Рішення

від 14.12.2023 по справі 199/6717/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/6717/23

(2/199/2529/23)

РІШЕННЯ

іменем України

14.12.2023

м. Дніпро

справа №199/6717/23

провадження № 2/199/2529/23

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

за участю секретаря Терентієвої Я.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

за участі учасників справи:

позивача ОСОБА_1 , законного представника позивача - ОСОБА_3 ,

представника третьої особи - Проскуріної Є.К.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову посилалася на те, що відповідач по справі є її батьком. До 28 лютого 2022 року вона, її молодша сестра та мати проживали разом з батьком. Після того, як вони переїхали, батько перестав спілкуватися з нею, не турбується станом здоров`я, навчанням. У середині 2022 року позивач звернулася до відповідача з проханням купити їй кросівки, на що останній відписався, щоб вона забезпечувала себе сама, що в нього інша родина і до нього не треба звертатися. Таке відношення батька вплинуло на її бажання подати позов про позбавлення батьківських прав.

За таких обстиавни, позивач звернулася до суду та просила - позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_1 та стягнути на її користь судові витрати.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 серпня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2023 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, доручено Органу опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради надати суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповлітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 09 листопада 2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити з підстав викладених в позові.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщеним належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Представник третьої особи Органу опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради Проскуріна Є.К. підтримала наданий до суду висновок адміністрації, просила вирішити позов згідно чинного законодавства.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, допитавши свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Судом також встановлено, що неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір`ю та знаходиться на її утриманні та вихованні.

Висновком Органу опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради №4/5-681 від 12 грудня 2023 року визнано недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , 1979 року народження, відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За змістом положень ч.ч. 7,8 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст.ст. 3,18 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 (набрала чинності для України 02.09.1991) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ст.9 Конвенції про права дитини дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Виходячи з тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.16 постанови №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (з послідуючими змінами та доповненнями), ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Практика Європейського суду з прав людини (справа "Хант проти України" від 7 грудня 2006 року) свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини. Позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага. Також у своїй практиці, зокрема у справі "М.С. проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що на сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Крім зазначено, суд також бере до уваги, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (справа «Савіни проти України», рішення від 18 грудня 2008 року).

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач ОСОБА_1 просить позбавити відповідача батьківських прав відносно неї з підстав ухилення від виконання ним своїх обов`язків по її вихованню.

Водночас, належних доказів цим обставинам суду не надано.

Крім того, судом також було допитано свідка ОСОБА_3 , яка є матір`ю позивача та колишньою дружиною відповідача. Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що 26.05.2021 було розірвано шлюб між нею та ОСОБА_2 . З 26.02.2022 вона з дітьми стала проживати окремо від відповідача. Байдуже ставлення батька до своєї дитини відображається на психічному стані дитини ОСОБА_1 . Батько проживає неподалік від них, проте не спілкується з дітьми, не сплачує аліменти, не цікавиться їх життям. ОСОБА_1 прийняла рішення і подала позов на позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 . Крім того, у зв`язку із насильством відповідача у сім`ї, свідок зверталася до поліції.

Доказів того, що відповідач ОСОБА_2 є сімейним кривдником, позивачем суду не надано.

З Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що 12.03.2023 суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Воробйов В.Л. виніс три постанови, якими на підставі п) 1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 1732 КУпАП закрито, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Посилання позивача ОСОБА_1 про несплату аліментів на її утримання, суд не може прийняти до уваги, оскільки доказів цим обставинам суду не надано.

З Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що 27.11.2023 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 25 серпня 2023 року.

У ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Європейський суд з прав людини у справі "Мамчур проти України" (заява N 10383/09) від 16 липня 2015 року зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Безсумнівних доказів які свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків відносно доньки, його винної поведінки, свідомого нехтування своїми обов`язками позивачем суду не надано.

За обставин недоведеності свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

З урахуванням результату розгляду справи та у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати розподілу не підлягають та відносяться на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 18 грудня 2023 року.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 .

третя особа Орган опіки та піклування Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 04052436, місце знаходження - пр. Мануйлівський, 31, м.Дніпро, 49023.

Суддя О.Б.Подорець