Ухвала
від 11.12.2023 по справі 304/1564/23
ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/1564/23 Провадження № 1-кс/304/699/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2023 рокум. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023071350000006 від 17 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, розглянувши заяву про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

Повний текст ухвали оголошено учасникам провадження о 16.40 год 11 грудня 2023 року.

адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023071350000006 від 17 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, про скасування арешту майна.

Своє клопотання мотивує тим, що в ході санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 детективами ТУ БЕБ в Закарпатській області вилучено документи відповідно до протоколу від 03 листопада 2023 року з описом «Папка» в кількості 22 шт.

09 листопада 2023 року слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області своєю ухвалою постановив: «свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів (іноземні) та інші документи, пов`язані з цим відмовити та негайно повернути власнику».

Проте, 23 листопада 2023 року ст. детектив ОСОБА_4 повернув лише частину документів. На підставі вищенаведеного просить слідчого суддю визнати дії ст. детектива незаконними та зобов`язати його повернути документи, а саме всі технічні паспорти транспортних засобів.

У судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_3 своє клопотання підтримав та просив слідчого суддю його задовольнити.

Процесуальний прокурор в даному кримінальному провадженні в судове засідання не з`явився, однак просив розглянути клопотання без його участі, проти задоволення такого заперечив в повному обсязі.

Слідчий суддя, вивчивши надані ініціатором клопотання матеріали, заслухавши його позицію в ході судового засідання приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 4 ст. 170 цього Кодексу у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04 листопада 2023 року, 17 липня 2023 року матеріали досудового розслідування за вказаним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023071350000006 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 212 КК України.

З протоколу обшуку від 03 листопада 2023 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Перечинського районного суду, вбачається, що під час обшуку виявлено та вилучено: фінансово-господарські та розпорядчі документи наступних суб`єктів господарювання: ТОВ «Д-Трансгейд» (код: 44107494); ТОВ «Євро Континент» (код: 0037968542); ТОВ «Флавіум» (код: 410139381); ТОВ «Андерлайн» (код: 40202557); ТОВ «Темпу ПРО» (код: 41013938$); ТОВ «Ерміус» (код: 40111528), всього 22 папки; 2) сертифікати відповідності продукції 5 шт., з додатками, за 2021-2022 роки, загалом на 50 арк.; 3) довідки про перебування транспортного засобу на військовому обліку на 5 арк; довідка AT «Банк альянс» на 1 арк; перелік послуг на 4 арк.; форми МД-2 на 6 арк.; форма МД-2 за 2020 рік з договором купівлі продажу від 24.10.2023 з додатками загалом на 10 арк.; акти надання послуг на 28 аркушах за 2023 рік; акт надання послуг № 77 від 30.09.2023 з договором інші документи загалом на 12 арк.; довідка від директора ОСОБА_5 на 6 арк.; фінансовий сертифікат на 10 арк.; договір про надання послуг на проведення лабораторних робіт від 27.09.2022 загалом на 5 арк; 2 договори купівлі продажу від 19.09.2023 на 2 арк.; міжнародний ветеринарний сертифікат на 1 арк.; інвойси накладні загалом на 8 арк.; 4) пакет документів від ТОВ «Д-Трансгейт»: форма МД-2; договір купівлі продажу транспортного засобу; акт прийому передачі транспортного засобу; акт технічного стану транспортного засобу; акт огляду реалізованого транспортного засобу; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (іноземний) загалом 271 комплект на 3055 арк.; 5) декларації експортерів з додатком за 2022 рік у кількості 72 шт.; 6) документи ТОВ «Д-Трансгейд» форми МД-2 зі свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу (іноземні), загалом на 9 арк, свідоцтв 6 шт.

Зі змісту ч. 2ст. 173 КПК Українивбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «Агосі проти Сполученого Королівства» від 24 жовтня 1988 року «Agosi v. UK»). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (рішення у справах «Іммобіліаре Саффіпроти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії», заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява №48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

Європейський Суд з прав людини також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52).

На підставі вищенаведеного слідчий суддя дійшов висновку, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див, наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A №98).

Отже, з урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про повернення майна тимчасово вилучених технічних паспортів, підлягає до задоволення, а саме:

- № 649.014.930, CITROEN С4 Picasso 2.0HDi, vin: VF7 UDR HE8 CJ6 675 51;

- № 218.457.034, Audi SQ5 3.0TDI, vin: WAU ZZZ 8R9 HA04 9253;

- № 618.441.489, MAZDA 3 SkyD 105 HB AT, vin: 3MZ BM6 4S81M1 453 40;

- №217.144.024, AUDI A3 Li. 1.6TDI, vin: WAU ZZZ 8V4 F11 249 70;

- № НОМЕР_1 , DACIA Sandero, vin: НОМЕР_2 DJF 009 678 327 58;

- №216.198.839, VW Polo 1.2 TSI, vin: WVW ZZZ 6RZ EY2 214 64;

- № НОМЕР_3 , SEAT Altea 1.4 TSI, vin: VSS ZZZ 5PZ ER0 013 57;

- № НОМЕР_4 , Citroen C41.6 HDi STT, vin: НОМЕР_5 NCB HZT GY56 0085;

- №649.830.265, Peugeot 308 1.2i STT, vin: НОМЕР_6 LPH NYW FS29 9014;

- № НОМЕР_7 , Toyota Yaris Hybrid, vin: VNK KD3 D36 0A00 5417;

- №.217.956.080, VW Golf VII 1.2TSI 5, vin: WVW ZZZ AUZ GW22 9947;

- №677.149.772, Hyundai ІХ351.7 CRDI, vin: TMA JU8 1UA DJ47 4170;

- № НОМЕР_8 , MERCEDES-BENZ E250CDIT4mEC, vin: НОМЕР_9 ;

- №214.952.300, SKODA Roomster 1.2 TSI, vin: TM BNM 25J 3D7 017752;

- № НОМЕР_10 , SKODA Octavia 1.4 Combi, vin: НОМЕР_11 ;

- №414.343.624, VW Golf,vin: WVW ZZZ AUZ EW06 4880;

- №679.017.469, NISSAN Juke, vin: SJ NFA NF1 SU7133 494;

- № НОМЕР_12 , VW Golf Var. 1.4TSI, vin: WVW ZZZ 1KZ BM6 768 08;

- №215.902.560, VW Passat V2.0BI. TDI, vin: НОМЕР_13 ;

- № НОМЕР_14 , VW PassatV 2.0 DBMT4M, vin: WVW ZZZ 3CZ FE50 3958.

Так, аналіз частин 2, 3 статті 170 та частини 2 статті 173 КПК України свідчить, що Кримінальним процесуальним кодексом України чітко передбачені підстави для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Органом досудового слідства не обґрунтовано мету накладення арешту на вказане майно, воно не містить даних про те, що таке майно є предметом, об`єктом, знаряддям чи засобом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, які сліди кримінального правопорушення, або які ознаки вчиненого правопорушення вони містять на собі, для проведення яких слідчих дій вони мають значення.

Органом досудового слідства не доведено як використання вищевказаного майна або розпорядження ним може зашкодити інтересам досудового розслідування, не визначено яке завдання досудового розслідування може бути виконане у разі накладення арешту, не обґрунтовано, що потреби досудового розслідування виправдовують втручанняу права та свободи власника майна.

Частиною першою статті 94 КПК України визначено, що слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За наведених обставин слідчий суддя приходить висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 40, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

клопотання про скасування арешту майна задовольнити.

Арешт накладений на майно, а саме: на всі технічні паспорти на транспортні засоби, які належать ТОВ «Д-Трансгейт», які тимчасово вилучені згідно з ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області 09 листопада 2023 року, скасувати повністю.

Зобов`язати старшого детектива Територіального управління Бюро економічної безпеки в Закарпатській області ОСОБА_4 , повернути майно, а саме: вилучені під час обшуку ТОВ «Д-Трансгейт» всі технічні паспорти на транспортні засоби, незалежно від того в якій вони «папці» знаходяться, а саме технічні паспорти на транспортні засоби за наступними реквізитами (номер документа, авто, VIN-код):

- № 649.014.930, CITROEN С4 Picasso 2.0HDi, vin: НОМЕР_5 UDR HE8 CJ6 675 51;