Постанова

від 31.10.2023 по справі 911/2620/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2023 р. Справа№ 911/2620/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Бондар Л.В.

за участю представників: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой»

на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2023 (повний текст складено 31.07.2023)

у справі №911/2620/22 (суддя С.Ю. Грабець)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой»

до Приватного акціонерного товариства «Київгідромонтаж»

про визнання договору оренди недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київгідромонтаж» (далі, відповідач) про визнання недійсним Договору оренди №01-12/2021 АР від 01.12.2021, укладеного між позивачем та відповідачем.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення сторонами під час укладення Договору оренди №01-12/2021 АР від 01.12.2021 вимог, встановлених статтею 284 Господарського кодексу України, а саме відсутність в договорі усіх істотних умов (не визначено вартість об`єкта оренди з урахуванням її індексації, орендну плату зазначено без урахування її індексації, не передбачено порядок використання амортизаційних відрахувань, також не вказано щодо питання відновлення орендованого майна та умови його викупу).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.07.2023 у справі №911/2620/22 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» до Приватного акціонерного товариства «Київгідромонтаж» про визнання договору оренди недійсним відмовлено повністю.

Приймаючи рішення, суд встановив, що позивач прийняв приміщення в оренду, претензій щодо нього або умов договору оренди не заявляв, сплачував орендну плату за користування приміщенням, а відсутність у договорі оренди окремих істотних умов не унеможливило виконання договору, зокрема, в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір, а тому вимога позивача про визнання договору оренди №01-12/2021 АР від 01.12.2021 недійсним є необґрунтованою та такою, що задоволенню судом не підлягає. Доказів, що підтверджували б порушення, не визнання або оспорення прав, свобод чи інтересів позивача, або спростували б доводи відповідача, представник позивача суду не надав, а договір оренди не може визнаватись судом недійсним, керуючись лише відсутністю в ньому окремих істотних умов, передбачених законодавством.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 21.08.2023 (про що свідчить поштовий ідентифікатор Укрпошти на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати повністю рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2023 у справі №911/2620/22 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю, тобто визнати договір оренди від 01.12.2021 №01-12/2021 АР недійсним.

Апеляційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного:

- суд першої інстанції порушив норми процесуального права та незаконно і безпідставно поновив відповідачу пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву;

- суд незаконно та безпідставно допускав представляти інтереси відповідача у справі в судових засіданнях громадянина Кудіна Г.О., у той час, коли той не мав належних повноважень у розумінні ГПК України діяти від імені відповідача;

- суд першої інстанції безпідставно не звернув увагу на той факт, що позивач і відповідач, уклавши Договір оренди, не досягли згоди щодо усіх істотних умов, які визнані такими законом та необхідні для договорів даного виду та, як наслідок, не встановив, що оспорюваний договір оренди суперечить нормам Цивільного кодексу України та іншим нормам чинного законодавства.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2023 у справі №911/2620/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Колегією суддів встановлено, що апеляційну скаргу було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2620/22, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2023 у справі №911/2620/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

31.08.2023 матеріали справи №911/2620/22 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2023 у справі №911/2620/22 залишено без руху, роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути її недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 3 721,50 грн.

15.09.2023 (про що свідчить поштовий ідентифікатор Укрпошти на конверті) скаржник направив на адресу Північного апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено копії платіжної інструкції №1796 від 15.09.2023 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 721,50 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2023 у справі №911/2620/22, встановлено відповідачу строк на подання відзиву, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 31.10.2023.

У судовому засіданні 31.10.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 31.10.2023 представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, не вручення під час доставки, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сторони про розгляд справи судом апеляційної інстанції повідомлялися належним чином шляхом направлення копії ухвали суду від 25.09.2023 на юридичну адресу позивача (01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42/44, офіс LL2-B) та відповідача (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шлюзова, буд. 4). Також електронна копія ухвали була доставлена до електронного кабінету відповідача в системі «Електронний суд».

Поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про неявку адресатів до поштового відділення задля їх отримання.

Отже, судом були вчинені усі належні заходи задля повідомлення сторін про дату розгляду апеляційної скарги і сторони вважаються повідомленими про дату судового засідання.

Більш того, суд враховує, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Чірікоста і Віола проти Італії» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України»).

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини «Богонос проти Росії» від 05.02.2004).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та відповідача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

01.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» (орендар) та Приватним акціонерним товариством «Київгідромонтаж» (орендодавець) був укладений Договір оренди №01-12/2021АР (далі, Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого відповідач передає позивачу в оренду нежитлове приміщення, загальною площею 100,0 кв. м. частину приміщення М №11 згідно плану розміщення будівель та споруд ПрАТ «Київгідромонтаж» та технічного паспорту (надалі об`єкт оренди), яка належить відповідачу на підставі договору №23 від 04.08.1993 року, свідоцтва про власність №19 від 13 жовтня 1993 року та розташоване за адресою: м. Вишгород, вул. Шлюзова, 4.

Згідно пункту 1.2. Договору об`єкт оренди передається в оренду позивачу для використання під офіс (розміщення персоналу та офісної техніки, меблів).

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що передача в оренду об`єкта оренди оформляється відповідним актом прийому передачі, що є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно пункту 2.1. Договору передача об`єкта оренди позивачу провадиться по акту прийому передачі, підписаного вповноваженими представниками обох сторін. Даний акт є невід`ємною частиною даного договору. В акті прийому передачі вказуються технічні характеристики та технічний стан об`єкта оренди на момент його передачі позивачу.

Відповідно до пункту 2.2. Договору відповідач передає позивачу об`єкт оренди протягом восьми робочих днів з моменту підписання цього договору за актом приймання передачі.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що вступ позивача в користування об`єктом оренди наступає з моменту підписання сторонами акту прийому передачі об`єкта оренди.

По закінченні терміну дії даного Договору, а також у випадку розірвання (припинення) орендар зобов`язаний звільнити об`єкт оренди від якого-небудь майна (у т.ч. віддільних поліпшень) і повернути об`єкт оренди орендодавцю (пункт 2.6. Договору).

Повернення об`єкта оренди орендарем здійснюється на підставі акту прийому-передачі (повернення) об`єкта оренди, що підписується уповноваженими представниками сторін після закінчення 10 (десяти) календарних днів, які надаються орендареві для звільнення території від устаткування, майна, сміття та ін. (пункт 2.7. Договору).

Згідно пункту 2.8. Договору з моменту підписання сторонами акту прийому передачі (повернення) об`єкта оренди всі ризики випадкової загибелі або ушкодження об`єкта оренди переходять на відповідача.

Відповідно до пункту 3.1. Договору щомісячна орендна плата за вказаний у пункту 1.1. договору об`єкт оренди складає: 4 200,00 грн, ПДВ 840,00 грн, всього з ПДВ 5 040,00 грн (п`ять тисяч сорок гривень 00 копійок), виходячи з розрахунку 50,40 грн за 1 (один) кв.м.

Орендар перераховує орендну плату на рахунок орендодавця щомісячно до 10 числа кожного наступного місяця (пункт 3.2. Договору).

За змістом пункту 3.4. Договору встановлено, зокрема, що відшкодування (компенсація) відповідачу витрат, пов`язаних з оплатою електроенергії здійснюється окремо (додатково) за фактом їх споживання на підставі показників лічильників обліку спожитої електроенергії. Позивач відшкодовує (компенсує) послуги за електроенергію, на підставі рахунку, виставленого відповідачем протягом 3 (трьох) банківських днів від дня одержання рахунку.

Згідно пункту 4.1.1. Договору позивач має право установлювати на об`єкті оренди додаткове устаткування за умови одержання письмової згоди відповідача.

Відповідно до пункту 4.1.2. Договору позивач має право після одержання письмової згоди відповідача, за власний рахунок здійснювати поліпшення орендованого об`єкту протягом усього строку оренди та строку його можливого продовження.

Пунктом 4.1.5. Договору встановлено, що позивач має право вимагати зменшення орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість передбаченого договором користування об`єктом, що надається в оренду, істотно зменшилась.

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками і діє до 31.12.2017 включно (пункт 6.4. Договору).

Договір може бути пролонгованим на визначений сторонами термін та на додатково погоджених умовах, про що укладається додаткова угода до цього договору (пункт 6.5. Договору).

Згідно пункту 6.6. Договору умови цього Договору зберігають силу протягом всього терміну цього Договору, а тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань.

01.12.2021 сторонами був підписаний акт приймання передачі у користування об`єкта оренди, з якого, зокрема, вбачається, що стан об`єкта, що орендується, на момент передачі в оренду задовільний (пункт 2), та недоліки об`єкта, що орендується, - відсутні (пункт 3).

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач стверджує, що Договір оренди є недійсним, оскільки його зміст суперечить вимогам, встановленим Цивільним кодексом України, а також положенням частини 1 статті 284 Господарського кодексу України, а саме у Договорі відсутні усі істотні умови (не визначено вартість об`єкта оренди з урахуванням її індексації, орендну плату зазначено без урахування її індексації, не передбачено порядок використання амортизаційних відрахувань, також не вказано щодо питання відновлення орендованого майна та умови його викупу).

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав, що відсутність певних істотних умов у договорі може згідно норм Цивільного та Господарського кодексів України свідчити про його неукладеність. Водночас, фактичне виконання сторонами спірного Договору виключає кваліфікацію цього Договору як неукладеного. Опорюваний Договір оренди був укладений та фактично виконувався сторонами (на виконання умов Договору оренди позивач прийняв від відповідача об`єкт оренди та підписав акт приймання-передачі від 01.12.2021, здійснив часткову оплату орендної плати згідно платіжного доручення №2229 від 14.01.2022, відповідно до вимог Податкового кодексу України було складено та зареєстровано податкові накладні, які були прийняті позивачем).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Господарського кодексу України).

Із урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17 викладено правову позицію, за змістом якої під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права; судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсним Договору оренди №01-12/2021 АР від 01.12.2021, укладеного між позивачем та відповідачем, з тих підстав, що у Договорі відсутні всі істотні умови, передбачені статтею 284 Господарського кодексу України, а саме не визначено вартість об`єкта оренди з урахуванням її індексації, орендну плату зазначено без урахування її індексації, не передбачено порядок використання амортизаційних відрахувань, також не вказано щодо питання відновлення орендованого майна та умови його викупу.

Колегія суддів, погоджуючись із висновком суду першої інстанції, не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

За змістом статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України).

За змістом частин 1-3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності (частина 1 статті 283 Господарського кодексу України).

Згідно частини 1 статті 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

З огляду на наведене, відсутність у Договорі оренди істотних умов, про які зазначає позивач, може згідно норм цивільного та господарського законодавства свідчити про його неукладеність.

Водночас, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).

Фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно Договору прийняв приміщення в оренду, претензій щодо нього або умов Договору оренди не заявляв, сплачував орендну плату за користування приміщенням (підтверджується платіжним дорученням №2229 від 14.01.2022).

Отже, оскільки відсутність у договорі деяких визначених частиною 1 статті 284 Господарського кодексу України істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема, в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивача з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання його прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним із цих підстав.

Позивач не довів суду належними, допустимими та достовірними доказами, що умови Договору оренди суперечать Цивільному чи Господарському кодексам України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є правильними та скаржником не спростовані.

Стосовно посилань скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права через безпідставне долучення до матеріалів справи відзиву відповідача на позовну заяву, то судом встановлено, що разом із відзивом на позову заяву відповідачем було подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на його подання, яку судом було задоволено. Дослідивши зміст поданої заяви, колегія суддів погоджується із такою процесуальною дією суду, оскільки наведені відповідачем обставини, що спричинили пропуск встановленого строку (неотримання копії позовної заяви, ознайомлення з її змістом у приміщенні суду 23.01.2023 та оперативне, протягом трьох днів з моменту ознайомлення, направлення його на адресу суду) є поважними причинами пропуску. Інші висновки суду були б проявом надмірного формалізму.

Розглядаючи доводи скаржника про незаконний та безпідставний допуск громадянина ОСОБА_1 до участі в судовому засіданні як представника відповідача, суд встановив, що у судовому засіданні 10.05.2023 суд першої інстанції, враховуючи заявлене представником позивача клопотання про перевірку повноважень представника відповідача, детально дослідив питання щодо наявності повноважень у названої особи на представництво інтересів відповідача під час розгляду справи в загальному позовному провадженні та встановив, що громадянин Кудін Г.О., який не є адвокатом, не може вважатися належним представником відповідача. У свою чергу, у судових засіданнях 10.05.2023, 07.06.2023 та 05.07.2023 представництво інтересів відповідача у справі здійснювала належна особа - адвокат Багрій А.Г. (на підставі ордеру серії АН №1063600 від 09.05.2023), відповідно такі обставини не можуть свідчити про процесуальні порушення, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2023 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскаржених судових рішень у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2023 у справі №911/2620/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2023 у справі №911/2620/22 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой».

Матеріали справи №911/2620/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 18.12.2023.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка