Рішення

від 06.12.2023 по справі 908/1606/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/95/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2023 справа № 908/1606/23

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-СТРОЙ (юридична адреса: вул. Залізнична, буд. 9-А, кв. 91, м. Запоріжжя, 69002; адреса для листування: вул. Богдана Завади, буд. 22, кв. 72, м. Запоріжжя, 69120)

до відповідача приватного акціонерного товариства ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ (вул. Північне шосе/вул. Теплична, буд. 22Б/1, м. Запоріжжя, 69106)

про стягнення 1468779,96 грн.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від позивача: Дмитренко Д.В., довіреність № б/н від 26.06.2023, посадова інструкція

від відповідача: Ніколенко М.М., довіреність № 18/230 від 16.12.2022

Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНС-СТРОЙ звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ 1468779,96 грн., з яких: 1458417,60 грн. основного боргу за договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 21/3281 від 01.08.2021, 5687,43 грн. пені, 4674,93 грн. 3% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2023 справу № 908/1606/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 22.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 18/95/23; визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.06.2023. Ухвалою від 27.06.2023 продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 26.07.2023. Ухвалою від 26.07.2023 підготовче засідання відкладено на 28.09.2023. Ухвалою від 28.09.2023 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 01.11.2023; у судовому засіданні оголошувалась перерва до 06.12.2023.

В судовому засіданні 06.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні подав заяву про часткову відмову від позову в частині стягнення 4674,93 грн. 3% річних та 5687,43 грн. пені. Заява позивача судом прийнята.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частинами 1, 3 ст. 191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, якщо позивач відмовився від позову і його відмову прийнято господарським судом, господарський суд закриває провадження у справі.

Встановивши, що заява про відмову від позову в частині стягнення 3% річних та пені підписана уповноваженим представником позивача, суд дійшов висновку, що вказана заява не суперечить чинному законодавству і не порушує права та охоронювані законом інтереси особи яку він представляє.

Роз`яснивши сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, суд визнав за можливе прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача 4674,93 грн. 3% річних та 5687,43 грн. пені, і в цій частині позовних вимог закрити провадження у справі.

З урахуванням викладеного, судом розглядаються позовні вимоги ТОВ ТРАНС-СТРОЙ про стягнення з ПрАТ ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ 1458417,60 грн. основного боргу за договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 21/3281 від 01.08.2021.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 21/3281 від 01.08.2021 щодо оплати вартості наданих послуг у визначений договором строк. Позивач зазначив, що відповідно до умов Договору виконавцем надано, а замовником прийнято без зауважень послуги на суму 3705578,40 грн., з яких оплачені лише 2247160,80 грн., заборгованість складає 1458417,60 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 901, 903 ЦК України та ст.ст. 193, 217, 222, 230, 231 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов з позовними вимогами не погодився та зазначив, що позивачем до матеріалів справи долучені лише копії актів надання послуг та копії платіжних інструкцій, позовна заява не містить як самих рахунків, так і доказів їх направлення (надання) позивачем відповідачу, також матеріали позову не містять належно оформлених замовлень, які є додатком до актів надання послуг в силу п. 7.4. Договору. Отже, ТОВ «ТРАНС-СТРОЙ» не надано рахунків на оплату та доказів їх надання відповідачу, зі змісту яких було б зрозуміло з якої дати повинен розраховуватися строк оплати послуг, перелічених у актах надання послуг за Договором. При цьому, зі змісту Договору не вбачається жодних умов, що виконання п.п. 6.2, 7.3 Договору є не обов`язковим для сторін, а в самих матеріалах справи відсутні докази щодо зміни сторонами умов Договору стосовно обов`язкового надання документів, які є підставою для здійснення оплати за надані послуги. Відповідач вважає, що в даному випадку момент оплати за надані послуги для відповідача не настав, оскільки позивачем в порушення умов п.п. 6.2., 7.3 Договору не надано відповідачу рахунки на оплату послуг. Звертає увагу, що долучений позивачем до позовної заяви акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 02.05.2023 оформлений в односторонньому порядку з боку ТОВ «ТРАНС-СТРОЙ» та не підписаний відповідачем, у зв`язку з чим, не може розглядатися як належний доказ наявності заборгованості за Договором.

Позивач у запереченнях на відзив вказав на те, що відповідачу належним чином своєчасно надавались рахунки на оплату (представник позивача відвозив їх до ПАТ «Запоріжвогнетрив» та передавав представнику відповідача), а оригінали актів надання послуг забирались у відповідача після їх підписання останнім. Також скан-копії рахунків на оплату, актів надання послуг та акти звірок кожного місяця направлялись на електронну пошту відповідача, про що свідчать скріншоти відповідного листування. Посилання відповідача на ненадання позивачем рахунків у відповідності до п. 7.3 Договору, на думку позивача, є намаганням ухилитися від виконання своїх грошових зобов`язань.

Від відповідача судом отримано заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказав на ненадання позивачем доказів на підтвердження своїх аргументів. Крім того, умовами договору не передбачено можливість направлення позивачем електронною поштою первинних документів та отримання їх відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-СТРОЙ» (Виконавцем, позивачем у справі) та приватним акціонерним товариством ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ (Замовником, відповідачем у справі) 01.08.2021 укладений договір транспортно-експедиційних послуг №21/3281 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець зобов`язується за рахунок коштів Замовника, на власний ризик, надавати комплекс послуг з організації перевезень вантажів між цехами підприємства (автотранспорт), а також по наданню спеціальної техніки (спецтехніки) екскаватор з навісним спеціальним обладнанням, у м. Запоріжжя на території ПрАТ «Запоріжвогнетрив», а Замовник оплачує ці послуги.

Згідно п. 1.2. Договору перелік і вартість послуг, які надаються за договором зазначаються сторонами в Специфікаціях, які після підписання є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 7.1 Договору для надання послуг Замовник перераховує Виконавцю грошові кошти згідно наданих послуг.

Ця сума містить в собі вартість послуг, але може перевищувати 9802128,50 грн., пропорційно до підвищення вартості послуг, якщо ціна на паливо буде збільшуватись протягом дії договору (п. 7.2 Договору в редакції Додаткової угоди від 06.05.2022).

У відповідності до п. 7.3. Договору Замовник повинен розрахуватися з Виконавцем протягом 60 (шістдесяти) календарних днів після отримання рахунку.

Згідно із п. 7.4. Договору прийом-передача послуг за даним договором підтверджується актом наданих послуг (далі Акт), підписаним сторонами, із зазначенням загальної суми послуг і вартості послуг Виконавця з додатком належно оформлених замовлень.

Відповідно до п. 10.1 Договору договір набирає юридичної сили з моменту підписання двома сторонами і діє 2 (два) роки.

Специфікацією № 1 від 01.08.2021 до Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.05.2022) сторони узгодили надання позивачем відповідачу транспортних послуг (самосвал вантажопідйомність від 5 до 10 тн із заднім вивантаженням), вартістю за 1 годину 400,00 без ПДВ, кількістю маш/год 4580 годин, загальною вартістю 1832000,00 грн. без ПДВ.

Специфікацією № 2 від 01.08.2021 до Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.05.2022) сторони узгодили надання позивачем відповідачу транспортних послуг (самосвал вантажопідйомність від 5 до 10 тн із заднім вивантаженням), вартістю за 1 годину 400,00 без ПДВ, кількістю маш/год 4575 годин, загальною вартістю 1830000,00 грн. без ПДВ.

Специфікацією № 3 від 01.08.2021 до Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.05.2022) сторони узгодили надання позивачем відповідачу транспортних послуг (самосвал вантажопідйомність від 5 до 10 тн із заднім вивантаженням), вартістю за 1 годину 400,00 без ПДВ, кількістю маш/год 4580 годин, загальною вартістю 1832000,00 грн. без ПДВ.

Специфікацією № 4 від 01.08.2021 до Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.05.2022) сторони узгодили надання позивачем відповідачу транспортних послуг (самосвал вантажопідйомність від 5 до 10 тн із заднім вивантаженням), вартістю за 1 годину 400,00 без ПДВ, кількістю маш/год 4575,5 годин, загальною вартістю 1830200,00 грн. без ПДВ.

Специфікацією № 5 від 01.08.2021 до Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.05.2022) сторони узгодили надання позивачем відповідачу транспортних послуг (екскаватор змінне обладнання), вартістю за 1 годину 920,00 без ПДВ, кількістю маш/год 885 годин, загальною вартістю 814200,00 грн. без ПДВ.

На виконання умов Договору позивачем надано відповідачу послуги за Договором на загальну суму 3705578,40 грн., що підтверджується актами надання послуг за період з 16.12.2021 по 20.03.2023.

Відповідачем вартість наданих позивачем послуг сплачено частково на суму 2247160,80 грн., що підтверджується відповідними платіжним інструкціями за період з 14.02.2022 по 31.03.2023.

Заборгованість відповідача за Договором становить 1458417,60 грн. Несплаченими або частково оплаченими залишились акти наданих послуг та рахунки за період з 31.05.2022 по 20.03.2023.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів в позовному провадженні.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, заслухавши представників сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором транспортно-експедиційних послуг №21/3281 від 01.08.2021.

Нормами ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строк остаточного розрахунку за надані за договором послуги визначено у п. 7.3 Договору протягом 60 (шістдесяти) календарних днів після отримання рахунку.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати прийнятих від позивача послуг за актами надання послуг за період з 31.05.2022 по 20.03.2023 у визначений Договором строк, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, належним чином не виконав, що призвело до утворення у останнього заборгованості за договором в розмірі 1458417,60 грн.

Заперечення відповідача щодо ненастання строку по оплаті у зв`язку із відсутністю доказів на підтвердження надання позивачем відповідних рахунків на оплату суд відхиляє як необґрунтовані.

До матеріалів справи долучені оригінали рахунків на оплату за спірний період з 31.05.2022 по 20.03.2023. За твердженням позивача, всі рахунки надавались представнику відповідача особисто. Крім того, рахунки на оплату направлялись на електронну адресу відповідача, на підтвердження чого надані відповідні роздруківки.

Відповідно до висновків, викладених у ухвалі Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2023 у справі № 916/3027/21 повідомлення, відправлені електронною поштою чи через за стосунки-месенжери, є електронними доказами, які можуть подаватись як роздруківки, до того ж закон не вимагає наявності електронного підпису на електронних доказах.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.

Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (стаття 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Відповідно до частини першої статті 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

На відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом.

Відповідно до частини першої та другої статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Сам лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки та не підлягає засвідченню електронним підписом. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21.

Згідно наданих позивачем роздруківок листів щодо направлення на електронну адресу відповідача рахунків на оплату позивачем відповідні рахунки направлялись у більшості у день їх виставлення (їх дата співпадає із датою відповідного акта надання послуг). Такі роздруківки електронних листів та додатків до них є паперовою копією електронного доказу. Звідси вони мають бути засвідчені як паперові копії в порядку, встановленому чинним законодавством, та не підлягають засвідченню електронним підписом.

Останній рахунок на оплату направлений на електронну адресу відповідача 20.03.2023, за яким останнім днем виконання зобов`язання є 19.05.2023.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов`язанням термін вартості отриманих послуг є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 1458417,60 грн. заборгованості за надані за Договором послуги заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов`язання по оплаті наданих позивачем послуг в повному обсязі і у визначений Договором строк, або підстав для звільнення від такого зобов`язання, не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 1458417,60 грн. основного боргу (з урахуванням прийнятої судом заяви про відмову від позову в частині стягнення 3% річних та пені).

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України в частині задоволених позовних вимог покладається на відповідача, що складає 21876,26 грн.

В частини закриття провадження у справі судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 42, 46, 74, 76-80, 123, 129, 191, п. 4 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного акціонерного товариства ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ (вул. Північне шосе/вул. Теплична, буд. 22Б/1, м. Запоріжжя, 69106; ідентифікаційний код 00191885) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-СТРОЙ (юридична адреса: вул. Залізнична, буд. 9-А, кв. 91, м. Запоріжжя, 69002; адреса для листування: вул. Богдана Завади, буд. 22, кв. 72, м. Запоріжжя, 69120; ідентифікаційний код 39556416) 1458417,60 грн. (один мільйон чотириста п`ятдесят вісім тисяч чотириста сімнадцять грн. 60 коп.) основного боргу та 21876,26 грн. (двадцять одну тисячу вісімсот сімдесят шість грн. 26 коп.) судового збору. Видати наказ.

3.Прийняти відмову товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-СТРОЙ від позову в частині стягнення з приватного акціонерного товариства ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ 4674,93 грн. 3% річних та 5687,43 грн. пені.

4.Провадження у справі № 908/1606/23 за вимогами товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-СТРОЙ про стягнення з приватного акціонерного товариства ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ 4674,93 грн. 3% річних та 5687,43 грн. пені закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 18.12.2023.

Суддя В.В. Левкут