Ухвала

від 18.12.2023 по справі 913/178/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 913/178/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н.О., Зуєва В.А.

розглянувши матеріали касаційної скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь»

до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Армхімпром»,

про стягнення 2 030 211,64 грн,

ВСТАНОВИВ:

27.11.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 у справі № 913/178/23, подана 23.11.2023 засобами поштового зв`язку.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 913/178/23 і в обґрунтування цієї відмови зазначає таке.

За змістом положень ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 15.08.2023 у справі №913/178/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області задоволено повністю. Стягнуто зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» заборгованість у сумі 2 030 211,64 грн, судовий збір у сумі 30 453,17 грн.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Луганської області від 15.08.2023, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати рішення місцевого господарського суду та відмовити у задоволенні позовних вимог; також просила покласти судові витрати на позивача.

Разом з апеляційною скаргою скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.09.2023 відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та залишив апеляційну скаргу без руху на підставі частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник в порушення вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не надав доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі та в порушення вимог пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не надав доказів направлення копії апеляційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариству з обмеженою відповідальністю "Армхімпром", встановив скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи встановлений судом апеляційної інстанції десятиденний строк згідно ухвали від 22.09.2023, останнім днем строку для надсилання (подання) заяви про усунення недоліків було 16.10.2023.

Апеляційним господарським судом зазначено, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області виконала вимоги ухвали суду від 22.09.2023 частково; а саме надала суду докази надіслання апеляційної скарги третій особі та клопотання про відстрочення сплати судового збору, та 03.10.2023 засобами електронного зв`язку звернулася до Східного апеляційного господарського суду із заявою про відстрочення Службі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 15.08.2023 у справі № 913/178/23 до ухвалення судового рішення у цій справі; заява мотивована тим, що Служба є державною, неприбутковою організацією, отримувачем бюджетних коштів, які спрямовуються на утримання, розвиток, будівництво та реконструкцію мережі автомобільних доріг у Луганській області; у зв`язку військовою агресією, проведенням активних бойових дій та подальшої тимчасової окупації території Луганської області, було призупинено роботи з поточного середнього, капітального ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, зважаючи на це Служба не отримує грошові кошти на своє утримання; на розрахункових рахунках Служби недостатньо грошових коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 15.08.2023 у справі № 913/178/23; апелянт зазначає, що відсутність можливості оскарження в апеляційній інстанції рішення суду призведе до порушення прав та інтересів не лише Служби як відповідача по справі, а насамперед держави; також Службою додано лист адресований Державному агентству з відновлення та розвитку інфраструктури України щодо вирішення питання виділення грошових коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №913/178/23.

Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.10.2023 повернув апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області на рішення Господарського суду Луганської області від 15.08.2023 у справі №913/178/23 скаржникові разом із доданими матеріалами.

Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 з посиланням на приписи частини 4 статті 174 та частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що вимоги ухвали апеляційного господарського суду від 22.09.2023 про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений строк скаржником не виконано, а саме не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

У касаційній скарзі Служба просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 у справі № 913/178/23 про повернення апеляційної скарги. В обґрунтування поданої касаційної скарги Служба посилається на порушення норм матеріального права; зазначає, що апеляційним господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали від 23.10.2023 було проігноровано той факт, що Служба автомобільних доріг є державною, неприбутковою організацією, отримувачем бюджетних коштів, які спрямовуються на утримання, розвиток, будівництво та реконструкцію мережі автомобільних доріг у Луганській області; виплата коштів у цій справі, у випадку набрання рішенням суду законної сили буде здійснюватися з бюджету України; основним предметом діяльності Служби є виконання функцій замовника робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, іншого державного майна; інших джерел отримання коштів, окрім державного бюджету України у скаржника немає; виконати вимоги по сплаті судового збору у встановленому законодавством розмірі у Служби автомобільних доріг не було можливості.

Верховний Суд зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів і узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Водночас відповідно до частини 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що невиконання заявником вимог процесуального законодавства, зокрема, оформлення апеляційної скарги з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу України та неусунення недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк, є правом суду апеляційної інстанції повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, відповідно до частини 4 статті 174 та частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність здійснених судом апеляційної інстанції процесуальних дій і в цілому зводяться до висловлення незгоди із прийнятою ухвалою апеляційного господарського суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення суду від 28.10.1998 року у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, № 32).

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на викладене, правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час постановлення ухвали від 23.10.2023 про повернення апеляційної скарги є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

У зв`язку з цим, Верховний Суд визнає касаційну скаргу на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 необґрунтованою і відмовляє у відкритті касаційного провадження відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 у справі № 913/178/23.

2. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді: Н. О. Багай

В. А. Зуєв