Ухвала

від 27.11.2023 по справі 302/2028/23

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/2028/23

Провадження № 2/302/364/23

75

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2023 р. смт. Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., перевіривши виконання вимог ст.ст.175-177 Цивільного процесуального кодексу України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Репинського ліцею Міжгірської селищної ради (код ЄДРПОУ 25439501) про зобов`язання виплатити компенсацію за невикористані відпустки, середній заробіток та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків їх виплати, -

В С Т А Н О В И В :

22.11.2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Міжгірського районного суду Закарпатської області з позовом до Репинського ліцею Міжгірської селищної ради про зобов`язання виплатити компенсацію за невикористані відпустки, середній заробіток, а також компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків їх виплати, та у пред`явленому позові позивачка просить:

- зобов`язати Репинський ліцей Міжгірської селищної ради виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані дні додаткових відпусток, у зв`язку із звільнення її з роботи 25.08.2023 року;

- зобов`язати Репинський ліцей Міжгірської селищної ради виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні додаткових відпусток по день фактичного розрахунку, починаючи з 25.08.2023 року;

- зобов`язати Репинський ліцей Міжгірської селищної ради виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та матеріалами, що додані до неї, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізик них осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються ; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них ; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.4ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч вказаним вимогам, позивачем не додано до позовної заяви оригіналу платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору, або документів, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору, відповідно до Закону.

При зверненні до суду позивачка ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає що вона звільнена від сплати судового збору, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» закріплено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях. Зокрема, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 вказаного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10.01.2019 року, де зазначено, що починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як слідує із змісту позовної заяви, наведених позивачкою мотивів та доданих до позову документів, остання пред`являє до відповідача вимоги про зобов`язання виплатити компенсацію за невикористані відпустки, виплатити середній заробіток за час затримки виплати компенсації, а також компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу Законів про працю України та статей 1, 2 Закону України № 108/95-ВР «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про зобов`язання виплатити компенсацію за невикористані дні відпусток, а також середнього заробітку за час затримки виплати компенсації, та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Отже, щодо звільнення позивача від сплати судового збору, слід зазначити наступне:

Як вказувалося вище, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

При цьому, слід зазначити, що на спірні правовідносини не розповсюджується вказана пільга.

Статтями 1, 2 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" відповідно його преамбули визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Згідно зі ст.ст. 1,2 цього Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Вказані правові норми свідчать про те, що індексація не є оплатою праці, тобто не є складовою заробітної плати.

Таким чином, за пред`явленими позовними вимогами про стягнення компенсації втрати частини заробітку позивачка від сплати судового збору не звільнена та повинна сплачувати судовий збір на загальних підставах, оскільки позивачкою безпосередньо заявлені вимоги щодо стягнення компенсації втрати частини заробітку, а не про стягнення заробітної плати.

У постанові від 30.01.2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) Велика Палата Верховного Суду зробила наступний висновок: За змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Відтак, позивачка ОСОБА_1 в силу вимог п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору лише за позовну вимогу про стягнення грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, оскільки така входить до складу фонду додаткової заробітної плати.

За дві інші позовні вимоги, а саме: зобов`язання виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також виплати компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, позивач від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" не звільнена.

Отже, при відсутності у матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивачка має сплатити судовий збір на загальних підставах.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2684 гривень.

Згідно Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1073,60 грн.

Таким чином, позивачці ОСОБА_1 слід усунути вищевказані недоліки позовної заяви шляхом здійснення оплати судового збору в загальній сумі 2147грн.20 коп. (2 позовні вимоги х 1073,60 грн.) на належний рахунок отримувача: ГУК у Зак. обл/Міжгірська тг/22030101, код ЄДРПОУ - 37975895, рахунок UA318999980313111206000007423, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 22030101.

Окрім цього, слід зазначити, що в порушення вимог п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачкою у позовній заяві не зазначено ціни позову, оскільки такий підлягає грошовій оцінці, а також не додано до матеріалів позовної заяви обґрунтованого розрахунку сум, що оспорюються.

Крім того, заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги носять неконкретний характер, зокрема: позивачкою не зазначено жодної суми до стягнення, не вказаний період, за який саме просить стягнути позивачка грошову компенсацію, а також середній заробіток, і компенсацію втрати частини заробітної плати.

Також, в якості співвідповідача не вказаний засновник та розпорядник коштів Репинського ліцею Міжгірської селищної ради.

Також, відображаючи у змісті позову вимоги в частині витребування у відповідача Репинського ліцею інформації (довідки) щодо середньої заробітної плати (середньоденної, середньомісячної заробітної плати) ОСОБА_1 , позивачем до позовної заяви не додано доказів вжиття таких заходів самостійно.

Крім того, формулювання позивачем змісту позовних вимог (прохальної частини позову) як зобов`язання вчинити певні дії (виплатити компенсацію та середній заробіток) у переважній більшості стосується адміністративного судочинства, який регулюється нормами КАС України та такі позовні вимоги пред`являються до суб`єктів владних повноважень. Проте, нормами чинного Цивільного процесуального кодексу України (ч.1 ст.4, ст.5 ЦПК України) передбачено звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та охороняємих законом інтересів з позовними вимогами щодо певних стягнень та відшкодувань заподіяної шкоди, а не вчинення зобов`язань відповідача здійснити певні дії.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Також слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає у необхідності долучення до позовної заяви оригіналу платіжного документу про сплату позивачем судового збору в сумі 2147,20 грн. за подання позовних вимог майнового характеру, у відповідності до вимог Закону за вказаними вище реквізитами, а також надання уточненої позовної заяви з визначенням суб`єктного складу осіб, які беруть участь у справі та викладенням конкретних позовних вимог до відповідача (чів), із долученням відповідної копії позовної заяви з додатками до позову по кількості осіб, які беруть участь у справі.

Також необхідно зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, запропонувавши позивачці протягом десяти днів з дня надходження цієї ухвали усунути вищевказані недоліки щодо оплати судового збору у повному обсязі та уточнення заявлених нею позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Репинського ліцею Міжгірської селищної ради, про зобов`язання виплатити компенсацію за невикористані відпустки, середній заробіток та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків їх виплати - залишити безруху для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Надати позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищуватидесяти днівз дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачці, що у випадку невиконання ухвали суду, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

Міжгірського районного суду Ю.В. СИДОРЕНКО

Закарпатської області: