Ухвала

від 12.12.2023 по справі 492/133/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/2329/23

Справа № 492/133/22

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника ПТ «Ломбард Парус» ТОВ «Глобал франчайзінг» І компанія адвоката ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12021162270000174від 30.04.2022року за апеляційною скаргою прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_10 на ухвалу Арцизького районного суду Одеської області від 21.09.2023 року, якою прокурору повернуто обвинувальний акт, стосовно:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Дмитрівка, Болградського району, Одеської області, громадянин України, має середню освіту, офіційно не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України,

встановив:

оскарженою ухвалою суду першої інстанції обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021162270000174 за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків, у зв`язку з його невідповідністю ст. 291 КПК України.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції послався на те, що в обвинувальному акті не конкретно та суперечливо викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, що суперечить вимогам п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України.

Крім того, суд зазначив, що дії ОСОБА_9 за епізодом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України неналежно кваліфіковані, оскільки при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення та формулюванні обвинувачення, зазначено, що до потерпілих було застосовано насильство (фізичне, психічне), але при викладенні кваліфікації, зазначено лише про погрозу застосування насильства.

Також, при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України не зазначено, що відносно невстановлених осіб матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження.

Не погодившись з ухвалою суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати, а обвинувальний акт направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Прокурор стверджує, що обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.291 КПК України, містить формулювання обвинувачення, яке прокурор вважав встановленими та містить правильну кваліфікацію дій ОСОБА_11 за епізодом вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України. Також, прокурор зазначає, що суд, повертаючи обвинувальний акт, фактично перейшов до розгляду кримінального провадження по суті висунутого обвинувачення та надання оцінки виконаним процесуальним діям, рішенням та доказам.

Відповідно до положень ч.4 ст.405 КПК України, апеляційний розгляд проведено без участі потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та їх представника ОСОБА_14 , оскільки до суду вони не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, а їх участь під час розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу суду про повернення обвинувального акту є необов`язковою.

Апеляційний суд вважає, що подальше відкладення розгляду справи не відповідатиме положенням ст.28 КПК щодо розумних строків розгляду кримінального провадження.

При цьому, колегія суддів вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого судового рішення, апеляційним судом були створені всі умови для реалізації права учасників процесу на доступ до правосуддя.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якогов силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтерваломсама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши суддю-доповідача; думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; представника ПТ «Ломбард Парус» ТОВ «Глобал франчайзінг» І компанія адвоката ОСОБА_7 , який не заперечував проти задоволення скарги прокурора; захисника та обвинуваченого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.404КПК України (далі КПК), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтею 2 КПК регламентовано, що одним із завдань кримінального провадження є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Згідно п.13 ч.1 ст.3КПК обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК.

Вимоги до змісту обвинувального акту та додатків до нього викладені в ст.291 КПК.

Відповідно до п.п.3, 5 ч.2 ст.291 КПК, обвинувальний акт має містити: анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а також формулювання обвинувачення.

За змістом частин 1, 3 статті 26 КПК, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Зокрема, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК .

Із наведених положень кримінального процесуального закону слідує, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акту прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим вище зазначених вимог.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Колегія суддів не погоджується із мотивами прийнятого місцевим судом рішення про повернення обвинувального акту прокурору, з огляду на таке.

Як убачаєтьсязі змістуобвинувального актуу кримінальномупровадженні заобвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України, він відповідає вимогам ст.291 КПК та містить всі необхідні відомості, передбачені зазначеною нормою закону. В обвинувальному акті зазначені час, місце, мотиви, спосіб вчинення, зокрема злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, обвинувальний акт не містить посилання на дані конкретних осіб, які за версією сторони обвинувачення були у змові з обвинуваченим в даному кримінальному провадженні.

Із мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції вбачається, що суд фактично вдався до оцінки обвинувального акту, сформульованого прокурором обвинувачення та кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.3 ст.187 КК України.

При цьому, зазначаючи в оскарженій ухвали про неправильну кваліфікацію дій обвинуваченого за епізодом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, суд фактично вдався до оцінки доведеності кваліфікації дій обвинуваченого, що є предметом розгляду суду на стадії судового розгляду під час оцінки доказів та в подальшому при ухваленні вироку. Крім того, не зазначення в обвинувальному акті, що стосовно інших осіб матеріали виділені в окреме провадження, жодним чином не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту, оскільки це не впливає на суть пред`явленого обвинувачення.

Згідно зп.5ч.2ст.291КПК обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Тобто, саме прокурор наділений повноваженням щодо затвердження обвинувального акту та його погодження, або самостійне складення обвинувального акту із викладенням сформульованого обвинувачення, яке він вважає встановленим.

Колегія суддів вважає, що прокурором виконано зазначені вимоги процесуального закону під час підписання та затвердження обвинувального акту, а висновки суду є не лише помилковим, а й вказують на те, що суд вийшов за межі своїх повноважень, оскільки вдався до оцінки обставин, викладених у сформульованому обвинуваченні та кваліфікації дій обвинуваченого.

За таких обставин висновок суду про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України та рішення про його повернення прокурору для усунення недоліків, апеляційний суд визнає незаконним.

З урахуванням наведеного, оскаржена ухвала суду підлягає скасуванню, а обвинувальний акт підлягає поверненню на новий розгляд до суду першої інстанції, зі стадії підготовчого провадження, в іншому складі суду.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу прокурораБолградської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_10 задовольнити.

Ухвалу Арцизького районного суду Одеської області від 21.09.2023 року,якою обвинувальний акту кримінальному провадженні №12021162270000174 за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків скасувати.

Призначити новий розгляд обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_9 ,у вчиненнікримінальних правопорушеньпередбачених ч.3ст.185,ч.3ст.187КК Українив суді першої інстанції, зі стадії підготовчого провадження, в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моментуїї проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4