Рішення

від 07.12.2023 по справі 466/9307/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/9307/14-ц

Провадження № 2/466/13/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«07» грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Кавацюка В.І.

при секретарі Хомляк О.П.

учасники справи: позивач ОСОБА_1

відповідач Державна служби України з питань безпечності

харчових продуктів та захисту споживачів

відповідач Головне управління Держпродспоживслужби в

Луганській області

з участю представника відповідача Шульги О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в м. Львові

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області про зобов`язання виплатити заробітну плату,

у с т а н о в и в:

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в Шевченківський районний суд м. Львова з позовом до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, в якому просив ухвалити рішення, яким зобов`язати відповідача погасити заборгованість із заробітної плати перед ним, позивачем ОСОБА_1 , який працює юристом Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини, за період з липня по грудень 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зіслався на те, що він працює юристом Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини (далі - ЛМДЛВМ).

З 01 квітня 2013 року ЛМДЛВМ є державною установою, підконтрольною Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України (далі - Держветфітослужба).

Стаття 1 Закону України «Про ветеринарну медицину» визначає, що державна служба ветеринарної медицини України - це система державних органів управління ветеринарною медициною та державних установ ветеринарної медицини.

В п. 5 Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну служби України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. №464/2011, зазначено, що Держветфітослужба України з метою організації своєї діяльності. зокрема, організовує планово-фінансову роботу в апараті Держветфітослужби України, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку.

З вересня 2014 р. він був вимушений вивезти родину з м. Луганська, оскільки існувала реальна загроза їх життю з боку російських терористів. Наразі вони перебувають в м. Львів практично без засобів існування. Його трудова книжка залишилася у відділі кадрів ЛМДЛВМ. У оплачувану чи неоплачувану відпустку його ніхто не відправляв, не звільняв, не усував від виконання обов`язків, не переводив, не переміщав, не відстороняв від роботи.

З липня 2014 р. він не отримує заробітної платні, тобто останній раз зарплата йому була зарахована на картку в ПАТ АБ «Укргазбанк» в червні 2014 р.

29.09.2014 р. він вперше звернувся до відповідача з проханням сприяти виплаті його зарплати. Його заява була отримана відповідачем 03.10.2014 р.

З листа Держветфітослужби від 07.10.2014 р. № 15-2-1-15/23051 він дізнався, що фінансування установ ветеринарної медицини в Луганській області по зарплаті та нарахування за червень-липень 2014 р. було надано у повному обсязі. Для вирішення питання по суті йому було рекомендовано звернутися до Головного управління ветеринарної медицини в Луганській області (далі - ГУ ВМ в Луганській області).

14.10.2014 р. він звернувся із заявою до ГУ ВМ в Луганській області з проханням вирішити питання щодо оплати його праці. Його лист було отримано 17.10.2014 р. З тих пір ніякої відповіді від ГУ ВМ в Луганській області він не отримав.

В телефонних розмовах представники ГУ ВМ в Луганській області та Держветфітослужби повідомляли йому, що існують нібито якісь складності із перерахуванням грошей на рахунки казначейства в Луганській області, проте чому ця проблема за півроку не вирішена і люди не отримують зарплату, йому ніхто відповіді надати не зміг. Напевно, доля фахівців з Луганській області, які залишилися без засобів до існування, керівництво Держветфітослужби в Києві не надто цікавить.

Наказом Держветфітослужби № 2829 від 25.09.2014 р. діяльність ЛМДЛВМ було призупинено.

Також даним наказом керівникам територіальних органів, підприємств та установ, що розташовувалися на території районів та міст обласного значення, і діяльність яких призупиняється відповідно до цього наказу, було наказано подати пропозиції щодо необхідності та порядку організації роботи за межами зазначених у додатку районів та міст.

Також вищевказаним наказом керівникам територіальних органів, підприємств та установ, діяльність яких повністю або частково призупиняється відповідно до цього наказу, було наказано довести до працівників інформацію, що у випадку потреби працевлаштування за межами зазначених у додатку районів та міст необхідно звертатися безпосередньо до Держветфітослужби.

Йому, позивачу, цей наказ ніхто до відому не доводив та він випадково побачив його на сайті Держветфітослужби.

Таким чином, зазначений вище наказ не є наказом про його звільнення тощо, а його безпосередній начальник також його не звільняв.

Оплата його праці гарантована ст. 43 Конституції України, ст. 21 Закону України «Про оплату праці», ст. 2 КЗпП України.

Оскільки він працює офіційно, то всі відомості щодо розміру його зарплати є у Держветфітослужбі.

Жодний наказ Держветфітослужби не може суперечити ст. 43 Конституції України, ст. 21 Закону України «Про оплату праці», ст. 2 КЗпП України, в протилежному випадку він є недійсним.

В листі Мінсоцполітики №7302/3/14-14/13 від 08.07.2014 р. чітко зазначено, що працівники, які не виходять на роботу у зв`язку з переміщенням із районів проведення АТО, або ті, які залишаються у таких районах під час проведення АТО і не мають змоги виходити на роботу у зв`язку з небезпекою для життя та здоров`я, не можуть бути звільнені за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП на підставі «прогул».

Зазначене обумовлено необхідністю збереження життя і здоров`я таких працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин. У такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посади.

Це значить, що Мінсоцполітики даним листом підтвердило правомірність вимог працівників на отримання законної заробітної плати.

В ст. 103 КЗпП зазначено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни. Про будь-які затримки або обмеження у виплаті законної заробітної плати його ніхто не повідомляв, хоча у відповідача є його контактні дані, про що свідчить лист відповідача.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.

Статтею 115 КЗпП передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом..., але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Він надавав відповідачу реквізити свого зарплатного карткового рахунку, неодноразово просив прийняти до уваги існуючу заборгованість по оплаті заробітної плати перед ним з боку Держветфітослужби, як керівного органу Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини, та знайти шляхи для її погашення. Всі його вимоги були проігноровані.

Таким чином вважає, що відповідач свідомо ухиляється від нарахування і виплати йому законної зарплати, що є неприпустимим порушенням його трудових прав.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 29 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 відкрито провадження та призначено судове засідання.

У судовому засіданні 31 березня 2015 року судом залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління ветеринарної медицини у Луганській області.

Позивач ОСОБА_1 неодноразово уточнював позовні вимоги шляхом збільшення позовних вимог та згідно уточненої позовної заяви про зобов`язання виплатити заробітну плату від 15 грудня 2015 року просив:

- зобов`язати Головне управління ветеринарної медицини у Луганській області погасити заборгованість із заробітної плати перед юристом Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 за період з липня по вересень 2014 року з урахуванням індексації, передбаченої чинним законодавством;

- зобов`язати Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України погасити заборгованість із заробітної плати перед юристом Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини Скачковим М.С. за період з жовтня 2014 року по день ухвалення рішення у даній справі з урахуванням індексації, передбаченої чинним законодавством.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 05 березня 2018 року за клопотанням представника відповідача Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Чібісової - Зозулі Ю.В. цивільну справу №466/9307/14-ц за позовом ОСОБА_1 провадженням було зупинено до часу вступу правонаступника відповідача Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, яка реорганізовується шляхом перетворення і приєднання її до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 16 листопада 2018 року замінено первісного відповідача Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України на належного відповідача Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, як правонаступника. Поновлено провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 25 червня 2019 року за клопотанням представника відповідача Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Чібісової - Зозулі Ю.В. цивільну справу №466/9307/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління ветеринарної медицини у Луганській області про зобов`язання виплатити заробітну плату провадженням знову було зупинено до часу припинення Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України та виключення її з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 11 жовтня 2021 року поновлено провадження у цивільній справі №466/9307/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту, Головного управління ветеринарної медицини у Луганській області про зобов`язання виплатити заробітну плату та проведено заміну сторони в справі, де виключено з числа відповідачів Головне управління ветеринарної медицини в Луганській області та залучено правонаступника - Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області, а також призначено судове засідання

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 03 грудня 2021 року за клопотанням начальника відділу правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби у Луганській області Зінченка Ю.І. ухвалено проводити судовий розгляд вищевказаної цивільної справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання та надано відповідачам строк для надання відзиву на позовну заяву.

29 грудня 2021 року на адресу суду від представника відповідача - Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області Рибаса А.С. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначено про те, що Головне управління заперечує проти вказаного позову ОСОБА_1 та вважає його безпідставним і необґрунтованим, виходячи, зокрема, з наступного.

Заявлені позивачем позовні вимоги - не визнають повністю, фактичні обставини - не визнають, всі інші обставини, на які посилається позивач - не визнають повністю, з правовою оцінкою, яка надана позивачем обставинам справи - не погоджуються повністю та по суті доводів, наведених в позовній заяві, зазначать про таке.

Твердження ОСОБА_1 про його працю з 01 квітня 2013 року по теперішній час юристом Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини є необгрунтованими.

У ч.1 ст.21 КЗпП України визначено поняття трудового договору.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії трудової книжки, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду юрисконсульта Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини 01.04.2013 року.

Тому, трудові відносини мали місце між ОСОБА_1 та Луганською міською державною лікарнею ветеринарної медицини і належним відповідачем у вказаній справі є Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини.

Згідно з ст.1 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014, п. 1, абз. 5 ст. 1 Закону України від 18.01.2018 № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», Указом Президента України від 07.02,2019 № 32/2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях», розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (в редакції , яка діяла з 07.11.2014 року та після цього), зокрема, з 14 квітня 2014 року проводилась антитерористична операція на території Луганської області, у тому числі у м. Луганську, який є містом, тимчасово окупованим у Луганській області, в межах якого збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль, тому Державна фітосанітарна та ветеринарна служба України, Головне управління ветеринарної медицини в Луганській області, Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини не здійснювали свої повноваження та не здійснювали діяльність протягом липня 2014 року та з липня 2014 року на території м. Луганська.

Наказом Держветфітослужби України від 25.09.2014 №2829 «Про організацію роботи окремих установ, що відносяться до сфери управління Держветфітослужби» (в редакції, яка була чинною з 25.09.2014 та потім із змінами, внесеними до нього), зокрема, у зв`язку з дальшим ускладненням ситуації у деяких районах Луганської області, з метою нейтралізації обумовлених цим загроз для життя і безпеки працівників Державної ветеринарної та фітосанітарної служби та унеможливлення настання негативних наслідків для людей і тварин через потрапляння неконтрольованої продукції наказано призупинити діяльність територіальних органів, установ, що відносяться до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, на території, в тому числі на території міста Луганська, затверджено перелік населених пунктів, на території яких тимчасово не здійснюють свої повноваження територіальні органи, установи, що відносяться до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, в тому числі на території міста Луганська.

Внаслідок вказаного ускладнення ситуації у Луганській області у 2014 році, у зв`язку з проведенням антитерористичної операції, наявністю вказаного наказу Держветфітослужби України, Головне управління ветеринарної медицини в Луганській області, Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини не здійснювали свої повноваження та не здійснювали діяльність протягом липня 2014 року та з липня 2014 року на території міста Луганська.

Тому, оскільки 25.09.2014 відповідно до наказу Держветфітослужби України №2829 діяльність установ, що відносяться до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України на території м.Луганська було призупинено, позивач на момент подачі до суду первісної позовної заяви ОСОБА_1 та на момент подачі позовних заяв (уточнених) перебуває в м.Львів, то фактично протягом липня 2014 року та з липня 2014 року ОСОБА_1 не виконує свої трудові обов`язки та не перебуває на робочому місці у вказаній лікарні.

В законодавстві України, в тому числі у Положенні про Державну ветеринарну та фітосанітарну служби України, затвердженому Указом Президента України від 13.04.2011р. №464/2011 (далі - Положення №464/2911) не передбачено, що Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини є структурним підрозділом будь-якої установи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України чи іншої юридичної особи.

Визначення державної служби ветеринарної медицини України, яке міститься у ст. 1 Закону України «Про ветеринарну медицину», а також, зазначені у підпункті 5 пункту 5, п. 7, п. 14 Положення №464/2011 повноваження Держветфітослужби України. Посилання ОСОБА_1 , на п. 1, д. 5, п. 8 Положення про головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.05.2012 № 257 не пов`язують жодним чином ОСОБА_1 з Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України, Головним управлінням ветеринарної медицини в Луганській області та не мають жодного значення у справі № 466/9307/14-ц.

Положення ст. 113 КЗпП України в даній справі не мають застосовуватись тому, що в Луганській міській державній лікарні ветеринарної медицини простою не існувало.

Вважає також необґрунтованими доводи позивача ОСОБА_1 про наявність у відповідачів обов`язку нарахування та виплати йому заробітної плати, оскільки Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини не припинена, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо вказаної юридичної особи та визначенням юридичної особи, що припинилася, яке міститься у ч. 5 ст. 104 ЦК України.

Як було зазначено вище, Головне управління ветеринарної медицини в Луганській області, Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини не здійснювали свої повноваження та не здійснювали діяльність протягом липня 2014 року та з липня 2014 року на території м. Луганська у зв`язку з проведенням антитерористичної операції, а не внаслідок простою.

Не існує заборгованості Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини із заробітної плати на користь ОСОБА_1 , як і не існує обов`язку Головного управління ветеринарної медицини в Луганській області та/або Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області по виплаті Луганською міською державною лікарнею ветеринарної медицини грошових коштів ОСОБА_1 .

Згідно з Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області (нова редакція), затвердженим наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 року № 156 (далі - Положення № 156), Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області не є правонаступником Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини. У вказаному Положенні №156 не зазначено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області відповідає за дії чи бездіяльність Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини.

Трудові відносини між ОСОБА_1 та Головним управлінням ветеринарної медицини в Луганській області/Головним управлінням Держпродспоживслужби в Луганській області не існували та не існують.

Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини не є державною установою, підконтрольною Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України і підзвітною ГУ ветеринарної медицини в Луганській області.

Жодних доказів правонаступництва відповідачів (співвідповідачів) за роботодавця - Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини Скачков М. С. не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законами України не передбачено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області зобов`язане виплатити грошові кошти ОСОБА_1 .

Крім цього, у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Луганській області відсутні наступні документи щодо Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини:

- первинні документи, що залишилися на території на яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, в тому числі в м. Луганську

- інформація щодо руху грошових коштів на поточних рахунках Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини, підстави їх наявності в банках із зазначенням залишків коштів на цих рахунках

- інформація щодо руху грошових коштів на рахунках казначейства України, якими могла розпоряджатися Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини

- кадрова документація та справи працівників Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини та інша документація з основної діяльності вказаної вище лікарні.

Також, надати інші відомості стосовно нарахування та виплати заробітної плати, інших грошових виплат ОСОБА_1 Луганською міською державною лікарнею ветеринарної медицини у 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роках не вбачається за можливе у зв`язку з відсутністю у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Луганській області меморіальних ордерів №5 «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій».

Документи, зазначені у попередніх шести абзацах цього відзиву, не були передані до Головного управління ветеринарної медицини в Луганській області, не були передані до Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області.

У матеріалах справи № 466/9307/14-ц містяться заперечення проти позову ОСОБА_1 , з яких видно, що згідно з виписками УДКСУ у Жовтневому районі м. Луганська по р/р № НОМЕР_1 Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01.07.2014 року по 31.12,2014 року колишнім керівництвом Головного управління ветеринарної медицини в Луганській області здійснювались розподіли грошових коштів на рахунок Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини, а саме 02.07.2014 року 150,662.00 грн., 03.10.2014 року - 234,709.00грн. Загальна сума коштів по КЕКВ 2111 склала станом на 03.10.2014 - 385,371.00 грн., та не була використана установою до кінця бюджетного 2014 року. Станом на 01.01.2015 року дані кошти в повному обсязі були повернуті до державного бюджету України.

Відповідно до листа Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 01.10.2014 № 15-3-1-12/22879 до Головного управління ветеринарної медицини в Луганській області: за 9 місяців 2014 року Луганська область профінансована повністю по всіх бюджетних програмах, зокрема, заробітна плата, що підтверджується запереченням Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України на позовну заяву та копією вказаного листа, які є в матеріалах справи № 466/9307/14-ц, (арк. справи 40, 45).

Згідно п. п. 3, 4 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» (яка набрала чинності 11.11.2014):

Заробітна плата (грошове забезпечення) працівникам установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - контрольована територія), виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи

Заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується та виплати за час щорічної відпустки працівникам установи, яка переміщена на контрольовану територію, здійснюються, якщо установа продовжує функціонувати і працівники виконують свої обов`язки.

Згідно з підпунктом 1 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2015), розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», крім іншого, витрати державного бюджету у населених пунктах Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, у тому числі у м. Луганську, здійснюються після повернення територій під контроль державної влади.

Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини до теперішнього часу на контрольовану територію не переміщена, м. Луганськ під контроль органів державної влади не повернуто.

Головне управління Держпроджспоживслужби в Луганській області є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане, є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, Головне управління утримується за рахунок державного бюджету, підпорядковується та діє на підставі Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 № 156 (далі - Положення № 156), що підтверджується ц. 1, п. 13, п. 14, п. 16 Положення № 156.

Згідно з підпунктом 18 п.11 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. №667, до повноважень Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів відноситься прийняття в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Держпродспоживслужба.

Вказані доводи Головного управління, а також, доводи, зазначені у п. 3 цього відзиву на позовну заяву у справі № 466/9307/14-ц підтверджують, що Держпродспоживслужба є центральним органом державної влади у вказаній сфері, а Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області є територіальним органом Держпродспоживслужби у вказаній сфері.

Не було порушення трудового законодавства з боку відповідачів та не існують умови для застосування до відповідачів відповідальності, передбаченої ст. 22, ст. 1166, ч. 1 ст. 1173 ЦК України.

Законодавством України не передбачено, що власником Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини є держава в особі Держветфітослужби, не передбачено обов`язок компенсувати заборгованість із невиплаченої зарплати.

Висновки ОСОБА_1 , зроблені з листа Мінсоцполітики України від 08.07.2014 р. № 7302/3/14-14/13 «Про збереження місця роботи працівників, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції або залишаються у таких районах» містяться є неприпустимими і хибними, оскільки зазначений лист має рекомендаційний та інформаційний характер, про що зазначено у запереченні Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України на уточнену позовну заяву від 15 грудня 2015 року.

Крім цього, Головному управлінню Держпродспоживслужби в Луганській області Скачковим М.С. не пред`явлено позовну вимогу, а тому воно не може бути відповідачем чи співвідповідачем по справі.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, вона до цього часу не припинена

Отже, відсутні підстави вважати, що майно, права та обов`язки Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини перейшли від вказаної лікарні до територіального органу Держпродспоживслужби - Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно- епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім певних функцій), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням певних вимог, у певній сфері.

Держпродспоживслужба на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 260-р «Питання Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» приступила до виконання функцій і повноважень Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, Державної санітарно-епідеміологічної служби (крім певних функцій), що припиняються, а також виконання інших певних функцій.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, інших сферах (п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (далі - Положення № 667).

Головне управління Держпроджспрживслужби в Луганській області є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане, є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, Головне управління утримується за рахунок державного бюджету, підпорядковується та діє на підставі Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області, затвердженого наказом центрального органу виконавчої влади - Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №156 (далі - Положення №156), що підтверджується Положенням № 156, в тому числі п.17, п.14 Положення №156.

Отже, Держпродспоживслужба є центральним органом державної влади у вказаній сфері, а Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській . області є територіальним органом Держпродспоживслужби у вказаній сфері.

Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області не є правонаступником Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини та воно не порушувало прав та інтересів ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, крім іншого, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тому, не існують підстави для задоволення позовних вимог, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

21 листопада 2023 року представник відповідача Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Шульга О.С. подала відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зіслалась на те, що ОСОБА_1 працював на посаді юрисконсульта Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини. Відповідно до наявної у матеріалах справи копії трудової книжки, позивач був прийнятий на роботу на посаду юрисконсульта Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини 01.04.2013 року.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Тому, трудові відносини мали місце між позивачем та Луганською міською державною лікарнею ветеринарної медицини і належним відповідачем у вказаній справі є Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини.

Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини не припинена, відповідно до ч. 5 ст. 104 ЦК України, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Отже, відсутні підстави вважати, що майно, права та обов`язки Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини перейшли від вказаної лікарні до територіального органу Держпродспоживслужби - Головного управління Держпродспоживслужби у Луганській області.

Разом з цим, згідно з ст. 1 Закону України від 02.09.2014 № 1669- VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, п. 1 абз 5. ст. 1 Закону України від 18.01.2018 № 2268- VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», Указом Президента України від 07.02.2019 № 32/2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях», розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085- р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (в редакції, яка діяла з 07.11.2014 року та після цього), зокрема, з 14 квітня 2014 року проводилась антитерористична операція на території Луганської області, у тому числі м.Луганську, який є містом, тимчасово окупованим у Луганській області, в межах якого збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль, тому Державна фітосанітарна та ветеринарна служба України, Головне управління ветеринарної медицини не здійснювали свої повноваження та не здійснювали діяльність протягом липня 2014 року та з липня 2014 на території міста Луганська.

Наказом Держветфітослужби України від 25.09.2014 № 2829 «Про організацію роботи окремих установ, що відносяться до сфери управління Держветфітослужби» (в редакції, яка була чинною з 25.09.2014 та потім із змінами, внесених до нього), зокрема у зв`язку з дальшим ускладненням ситуації у деяких районах Луганської області, з метою нейтралізації обумовлених цим загроз для життя і безпеки працівників Державної ветеринарної та фітосанітарної служби та унеможливлення настання негативних наслідків для людей і тварин через потрапляння неконтрольованої продукції наказано призупинити діяльність територіальних органів, установ, що відносяться до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби на території, в тому числі міста Луганська, затверджено перелік населених пунктів, на території яких тимчасово не здійснюють свої повноваження територіальні органи, установи, що відносяться до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, в тому числі на території міста Луганськ.

Внаслідок вказаного ускладнення ситуації у Луганській області у 2014 році, у зв`язку з проведенням антитерористичної операції, наявністю вказаного наказу Держветфітослужби України, Головне управління ветеринарної медицини в Луганській області, Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини не здійснювали свої повноваження та не здійснювали діяльність протягом липня 2014 року та з липня 2014 року на території міста Луганська.

Тому, оскільки 25.09.2014 відповідно до наказу Держветфітослужби України №2829 діяльність установ, що відносять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України на території м. Луганська було призупинено.

В законодавстві України, в тому числі у Положенні №464/2011 не передбачено, що Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини є структурним підрозділом будь-якої установи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України чи інші юридичної особи.

Визначення державної служби ветеринарної медицини України, яке міститься у ст.1 Закону України «Про ветеринарну медицину», а також зазначені у підпункті 5 пункту 5, п. 7, п. 14 Положення № 464/2011, повноваження Держветфітослужби України, посилання позивача на п. 1, п. 5, п. 8, Положення про головні управління ветеринарної в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.05.2012 № 257 не пов`язують жодним чином ОСОБА_1 з Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України, Головним управлінням ветеринарної медицини в Луганській області, не мають жодного значення у справі № 466/9307/14-ц.

Як було зазначено вище, внаслідок вказаного ускладнення ситуації у Луганській області у 2014 році, у зв`язку з проведенням антитерористичної операції, наявністю вказаного наказу Держветфітослужби України, Головне управління ветеринарної медицини в Луганській області, Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини не здійснювала свої повноваження та не здійснювала діяльність протягом липня 2014 року та з липня 2014 року на території міста Луганська.

Стаття 113 Кодексу законів про працю України не має застосовуватись у вказаній справі тому що не існувало простою у Луганській міській державній лікарні ветеринарної медицини.

З огляду на вищевикладене та оскільки спірні правовідносини виникли у позивача з Луганською міською державною лікарнею ветеринарної медицини, у штаті якої він перебував і з якою перебував у трудових відносинах, а Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів не є роботодавцем або правонаступником роботодавця ОСОБА_1 , відтак не несе обов`язку нарахування та виплати заробітної плати позивачу.

Тому, немає правових підстав для задоволення позову, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2023 року підготовче провадження в цивільній справі №466/9307/14-ц було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 31 травня 2015 року позивач ОСОБА_1 позов підтримав, зіславшись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

В подальшу судові засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився та в матеріалах справи містяться його заяви, з яких видно, що він просить позовні вимоги задовольнити та розглядати справу у його відсутності.

Представник відповідача Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Шульга О.С. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, зіславшись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та просила у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області в судове засідання не з`явився та 15 листопада 2023 року на електронну адресу суду надійшов лист начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області Ріти Холоденко за №01-11/434 від 15.11.2023 з проханням проводити розгляд справи у відсутності їх представника. Просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника відповідача представника відповідача Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Шульги О.С., з`ясувавши обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, виходячи з наступних обставин, які були встановлені судом під час розгляду справи по суті.

У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч.ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положеннями ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Аналогічні приписи щодо обов`язку доказування і подання доказів також зазначено в ч.1 ст. 81 цього Кодексу.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з положеннями ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За змістом ч.1 ст. 78 цього Кодексу суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст. ст. 79, 80 ЦПК України, які регулюють достовірність та достатність доказів, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до долучених до позовної заяви копії трудової книжки ОСОБА_1 та копії наказу начальника Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини №8-к від 01.04.2013 року «Про прийняття ОСОБА_1 » судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 був прийнятий на роботу на посаду юрисконсульта Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини з 01.04.2013 року.

Відповідно до положень ст. 21 КЗпП України, в редакції, чинній станом на 01 квітня 2013 року, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом , за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудові відносини мали місце між позивачем ОСОБА_1 та Луганською міською державною лікарнею ветеринарної медицини.

Як обгрунтовано зазначено у відзивах відповідачів на позовну заяву ОСОБА_1 , з чим суд погоджується, згідно з ст.1 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014, п. 1, абз. 5 ст. 1 Закону України від 18.01.2018 № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», Указом Президента України від 07.02,2019 № 32/2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях», розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (в редакції , яка діяла з 07.11.2014 року та після цього), зокрема, з 14 квітня 2014 року проводилась антитерористична операція на території Луганської області, у тому числі у м. Луганську, який є містом, тимчасово окупованим у Луганській області, в межах якого збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль, тому Державна фітосанітарна та ветеринарна служба України, Головне управління ветеринарної медицини в Луганській області, Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини не здійснювали свої повноваження та не здійснювали діяльність протягом липня 2014 року та з липня 2014 року на території м. Луганська.

Наказом Держветфітослужби України від 25.09.2014 №2829 «Про організацію роботи окремих установ, що відносяться до сфери управління Держветфітослужби» (в редакції, яка була чинною з 25.09.2014 та потім із змінами, внесеними до нього), зокрема, у зв`язку з дальшим ускладненням ситуації у деяких районах Луганської області, з метою нейтралізації обумовлених цим загроз для життя і безпеки працівників Державної ветеринарної та фітосанітарної служби та унеможливлення настання негативних наслідків для людей і тварин через потрапляння неконтрольованої продукції наказано призупинити діяльність територіальних органів, установ, що відносяться до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, на території, в тому числі на території міста Луганська, затверджено перелік населених пунктів, на території яких тимчасово не здійснюють свої повноваження територіальні органи, установи, що відносяться до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, в тому числі на території м. Луганська.

Внаслідок вказаного ускладнення ситуації у Луганській області у 2014 році, у зв`язку з проведенням антитерористичної операції, наявністю вказаного наказу Держветфітослужби України, Головне управління ветеринарної медицини в Луганській області, Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини не здійснювали свої повноваження та не здійснювали діяльність протягом липня 2014 року та з липня 2014 року на території м. Луганська.

В законодавстві України, в тому числі у Положенні про Державну ветеринарну та фітосанітарну служби України, затвердженому Указом Президента України від 13.04.2011р. №464/2011, яке втратило чинність 22 червня 2019 року, не було передбачено, що Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини є структурним підрозділом будь-якої установи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України чи іншої юридичної особи.

В обгрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 , зокрема, посилається на лист Мінсоцполітики №7302/3/14-14/13 від 08.07.2014 р., в якому зазначено, що працівники, які не виходять на роботу у зв`язку з переміщенням із районів проведення АТО, або ті, які залишаються у таких районах під час проведення АТО і не мають змоги виходити на роботу у зв`язку з небезпекою для життя та здоров`я, не можуть бути звільнені за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП на підставі «прогул».

Однак зі змісту вищевказаного листа вбачається, що в ньому містяться лише рекомендації щодо неможливості розірвання трудового договору у зв`язку з відсутності на робочому місці, а не про обов`язок виплачувати працівникові заробітну плату за період, коли такий працівник фактично не виконував свої трудові обов`язки за трудовим договором.

Суд також вважає, що в даній ситуації, яка склалась внаслідок російської агресії весною 2014 року, положення ст. 113 КЗпП України не мають застосовуватись тому, що в Луганській міській державній лікарні ветеринарної медицини простою в розумінні приписів трудового законодавства, які передбачені вищевказаною статтею КЗпП, не існувало, та остання не здійснювала свої повноваження і діяльність протягом липня 2014 року та з липня 2014 року на території м. Луганська у зв`язку з проведенням антитерористичної операції.

Суд погоджується також з доводами відповідачів про те, що у них відсутній обов`язок нарахування та виплати позивачу ОСОБА_1 заробітної плати, оскільки Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини в установленому порядку не припинена, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо вказаної юридичної особи та визначенням юридичної особи, що припинилася, яке міститься у ч. 5 ст. 104 ЦК України.

Згідно з Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області (нова редакція), затвердженим наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 року № 156 (далі - Положення № 156), Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області не є правонаступником Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини. У вказаному Положенні №156 не зазначено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області відповідає за дії чи бездіяльність Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини.

Трудові відносини між ОСОБА_1 та Держветфітослужбою чи Держпродспоживслужбою, а також з Головним управлінням ветеринарної медицини в Луганській області чи з Головним управлінням Держпродспоживслужби в Луганській області не існували та не існують.

Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини не є державною установою, як на час пред`явлення ОСОБА_1 позову, так і на час розгляду справи в суді є підконтрольною відповідачам по справі.

Жодних доказів правонаступництва відповідачів (співвідповідачів) за роботодавця - Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини позивачем ОСОБА_1 суду не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Жодними законами України не передбачено, що відповідачі по справі зобов`язані виплатити грошові кошти ОСОБА_1 у зв`язку з його перебуванням на посаді юрисконсульта Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини з 01.04.2013 року та не отриманням ним, як зазначено в позові, заробітної плати з липня 2014 року.

Як зазначено у відзиві на позовну заяву, у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Луганській області відсутні документи щодо Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини, а саме:

- первинні документи, що залишилися на території на яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, в тому числі в м. Луганську

- інформація щодо руху грошових коштів на поточних рахунках Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини, підстави їх наявності в банках із зазначенням залишків коштів на цих рахунках

- інформація щодо руху грошових коштів на рахунках казначейства України, якими могла розпоряджатися Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини

- кадрова документація та справи працівників Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини та інша документація з основної діяльності вказаної вище лікарні.

Також, надати інші відомості стосовно нарахування та виплати заробітної плати, інших грошових виплат ОСОБА_1 Луганською міською державною лікарнею ветеринарної медицини у 2014 році та в подальших роках не вбачається за можливе у зв`язку з відсутністю у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Луганській області меморіальних ордерів №5 «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій».

Такі документи не були передані ні до Головного управління ветеринарної медицини в Луганській області, ні до Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області.

З листа Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 01.10.2014 № 15-3-1-12/22879 до Головного управління ветеринарної медицини в Луганській області, копія якого долучена до матеріалів справи, видно, що: за 9 місяців 2014 року Луганська область була профінансована повністю по всіх бюджетних програмах, зокрема, заробітна плата.

Згідно п. п. 3, 4 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» (яка набрала чинності 11.11.2014):

Заробітна плата (грошове забезпечення) працівникам установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - контрольована територія), виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи.

Заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується та виплати за час щорічної відпустки працівникам установи, яка переміщена на контрольовану територію, здійснюються, якщо установа продовжує функціонувати і працівники виконують свої обов`язки.

Згідно з підпунктом 1 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2015), розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», крім іншого, витрати державного бюджету у населених пунктах Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, у тому числі у м. Луганську, здійснюються після повернення територій під контроль державної влади.

Луганська міська державна лікарня ветеринарної медицини до теперішнього часу на контрольовану територію не переміщена, м. Луганськ під контроль органів державної влади не повернуто.

Головне управління Держпроджспоживслужби в Луганській області є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане, є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, Головне управління утримується за рахунок державного бюджету, підпорядковується та діє на підставі Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 № 156 (далі - Положення № 156), що підтверджується ц. 1, п. 13, п. 14, п. 16 Положення № 156.

Згідно з п.п. 18 п.11 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. №667, до повноважень Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів відноситься прийняття в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Держпродспоживслужба.

Законодавством України не передбачено, що власником Луганської міської державної лікарні ветеринарної медицини є держава в особі Держветфітослужби, не передбачено обов`язок компенсувати заборгованість із невиплаченої зарплати.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області про зобов`язання виплатити заробітну плату відмовити у зв`язку з його безпідставністю.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місць фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ;

відповідач: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, код ЄДРПОУ 39924774;

відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області, юридична адреса: 93405, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 2, адреса фактичного тимчасового місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд.174, код ЄДРПОУ 40326412.

Повний текст судового рішення складено 13 грудня 2023 року.

Суддя В. І. Кавацюк