Рішення

від 07.12.2023 по справі 466/5618/21

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/5618/21

Провадження № 2/463/144/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Нора Н.В.

при секретарі - Заверуха О.Б.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР КАРД» (Львівська обл., м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 200, офіс 125; код ЄДРПОУ:42475882) про відшкодування спричиненої шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «ІНТЕР КАРД» про відшкодування спричиненої шкоди у розмірі 27830,70 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що придбав за готівку у менеджера ТОВ «ІНТЕР КАРД» - ОСОБА_2 , паливні талони на дизельне паливо на суму 49113,00 грн. в об`ємі 2700 літрів.

Станом на вересень 2020 року паливні талони реалізовувались без обмежень на заправних станціях, однак через деякий час за такими паливними талонами було припинено відпуск пального.

28 грудня 2020 року відповідач запропонував позивачу здійснити обмін всіх нереалізованих талонів на паливні картки мережі автозаправних станцій «WOG», внаслідок чого позивачу було надано дві паливні картки мережі автозаправних станцій «WOG»(паливна картка № НОМЕР_2 , термін дії:12/23; паливна картка № НОМЕР_3 , термін дії:12/23) на 1530 літрів дизельного палива на загальну суму 27830 грн. 70 коп.

Надані відповідачем паливні карти мережі автозаправних станцій «WOG» не були активовані, тому ОСОБА_1 не зміг їх використовувати і отримувати за ними пальне. Для врегулювання спору позивач надав відповідачу досудову пропозицію, в якій запропонував у добровільному порядку повернути йому спричинені збитки на суму 27830 грн. 70 коп. відповідач жодної відповіді на досудову пропозицію не надав, а тому позивач був змушений звертатись до суду із позовною заявою.

До суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, в якому останній заперечив щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Відповідач стверджував, що у ТОВ «ІНТЕР КАРД» були відсутні трудові відносини з ОСОБА_3 , в тому числі в період з 01.05.2020 року по 31.07.2020 року, а тому Позивач здійснив закупівлю товару у фізичної особи, яка діяла незалежно від ТОВ «ІНТЕР КАРД». ТОВ «ІНТЕР КАРД» не здійснював заміни талонів бренду Inter Card на паливні картки бренду «WOG».

На підставі наведеного відповідач вважав, що ТОВ «ІНТЕР КАРД» є неналежним відповідачем, оскільки не являється особою, яка порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

На думку відповідача, позивач не підтвердив та не довів жодним чином, що саме 1530 літрів дизельного палива на суму 27830 грн. 70 коп. не було отримано.

Відповідач зазначав, що ним дійсно було отримано від ОСОБА_1 досудову пропозицію від 1 червня 2020 року.

Щодо відсутності реакції на досудову пропозицію позивача ТОВ «ІНТЕР КАРД» зазначало, що між відповідачем та фізичною особою були відсутні будь-які відносини, в тому числі договірні. Жодних правочинів з позивачем ТОВ «ІНТЕР КАРД» не укладало, кошти не отримувало, а тому підстав для надання відповіді на досудову пропозицію чи сплати витребуваних коштів позивачу не було.

У відповіді на відзив позивач заперечував щодо тверджень, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Позивач вказував у позовній заяві, що неодноразово спілкувався з керівником ТОВ «ІНТЕР КАРД» ОСОБА_4 , що вбачалось із листування в мережі Telegram, де останній визнавав заборгованість Відповідача в розмірі 1530 літрів дизельного палива.

Позивач зазначав, що у всіх наявних листуваннях згадується особа на ім`я ОСОБА_5 , на якого посилаються щодо вирішення питань щодо активації паливних карток позивача.

На думку позивача, особа на ім`я ОСОБА_5 , про яку згадується у всіх листуваннях, є ОСОБА_6 власником ТОВ «ІНТЕР КАРД».

У відповіді на відзив позивач зазначав, що відповідач не мав на меті погашати відповідну заборгованість перед позивачем.

До початку підготовчого судового засідання представник позивача ОСОБА_7 подав клопотання про витребування документів (доказів у справі) у ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК».

Наведені докази необхідні були для того, щоб спростувати доводи ТОВ «ІНТЕР КАРД» щодо відсутності у паливних карток №7825990002739027 та № 7825990002739019, а також довести факт того, що такі паливні картки були у Відповідача і могли бути передані ним Позивачу.

Підставою для подання клопотання було те, що із відповіді на адвокатський запит від 29.06.2022 року вих. № 485 представнику позивача стало відомо, що паливні картки №7825990002739027 та № 7825990002739019 на підставі Договору №ПК-07055 поставки партіями з використанням паливних карток від 17 грудня 2018 року було передано від ТОВ «ВОГ КАРД» до ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК».

ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» відповіді на адвокатський запит щодо інформації по паливних картках представнику позивача- ОСОБА_7 не надало.

Представник позивача звертав увагу, що засновником відповідачаТОВ «ІНТЕР КАРД» та ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» є Товариство з обмеженою відповідальністю «МІРА КЕПІТАЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ: 41389625), а кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «ІНТЕР КАРД» та ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» є ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» пов`язане із ТОВ «ІНТЕР КАРД» єдиними засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками, а тому не надає будь-які запитувані відомості Представнику відповідача тривалий час з метою уникнення будь-яких негативних фінансових наслідків для ТОВ «ІНТЕР КАРД» у разі задоволення позовної заяви.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 27 березня 2023 року у справі №466/5618/21 клопотання представника позивача ОСОБА_7 про витребування доказів задоволено.

Вимоги ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 27 березня 2023 року у справі №466/5618/21 ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» не виконало, не надало витребувані докази, а також не надало повідомлення про неможливість подачі до суду витребуваних доказів із зазначенням причин неможливості їх подання.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 21.07.2023 року у справі №466/5618/21 підготовче провадження було закрито. Справа призначена до судового розгляду по суті.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Представник позивача подав до суду клопотання, яким просить справу слухати у його та позивача відсутності, позов задоволити в повному обсязі.

З врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимогстатті 264 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Судом встановлено, що в позивача є в наявності паливні картки мережі автозаправних станцій «WOG» (паливна картка № НОМЕР_2 , термін дії:12/23; паливна картка № НОМЕР_3 , термін дії:12/23).

Паливні картки із № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 були отримані позивачем від ТОВ «ІНТЕР КАРД» для одержання дизельного палива у розмірі 1530 літрів дизельного палива на загальну суму 27830 грн. 70 коп.

Вище наведені паливні картки позивач намагався використати для отримання дизельного пального, однак йому не вдалось отримати відповідний товар через відсутність активації таких карток та відсутність дизельного палива на них. Наведене підтверджується квитанціями №87414 від 13.10.2021 року, № 13123 від 04.02.2021 року, №87413 від 13.10.2021 року, №13122 від 04.02.2021 року, №13123 від 04.02.2021 року, де в графі «Обмеження по послугах картки» вказано «Дизельне паливо-Залишки відсутні», а також квитанціями №88043 від 20.04.2021 року, №80044 від 20.04.2021 року, №86524 від 15.09.2021 року, №86525 від 15.09.2021 року, №87412 від 13.10.2021 року, де в графі «Статус карти» було вказано - Не активна.

Після неможливості використання таких паливних карток позивач звернувся до відповідача із досудовою пропозицією щодо відшкодування йому 27830 грн. 70 коп. через неможливості отримання палива за паливними картками , однак відповідач не надав жодної відповіді на таку пропозицією.

Щодо заперечень відповідача про те, що між ним та позивачем відсутні будь-які відносини із позивачем, оскільки, на думку відповідача, ОСОБА_1 здійснив закупівлю товару у фізичної особи, яка діяла незалежно від ТОВ «ІНТЕР КАРД», а також тверджень відповідача, що він не здійснював заміни талонів бренду Inter Card на паливні картки бренду «WOG», то суд звертає увагу на таке.

Із скріншотів повідомлень у месенджерах вбачається, що позивач листувався із керівником ТОВ «ІНТЕР КАРД» Павельчуком І.С. та іншою особою, яка, діючи від імені відповідача, передала йому паливні картки, на предмет неможливості отримання палива на паливні картки через відсутність їх активації, а також можливості отримання палива розміром 1570 літрів.

Із контексту повідомлень керівника ТОВ «ІНТЕР КАРД» та іншої особи, яка передавала паливні карти позивачу, що були адресовані позивачу, вбачається визнання такими особами спірної ситуації щодо неможливості отримання пального у розмірі 1570 літрів через відсутність їх активації та балансу палива на них, а також те, що вирішення наведених питань має здійснити особа на ім`я ОСОБА_5 .

Вище наведене спростовує твердження відповідача про відсутність будь-яких відносин із позивачем щодо купівлі паливних карт.

Суд звертає увагу, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах 13.09.2023 року у справі №910/1255/22, від 17.04.2020 року у справі №905/2319/17, від 25.03.2020 року у справі №570/1369/17, від 13.07.2020 року у справі №753/10840/19, від 27.11.2019 року у справі №1540/3778/18.

Суд також встановив, що на виконання Договору поставки партіями з використання паливних карток №ПК-07055 від 17 грудня 2018 року, укладеного між ТОВ «ВОГ КАРД» та ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК», паливні картки №7825990002739027 та № НОМЕР_3 було передано до ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК». Факт передачі таких паливних карток від ТОВ «ВОГ КАРД» до ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» підтверджується Актом приймання-передачі №12 від 12 грудня 2019 року до Договору поставки партіями з використанням карток №ПК-07055 від 17 грудня 2018 року.

Із відповіді на адвокатський запит вих.№ 485 від 29.06.2022, яку надало ТОВ «ВОГ КАРД вбачається таке.

Згідно з п. 5.2.2. Договору поставки партіями з використання паливних карток ПК-07055 від 17 грудня 2018 року вбачається, що ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» самостійно визначає/змінює розмір Ліміту товарів на паливній картці, здійснює блокування (розблокування) операцій по паливній картці, визначає інші доступні параметри використання паливних карток, шляхом надіслання в офіс Постачальника відповідного письмового повідомлення, а також в особистому кабінеті. Згідно з п. 7.1. Договору Покупцю надається можливість здійснення віддаленого доступу до окремо визначених параметрів (умов) використання паливних карток, користування якою здійснюється Покупцем через ВЕБ-сайт Постачальника (Особистий кабінет). Згідно з п. 7.4. Договору ПК-07055, Покупець вправі здійснювати усі операції (параметри) по паливних картках, які доступні в Особистому кабінеті.

ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» мав контролювати використання паливних карток, здійснювати подальшу реалізацію отриманих паливних карток, самостійно встановлювати ліміти на таких паливних картках та здійснювати розподіл грошових коштів, дозволяти/забороняти відпуск пального.

Договір поставки партіями з використання паливних карток ПК-07055 від 17 грудня 2018 року діяв до 31 січня 2021 року. Дія договору була припинена у зв`язку із закінченням терміну дії та належним виконанням сторонами своїх зобов`язань по Договору, баланс на картках відсутній.

Слід підсумувати, що паливні картки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 за Договором поставки партіями з використання паливних карток №ПК-07055 від 17 грудня 2018 року перебували у ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК», який здійснював контроль за їх використанням, подальшу реалізацію таких карток та встановлював ліміти на них.

Із Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» та ТОВ «ІНТЕР КАРД» було засновано Товариством з обмеженою відповідальністю «МІРА КЕПІТАЛ ГРУП», а кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «ІНТЕР КАРД» та ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .

Наведені відомості дають підстави вважати, що ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК», яке набуло паливні картки №7825990002739027 та №7825990002739019 за Договором поставки партіями з використання паливних карток ПК-07055 від 17 грудня 2018 року пов`язане із ТОВ «ІНТЕР КАРД» єдиними засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками.

З цього випливає логічний висновок, що позивач міг отримати від ТОВ «ІНТЕР КАРД» паливні картки №7825990002739027 та №7825990002739019, оскільки такі перебували у володінні пов`язаної із відповідачем юридичної особи ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК», яка не надала інформації про них на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів.

Суд зазначає, що аналіз наведених матеріалів справи та доказів вказує на наявність договірного зобов`язання, яке склалось між ТОВ «ІНТЕР КАРД» та позивачем шляхом договору купівлі-продажу паливних карток №7825990002739027 та №7825990002739019, що мали надати позивачу можливість отримання дизельного палива на автозаправних станціях. Такий договір є реальним, оскільки його було укладено шляхом безпосередньої передачі паливних карток відповідачем позивачу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При тлумаченні положень ч. 2 ст. 651 ЦК України Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зазначила, що у кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотностізаконрозкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто критерієм істотного порушення договорузаконвизначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Мова йде не лише про грошовий вираз зазначеної шкоди, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданої порушенням договору шкоди із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення. Суд має встановити не лише наявність порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно суттєвою є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Згідно зіст.15ЦК Україникожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8 ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Зі змісту ч.2 ст. 22 ЦК України вбачається, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Суд дійшов висновку, що передача відповідачем паливних карток №7825990002739027 та №7825990002739019 без їх активації та балансу пального на них свідчить про істотне порушення умов договору, оскільки позивач не зміг отримати за такими паливними картками дизельне паливо у розмірі 1570 літрів на загальну суму 27830 грн. 70 коп., тобто те, на що розраховував при придбанні таких паливних карток.

Порушення умов договору фактично призвело до завдання позивачу шкоди у розмірі 27830 грн. 70 коп. через неможливість отримання ним дизельного палива, що сталось фактично із вини відповідача.

Наведене дає підстави вважати, що завдана шкода позивачу у розмірі 27830 грн. 70 коп. підлягає стягненню із відповідача.

Згідно з положенням ст.ст. 76,77,79,80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти, дослідивши наявні в матеріалах справи докази на предмет їхньої належності, допустимості і достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про обгрунтованість позову ОСОБА_1 до ТОВ «ІНТЕР КАРД» про відшкодування спричиненої шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено у повному обсязі, то з відповідача слід стягнути на користь позивача 908 грн. 00 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-80, 89, 259, 263, 264, 273, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР КАРД» (Львівська обл., м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 200, офіс 125; код ЄДРПОУ:42475882) про відшкодування спричиненої шкоди - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР КАРД» (Львівська обл., м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 200, офіс 125; код ЄДРПОУ:42475882) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 27830 грн. 70 коп. завданої шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР КАРД» (Львівська обл., м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 200, офіс 125; код ЄДРПОУ:42475882) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 908 грн. 00 коп. судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 15.12.2023 року.

Суддя: Нор Н.В