Ухвала

від 18.12.2023 по справі 362/5379/21

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/5379/21

Провадження № 6/362/217/23

У Х В А Л А

18.12.2023 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., перевіривши матеріали подання старшого державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Сазанович Юлії про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України,

в с т а н о в и в:

Державний виконавець Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Сазанович Ю. звернулася з поданням про обмеження боржника ОСОБА_1 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до погашення всіх зобов`язань покладених на нього згідно виконавчих документів.

Перевіривши подання й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що воно підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з частиною дев`ятою статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14, від 26 грудня 2003 року, скарги, заяви, подання, які подаються сторонами по справі, учасниками виконавчого провадження, в стадії виконання судового рішення, що набрало законної сили, мають відповідати загальним вимогам форми і змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 95 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч.1 та ч. 3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Пунктом 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», передбачено як підставу для тимчасового обмеження громадянина України у праві виїзду за кордон ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Виходячи із зазначених норм, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Тому, чинним законодавством передбачено можливість тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Під поняттям «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника приватний виконавець зазначив, що боржник рішення суду не виконує та ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішенням зобов`язань.

Однак державним виконавцем до подання, не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що державним виконавцем вживались дії для виконання рішення суду, та що боржник ухиляється від виконання рішення, окрім того не надано доказів, що боржник отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, в зв`язку з чим заявнику необхідно надати докази на підтвердження заявлених вимог.

Крім того, подання не відповідає вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Подання повинно містити: реквізити виконавчого документа, який перебуває на виконанні; реквізити виконавчого провадження; прізвище, ім`я та по-батькові особи (боржника), дату народження (число, місяць, рік); підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань.

До подання додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження та копії інших документів (за потреби).

Про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника, докази такого також відсутні.

А тому, з урахуванням викладеного, подання має бути залишено без руху у зв`язку з необхідністю усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1-19, 23, 33, 34, 49, 441 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Подання старшого державного виконавця Юлії Сазанович про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко