Постанова

від 12.03.2024 по справі 910/4595/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2024 р. Справа№ 910/4595/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.;

За участю представників сторін:

від позивача: Широких Ю.В.;

від відповідача: Куликов Ю.Ю.;

від третьої особи: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної спілки художників України

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 року (повний текст складено 04.12.2023)

у справі №910/4595/23 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом ОСОБА_1

до Національної спілки художників України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Івано-Франківська обласна організація національної спілки художників України

про визнання недійсним рішення та стягнення моральної шкоди 200 000,00 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/4595/23 за позовом ОСОБА_1 до Національної спілки художників України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Івано-Франківська обласна організація національної спілки художників України про визнання недійсним рішення Правління (Ради) Національної Спілки Художників України, оформленого протоколом від 30.06.2022 № 6 (в частині скасування Наказу Голови НСХУ В.А.Чепелика № 3 від 31.01.2019) з моменту його прийняття та стягнення 200 000,00 грн моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішення Правління (Ради) НСХУ від 30.06.2022 прийнято з грубим порушенням прав позивача, оскільки таке рішення прийняте за відсутності повноважень та без повідомлення позивача про відповідне засідання Правління (Ради) НСХУ.

Позивач також вказує, що дізнавшись про рішення Правління (Ради) Національної спілки художників України, оформлене протоколом від 30.06.2022 № 6 він пережив сильний емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, образи, обурення, приниження гідності. Вказані переживання призвели до появи сильних негативних психосоматичних та психоемоційних змін, внаслідок яких у позивача погіршився стан здоров`я, загострилась гіпертонічна хвороба, неодноразово були діагностовано гіпертонічні кризи.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Правління (Ради) Національної спілки художників України, оформлене протоколом від 30.06.2022 № 6, в частині скасування Наказу Голови НСХУ В.А. Чепелика № 3 від 31.01.2019 з моменту його прийняття.

Стягнуто з Національної спілки художників України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що діючий на 31.01.2019 голова Спілки не приймав рішення про виключення позивача з членів НСХУ, а відмінив рішення Ради НСХУ, прийняте на засіданні 29.11.2018 (протокол № 6) щодо виключення позивача з членів НСХУ.

Більше того, всупереч права члена Спілки, передбаченого абз. 14 п. 4.6 Статуту НСХУ, спірне рішення Правління (Ради) НСХУ від 30.06.2022 (протокол № 6) прийняте без участі та належного повідомлення позивача про дату, час і місце проведення такого засідання.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції вказав, що позивачем не доведено, що моральні переживання, яких він зазнав, були зумовлені саме діяльністю НСХУ та оскаржуваним рішенням Правління (Ради) Національної спілки художників України, оформленого Протоколом від 30.06.2022 № 6.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Національна спілка художників України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 року у справі №910/4595/23 та закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована наступним:

- правовідносини між членом спілки та спілкою, як юридичною особою, не можуть вважатись корпоративними, а тому спір у даній справі підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства;

- судом першої інстанції не взято до уваги посилання представника відповідача на вимоги ст. 3 Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки», що членство у творчій спілці керівників припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/4595/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 01.01.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4595/23 та відкладено вирішення питань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Національної спілки художників України на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/4595/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

11.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4595/23.

Суддя Тищенко О.В. перебувала у відрядженні з 16.01.2024 по 20.01.2024 та у відпустці 22.01.2024.

Колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко О.В., Яковлєв М.Л. заявлено про самовідвід від розгляду справи №910/4595/23.

Ухвалою суду 23.01.2024 заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Шаптали Є.Ю., Тищенко О.В., Яковлєва М.Л. про самовідвід у справі №910/4595/23 задоволено.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з задоволенням заяви суддів Шаптали Є.Ю., Тищенко О.В., Яковлєва М.Л. про самовідвід.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/4595/23 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою суду від 30.01.2024 року апеляційну скаргу Національної спілки художників України на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/4595/23 залишено без руху.

При цьому, апелянту було встановлено строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом доказів сплати судового збору в сумі 4500 грн.

Апелянтом протягом встановленого строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були усунені недоліки.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/4595/23 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою суду від 12.02.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 12.03.2024.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Широких Юлії Валеріївни, через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/4595/23 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Барсук М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою суду від 12.03.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Національної спілки художників України на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/4595/23 та призначено розгляд справи в режимі відеоконференції.

Позиції представників сторін

05.03.2024 через відділ документального забезпечення суду від третьої особи надійшли пояснення на подану апеляційну скаргу.

Явка представників сторін

Представник третьої особи у судове засідання 12.03.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС та на поштову адресу сторін.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (з подальшими змінами), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 12.03.2024 за відсутності представника третьої сторони.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

ОСОБА_1 був членом НСХУ з 1993 року (квиток № 3732), а з 16.12.2013 був Головою ІФООНСХУ.

19.09.2018 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 склали і підписали Акт перевірки скарг щодо порушень Статуту ОСОБА_1 .

На підставі вказаного Акту перевірки скарг Правління (Рада) НСХУ на засіданні 29.11.2018 було розглянуте питання 2 "Розгляд клопотань членів ІФООНСХУ щодо проблем з обранням голови Івано-Франківського ООНСХУ.

У січні 2019 позивачем отриманий лист № 05 від 16.01.2019, підписаний Повшиком В.М. , як головою правління ІФООНСХУ, з якого вбачається, що на засіданні правління Івано-Франківської обласної організації НСХУ (протокол № 01 від 15.01.2019) було прийняте рішення про звільнення ОСОБА_1 творчої майстерні № 409 по АДРЕСА_1 , відповідно до витягу з Протоколу № 6 засідання Ради Національної спілки художників України від 29.11.2018.

З метою оскарження зазначених рішень ОСОБА_1 звернувся до суду. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі № 344/7145/19 позов ОСОБА_1 задоволено повністю, а саме:

- визнано протиправним та незаконним рішення правління Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України від 15.01.2019;

- визнано протиправним та незаконним рішення правління Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України від 25.01.2019;

- визнано протиправною і незаконною відмову правління Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України виконати рішення Секретаріату НСХУ від 21.01.2019;

- визнано протиправною і незаконною відмову правління Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України виконати рішення Секретаріату НСХУ від 29.01.2019;

- зобов`язано правління Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України виконати наказ Голови НСХУ Чепелика В.А. №3 від 31.01.2019;

- надано ОСОБА_1 безперешкодний доступ до приміщення творчої майстерні.

Секретаріат Національної спілки художників України на своєму засіданні 31.01.2019 рекомендував Голові Національної спілки художників України реалізувати його право, визначене пунктом 5.10 Статуту, а саме - відмінити рішення ради НСХУ, прийняте на засіданні 29.11.2018 (Протокол засідання № 10).

Відповідно до Наказу Голови Національної спілки художників України від 31.01.2019 № 3 - рішення Ради НСХУ від 29.11.2018, оформлене протоколом № 6 було відмінено.

Крім того, 28.12.2018 ІФООНСХУ проведені виборні загальні збори, за результатами яких було складено протокол № 29. Порядком денним вказаних зборів були, зокрема, питання: обрання голови правління ІФООНСХУ; обрання складу контрольно-ревізійної комісії ІФООНСХУ.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів від 28.12.2018, оформлених протоколом № 29.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.09.2022 у справі № 909/298/21, позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано недійсним рішення загальних (виборних) зборів Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України, яке оформлене протоколом виборних зборів Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України від 28.12.2018 №29, на підставі якого 10.01.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань №11191070013002956.

Згодом, рішенням Правління (Ради) НСХУ від 30.06.2022, зокрема, скасовано наказ Голови Національної спілки художників України від 31.01.2019 № 3 щодо виключення з членів НСХУ ОСОБА_1 .

Позивач вважає рішення Правління (Ради) НСХУ від 30.06.2022 прийнятим з грубим порушенням прав позивача, оскільки таке рішення прийняте за відсутності повноважень та без повідомлення ОСОБА_1 про відповідне засідання Правління (Ради) НСХУ.

Крім того, позивач наголошує, що ситуація щодо виключення його з членів НСХУ завдала великої моральної шкоди.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

ГПК України установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункти 3, 4, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу).

Спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України.

Натомість відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим відповідно до частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, за змістом, зокрема, пунктів 1, 3, 4, частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Визначаючи наявність юрисдикції господарського суду пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, слід враховувати, чи пов`язаний цей спір із корпоративними відносинами. Ці відносини характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні останньою й інші правоможності, передбачені законом і статутом (див., для прикладу, постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18, від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18 (пункт 5.31), від 13 листопада 2019 року у справі № 146/616/15-ц (пункти 32-33)).

Якщо учасник юридичної особи обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх корпоративних прав, то такий спір є спором про право управління юридичною особою та має ознаки корпоративного (постанови Великої Палати Верховного Суду у справах № 904/3657/18, №916/1295/18, №927/97/19)

Правовий статус професійних творчих працівників, а також правові, соціальні, економічні та організаційні засади діяльності творчих спілок у галузі культури та мистецтва регламентовані Законом України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного позивачкою рішення ради спілки; далі Закон України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки").

Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" творча спілка добровільне об`єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту.

В силу абзацу 1 статті 3 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" творча спілка діє на принципах добровільного об`єднання її членів, які належать до одного фахового напряму культури та мистецтва, самоврядування, взаємодопомоги і співробітництва, невтручання у творчий процес, вільного вибору форм і методів творчої діяльності, визнання авторських прав. У кожному фаховому напрямі може бути створено одне або більше добровільних творчих об`єднань.

За умовами абзацу 1 статті 5 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" творча спілка діє на підставі статуту, що приймається загальними зборами (з`їздом, конференцією).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначив про порушення його корпоративних прав як учасника Національної спілки художників України, вказав, що він є її членом, а оскаржуване рішення порушує його права на участь в творчій спілці у зв`язку із незаконним виключенням із такого об`єднання.

Якщо учасник юридичної особи обґрунтовує позовні вимоги порушенням корпоративних прав такого учасника, то цей спір є спором про право управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарських судів незалежно від того, чи є сторонами у справі фізичні особи. При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність такого порушення та відповідно підстав для задоволення позову з`ясовується судами під час розгляду справи по суті позовних вимог (подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 квітня 2019 року у справі № 916/1295/18 (провадження № 12-4гс19)).

За таких обставин доводи відповідача, що за суб`єктним складом учасників процесу цей спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, є необґрунтованим, оскільки такий спір має ознаки корпоративного.

Посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 210/5659/18, колегія суддів відхиляє, оскільки висновки у такій справі були здійснені щодо інших обставин та щодо інших суб`єктів.

Зокрема, в межах справи № 210/5659/18 досліджувалось питання оскарження рішень профспілок відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», а не відповідно до Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки".

Підтримуючи висновки попередніх судів про закриття провадження у справі з тих підстав, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, Велика Палата Верховного Суду у справі № 210/5659/18 вказала, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, з оспорювання рішення центрального комітету Всеукраїнської профспілки щодо виключення позивачів із членів профспілки та поновлення їх на раніше займаних посадах не мають характеру трудових, про що свідчить положення статті 221 КЗпП України, які закріплюють застереження, стосовно непоширення порядку розгляду трудових спорів на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об`єднань громадян за рішеннями органів, що їх обрали.

Тобто, висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 210/5659/18, викладені у зв`язку із іншими обставинами та не стосуються питання застосування Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки".

Більше того, можливість розгляду відповідних позовів за участю учасника творчої спілки підтверджена Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду при розгляду справи № 909/298/21 за участю ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної організації національної спілки художників України.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" (далі - Закон), творча спілка - добровільне об`єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту.

Творча спілка діє на підставі статуту, що приймається загальними зборами (з`їздом, конференцією). Статут творчої спілки не повинен суперечити законодавству України (Стаття 5 Закону).

Відповідно до ст. 7 згаданого вище Закону, творчі спілки України можуть мати всеукраїнський та регіональний (місцевий) статус. До всеукраїнських творчих спілок належать спілки, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві творчі осередки у більшості її областей. До регіональних (місцевих) творчих спілок належать спілки, діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону.

Діяльністю творчої спілки керують загальні збори (з`їзд, конференція), правління, президія (рада тощо) та голова правління.

Статтею 14 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" унормовано, що діяльністю творчої спілки керують загальні збори (з`їзд, конференція), правління, президія (рада тощо) та голова правління.

Загальні збори (з`їзд, конференція) є вищим керівним органом творчої спілки, що скликаються відповідно до статуту творчої спілки (абзац 1 статті 15 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки").

Згідно з абзацом 1 статті 16 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" у період між загальними зборами (з`їздами, конференціями) діяльністю творчої спілки керує правління творчої спілки, яке обирається загальними зборами (з`їздом, конференцією) на строк, визначений статутом.

До компетенції правління належить: попередній розгляд і обговорення всіх питань, що розглядаються загальними зборами (з`їздом, конференцією); визначення чергових завдань, формування цільових програм розвитку та діяльності творчої спілки; здійснення контролю за реалізацією рішень загальних зборів (з`їзду, конференції) творчої спілки, проведення заходів, спрямованих на їх виконання; затвердження кошторису творчої спілки; прийом до членів творчої спілки; вирішення інших питань діяльності згідно із статутом творчої спілки.

Національна спілка художників України, відповідно до п. 1.1. свого Статуту, є всеукраїнською творчою Спілкою, що є добровільним об`єднанням з фіксованим членством професійних творчих працівників - художників і мистецтвознавців та діє на всій території України.

Спілка складається з обласних, міських та регіональних організацій (територіальних осередків), які діють на основі власних Статутів (Положень), що не суперечать цьому Статуту, та зареєстровані у встановленому законом порядку ( п.1.2. Статуту).

В Статуті НСХУ прописаний порядок прийняття в члени; підстави та порядок виключення з членів Спілки; порядок обрання голови Правління та членів Правління, яких відповідач мав дотримуватись.

Так, 29.11.2018 Радою НСХУ (Протокол №6) підтримано пропозицію Центральної КРК НСХУ «Щодо виключення ОСОБА_1 за систематичні порушення статутів ІФООНСХУ та НСХУ та виключено останнього з членів НСХУ.

31.01.2019 наказом Голови НСХУ Чепелика В.А. відмінено рішення Ради НСХУ від 29.11.2018 щодо виключення ОСОБА_1 із членів НСХУ та відмінено рішення правління ІФООНСХУ від 15.01.2019 та від 25.01.2019 в частині, що стосується використання ОСОБА_1 творчої майстерні № 409.

У постанові Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі № 344/7145/19 встановлено, що в період прийняття спірних рішень ОСОБА_1 був незаконно позбавлений права були членом НСХУ, яке 31.01.2019 наказом Голови НСХУ Чепелика В.А. було поновлено, відтак, позовні вимоги про визнання протиправними та незаконними рішення правління Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України від 15.01.2019 та від 25.01.2019 підлягають до задоволення, з метою відновлення порушеного права позивача, як члена НСХУ.

Принцип юридичної визначеності є одним з основних елементів верховенства права, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Оскільки постанова Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі № 344/7145/19 є такою, що набрала законної сили, то обставини, які були встановлені під час розгляду даної справи є преюдиційними в межах даної справи.

В Довідці №01-95-12 від 02.07.2020, виданої НСХУ, зазначено, що ОСОБА_1 є дійсним членом Спілки, в тому числі в період з 29.11.2018 по 31.01.2019, не переривалось.

А тому доводи апелянта про не доведення членства позивача у спілці колегія суддів відхиляє.

Посилання апелянта на ст. 3 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки", а саме те, що членство в творчій спілці керівників припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника, колегія суддів відхиляє, оскільки рішення загальних зборів ІФООНСХУЮ, що оформлені протоколом від 28.12.2018, на підставі яких було обрано нового голову правління ІФООНСХУ, були скасовані постановою Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 909/298/21.

Статус та повноваження Правління (Ради) НСХУ встановлені п. 5.7. та п. 5.8 Статуту НСХУ.

Відповідно до п. 5.7. Статуту, у період між З`їздами, Конференціями діяльністю Спілки керує Правління (Рада) Спілки, яке обирається З`їздом або Конференцією на 4 роки. До складу Правління спілки входить Голова Спілки, заступники голови Спілки, голова ЦКРК Спілки, голови територіальних організацій.

Перелік повноважень правління ради НСХУ встановлений в пункті 5.8 Статуту Спілки, зокрема, до повноважень входить забезпечення виконання рішень З`їзду (Конференції), прийняття за поданням територіальних органів до членів Спілки та здійснення виключення з неї тощо.

Таким чином, в Статуті НСХУ не передбачено повноважень Правління (Ради) Спілки скасовувати рішення, прийняті Головою НСХУ.

Водночас згідно з пунктом 5.10 Статуту, Голова Спілки є вищою посадовою особою Спілки, очолює Правління (Раду) Спілки, виконує свої обов`язки за винагороду. Абзацом 12 цього пункту встановлено право Голови Спілки відмінити та призупинити рішення загальних зборів та інших органів управління, посадових осіб, місцевих організацій, у разі порушення ними чинного законодавства, Статуту Спілки, статутів і положень організацій та структурних підрозділів спілки для їх розгляду на Правлінні раді.

Оспорюваним рішенням Правління (Ради) НСХУ прийнято рішення про скасування наказу Голови НСХУ Чепелика В.А. № 3 від 31.01.2019 щодо виключення із членів НСХУ ОСОБА_1 , як такого, що суперечить Статуту НСХУ та відповідним нормативним актам.

Проте, діючий на 31.01.2019 Голова Спілки не приймав рішення про виключення ОСОБА_1 з членів НСХУ, а відмінив рішення Ради НСХУ, прийняте на засіданні 29.11.2018 (протокол № 6) щодо виключення ОСОБА_1 з членів НСХУ.

Більше того, всупереч права члена Спілки, передбаченого абз. 14 п. 4.6 Статуту НСХУ, спірне рішення Правління (Ради) НСХУ від 30.06.2022 (протокол № 6) прийняте без участі та належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце проведення такого засідання.

А тому, з викладених вище підстав суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що ОСОБА_1 доведено порушення його корпоративних прав внаслідок прийняття спірного рішення та наявність підстав для визнання недійсним рішення Правління (Ради) Національної спілки художників України, оформлене Протоколом від 30.06.2022 № 6, в частині скасування Наказу Голови НСХУ В.А. Чепелика № 3 від 31.01.2019.

Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000, 00 грн колегія суддів зазначає наступне.

Як стверджує позивач, дізнавшись про рішення Правління (Ради) Національної спілки художників України, оформлене Протоколом від 30.06.2022 № 6 він пережив сильний емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, образи, обурення, приниження гідності. Вказані переживання призвели до появи сильних негативних психосоматичних та психоемоційних змін, зокрема: швидка втомлюваність, погіршення настрою, пригніченість, реакція замикання, фіксованість на негативних переживаннях, насторога, безсоння, тривога з приводу того, що знов необхідно звертатися до суду, витрачати час та кошти. Внаслідок таких переживань у позивача погіршився стан здоров`я, загострилась гіпертонічна хвороба, неодноразово були діагностовано гіпертонічні кризи.

ОСОБА_1 наголошує, що 17.08.2022, після отримання витягу з Протоколу Правління (Ради) НСХУ, він змушений був звернутися до лікаря, який встановив підвищення артеріального тиску 190/110 ммрт ст, гіпертонічний криз, про що зазначено у Консультаційному висновку лікаря КНП "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради" від 17.08.2022.

08.09.2022 позивач повторно звернувся до лікаря й у нього було діагностовано підвищення артеріального тиску 185/100 ммрт ст, гіпертонічний криз, про що складено Консультаційний висновок лікаря КНП "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради" від 08.09.2022.

Крім того, на підтвердження завдання моральної шкоди, ОСОБА_1 було долучено до позову заяви свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Приписами частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Положеннями частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", зокрема, визначено наступне.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків .

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У той же час, позивачем не доведено, що моральні переживання, яких він зазнав, були зумовлені саме діяльністю НСХУ та оскаржуваним рішенням Правління (Ради) Національної спілки художників України, оформленого протоколом від 30.06.2022 № 6.

Крім того, щодо самого розміру заявленої позивачем моральної шкоди в сумі 200 000,00 грн, то і в цій частині позивач не обґрунтував своєї вимоги, не надав розрахунку чи критеріїв, з яких він виходив при визначенні заявленої до стягнення суми.

З урахуванням викладеного, оскільки позивачем не доведено наявності усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, що є підставою для відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000, 00 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі № 910/4595/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Національної спілки художників України на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі № 910/4595/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі № 910/4595/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/4595/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 18.03.2024.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко