Ухвала

від 18.12.2023 по справі 120/18572/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

18 грудня 2023 р.Справа № 120/18572/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Енерджи" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2023 до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Енерджи", яка подана його представником адвокатом Клеветенком А.А., до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови від 25.10.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП 72930659.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

1. Щодо підтвердження реєстрації електронного кабінету представника.

Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Разом з тим 18.10.2023 набув чинності Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX, яким внесено зміни до КАС України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Так, на сьогодні частинами четвертою-шостою статті 18 КАС України передбачено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, серед іншого, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суд враховує, що позовну заяву (у паперовій формі) від імені товариства подано адвокатом Клеветенком А.А. Однак при цьому у позовній заяві не зазначено інформації про наявність в адвоката електронного кабінету, тобто не підтверджено факту обов`язкової реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Отже в порядку усунення вказаного недоліку адвокату слід надати письмове підтвердження факту реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або, у разі його відсутності, шляхом реєстрації такого електронного кабінету відповідно до статті 18 КАС України з наступним письмовим повідомленням суду про цей факт (або подання до суду обґрунтованої письмової заяви про те, що реєстрація електронного кабінету суперечить релігійним переконанням адвоката).

2. Щодо надання доказів сплати судового збору

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлено ставку судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 2684 гривні.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, при зверненні до суду позивач мав би сплатити судовий збір в сумі 2684 грн. та додати відповідні докази про оплату судового збору до матеріалів справи.

Натомість, всупереч вищевикладеному, позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі, як і не надано документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, в порядку усунення цього недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору в сумі 2684 грн. за наступними реквізитами: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд; або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

3. Щодо надання доказів.

Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Разом із тим, у відповідності до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У той же час, як передбачено частиною 7 статті 161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.

Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов`язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у випадку відсутності таких доказів у позивача - надати докази вжиття усіх можливих заходів спрямованих на їх отримання. І лише у тому разі, коли позивач не має об`єктивної можливості здобути відповідний доказ, останній має право звернутися до суду із клопотанням в порядку ст. 80 КАС України про його витребовування.

Так, за змістом позовних вимог позивач просить суд скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2023 у виконавчому провадженні №72930659 з примусового виконання виконавчого листа №120/4237/20-а, виданого 14.08.2023 Вінницьким окружним адміністративним судом.

Однак, вказана постанова (її копія) не була долучена позивачем до матеріалів позовної заяви, як і відсутні відомості про таку постанову у додатках до позову. Крім того, позивачем разом із позовом не подавалося клопотання про витребування оскаржуваної постанови відповідача (у випадку її відсутності у позивача та неможливості самостійно здобути відповідний доказ).

Наведені обставини свідчать про недотримання позивачем вимог частини 7 статті 161 КАС України.

Таким чином в порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати до суду належним чином завірену копію постанови від 25.10.2023 про закінчення виконавчого провадження №72930659, а у випадку неможливості її самостійно отримати - письмового клопотання про його витребовування.

4. Щодо строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої, третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, у тексті позовної заяви представник позивача вказує на те, що адміністративний позов поданий в строк встановлений ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, на думку представника, строк оскарження рішень державного виконавця встановлений ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та становить 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Однак з такими доводами сторони позивача суд не погоджується виходячи з такого.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС дійсно передбачено частинами першою та п`ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно із цими нормами рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У той же час частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

При цьому, як зазначено в пункті 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Конституційний Суд України у Рішенні від 07.07.1998 № 11-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначив: «Термін «дні», якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні.

З огляду на встановлений статтею 120 КАС України порядок обчислення процесуальних строків, зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм КАС України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.

Згідно з частиною першою статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

КАС України регулює порядок оскарження саме до адміністративного суду рішення, дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення із позовною заявою, порядок її розгляду та ухвалення рішення пов`язані з наявністю винесеного за правилами КАС України судового рішення та з його примусовим виконанням. Відповідні положення вміщено у розділі ІV цього Кодексу «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах». Стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів. Так, відповідно до частини третьої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Таким чином, стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

Зазначена правова позиція узгоджується із правовою позицією висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі № 920/149/18 та від 08.10.2019 у справі 440/1290/19.

Отже, при здійсненні судочинства в спірних правовідносинах слід застосовувати спеціальну норму, якою визначено порядок обчислення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, тобто ч. 2 ст. 287 КАС України, а не ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, із матеріалів позовної заяви слідує, що предметом оскарження є постанова відповідача від 25.10.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП 72930659.

Представник позивач зазначає, що про закриття виконавчого провадження він дізнався 24.11.2023 після отримання відповіді на адвокатський запит.

Втім, згідно відмітки на поштовому конверті судом встановлено, що представник позивача звернувся до суду з даним позовом 08.12.2023, тобто з пропуском визначеного ст. 287 КАС України 10-ти денного строку (граничний термін оскарження 04.12.2023).

В той же час, всупереч положень ч. 6 ст. 161 КАС України разом з позовною заявою заявником не подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином в порядку усунення цього недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску такого строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ТОВ "Грін Енерджи", необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 287, 293 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Енерджи"до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,- залишити без руху.

Встановити позивачу (представнику позивача) 10-денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію даної ухвали направити позивачу (представнику позивача).

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович