Рішення

від 18.12.2023 по справі 910/13526/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2023Справа № 910/13526/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши заяву Приватного підприємства «Жерм» про прийняття додаткового рішення у справі № 910/13526/23

за позовом Приватного підприємства «Жерм» (вул. Молодіжна, 14, с. Федорівка, Черняхівський район, Житомирська обл., 12323; ідентифікаційний код 36949272)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікаль.Ко» (пр. Володимира Івасюка, буд. 24, прим. № 61, м. Київ, 04210; ідентифікаційний код 43764259)

про стягнення 1 615 980 грн,

Представник сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне підприємство «Жерм» (далі за текстом - ПП «Жерм», Позивач, Продавець) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікаль.Ко» (далі за текстом - ТОВ «Тікаль.Ко», Відповідач, Покупець ) про стягнення заборгованості за договорами № 28/09 від 21.07.2023, № 30/09 від 24.07.2023, № 35/09 від 26.07.2023 в загальному розмірі 1 615 980, 34 грн, з яких основний борг - 1 568 514, 73 грн, пеня - 43 860, 61 грн та 3 % річних - 3 605 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 у справі № 910/13526/23 позов Приватного підприємства «Жерм» задоволено, стягнуто з ТОВ «Тікаль.Ко» на користь ПП «Жерм» основний борг - 1 568 514, 73 грн, пеню - 43 860, 61 грн, 3 % річних - 3 605 грн та судовий збір - 24 239, 70 грн.

27.11.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Відповідача 87 700 грн.

01.12.2023 Господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання рішення суду від 03.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 розгляд заяви ПП «Жерм» про прийняття додаткового рішення у справі № 910/13526/23 призначено на 18.12.2023.

18.12.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про проведення засідання без участі представника.

У судове засідання 18.12.2023 представники сторін не з`явилися, належним чином повідомлялися про місце, дату та час розгляду справи.

Розглянувши подану Позивачем заяву, враховуючи те, що частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) передбачено, що неприбуття у судове засідання особи, яку було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до положень частини 1 статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд вказує, що Позивачем у позовній заяву зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи складається зокрема із витрат на професійну правничу допомогу - 42 350 грн.

Крім того, в позовній заяві зазначено, що докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані Позивачем пізніше.

Так, 27.11.2023 Позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Відповідача 87 700 грн витрат на професійну правничу допомогу, до якої також додано додаткові докази понесення таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Позивачем у якості доказів понесених ним витрат на професійну правову допомогу до суду надано:

- ордер серії АМ № 1062072 від 23.08.2023;

- договір про надання правничої (правової) допомоги від 30.04.2021;

- рахунок - фактура № 16/08/23 від 16.08.2023 на суму 42 350 грн;

- платіжна інструкція № ЖР00002267 від 17.08.2023;

- рахунок - фактура № 14/11/23 від 14.11.2023 на суму 45 350 грн;

- платіжна інструкція № ЖР00003340 від 22.11.2023.

При цьому, суд звертає увагу на те, що в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат Позивачем витрати на професійну правничу допомогу визначено 42 350 грн., а у поданій заяві Позивач вказано вже суму витрат в розмірі 87 700 грн.

При цьому судом враховано, що "гонорар успіху" умовами договору про надання правничої допомоги від 30.04.2021 не передбачено.

Суд вказує, що рахунок - фактура № 16/08/23 від 16.08.2023 на суму 42 350 грн виставлено за послугу: «Перша частина гонорару адвоката за надання правничих послуг в рамках примусового стягнення суми боргу з ТОВ «Тікаль.Ко»».

Рахунок - фактура № 14/11/23 від 14.11.2023 на суму 45 350 грн виставлено за послугу: «Друга частина гонорару адвоката за надання правничих послуг в рамках примусового стягнення суми боргу з ТОВ «Тікаль.Ко»».

Згідно вказаних вище платіжних доручень правнича допомога в розмірі 87 700 грн оплачена Позивачем.

Проаналізувавши та дослідивши вказані вище докази, суд зазначає, що договір про надання правничої (правової) допомоги від 30.04.2021 укладений між адвокатом та Позивачем не містить посилань на дану справу у зв`язку з чим судом не вбачається за можливе встановити, що адвокатські послуги на суму 87 700 грн надані саме в межах справи № 910/13526/23.

Зазначене вище також вбачається із пункту 15 вказаного договору, що знову ж таки підтверджує факт укладання договору задля «обслуговування абонента», а відтак сума 87 700 грн може в себе включати не лише витрати в межах даної справи.

Згідно пункту 7 договору про надання правничої (правової) допомоги від 30.04.2021 розмір гонорару зазначається в додатках (рахунки, акти) до цього договору, які є невід`ємними частинами договору.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. (пункт 1 частина 3 статті 123 ГПК України)

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечення Відповідача по суті заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Суд зазначає, що Позивачем не подано до суду детального опису наданих адвокатом послуг, що фактично унеможливлює суд встановити, які саме послуги адвокатом надано на суму 87 700 грн, чи відносяться такі послуги до даної справи (пов`язаність таких витрат), та чи є співмірними з виконаною адвокатом роботою, що відповідно унеможливлює покладання на Відповідача обов`язку з їх відшкодування та є підставою для відмови у задоволенні заяви Позивача щодо стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу з огляду на їх необґрунтованість.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221 та 244 ГПК, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У відшкодуванні витрат Приватного підприємства «Жерм» на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано: 18.12.2023

Суддя Антон ПУКАС