Постанова

від 12.12.2023 по справі 686/7132/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 686/7132/23

Провадження № 22-ц/4820/2053/23

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Шевчук Ю.Г.,

учасники справи: представник апелянта адвокат Янюк К.М.,

представник позивача адвокат Самбір О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 серпня 2023 року (суддя Козак О.В.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в :

У березні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що з 02.11.2008 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, в якому у них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.07.2014 року шлюб між сторонами було розірвано. Донька ОСОБА_4 залишилась проживати з матір`ю ОСОБА_1 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.10.2014 року з нього на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), на виконання якого державним виконавцем Приморського відділу ДВС Маріупольського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження №47029152.

Після переведення його на службу у Національну академію Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького позивач продовжує виконувати рішення суду та з 01.10.2019 року сплачує аліменти в розмірі 1/4 частини з доходу на утримання доньки ОСОБА_4 на підставі рапорту від 19.09.2019 року, оскільки виконавчий лист за новим місцем служби не надійшов.

26 липня 2019 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , у якому у них народилось двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З часу ухвалення судового рішення від 02.10.2014 року, у позивача суттєво змінився сімейний стан, а у зв`язку з цим і матеріальний стан. У нього з`явилося двоє малолітніх дітей, які є його утриманцями. Теперішня дружина ОСОБА_5 перебуває в декретній відпустці по догляду за сином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доходів наразі не отримує, та теж повністю перебуває на його утриманні.

Єдиним джерелом для утримання дітей та дружини є виключно його заробіток. Він працює старшим викладачем у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького, відомості про розмір вирахуваних із заробітку аліментів на утримання доньки містяться у довідках про його доходи, та становлять орієнтовно 4-7 тис. грн. щомісячно.

Крім того, він не має на праві власності житла, що підтверджується інформаційною довідкою від 19.01.2023 року № 320591614, зареєстрований з дружиною та дітьми за місцем служби, також у нього немає на праві власності транспортних засобів.

На утриманні позивача також перебуває його мати-вдова похилого віку, ОСОБА_9 , яка також потребує матеріальної підтримки, оскільки часто хворіє.

Із урахуванням наведеного, ОСОБА_2 просив суд зменшити розмір стягуваних на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2014 року у справі №686/14029/14-ц аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини до 1/8 частини від його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Хмельницькогоміськрайонногосуду Хмельницькоїобласті від16травня 2023року позов задоволено частково. Змінено розмір аліментів, визначений рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.10.2014 року (справа №686/14029/14-ц) та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили та до повноліття дитини. В задоволенні решти позовних вимог, відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 536,80 грн..

Суд першої інстанції вважав доведеним факт зміни матеріального стану позивача внаслідок народження у другому шлюбі ще двох дітей, що зумовило збільшення витрат на утримання нової сім`ї. Зазначене, на думку суду, підтверджує наявність підстав, передбачених статтею 192 СК України, для зменшення розміру аліментів, що стягуються з позивача за рішенням суду Хмельницького міськрайонного суду від 02.10.2014 року, а саме з 1/4 частки на 1/6 частку від усіх доходів заробітку (доходу) позивача щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Визначений розмір аліментів на утримання доньки, з урахуванням довідки про доходи позивача, забезпечить належний фізичний та моральний розвиток дитини, не суперечить законодавчо встановленому мінімальному розміру аліментів на дитину та відповідатиме її потребам.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що при ухваленні рішення судом першої інстанції не враховано ті обставини, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 2га, розташована у Божековецькій сільській раді Деражнянського району Хмельницької області, яку позивач здає в оренду ФГ «Маліванчук» та отримує дохід, проте доказів про такий дохід до суду подано не було. Судом не взято до уваги, що у відповідачки на утриманні також перебуває малолітня дитина ОСОБА_10 , 04.11.2022 року та вона отримує допомогу при народженні дитини в розмірі 860грн., інших доходів окрім допомоги та аліментів не має. Зазначає, що обов`язок по утриманню дітей покладається на обох батьків, отже те, що дружина позивача перебуває у декретній відпустці не звільняє її від даного обов`язку, остання також отримує дохід, а тому обов`язок позивача по утриманню теперішньої своєї сім`ї покладається не тільки на нього одного.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що зводяться до незгоди з висновками суду та не впливають на фактичні обставини справи.

В судовому засіданні представник апелянта адвокат Янюк К.М. підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Представник позивача адвокат Самбір О.Є. в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.07.2014 року, справа №686/14020/14-ц, розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.10.2014 року, справа №686/14029/14-ц, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.07.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

19 вересня 2019 року ОСОБА_11 подав рапорт Головному бухгалтеру ФЕВ про утримання з нього добровільних аліментів в розмірі 1/4 частини на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.10.2019 року.

Постановою державного виконавця Першого відділу ДВС у м.Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 02.05.2023р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №686/14029/14, виданого 14.10.2014 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 .

26 липня 2019 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 .

Згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 , серія НОМЕР_4 ОСОБА_2 є батьком також ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з наказу Ректора Національної академії Державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького від 29.04.2023 року №421-ОС ОСОБА_5 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до лютого 2026 року.

Відповідно до довідки про доходи №265 від 02.03.2023 року, виданої Національною академією Державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького, ОСОБА_5 з січня 2023 року заробітна плата не нараховувалась.

Згідно довідок про доходи №267, 268 від 02.03.2023 року, виданих Національною академією Державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького, ОСОБА_2 нарахована заробітна плата за період: з січня 2022 року по грудень 2022 року в сумі 613851,55грн., сплачено аліментів за вказаний період - 74853,79грн.; з січня по лютий 2023 року в сумі 98349,40грн. в т.ч. в: січні - 26475,20грн., лютому 71874,20грн., сплачено аліментів за вказаний період 14000грн.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 320591614 від 19.01.2023 року у власності ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка площею 2га на території Деражнянського району Хмельницької області, кадастровий номер 6821580800:04:031:0011 для ведення особистого селянського господарства, яка перебуває в оренді ФГ «Маліванчук» код ЄДРПОУ: 34543470.

Також, згідно посвідчення серія НОМЕР_5 від 21.07.2015 року ОСОБА_2 являється учасником бойових дій.

Відповідач ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради та їй з 01.11.2022року по 30.11.2025 року призначено допомогу при народженні дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 860грн. щомісяця. Інших доходів окрім допомоги та аліментів відповідач не отримує, що підтверджується: довідкою № К-03-14763 від 18.04.2023року відділу реєстрації місця проживання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради; довідкою про отримання допомоги №443 від 05.05.2023року; відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів від 05.05.2023 року №2225-23-08550.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що від часу ухвалення рішення про стягнення аліментів на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у позивача значно змінився сімейний стан, на його утриманні з`явились ще двоє малолітніх дітей, та дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, що вважає достатньою підставою для зменшення розміру стягуваних аліментів, присуджених рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.10.2014 року.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального стану, так і погіршення стану здоров`я як самостійних підстав для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що матеріальне становище позивача змінилося у зв`язку з народженням у другому шлюбі двох дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що на підставі положень статті 192 СК України є підставою для зміни розміру аліментів.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується та вважає, що суд дійшов правильних висновків про доведеність позовних вимог в частині зміни матеріального становища у зв`язку з народженням двох дітей.

Зазначена обставина відповідно до положень статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Висновки суду першої інстанції про те, що народження двох дітей спричинило зміну і сімейного, і матеріального стану позивача є обґрунтованими, оскільки зазначена обставина очевидно потребує додаткових фінансових витрат.

У даній справі правильно встановлено наявність двох самостійних підстав для зміни розміру аліментів: зміна матеріального та сімейного стану.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною першою статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Колегія суддів вважає, що враховуючи інтереси усіх дітей позивача, які мають право на належні умови для всебічного розвитку, освіти, виховання, на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, вірним є висновок суду про часткове задоволення позову та зменшення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 з 1/4 частки до 1/6 частки доходів позивача.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим підлягають відхиленню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року).

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 грудня 2023 року.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк