перевірити обсяг завданих транспортному засобу пошкоджень власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

19.03.2021 ОСОБА_4 звернувся до Страховика із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що має ознаки страхового випадку по договору, у якому повідомив про пошкодження внаслідок ДТП 16.03.2021 транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 77-80).

Із наданих документів та повідомлення вбачається, що власником транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є АТ «КБ «ПРИВАТБАНК».

З матеріалів страхової справи вбачається, що Позивач ОСОБА_2 до Страховика із заявами, повідомленнями не звертався.

30.03.2021 на виконання вимог ст. 34 Закону, у передбачений п. 34.2 ст. 34 Закону строк, представником Страховика було здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу Позивача (а.с. 96-103).

Огляд був проведений у присутності ОСОБА_4 , про що свідчить його підпис на акті огляду. Зауважень до переліку пошкоджених деталей ОСОБА_4 не зазначав, тобто погодився із змістом акту огляду.

Розрахунок розміру страхового відшкодування здійснюється на підставі документу про оцінку, виконаного відповідним, призначеним Страховиком, працівником або експертом.

За вимогами ст. 29 Закону, у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , Страховик звернувся до суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 .

Згідно Звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 193 від 25.03.2021 вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,6391) становить 56914,30 грн. (а.с. 84-95).

Відтак, Страховиком виконано всі необхідні дії щодо встановлення обставин випадку та визначення розміру заподіяної шкоди.

Водночас, відповідно до Закону, таким діям Страховика кореспондують дії потерпілої особи, що полягають у необхідності подання потерпілою особою, або особою, яка має право на отримання страхового відшкодування документів, передбачених ст. 35 Закону.

Лише за наявності таких документів, у Страховика настає обов`язок прийняти рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у його виплаті.

Згідно ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 35.2 ст. 35 Закону, 35.2. до заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Страховику було надано лист АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», відповідно до якого було зазначено, що розмір страхового відшкодування повинен бути узгоджений з Лізингоодержувачем. Також було зазначено, що Лізингоодержувачем є ОСОБА_2 (а.с. 20).

Матеріали страхової справи не містять контактних даних ОСОБА_2 , а також документів, що підтверджують право ОСОБА_2 на отримання страхового відшкодування передбачених ст. 35 Закону Страховику надано не було.

У зв`язку з чим, Страховиком було направлено запити, щодо надання відповідних документів, зокрема, документів, що посвідчують право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником, паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа, довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа (а.с. 81).

Разом з цим, заява на виплату страхового відшкодування від Позивача та документи, передбачені п. 35 Закону Страховику не надходили.

Позивач у позовній заяві зазначає, що Страховиком було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Обов`язок прийняти рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування настає у Страховика з моменту отримання від потерпілої особи заяви на виплату страхового відшкодування та документів, передбачених ст. 35 Закону.

У зв`язку із відсутністю у Страховика вказаних документів, обов`язок Страховика прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування не настав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Тобто, підставою для звернення до суду має бути наявність порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу Позивача.

Однак, в даному випадку відсутня наявність порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу Позивача, що є підставою для відмови в позові.

Страховик, у відповідності до п. 2 ст. 36 Закону, приймає рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у його виплаті протягом 90 днів з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування та документів, передбачених ст. 35 Закону від потерпілої особи.

Водночас, у разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

При цьому, п. 36.7. ст. 36 Закону передбачено, що рішення страховика про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

Таким чином, судом встановлено, що рішення про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування позивачу Страховиком не приймалось, оскільки строк для прийняття такого рішення не настав, права Позивача Страховиком не порушені, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

У рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» Європейський суд з прав людини зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши справу в заявлених межах, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови позивачу у задоволенні його позову, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судом.

Керуючись ст.ст. 19, 89, 141, 244245, 259, 264, 265, 272273, 274279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_1 , до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Арсенал Страхування про стягнення коштів залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 18.12.2023.

Суддя Ю.В.Геєць