Рішення

від 23.11.2023 по справі 910/4595/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.11.2023Справа № 910/4595/23

За позовомОСОБА_1 до третя особа,Національної спілки художників України яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Івано-Франківська обласна організація національної спілки художників Українипровизнання недійсним рішення та стягнення моральної шкоди 200 000,00 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Широких Ю.В.;

від відповідача: Куликов Ю.Ю.;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/4595/23 за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) до Національної спілки художників України (далі також - відповідач, НСХУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Івано-Франківська обласна організація національної спілки художників України (далі також - третя особа, ІФООНСХУ) про визнання недійсним рішення Правління (Ради) Національної Спілки Художників України, оформленого протоколом від 30.06.2022 № 6 (в частині скасування Наказу Голови НСХУ В.А.Чепелика № 3 від 31.01.2019) з моменту його прийняття та стягнення 200 000,00 грн моральної шкоди.

22.05.2023 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач, зокрема, просив закрити провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

27.09.2023 від третьої особи надійшло клопотання про долучення доказів та розгляд справи без участі представника. Крім того, в зазначеному клопотанні третя особа підтримує доводи відповідача про наявність підстав для закриття провадження у справі.

За результатами розгляду клопотання відповідача про закриття провадження у справі суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, про що вказано у відповідній ухвалі суду.

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 23.11.2023.

Безпосередньо в судовому засіданні 23.11.2023 представники позивача та відповідача надали усні пояснення по суті спору.

Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання 23.11.2023 не забезпечила, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Суд заслухав вступне слово, закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, провів судові дебати.

Оскільки наявних у справі доказів достатньо для всебічного й повного розгляду всіх матеріалів справи в їх сукупності, то суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання, а неявка представника третьої особи не перешкоджає вирішенню спору по суті.

У судовому засіданні 23.11.2023 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З доводів, викладених у позові вбачається, що ОСОБА_1 був членом НСХУ з 1993 року (квиток № 3732), а з 16.12.2013 був Головою ІФООНСХУ.

19.09.2018 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 склали і підписали Акт перевірки скарг щодо порушень Статуту ОСОБА_1 .

На підставі вказаного Акту перевірки скарг Правління (Рада) НСХУ на засіданні 29.11.2018 було розглянуте питання 2 «Розгляд клопотань членів ІФООНСХУ щодо проблем з обранням голови Івано-Франківського ООНСХУ.

У січні 2019 позивачем отриманий лист № 05 від 16.01.2019, підписаний ОСОБА_5 , як головою правління ІФООНСХУ, з якого вбачається, що на засіданні правління Івано-Франківської обласної організації НСХУ (протокол № 01 від 15.01.2019) було прийняте рішення про звільнення ОСОБА_1 творчої майстерні АДРЕСА_1 , відповідно до витягу з Протоколу № 6 засідання Ради Національної спілки художників України від 29.11.2018.

З метою оскарження зазначених рішень ОСОБА_1 звернувся до суду. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі № 344/7145/19 позов ОСОБА_1 задоволено повністю, а саме:

- визнано протиправним та незаконним рішення правління Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України від 15.01.2019;

- визнано протиправним та незаконним рішення правління Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України від 25.01.2019;

- визнано протиправною і незаконною відмову правління Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України виконати рішення Секретаріату НСХУ від 21.01.2019;

- визнано протиправною і незаконною відмову правління Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України виконати рішення Секретаріату НСХУ від 29.01.2019;

- зобов`язано правління Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України виконати наказ Голови НСХУ Чепелика В.А. №3 від 31.01.2019;

- надано ОСОБА_1 безперешкодний доступ до приміщення творчої майстерні.

Секретаріат Національної спілки художників України на своєму засіданні 31.01.2019 рекомендував Голові Національної спілки художників України реалізувати його право, визначене пунктом 5.10 Статуту, а саме - відмінити рішення ради НСХУ, прийняте на засіданні 29.11.2018 (Протокол засідання № 10).

Відповідно до Наказу Голови Національної спілки художників України від 31.01.2019 № 3 - рішення Ради НСХУ від 29.11.2018, оформлене протоколом № 6 було відмінено.

Крім того, 28.12.2018 ІФООНСХУ проведені виборні загальні збори, за результатами яких було складено протокол № 29. Порядком денним вказаних зборів були, зокрема, питання: обрання голови правління ІФООНСХУ; обрання складу контрольно-ревізійної комісії ІФООНСХУ. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів від 28.12.2018, оформлених протоколом № 29.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.09.2022 у справі № 909/298/21, позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Згодом, рішенням Правління (Ради) НСХУ від 30.06.2022, зокрема, скасовано Наказ Голови Національної спілки художників України від 31.01.2019 № 3 щодо виключення з членів НСХУ ОСОБА_1 .

Позивач вважає рішення Правління (Ради) НСХУ від 30.06.2022 прийнятим з грубим порушенням прав ОСОБА_1 , оскільки таке рішення прийняте за відсутності повноважень та без повідомлення ОСОБА_1 про відповідне засідання Правління (Ради) НСХУ.

Крім того, позивач наголошує, що ситуація щодо виключення його з членів НСХУ завдала великої моральної шкоди.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач та третя особа посилалися на те, що правовідносини між членом Спілки і Спілкою, як юридичної особою не можуть вважатися корпоративними, а тому спір у даній справі підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства;

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи статті 4 ГПК України та з`ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", стаття 40 Закону України "Про акціонерні товариства" , стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина 13 статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п`ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 57 Закону України "Про акціонерні товариства").

Відповідно до ст 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об`єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій. Усі об`єднання громадян рівні перед законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" (далі - Закон), творча спілка - добровільне об`єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту.

Творча спілка діє на підставі статуту, що приймається загальними зборами (з`їздом, конференцією). Статут творчої спілки не повинен суперечити законодавству України (Стаття 5 Закону).

Відповідно до ст. 7 згаданого вище Закону, творчі спілки України можуть мати всеукраїнський та регіональний (місцевий) статус. До всеукраїнських творчих спілок належать спілки, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві творчі осередки у більшості її областей. До регіональних (місцевих) творчих спілок належать спілки, діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону.

Діяльністю творчої спілки керують загальні збори (з`їзд, конференція), правління, президія (рада тощо) та голова правління.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону у період між загальними зборами (з`їздами, конференціями) діяльністю творчої спілки керує правління творчої спілки, яке обирається загальними зборами (з`їздом, конференцією) на строк, визначений статутом.

До компетенції правління належить: попередній розгляд і обговорення всіх питань, що розглядаються загальними зборами (з`їздом, конференцією); визначення чергових завдань, формування цільових програм розвитку та діяльності творчої спілки; здійснення контролю за реалізацією рішень загальних зборів (з`їзду, конференції) творчої спілки, проведення заходів, спрямованих на їх виконання; затвердження кошторису творчої спілки; прийом до членів творчої спілки; вирішення інших питань діяльності згідно із статутом творчої спілки.

Національна спілка художників України (НСХУ) всеукраїнська творча Спілка, що є добровільним об`єднанням з фіксованим членством професійних творчих працівників та діє на всій території України.

Національна спілка художників України, відповідно до п. 1.1. свого Статуту, є всеукраїнською творчою Спілкою, що є добровільним об`єднанням з фіксованим членством професійних творчих працівників - художників і мистецтвознавців та діє на всій території України.

Спілка складається з обласних, міських та регіональних організацій (територіальних осередків), які діють на основі власних Статутів (Положень), що не суперечать цьому Статуту, та зареєстровані у встановленому законом порядку ( п.1.2. Статуту).

Принцип юридичної визначеності є одним з основних елементів верховенства права, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Оскільки Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.09.2022 у справі № 909/298/21 та Постанова Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі № 344/7145/19 є такими, що набрали законної сили, то обставини, які були встановлені під час розгляду вказаних справ є преюдиційними в межах даної справи.

Статус та повноваження Правління (Ради) НСХУ встановлені п. 5.7. та п. 5.8 Статуту НСХУ.

Відповідно до п. 5.7. Статуту, у період між З`їздами, Конференціями діяльністю Спілки керує Правління (Рада) Спілки, яке обирається З`їздом або Конференцією на 4 роки. До складу Правління спілки входить Голова Спілки, заступники голови Спілки, голова ЦКРК Спілки, голови територіальних організацій.

Перелік повноважень правління ради НСХУ встановлений в пункті 5.8 Статуту Спілки, зокрема, до повноважень входить забезпечення виконання рішень З`їзду (Конференції), прийняття за поданням територіальних органів до членів Спілки та здійснення виключення з неї тощо.

Водночас згідно з пунктом 5.10 Статуту, Голова Спілки є вищою посадовою особою Спілки, очолює Правління (Раду) Спілки, виконує свої обов`язки за винагороду. Абзацом 12 цього пункту встановлено право Голови Спілки відмінити та призупинити рішення загальних зборів та інших органів управління, посадових осіб, місцевих організацій, у разі порушення ними чинного законодавства, Статуту Спілки, статутів і положень організацій та структурних підрозділів спілки для їх розгляду на Правлінні раді. Таким чином, в Статуті НСХУ не передбачено повноважень Правління (Ради) Спілки скасовувати рішення, прийняті Головою НСХУ.

Оспорюваним рішенням Правління (Ради) НСХУ прийнято рішення про скасування Наказу Голови НСХУ Чепелика В.А. № 3 від 31.01.2019 щодо виключення із членів НСХУ ОСОБА_1 , як такого, що суперечить Статуту НСХУ та відповідним нормативним актам. Проте, діючий на 31.01.2019 Голова Спілки не приймав рішення про виключення ОСОБА_1 з членів НСХУ, а відмінив рішення Ради НСХУ, прийняте на засіданні 29.11.2018 (протокол № 6) щодо виключення ОСОБА_1 з членів НСХУ.

Більше того, всупереч права члена Спілки, передбаченого абз. 14 п. 4.6 Статуту НСХУ, спірне рішення Правління (Ради) НСХУ від 30.06.2022 (протокол № 6) прийняте без участі та належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце проведення такого засідання.

Наведені доводи позивача не були спростовані відповідачем та третьою особою належними та допустимими доказами під час розгляду справи.

Підсумовуючи наведені вище обставини суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 доведено порушення його корпоративних прав внаслідок прийняття спірного рішення та наявність підстав для визнання недійсним рішення Правління (Ради) Національної спілки художників України, оформлене Протоколом від 30.06.2022 № 6, в частині скасування Наказу Голови НСХУ В.А. Чепелика № 3 від 31.01.2019.

Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000, 00 грн суд звертає увагу на таке.

Як стверджує позивач, дізнавшись про рішення Правління (Ради) Національної спілки художників України, оформлене Протоколом від 30.06.2022 № 6 він пережив сильний емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, образи, обурення, приниження гідності. Вказані переживання призвели до появи сильних негативних психосоматичних та психоемоційних змін, зокрема: швидка втомлюваність, погіршення настрою, пригніченість, реакція замикання, фіксованість на негативних переживаннях, насторога, безсоння, тривога з приводу того, що знов необхідно звертатися до суду, витрачати час та кошти. Внаслідок таких переживань у позивача погіршився стан здоров`я, загострилась гіпертонічна хвороба, неодноразово були діагностовано гіпертонічні кризи.

ОСОБА_1 наголошує, що 17.08.2022, після отримання Витягу з Протоколу Правління (Ради) НСХУ, він змушений був звернутися до лікаря, який встановив підвищення артеріального тиску 190/110 ммрт ст, гіпертонічний криз, про що зазначено у Консультаційному висновку лікаря КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 17.08.2022.

08.09.2022 позивач повторно звернувся до лікаря й у нього було діагностовано підвищення артеріального тиску 185/100 ммрт ст, гіпертонічний криз, про що складено Консультаційний висновок лікаря КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 08.09.2022.

Крім того, на підтвердження завдання моральної шкоди, ОСОБА_1 було долучено до позову заяви свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Приписами частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Положеннями частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", зокрема, визначено наступне.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків .

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У той же час, позивачем не доведено, що моральні переживання, яких він зазнав, були зумовлені саме діяльністю НСХУ та оскаржуваним рішенням Правління (Ради) Національної спілки художників України, оформленого Протоколом від 30.06.2022 № 6.

Крім того, щодо самого розміру заявленої позивачем моральної шкоди в сумі 200 000,00 грн, то і в цій частині позивач не обґрунтував своєї вимоги, не надав розрахунку чи критеріїв, з яких він виходив при визначенні заявленої до стягнення суми.

З урахуванням викладеного, оскільки судом не встановлено наявності усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, що є підставою для відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000, 00 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог згідно з положеннями статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення Правління (Ради) Національної спілки художників України, оформлене Протоколом від 30.06.2022 № 6, в частині скасування Наказу Голови НСХУ В.А. Чепелика № 3 від 31.01.2019 з моменту його прийняття.

3. Стягнути з Національної спілки художників України (04053, м. Київ, вул. Артема, 1-5; код ЄДРПОУ 00015912) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн. Видати наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2023 року.

Суддя Ю.О.Підченко