Рішення

від 15.12.2023 по справі 727/1569/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/1569/17

Провадження № 2-а/727/7/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Бружа В.М.

за участю позивачки ОСОБА_1

за участю представника третьої особи Байцар І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, де третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступають Чернівецька міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграф-Сервіс», Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, про визнання протиправним та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 26 грудня 2016 року №1365/16, -

В С Т А Н О В И В:

16.02.2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Чернівці з адміністративним позовом, уточнивши 23.11.2017 року заявлені нею позовні вимоги про визнання протиправним та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 26 грудня 2016 року №1365/16 до відповідача Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин ЧМР, де третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступають Чернівецька міська рада, ТОВ «Поліграф-Сервіс», Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю ЧМР. Згідно змісту вищезазначеного адмінпозову остання зазначає, що 26.12.2016 року Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин ЧМР було надано на замовлення ТОВ «Поліграф-Сервіс» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1 (вказані містобудівні умови та обмеження зареєстровані за №1365/16).

Позивачка вважає, що Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин ЧМР мав відмовити ТОВ «Поліграф-сервіс» у видачі містобудівних умов та обмежень, оскільки в даній ситуації є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Крім того, вказує, що у містобудівних умовах та обмеженнях зазначено, що цільове призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 - «землі підприємств іншої промисловості», що в свою чергу суперечить Генеральному плану міста Чернівці, схемі обмежень забудови та іншого використання територій міста Чернівці, схемі зонування території міста Чернівці.

Стверджує, що спірними містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 26 грудня 2016 року №1365/16 передбачено зведення будівлі в 6 поверхів, що, на її думку, суперечить вимогам закону, оскільки поверховість забудови за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ «Поліграф-сервіс», має бути не більше ніж 4 поверхи.

Зазначає, що ТОВ «Поліграф-сервіс» є друкарнею та здійснює свою діяльність в будівлі, яка є нежитловим приміщенням багатоквартирного житлового будинку, що прямо заборонено вимогами Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 року №173 та Державним санітарним нормам та правилам ДСанПін 3.3.1-176-2011 «Підприємства та організації поліграфічної промисловості», що затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 грудня 2011 року №932, оскільки такі підприємства повинні розташовуватись на відстані 50 м від межі території житлового будинку (санітарно-захисна зона).

Стверджує, що вищевказані обставини, всупереч вимогам закону не відображені в оскаржуваних містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки, зокрема у пункті 5-му та пункті 6-му.

Також, зазначає, що у містобудівних умовах не відображено відступів від червоних ліній (відстань від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови).

На основі викладеного позивачка ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 від 26 грудня 2016 року №1365/16, видані Департаментом містобудівного комплексу земельних відносин Чернівецької міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю «Поліграф-сервіс».

Позивачка ОСОБА_1 та її представники в судовому засіданні підтримали обставини, що вказані у адміністративному позові. Крім цього, позивачка ОСОБА_1 вказала, що спірні містобудівні умови та обмеження суперечать вимогам Генерального плану міста Чернівці. Крім цього, зазначила, що зазначені містобудівні умови та обмеження суперечать екологічним стандартам, які передбачені законом. На обґрунтування адмінпозову посилалась також на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 року №824/324/16-а. На основі викладеного просила суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представники відповідача Департаменту урбаністики та архітектури ЧМР, Юзьків М.І., Шведик Я.Д. в судовому засіданні вказали, що жодних обмежень щодо санітарно-захисної зони - немає. Ствердили, що під час розробки спірних містобудівних умов та обмежень працівники Департаменту керувались містобудівною документацією. Вказали, що червона лінія Генплану змістилась по спірному об`єкту ще в 2008 році. Ствердили, що в даному випадку третьою особою ТОВ «Поліграф-Сервіс» здійснюється реконструкція існуючого офісного приміщення по АДРЕСА_2 . Зазначили, що вказане будівництво об`єкта здійснюється в межах фундаментальних планів цієї забудови. На основі викладеного просили суд відмовити в задоволенні адмінпозову.

Представник третьої особи ЧМР Юзьків М.І. в судовому засіданні вказав, що спірні містобудівні умови та обмеження не зачіпають права позивачки ОСОБА_1 , оскільки зазначений документ засвідчує лише відповідність намірів забудови. Ствердив, що Департамент видавав дозвіл на реконструкцію, а не для будівництва нового приміщення для виробництва. Вказав, що Департамент мав правовстановлюючі документи на будівлю й на землю. Вважав, що Департамент надаючи спірні містобудівні умови та обмеження діяв згідно з містобудівною документацією. На основі викладеного просив суд відмовити в задоволенні адмінпозову.

Представник третьої особи ТОВ «Поліграф-Сервіс» - Байцар І.Б. в судовому засіданні підтримав обставини, що зазначені у спрямованих ним до суду письмових поясненнях. Крім цього, зазначив, що на даний час функціональне призначення надбудованих приміщень ТОВ «Поліграф-Сервіс» - не визначено, а тому вважав безпідставними твердження позивачки відносно того, що в надбудованих приміщеннях буде здійснюватись поліграфічна діяльність. Вважав також, що позивачка ОСОБА_1 обрала невірний спосіб захисту. А також, ствердив, що вказані позивачкою обставини, на його думку, не пов`язані з предметом спору, що в свою чергу свідчить про безпідставність її позовних вимог. На основі викладеного просив суд відмовити в задоволенні адмінпозову.

Крім цього, згідно спрямованих до суду письмових пояснень представник третьої особи ТОВ «Поліграф-Сервіс» - Байцар І.Б. стверджує, що оскаржувані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за своєю правовою природою є вихідними даними на проектування, а тому вони на даний час реалізовані шляхом затвердження на їх підставі проектної документації та виконанням будівельних робіт, тобто їх дія вичерпана виконанням.

Стверджує, що позов ґрунтується виключно на припущеннях позивачки про можливу шкоду від діяльності об`єкта, який тільки в майбутньому буде створений внаслідок реконструкції.

Вважає, що скасування містобудівних умов та обмежень, на підставі яких у суб`єкта права вже виникли певні правовідносини, суперечить принципу правової визначеності.

Зазначає, що Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом МОЗ від 19.06.1996 року №173, на які посилається позивач, регулюють питання розташування об`єктів містобудування, в той час як оскаржувані містобудівні умови та обмеження не вирішували питань розташування товариства, оскільки товариство здійснює свою діяльність у вказаній будівлі з 1999 року.

Вказує, що ТОВ «Поліграф-Сервіс» для здійснення діяльності в даному приміщенні отримало всі необхідні дозволи, зокрема позитивний висновок Чернівецької СЕС від 22.07.1999 року №2042/02-01.

Зазначає,щонаміром спірної забудови є покращення Товариством як власником нерухомого майна цього майна шляхом його реконструкції. Тобто метою реконструкції є не розміщення нового об`єкта, а покращення існуючого.

Крім цього, представник третьої особи ТОВ «Поліграф-Сервіс» - Байцар І.Б. не погодившись з твердженням позивачки ОСОБА_1 про невідповідність містобудівних умов і обмежень плану та зонуванню території м. Чернівців, що були затверджені в 2014 році, вказує, що товариство стало власником даного об`єкта нерухомого майна, розміщене в ньому і здійснює свою діяльність на підставі усіх передбачених законодавством дозвільних документів з 1999 року, а тому будь-які зміни, що були пізніше внесені до Генерального плану чи до зонування території міста, згідно конституційного принципу незворотності дії нормативних актів в часі не можуть застосовуватись до правовідносин щодо розташування Товариства.

Також, згідно додаткових пояснень представник третьої особи ТОВ «Поліграф-Сервіс» - Байцар І.Б. стверджує, що позивачка ОСОБА_1 помилково посилається на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 року у справі №824/324/16-а, оскільки вищезазначену постанову було скасовано постановою Верховного Суду від 13.10.2020 року у справі №824/324/16-а та залишено в силі постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.08.2016 року, якою задоволено позов ТОВ «Поліграф-Сервіс» до Управління ДАБІ у Чернівецькій області.

Зазначає, що у вказаній адміністративній справі суди першої та касаційної інстанції дійшли висновку про те, що відповідно до закону ТОВ «Поліграф-Сервіс» не повинно було отримувати нові вихідні дані для проектування при коригуванні проектної документації, в тому числі не було зобов`язане отримувати нові містобудівні умови та обмеження

На основі викладеного представник третьої особи ТОВ «Поліграф-Сервіс» - Байцар І.Б. просить суд відмовити в задоволенні адмінпозову.

Представник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ЧМР Сірман Н.В. в судовому засіданні вказала, що після змін в законодавстві Інспекцією було видано певні приписи, що і стало підставою для звернення ТОВ «Поліграф-Сервіс» для отримання спірних містобудівних умов та обмежень. Вказала, що зазначені приписи оскаржувались ТОВ «Поліграф-Сервіс». Ствердила, що в даному випадку не йде мова про будівництво нового об`єкта, а лише щодо реконструкції існуючої будівлі по вулиці Пилипа Орлика в місті Чернівці. Зазначила, що містобудівною документацією на момент винесення компетентним органом спірних містобудівних умов та обмежень не встановлено обмежень щодо поверховості будівництва, а тому, на її думку, таких обмежень не існувало. Ствердила, що лише з 01.09.2018 року такі обмеження з`явились в законодавстві. На основі викладеного просила суд відмовити в задоволенні адмінпозову.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17.02.2017 року було відкрито провадження у справі №727/1569/17 (провадження №2-а/727/126/17); призначено судове засідання на 27.02.2017 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24.04.2017 року було задоволено заяву позивачки ОСОБА_1 про відвід головуючого судді; відведено суддю Шевченківського районного суду м. Чернівці Семенка О.В. від розгляду адміністративної справи №727/1569/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин ЧМР, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ЧМР, ТОВ «Поліграф-сервіс» про визнання протиправними дії.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24.04.2017 року було притягнуто до участі у вказаній адмінсправі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин ЧМР, де третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступають ЧМР, ТОВ «Поліграф-сервіс» про визнання протиправними дії в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю ЧМР.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11.12.2017 року було відмовлено в задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Чебан В.М. від розгляду зазначеної адміністративної справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07.05.2018 року було відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин ЧМР про закриття провадження у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11.06.2018 року було відмовлено у задоволенні клопотанні позивачки ОСОБА_1 про призначення комплексної будівельно-технічноїта земельно-технічної експертизи по зазначеній адміністративній справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.07.2019 року було відмовлено в задоволенні клопотання представника третьої особи ТОВ «Поліграф-Сервіс» Байцар І.Б. про закриття провадження у вказаній адмінсправі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30.01.2020 року, яка була залишено в силі ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду 14.05.2020 року, було призначено по зазначеній адмінсправі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На час проведення експертизи провадження по справі було зупинено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.06.2023 року було поновлено провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин ЧМР, де третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступають ЧМР, ТОВ «Поліграф-Сервіс», Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю ЧМР, про визнання протиправними дій.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27.06.2023 року клопотання позивачки ОСОБА_1 було задоволено; судове засідання по вказаній адмінсправі було вирішено проводити в режимі відеоконференції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04.09.2023 року, зі згоди позивача, у зазначеній адмінсправі було замінено первісного відповідача Департамент містобудівногокомплексу таземельних відносинЧМР - на належного на час розгляду справи відповідача - Департамент урбаністики та архітектури ЧМР.

Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, а також дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що рішенням 33 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 23.10.2008 року №721 (т.1 а.с.8) було затверджено містобудівне обґрунтування регенерації забудови вулиці А. Гайдара в місті Чернівцях; надано дозвіл ТОВ «Поліграф-Сервіс» на реконструкцію власних приміщень з надбудовою на АДРЕСА_2 .

Згідно з п.1.6. «Висновки містобудівного обґрунтування» вищезазначених Містобудівних обґрунтувань (технічний висновок) регенерації забудови вулиці А. Гайдара в місті Чернівцях (реєстраційний №22-088) (т.1 а.с.9-13) вказано, що зазначеним Містобудівним обґрунтуванням вносяться зміни до наявної містобудівної документації в частині коректури ширини вул. Гайдара в червоних лініях та розширенням дорожнього полотна вулиці до 11 м; передбачено регенерацію вулиці в частині формування лінії забудови прибудовою приміщень громадського призначення вздовж фасадів існуючих житлових будинків та в розривах між ними; зазначено, що цільове призначення та принципові об?ємно-просторові характеристики об`єктів проектування не суперечать характеру існуючої забудови; вказано, що будівництво (прибудова та надбудова) потребує переносу та коректури інженерних мереж - дренажу, кабелю електропостачання, зв`язку; передбачити наземні парковочні міста для автомобілів відвідувачів реконструйованих установ та парку «Жовтневого»; зазначено, що показники озеленення, благоустрою та санітарно-екологічні, в тому числі по інсоляції та шуму території проектування та існуючих суміжних території забудови після будівництва не повинні знижувати нормативних вимог.

23.12.2016 року Управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин було видано Містобудівні умови та обмеженнями забудови земельної ділянки №1365/16 (т.1 а.с.25-26), відповідно до змісту яких вбачається, що наміром забудови є реконструкція нежитлових приміщень з надбудовою; цільове призначення земельної ділянки - землі підприємств іншої промисловості; функціональне призначення земельної ділянки - територія житлової квартирної багатоповерхової забудови; основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва (орієнтовні): площа забудови 389,40 м.кв., корисна площа 1250,00 м.кв., загальна площа - 1562,30 м.кв.

При цьому, зазначеними Містобудівними умовами та обмеженнями встановлено, що граничнодопустима висота будівель 19,11 м від рівня першого поверху до відмітки верху огорожі парапету (6 поверхів); максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 95%; максимально допустима щільність населення (для житлової забудови) - 450 чол/га; відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній регулювання забудови - в межах існуючої будівлі; планувальні обмеження (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зон охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони) - за межами комплексної охоронної зони центрального історичного ареалу м. Чернівців (при реконструкції дотримуватись наступних вимог, а саме: ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво в сейсмічних районах України», ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», ДБН В.2.2-9-2009 «Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення»); мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд - в межах існуючої будівлі; охоронювані зони інженерних комунікацій відсутні; вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань, згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва» - відсутні; обов`язковість дотримання вимог щодо благоустрою (в тому чисті щодо відновлення благоустрою) згідно з вимогами «Тимчасових правил благоустрою м. Чернівців», затверджених рішенням 60 сeсії міської ради VI скликання від 03.02.2015 року №1489; вимоги щодо забезпечення необхідною кількості зберігання автотранспорту відсутні; вимоги щодо охорони культурної спадщини відсутні; вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень забезпечити композиційну узгодженість проектованого будинку із сусідніми будинками, використання сучасних матеріалів зовнішнього спорядження, інженерне обладнання будинку прийняти у відповідності вимог ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», ДБН В.2.2-9-2009 «Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення»; Архітектурно-планувальні рішення виступаючих конструкцій прийняти з урахуванням проекту інсоляції, який виконати окремим розділом у відповідній стадії проектування; вимоги щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення - відповідно до вимог Державних будівельних норм України ДБН В.2.2-17:2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення».

Згідно з висновком експерта Хмельницького відділення Київського науково-дослідногоінституту судовихекспертиз ДенисоваД. №3079/20-26 від 24.05.2023 року за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи у вищезазначеній адміністративній справі №727/1569/17 вбачається, що відповіді на поставлені судом запитання, - судовому експерту не вбачається за можливе надати (т.5 а.с.64-70).

Так, частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Так, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 за № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з п.8 ч.1 ст.1 вказаного Закону № 3038-VI визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

За змістом ч.2 ст.26 цього Закону суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Положеннями статті 29 Закону № 3038-VI закріплено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позивачка ОСОБА_1 в передбаченому законом порядку звернулась до суду саме з адміністративним позовом про скасування спірних містобудівних умов та обмежень як акту індивідуальної дії, що був виданий Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин ЧМР, у зв`язку з чим аргументи представника ЧМР в цій частині не приймаються судом до уваги.

При цьому, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у тому числі й рішення органу місцевого самоврядування, що є предметом цього спору.

У Рішенні Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року №6-зп Суд зазначив, що частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Окрім того, Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, в контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень.

При цьому, для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Відповідно до висновку, що сформований у постанові від 11.09.2019 року № 826/1773/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). При цьому, визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 19 травня 2022 року по справі справа № 814/152/18 (адміністративне провадження № К/9901/7836/19).

Так, судом встановлено, що постановою Верховного Суду від 13.10.2020 року у справі №824/324/16-а скасовано постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 року та залишено в силі постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.08.2016 року якою було: визнано протиправним та скасовано припис Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області від 17 листопада 2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; визнано протиправним та скасовано припис управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області від 17 листопада 2015 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Крім цього, згідно вказаної постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.08.2016 року, яка набрала чинності, вбачається, що ТОВ «Поліграф-Сервіс» не повинно було отримувати нові вихідні дані для проектування при коригуванні проектної документації, в тому числі не було зобов`язане отримувати нові містобудівні умови та обмеження №1365/16 від 26.12.2016 року, які є предметом спору в даному випадку.

Вказані судові рішення суду першої та касаційної інстанції, що вступили в законну силу, підтвердили, що отримане підприємством в 2009 році архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) як вихідні дані для проектування реконструкції, зберігають свою чинність до завершення реконструкції.

Враховуючи зазначене, оскарження позивачкою ОСОБА_1 спірних Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №1365/16 від 26.12.2016 року не призведе до відновлення порушених, на її думку, відповідачем - Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради її передбачених законом прав та інтересів, оскільки як вбачається з вищезазначеної постанови Верховного Суду від 13.10.2020 року у справі №824/324/16-а, третя особа ТОВ «Поліграф-Сервіс» в процесі реконструкції повинно керуватись архітектурно-планувальним завданням (АПЗ), що було отримане підприємством в 2009 році, а не спірними Містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки №1365/16 від 26.12.2016 року, які наразі не є вихідними даними для проектування реконструкції спірної будівлі, а тому і не мають на даний час вже правового значення.

При цьому, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі №640/11938/20, від 12 червня 2018 року у справі №826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі №1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі №712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі №500/477/15-а.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачкою ОСОБА_1 було обрано невірний та неефективний спосіб захисту, що являється самостійною підставою для відмови в задоволені вимог адмінпозову.

На думку суду, позивачка ОСОБА_1 обрала неефективний спосіб захисту, оскільки задоволенням зазначеного адмінпозову судом не могло б потягнути за собою юридичних наслідків, які б відновили порушені, на думку позивачки, її передбачені законом права.

При цьому, суд вважає хибним посилання позивачки ОСОБА_1 на ч.4 ст.159 КАС України, а саме на те, що представником відповідача не було спрямовано до суду відзиву на адмінпозов, що на думку позивачки, свідчить про визнання позову останнім, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, - неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Таким чином, згідно норм даної статті, це є правом суду, а не його обов`язком.

При цьому, судом встановлено, що представник відповідача неодноразово заперечував проти задоволення адмінпозову в судовому засіданні та вказував про це в письмових клопотаннях.

А тому, суд вважає, що вищевказане посилання позивачки ОСОБА_1 на ч.4 ст.159 КАС України не можуть братись судом до уваги.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог адмінпозову ОСОБА_1 до Департаменту урбаністики та архітектури ЧМР, де третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступають ЧМР, ТОВ «Поліграф-Сервіс», Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю ЧМР, про визнання протиправним та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 26 грудня 2016 року №1365/16, - слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, де третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступають Чернівецька міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграф-Сервіс», Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, про визнання протиправним та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 26 грудня 2016 року №1365/16 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали суду.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 19 грудня 2023 року.

СУДДЯ: