Ухвала

від 14.12.2023 по справі 628/2871/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 628/2871/20

провадження № 61-16808ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 03 червня 2021 року у складі судді: Гетьман Л. В., та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2023 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Карпушина Г. Л., Кузнєцової О. Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до Куп`янського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Орлятко» комбінованого типу Куп`янської міської ради Харківської області, відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області про здійснення повного розрахунку при звільненні з роботи,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Куп`янського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Орлятко» комбінованого типу Куп`янської міської ради Харківської області, відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області про здійснення повного розрахунку при звільненні з роботи.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 з 2011 року по 2020 рік перебував у трудових відносинах з відповідачем, з 08 вересня 2017 року був переведений сторожем. 04 лютого 2020 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за пунктом 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, при застосуванні раніше заходів дисциплінарного стягнення. Позивач указував, що з обставинами та причиною звільнення не погоджується, так як мали місце численні порушення роботодавцем трудового законодавства, упереджене ставлення щодо нього. Зазначав, що за його зверненням об`єднання профспілок Харківської області встановило, що вимоги його робочої інструкції сторожа не відповідають чинному законодавству щодо очищення від снігу, льоду, листя території закладу та під`їздних шляхів, участь у ремонті та благоустрою закладу, перевірки в зимовий період справності теплової мережі та вжиття усіх заходів для ліквідації аварійної ситуації. Позивач вважав, що виконував додаткові роботи за іншою професією (завідуючого господарством, слюсаря теплових мереж, двірника та інші підсобні роботи), що є порушенням статті 105 КЗпП України та пункту 4.1.30 Колективного договору.

ОСОБА_1 просив:

зобов`язати Відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області провести доплату за суміщення професій в розмірі 50% посадового окладу (тарифної ставки) за основною посадою за період роботи з 08 вересня 2017 року по 04 лютого 2020 року;

зобов`язати Відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області провести доплату за понаднормову (одна година) працю за період роботи з 08 вересня 2017 року по 31 грудня 2018 року;

змінити формулювання причини звільнення в наказі №10-к від 04 лютого 2020 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » на «за згодою сторін, пункт 1 статті 36 КЗпП України»;

притягнути до дисциплінарної відповідальності директора Куп`янського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Орлятко» комбінованого типу Куп`янської міської ради Харківської області ОСОБА_3 за неодноразові порушення норм чинного трудового законодавства України;

стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 03 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2023 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

23 листопада 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 03 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2023 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно встановлені фактичні обставини справи, а апеляційний суд не звернув на це уваги та не надав оцінку. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що протягом перебування на посаді сторожа, виконував обов`язки інших професій, працював понаднормово, тому має право на отримання 50% за суміщення професій та відшкодування понаднормово відпрацьованого часу, а також не згодний з формулюванням підстав звільнення. Окрім цього, його робоча інструкція сторожа № 20 за 2017 рік відрізняється від інструкції сторожа за 2019 рік. ОСОБА_1 вважає, що апеляційний суд належним чином не дослідив його доводи та аргументацію, що призвело до ухвалення незаконної постанови апеляційного суду.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про: зобов`язання провести доплату за суміщення професій в розмірі 50% посадового окладу та за понаднормову працю; про зміну формулювання причини звільнення; про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності; про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн.

Ця справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої, апеляційної чи касаційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 03 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2023 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до Куп`янського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Орлятко» комбінованого типу Куп`янської міської ради Харківської області, відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області про здійснення повного розрахунку при звільненні з роботи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков