Рішення

від 11.12.2023 по справі 906/1051/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1051/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКВОЛ ІНВЕСТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ ЕКСПО"

про стягнення 241939,53 грн

Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКВОЛ ІНВЕСТ" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ ЕКСПО" заборгованості у розмірі 241939,53 грн, з яких 182832,15 грн основного боргу, 36566,43 грн штрафу та 22540,95 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №18/04-23 в частині оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою суду від 09.08.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

29.08.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано позовну заяву у новій редакції та докази її надіслання відповідачу (а.с.15-19).

Ухвалою суду від 04.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 04.10.2023.

Ухвалою суду від 04.10.2023 продовжено строк розгляду справи на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено розгляд справи по суті на 15.11.2023.

15.11.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення 182832,15 грн основного боргу у зв`язку з його погашенням відповідачем за період з липня по жовтень 2023 року, що підтверджується платіжними інструкціями (а.с.36-48, 56).

Також 15.11.2023 представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи акта приймання-передачі юридичних послуг від 15.11.2023 за договором про надання професійної правничої допомоги від 01.06.2023 (а.с.49-50, 56).

Ухвалою суду від 15.11.2023, зокрема, відкладено судове засідання на 11.12.2023.

24.11.2023 через канцелярію суду представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог від 23.11.2023, у якій просив стягнути з відповідача 28566,43 грн штрафу, 17609,44 грн пені, 5000,00 витрат на професійну правничу допомогу, 2835,12 грн судового збору (а.с.55-56).

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що станом на день подачі позову відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар, сплативши частину основного боргу на суму 40000,00 грн, а саме: 10.07.2023 15000,00 грн, 18.07.2023 10000,00 грн, 26.07.2023 15000,00 грн, тобто сума основного боргу на дату звернення до суду склала 142832,15 грн, а на даний час сплачена у повному обсязі. У зв`язку з викладеним позивачем було подано заяву про закриття провадження у справі і уточнено суми штрафу та пені, які підлягають стягненню через порушення відповідачем умов договору.

Також 24.11.2023 представник позивача подав до суду заяву від 24.11.2023, у якій просив провести розгляд справи 11.12.2023 за його відсутності у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі; підтримав подані ним заяви про закриття провадження у справі та уточнення позовних вимог в частині штрафу та пені (а.с.57).

Суд констатує, що положеннями ст.46 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 03.08.2020 у справі №911/2139/19, від 27.10.2021 у справі №916/1769/20).

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України.

Таким чином заява позивача про уточнення позовних вимог від 23.11.2023 розцінюється судом як заява про зменшення розміру позовних вимог та не приймається судом до розгляду у зв`язку з пропуском встановленого п.2 ч.2 ст.46 ГПК України строку для її подання.

Представники сторін у засідання не з`явилися.

Як зазначалось вище, представник позивача у заяві від 24.11.2023 просив здійснювати розгляд справи за його відсутності (а.с.57).

Відповідач будь-яких заяв із зазначенням поважних причин неявки представника у засідання суду не направив, правом подання відзиву на позову заяву не скористався, про розгляд справи повідомлявся завчасно та належним чином шляхом надіслання копій ухвал суду у справі №906/1051/23 за місцезнаходженням та на адресу електронної пошти ТОВ "ПОЛІССЯ ЕКСПО" (а.с.54), зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

28.11.2023 до суду повернулася без вручення надіслана ТОВ "ПОЛІССЯ ЕКСПО" копія ухвали від 15.11.2023 з повідомленням про дату, час та місце цього судового засідання (як і решта кореспонденції, надісланої судом відповідачу (а.с.23-26, 31-32)) з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.60-61).

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що заяв про зміну місцезнаходження відповідача, відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України, під час розгляду справи не надходило.

Суд констатує, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19).

У разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15).

Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 вказав, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

З огляду на викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію не є перешкодою для розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Окрім того, суд враховує, що відповідач не був позбавлений права та об`єктивної можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 15.11.2023 у справі №906/1051/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень", а також з інформацією про розгляд даної справи на офіційному вебсайті Господарського суду Житомирської області в мережі "Інтернет".

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином суд в межах наданих йому повноважень створив усі належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, зокрема, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, при цьому явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка представників сторін та неподання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджають розгляду справи, відтак суд розглядає справу за відсутності останніх за наявними матеріалами, згідно з ч.9 ст.165, ст.202 ГПК України.

У засіданні 11.12.2023 підписано вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

18.04.2023 між ТОВ "ВІКВОЛ ІНВЕСТ" (постачальник) та ТОВ "ПОЛІССЯ ЕКСПО" (покупець) укладено договір поставки №18/04-23 (надалі - договір) (а.с.6-7), згідно з п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити, напівтуші свинні, м`ясо, субпродукти (надалі - товар).

Асортимент, кількість, ціна та інші відомості про товар, які є істотними для сторін, визначаються сторонами у видаткових накладних, оформлених постачальником (п.1.2 договору).

Відповідно до п.п.2.2, 2.3 договору, постачальник самостійно, та за свій рахунок здійснює поставку товару до місця складу покупця. Датою постачання є дата виписки видаткової накладної.

У розділі 3 договору сторони погодили, що загальна вартість цього договору визначається як сума вартості всього товару, поставленого постачальником покупцю в рамках цього договору, що зазначається у видаткових накладних на товар (пп.3.1). Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника, що зазначений у рахунках-фактурн та/або видаткових накладних (пп.3.2). Покупець здійснює оплату товару по факту поставки, згідно видаткової накладної. Платежі, здійснені покупцем, в першу чергу будуть зараховуватись як оплата за раніше отриманий та неоплачений товар, у випадку нарахування штрафних санкцій оплата в першу чергу буде зараховуватись як оплата штрафних санкцій (пп.3.3).

За п.4.1 договору, постачальник відвантажує наступну партію товару при умові оплати попередньої. При цьому відтермінування не може бути більше 5 (п`яти) календарних днів з дати поставки товару.

Порушенням договору, згідно з п.7.2 такого, є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

У разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань покупець сплачує суму боргу з врахуванням штрафу в розмірі 20% від суми заборгованості та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня (п.7.5).

Сплата винною стороною штрафних санкцій та/або відшкодування збитків, завданих порушенням договору, не звільняє її від обов`язку виконувати умови цього договору належним чином та відповідно до вимог чинного законодавства України (п.7.6).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими на те представниками сторін та скріплення печатками сторін, та діє до 31.12.2023, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.10.1).

На виконання умов договору №18/04-23 від 18.04.2023 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 182832,15 грн, що підтверджується видатковими накладними №322 від 19.04.2023 на суму 46923,40 грн та №326 від 21.04.2023 на суму 135908,75 грн (а.с.8-9).

Договір та видаткові накладні підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками їх підприємств.

Оскільки відповідач вартість поставленого товару відповідно до умов п.п.3.3, 4.1 договору не оплатив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з останнього суми основного боргу у розмірі 182832,15 грн, 36566,43 грн штрафу та 22540,95 грн пені.

Під час розгляду справи суд встановив, що відповідач оплатив позивачу вартість поставленого товару: частково до подачі даного позову на суму 40000,00 грн, про що свідчать платіжні інструкції №350 від 10.07.2023 на суму 15000,00 грн, №382 від 18.07.2023 на суму 10000,00 грн, №409 від 26.07.2023 на суму 15000,00 грн (а.с.37-39), а також після відкриття провадження у даній справі на решту суми - 142832,15 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №488 від 11.08.2023, №526 від 23.08.2023, №561 від 31.08.2023, №591 від 08.09.2023, №592 від 08.09.2023, №622 від 15.09.2023, №662 від 26.09.2023, №746 від 18.10.2023, №896 від 15.11.2023 (а.с.40-48).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з положеннями ст.ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зі змісту укладеного між сторонами договору №18/04-23 від 18.04.2023 вбачається, що такий за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст.ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), ст.610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ч.1 ст.612 ЦК України).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив умови договору поставки №18/04-23 в частині проведення розрахунків за поставлений товар.

Як зазначалося вище, частину боргу у розмірі 40000,00 грн було сплачено відповідачем ТОВ «ВІКВОЛ ІНВЕСТ» до подачі позову до суду, про що свідчать платіжні інструкції №350 від 10.07.2023, №382 від 18.07.2023, №409 від 26.07.2023 (а.с.37-39), решту суми боргу у розмірі 142832,15 грн - після відкриття провадження у даній справі, що підтверджується платіжними інструкціями №488 від 11.8.2023, №526 від 23.08.2023, №561 від 31.08.2023, №591 від 08.09.2023, №592 від 08.09.2023, №622 від 15.09.2023, №662 від 26.09.2023, №746 від 18.10.2023, №896 від 15.11.2023 (а.с.40-48).

Враховуючи встановлені судом обставини щодо включення позивачем до позовних вимог частини боргу в сумі 40000,00 грн, яка була сплачена відповідачем до подання позову, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з ТОВ «ПОЛІССЯ ЕКСПО» вказаної суми основного боргу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З огляду на те, що на момент звернення позивача за захистом своїх прав існувала непогашена заборгованість у розмірі 142832,15 грн, суд вважає правомірними вимоги позивача в цій частині, проте, враховуючи вищевстановлені обставини, які підтверджуються матеріалами справи і свідчать про відсутність станом на день розгляду справи вказаної суми боргу, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення з ТОВ «ПОЛІССЯ ЕКСПО» 142832,15 грн основного боргу на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Разом із тим за порушення умов договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 36566,43 грн та пеню у розмірі 22540,95 грн, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями, згідно з ч.1 ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19).

Як зазначалось вище, п.7.5 договору визначено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань покупець сплачує суму боргу з врахуванням штрафу в розмірі 20% від суми заборгованості та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування штрафу та пені, наведений у позовній заяві (а.с.2), на предмет відповідності умовам договору та нормам чинного законодавства, господарський суд встановив, що позивач під час розрахунку штрафу у розмірі 20% використав суму заборгованості, яка становить 182832,15 грн без здійснених відповідачем оплат, у той час, коли заборгованість відповідача станом на день подачі даного позову становила 142832,15 грн, а відтак обґрунтованою і такою, що підлягає стягненню з останнього, є сума штрафу у розмірі 28566,43 грн (142832,15 грн х 20%), у стягненні 8000,00 грн слід відмовити.

Також суд встановив, що позивач нарахував відповідачу 22540,95 грн пені за період з 27.04.2023 по 25.07.2023 на суму 182832,15 грн, не врахувавши здійснених відповідачем оплат 10.07.2023 на суму 15000,00 грн, 18.07.2023 на суму 10000,00 грн та 26.07.2023 на суму 15000,00 грн.

Враховуючи викладене, здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ІПС «LIGA 360» власний перерахунок пені за період з 27.04.2023 по 09.07.2023 на суму 182832,15 грн, за період з 10.07.2023 по 17.07.2023 на суму 167832,15 грн та за період з 18.07.2023 по 25.07.2023 на суму 157832,15 грн, суд дійшов висновку, що правомірною, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, є вимога позивача про стягнення з відповідача пені на суму 22102,60 грн, у задоволенні 438,35 грн слід відмовити як безпідставно нараховані.

Відповідно до приписів ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст.ст.76, 77, 86 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково, закрити провадження у справі №906/1051/23 в частині стягнення 142832,15 грн основного боргу, стягнути з відповідача на користь позивача 28566,43 грн штрафу та 22102,60 грн пені, у задоволенні решти позову відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч.1); інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.4). У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9).

Згідно з ч.1 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як вбачається з позовної заяви, до попереднього орієнтовного розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останнім віднесено 3629,10 грн судового збору та 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с.2).

Згідно з приписами ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 цього Кодексу).

За змістом ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 ГПК України).

З матеріалів справи слідує, що правову допомогу ТОВ «ВІКВОЛ ІНВЕСТ» надавав адвокат Слівінський О.В., повноваження та обсяг прав якого підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1042462 від 04.10.2023 та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії №220 від 29.09.1994 (а.с.27, 11).

01.06.2023 між адвокатом Слівінським Олексієм Валентиновичем та ТОВ «ВІКВОЛ ІНВЕСТ» (далі - замовник), укладено договір про надання професійної правничої допомоги (а.с.10), за умовами якого:

- адвокат надає професійну правничу допомогу (юридичні послуги) змовнику, а замовник зобов`язується прийняти її та оплатити (п.1.1);

- замовник доручає, а адвокат зобов`язується надати наступний обсяг професійної правничої допомоги: консультаційні та інші юридичні послуги з питань стягнення заборгованості з ТОВ «ПОЛІССЯ ЕКСПО» (п.1.2);

- для визначення розміру гонорару, що підлягає оплаті за даним договором, сторонами складається акт приймання-передачі виконаних робіт, що підлягають оплаті, який підписується сторонами та є невід`ємною частиною даного договору (п.1.3);

- за надання правової допомоги замовник сплачує адвокату гонорар, сума якого визначається відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт із розрахунку базової ставки за одну годину, що складає 350 гривень за одну годину роботи без нарахування податків та зборів. ПДВ не нараховується (п.2.1);

- узгоджена сума договірної ціни не включає в себе витрати адвоката по сплаті податків та зборів, які сплачуються ним самостійно, витрати на використання адвокатом оргтехніки, витрати на відрядження, пальне для автомобіля, проживання у готелі та всі інші витрати, пов`язані з наданням обумовлених договором послуг (п.2.3);

- вказані витрати нараховуються додатково в актах приймання-передачі виконаних робіт: податки та збори у встановлених законодавством розмірах, інші витрати - на підставі касових документів про оплату (п.2.4).

Відповідно до акта приймання-передачі юридичних послуг від 15.11.2023 (а.с.50), адвокат Слівінський О.В. надав ТОВ «ВІКВОЛ ІНВЕСТ» юридичні послуги з професійної правничої допомоги, передбаченої договором від 01.06.2023 (справа №906/1051/23) в наступному обсязі: ознайомлення з матеріалами та визначення правової позиції - 3 год; підготовка позовної заяви та направлення її до суду - 6 год; опрацювання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху - 1 год; участь в судових засіданнях (2 засідання) - 2 год. Всього 12 годин (п.1).

Згідно з п.п.3,4 вказаного акта, вартість послуг з професійної правничої допомоги складає: 11 годин х 350грн/год = 4200,00 грн. Податкові нарахування: 18% податок на доходи самозайнятих осіб, 1,5% військовий збір. Всього 19,5%. 4200,00 грн + 19,5% = 5019,00 грн. ПДВ не нараховується.

Проаналізувавши вищевказані документи та матеріали справи, зважаючи на відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги та будь-яких заперечень з приводу їх стягнення, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн є співмірними зі складністю даної справи та наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критеріям обґрунтованості та розумності їхнього розміру.

Враховуючи викладене і те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, при цьому беручи до уваги висновок суду про часткове задоволення позову, судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру правомірно заявлених позовних вимог, а саме судовий збір у розмірі 2902,52 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3998,96 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі №906/1051/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКВОЛ ІНВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ ЕКСПО" в частині стягнення 142832,15 грн основного боргу на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ ЕКСПО" (вул. Героїв Чорнобиля, буд. 4, м. Коростень, Житомирська обл., 11500, ідентифікаційний код 43978333) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКВОЛ ІНВЕСТ" (вул. Короленка, буд. 4а, кв. 44, м. Житомир, Житомирська обл., 10003, ідентифікаційний код 44844282) 28566,43 грн штрафу, 22102,60 грн пені, 2902,52 грн судового збору та 3998,96 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. У задоволені решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.12.23

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

2 - позивачу (рек.);

3 - відповідачу (рек.) + ІНФОРМАЦІЯ_1.