Постанова

від 07.12.2023 по справі 922/2477/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року м. Харків Справа №922/2477/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,

за участю представників:

від позивача Халабурдін С.В.,

від відповідача-1 не з`явився,

від відповідача-2 Дудецька С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці (вх.№2393Х від 10.11.2023) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 у справі №922/2477/23 (м.Харків, суддя Аріт К.В., повний текст додаткового рішення складено 10.10.2023),

за заявою Приватного підприємства «Укрбалпром» про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката (вх.№25919 від 25.09.2023) по справі

за позовом Приватного підприємства «Укрбалпром», с. Явірське, Ізюмський район, Харківська область,

до 1. Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м. Харків,

2. Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, м.Полтава,

про стягнення 132281,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.09.2023 у справі №922/2477/23 позов задоволено повністю, стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Укрбалпром» заподіянні збитки у розмірі 132281,00 грн, та призначено судове засідання для вирішення питання щодо судових витрат на 03.10.2023 року о 12:40, встановивши позивачу строк у 5 днів для надання суду докази понесених судових витрат.

25.09.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла заява представника позивача (вх.№25919) про стягнення 12000,00 грн витрат на правничу допомогу, та докази наданих послуг, виконаних адвокатом по справі №922/2477/23 на вказану суму.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 задоволено заяву позивача про розподіл судових витрат. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Укрбалпром» судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн. Ухвалено видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Північно-східне міжрегіональне управління державної служби з питань праці з вказаним додатковим рішенням не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати судове рішення (додаткове) Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 по справі №922/2477/23 про стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «Укрбалпром» судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн. (дванадцять тисяч грн., 00 коп); ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Приватного підприємства «Укрбалпром» (ЄДРПОУ 34329054) про стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «Укрбалпром» судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн (дванадцять тисяч грн, 00 коп.) відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги Північно-східне міжрегіональне управління державної служби з питань праці зазначає наступне:

- відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (ордеру про надання правничої допомоги) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат повністю у зв`язку з недоведеністю їх наявності;

- в позовній заяві про відшкодування коштів, підписаної особисто директором даного підприємства Онищуком В.О., зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у розмірі 8000,00 грн (вісім тисяч грн. 00 коп.). В додатках до зазначеної позовної заяви відсутні будь які копії документів, які б підтверджували надання правничої допомоги саме адвокатом Святославом Халабурдіним;

- в акті наданих послуг від 25.06.2023 до Договору про надання правничої допомоги від 01.06.2023 зазначено перелік послуг та загальна вартість послуг, без розподілу за кожну надану послугу;

- представником позивача до суду не надано підтвердження оплати винагороди за надання правничої допомоги, а саме платіжне доручення про оплату 12000,00 грн (дванадцять тисяч грн. 00 коп.) на банківський рахунок адвокатського бюро «Святослава Халабурдіна».

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 апеляційну скаргу Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці (вх.№2393Х від 10.11.2023) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 у справі №922/2477/23 залишено без руху. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи з використанням програми «Електронний суд». Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/ Повідомлено апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п`ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України. Звернуто увагу скаржника, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.

В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№14417 від 22.11.2023) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 13.11.2023. Зокрема, апелянтом надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 поновлено Північно-східному міжрегіональному управлінню державної служби з питань праці пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №922/2477/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці (вх.№2393Х від 10.11.2023) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 у справі №922/2477/23. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень. Призначено справу №922/2477/23 до розгляду на "07" грудня 2023 р. об 11:10 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Роз`яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату. Запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (відзиви, заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд». Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/ Звернуто увагу учасників судового провадження, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.

Представником Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці було надано суду апеляційної інстанції клопотання про участь Дудецької С.М. у судових засіданнях по справі №922/2477/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 задоволено клопотання представника Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про участь Дудецької С.М. у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/2477/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі № 922/2477/23, яке призначено на «07» грудня 2023 р. об 11:10 год. та подальші судові засідання у даній справі ухвалено провести за участю представника Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці - Дудецької С.М. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Повідомлено представника Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці - Дудецьку С.М., що Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв`язку розміщена на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua, та роз`яснити, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду особі необхідно використовувати комп`ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення; за 10 хвилин до початку судового засідання представник зобов`язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв`язку, активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв`язку та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.

До судового засідання Східного апеляційного господарського суду 07.12.2023 відповідач-1 не з`явився. Ухвала про призначення справи до розгляду доставлена відповідачу-1 в електронний кабінет в системі «Електронний суд».

Ураховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, судом здійснено дії щодо їх належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, забезпечення судом реалізації учасниками судового процесу права приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, сприяння у наданні їм достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та поданні процесуальних документів, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи в даному судовому засіданні.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 07.12.2023 присутні представники сторін надали пояснення та підтримали свої позиції по справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вказує про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд Харківської області за результатом розгляду справи №922/2477/23 прийняв рішення від 19.09.2023 про задоволення позову повністю та стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «УКРБАЛПРОМ» заподіяних збитків у розмірі 132281,00 грн.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах 1-3 статті 124 ГПК України зазначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем виконано його обов`язок щодо подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат. Так, в позовній заяві позивачем вказано, що орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу складає 8000,00 грн.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України докази розміру судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Так, колегія суддів зазначає, що у рішенні Господарського суду Харківської області від 19.09.2023 вказано, що представником позивача до закінчення судових дебатів у справі заявлено усне клопотання про подання доказів на адвокатські витрати після ухвалення рішення.

Представником позивача 25.09.2023 була подана заява про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката. Таким чином, заявником дотримано встановлений законом 5-денний строк на подання вказаної заяви (з урахуванням вихідних днів).

Відповідно до ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження статусу адвоката Халабурдіна Святослава Володимировича, останнім подано до суду свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1023 від 05.08.2011, ордер серія АХ №1134945 від 10.06.2023, Договір про надання правничої допомоги від 01.06.2023, укладений між ПП «Украбалпром» та АБ «Святослава Халабурдіна».

Відповідно до умов Договору Бюро зобов`язується власними та/або залученими силами надавати Клієнту правову допомогу, пов`язану з захистом прав та законних інтересів Клієнта у зв`язку зі стягненням у судовому порядку з Державного бюджету України на користь ПП «Украбалпром» заподіяних державним органом збитки у розмірі 132281,00 грн, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору правова допомога за Договором може включати:

-дослідження обставин заподіяння ПП «Украбалпром» збитків органом державної влади;

- надання Клієнту консультацій та роз`яснень з правових питань, пов`язаних зі стягненням у судовому порядку з Державного бюджету України збитків, заподіяних органом державної влади;

-складання позовної заяви про стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «Украбалпром» заподіяних збитків у розмірі 132281,00 грн, для її підписання Клієнтом і подання до суду;

-представництво Клієнта в суді в рамках розгляду справи за позовом Клієнта до Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області та Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «Украбалпром» заподіяних збитків у розмірі 132281,00 грн з необхідними для того повноваженнями.

Згідно з п.3.1. Договору сторони погодили, що за надання правової допомоги за Договором Клієнт сплачує Бюро винагороду (гонорар) в розмірі 12000,00 грн.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що оплата проводиться протягом 5 робочих днів після ухвалення рішення судом першої інстанції у безготівковій формі на банківський рахунок Бюро.

Відповідно до акту наданих послуг від 25.09.2023 до Договору в рамках правової допомоги за Договором Бюро надало, а Клієнт отримав такі послуги узгодженої Сторонами вартості:

- дослідження обставин заподіяння ПП «Украбалпром» збитків органом державної влади;

- консультації та роз`яснення для Клієнта з правових питань, пов`язаних із стягненням у судовому порядку з Державного бюджету України збитків, заподіяних органом державної влади;

- складання позовної заяви та подання її до суду;

- представництво клієнта в суді в рамках розгляду справи №922/2477/23.

Вартість зазначених послуг 12 000,00 грн.

Вказаний акт підписано сторонами без зауважень.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

За таких обставин, враховуючи складність і строк розгляду справи, виконані Адвокатським бюро «Святослава Халабурдіна» роботи (надані послуги), принципи реальності, співрозмірності та розумності судових витрат, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що доведеним та таким що підлягають стягненню є витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 12000,00 грн, про що вірно було вказано судом першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом не було подано заяву про зменшення витрат на правову допомогу.

Сама лише незгода учасника спору із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №910/5410/19.

Твердження скаржника про те, що представником позивача до суду не надано ордеру та відсутні докази надання останнім правничої допомоги позивачу спростовуються матеріалами справи.

Так, як вже було зазначено вище, до позовної заяви на підтвердження статусу адвоката Халабурдіна Святослава Володимировича, останнім надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1023 від 05.08.2011, ордер серія АХ №1134945 від 10.06.2023, Договір про надання правничої допомоги від 01.06.2023, укладений між ПП «Украбалпром» та АБ «Святослава Халабурдіна». Те, що адвокат не додав до заяви про розподіл судових витрат ордер не може бути підставою для висновку про відсутність у нього повноважень на представництво позивача, оскільки матеріали справи №922/2477/23 містять відповідний ордер. Процесуальне законодавство не покладає обов`язку на представника надавати підтвердження повноважень на представництво особи з кожним поданим до суду документом.

Також з матеріалів справи вбачається надання правничої допомоги адвокатом Халабурдіним С.В. особисто. Зокрема, позовна заява та заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху подані представником Приватного підприємства «Укрбалпром» Халабурдіним С.В. через систему «Електронний суд». Відповідно до протоколів судових засідань представник позивача Халабурдін С.В. брав участь у судових засіданнях по справі №922/2477/23.

Таким чином, доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Щодо посилання апелянта на те, що в акті наданих послуг від 25.06.2023 до Договору про надання правничої допомоги від 01.06.2023 зазначено перелік послуг та загальна вартість послуг, без розподілу за кожну надану послугу, колегія суддів зазначає наступне.

Частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України не визначає конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тобто учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21). А тому посилання апелянта на не зазначення адвокатом детального розподілу вартості за кожну надану послугу не впливає на висновок про їх реальність.

Щодо посилання скаржника на те, що сума судових витрат, заявлена до відшкодування, перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, надаючи до суду попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, передбачив витрати на загальну суму 8000,00 грн, однак під час подання заяви про розподіл судових витрат заявив до стягнення судові витрати у більшому розмірі - 12000,00 грн.

В обґрунтування перевищення розміру попереднього (орієнтовного) розрахунку заявник вказує про те, що оскільки ухвалою від 26.06.2023 було вирішено розглядати справу №922/2477/23 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, адвокатське бюро неодноразово залучалося до участі в судових засіданнях від імені ПП «Укрбалпром», таким чином, з урахуванням підписаного акта наданих послуг до Договору, фактичні витрати позивача на правничу допомогу відповідача склали 12 000 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин п`ятої-сьомої статті 129 Господарського процесуального кодексу України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Системний аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що за змістом ч. 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у суду виникає право відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, лише в частині перевищення заявлених до відшкодування витрат над тими, які були зазначені у попередньому розрахунку, і виключно у разі встановлення істотності такого перевищення.

Разом з тим, відповідачем-2 не доведено неспівмірності заявлених до відшкодування позивачем витрат по відношенню до попереднього розрахунку витрат. В свою чергу позивач обґрунтовує перевищення заявлених у попередньому розрахунку витрат призначенням справи до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Так, з матеріалів справи вбачається, що з огляду на суму позову, позивач міг правомірно допускати можливість розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без призначення судових засідань, і у зв`язку з цим визначити орієнтовну суму судових витрат. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.06.2023 розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Як вбачається з протоколів судових засідань №1744550 від 25.07.2023, №1808420 від 15.08.2023, №1866123 від 05.09.2023, №1919240 від 19.09.2023 представник позивача Халабурдін С.В. був присутній у всіх судових засіданнях.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідне перевищення розміру судових витрат обґрунтовано заявником, з огляду на що відсутні підстави для застосування положень ч. 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, суд вказує про те, що доводів, які б свідчили про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права при ухваленні додаткового судового рішення, скаржник у апеляційній скарзі не навів. Таким чином, апеляційну скаргу Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці слід залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 у справі №922/2477/23 без змін.

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 у справі №922/2477/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.12.2023.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян