Ухвала

від 08.01.2024 по справі 120/18572/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

08 січня 2024 р.Справа № 120/18572/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Енерджи" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

12.12.2023 до Вінницького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Енерджи", яка подана його представником адвокатом Клеветенком А.А., до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови від 25.10.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП 72930659.

Ухвалою суду від 18.12.2023 зазначену позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, залишаючи позовну заяву без руху суд виявив чотири недоліки позовної заяви, які позивачу необхідно було усунути. Зокрема, суд вказав на:

- недотримання представником позивача вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України щодо зазначення в позовній заяві відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету представника (адвоката);

- недотримання вимог ч. 3 ст. 161 КАС України щодо долучення до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі;

- недотримання позивачем вимог ч. 7 ст. 161 КАС України щодо долучення до позовної заяви копію оспорюваного акта чи засвідченого витягу з нього, а в разі його відсутності у позивача клопотання про його витребовування;

- пропуск позивачем визначеного ч. 2 ст. 287 КАС України десятиденного строку звернення до адміністративного суду та неподання заяви про поновлення пропущеного строку з доказами поважності його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).

Цією ухвалою від 18.12.2023 суд встановив позивачу 10-ти денний строк з дня отримання її копії для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання адвокатом письмового підтвердження факту реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; надання позивачем доказів сплати судового збору в сумі 2684 грн., або надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; надання до суду належним чином завіреної копії постанови від 25.10.2023 про закінчення виконавчого провадження №72930659, а у випадку неможливості її самостійно отримати - письмове клопотання про витребовування такої постанови; надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на думку позивача, вказують на поважність причин пропуску такого строку.

02.01.2024 на адресу суду від представника позивача адвоката Клеветенка А.А. надійшли письмові пояснення з долученими до них матеріалами. Зокрема, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 18.12.2023 представником надано докази про наявність зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС; копію платіжної інструкції № 2191 від 28.12.2023 про сплату судового збору в сумі 2684 грн.; та письмове клопотання про витребування доказів.

Таким чином позивачем усунуто недоліки позовної заяви, які зазначені в пунктах 1-3 ухвали від 18.12.2023.

Щодо недоліку, зазначено в пункті 4 цієї ухвали, а саме щодо подання заяви про поновлення строку звернення до суду, то представник позивача письмово повідомив, що до суду з відповідним позовом звернувся у строк, встановлений частиною п`ятою статті 74 Закону України від 02.06.2016 N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), тобто в межах 10 робочих днів з дня, коли дізнався про порушення прав та законних інтересів.

Представник позивач вважає, що в питаннях щодо обчислення строку звернення до суду у даному спорі необхідно керуватися нормами Закону України "Про виконавче провадження", а не положеннями статті 287 КАС України, а тому переконує суд, що у спірному випадку строк звернення до суду ним не пропущено.

Надаючи оцінку зазначеним доводам сторони позивача суд зважає на таке.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина перша статті 287 КАС України).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Так, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 18.12.2023 суд зробив висновок про те, що при здійсненні судочинства в спірних правовідносинах слід застосовувати спеціальну норму, якою визначено порядок обчислення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, тобто ч. 2 ст. 287 КАС України, якою передбачено 10-ти денний строк (обчислений в календарних днях) для звернення до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби.

Як встановлено судом, предметом оскарження у даній справі є постанова відповідача від 25.10.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП 72930659. При цьому у позовній заяві представник позивача зазначає, що про закриття виконавчого провадження та наявність оскаржуваної постанови він дізнався 24.11.2023 після отримання від відповідача відповіді на адвокатський запит.

Дані обставини підтверджені долученими до позовної заяви письмовими доказами, зокрема копією листа Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 23.11.2023 №153863/182027, а також відомостями про отримання такого листа представником позивача засобами електронної пошти 24.11.2023.

Таким чином датою, коли представник позивача дізнався про порушення прав, свобод чи інтересів позивача оскаржуваною постановою від 25.10.2023 є 24.11.2023. Наведене власне не заперечується самим представником позивача у поданій ним позовній заяві.

Втім, згідно відмітки на поштовому конверті в якому надійшла позовна заява, судом встановлено, що представник позивача звернувся до суду з даним позовом (здав його на пошту) 08.12.2023, тобто з пропуском визначеного ст. 287 КАС України 10-ти денного строку (граничний термін оскарження постанови в цьому випадку є 04.12.2023).

В той же час, всупереч положень ч. 6 ст. 161 КАС України разом з позовною заявою позивачем не подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.

Частиною другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Необхідною умовою для поновлення строку на звернення до суду є поважність причин його пропуску.

Суд зазначає, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

В даному випадку посилання представника позивача як у позовній заяві так і в заяві поданій на усунення недоліків позовної заяви про те, що строк оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців встановлений частиною п`ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та становить 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, суд відхиляє виходячи з такого.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС передбачено частинами першою та п`ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно із цими нормами рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Одночасно пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Конституційний Суд України у Рішенні від 07.07.98 N 11-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначив: "Термін "дні", якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні.

З огляду на встановлений статтею 120 КАС України порядок обчислення процесуальних строків, зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм КАС України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.

Згідно з частиною першою статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

КАС України регулює порядок оскарження саме до адміністративного суду рішення, дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення із позовною заявою, порядок її розгляду та ухвалення рішення пов`язані з наявністю винесеного за правилами КАС України судового рішення та з його примусовим виконанням. Відповідні положення вміщено у розділі IV цього Кодексу "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах". Стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів. Так, відповідно до частини третьої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Також стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів. Так, у частині першій статті 3 цього Закону серед інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється ДВС, перераховано: виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 3-9).

Таким чином, стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

Зазначена правова позиція узгоджується із правовою позицією висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі N 920/149/18.

Як вже зазначалося вище, відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною третьою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Особливості судового провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби визначені статтею 287 КАС України.

Так, частиною третьою статті 287 КАС України визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Таким чином, статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" та статтею 287 КАС України передбачено право вибору особи порядку оскарження рішень державного виконавця. При цьому, такі оскарження є альтернативним способом захисту своїх прав.

Скориставшись альтернативним способом захисту своїх прав на оскарження рішень державного виконавця, а саме зверненням з позовною заявою до суду, де відповідачем є відповідний орган ДВС, позивач повинен керуватися статтею 287 КАС України, якою встановлено десятиденний строк для звернення, від дати коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, який обчислюється календарними днями.

Наведене відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 08.10.2019 по справі № 440/1290/19, де надавалась оцінка ідентичним обставинам, який враховується судом відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України.

Отже, при здійсненні судочинства в спірних правовідносинах адміністративний суд має застосовувати спеціальну норму, якою визначено порядок обчислення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, тобто КАС України, а не Закон України "Про виконавче провадження".

Таким чином оскільки позивач дізнався про порушення своїх прав оскаржуваним рішенням суб`єкта владних повноважень 24.11.2023, а до суду звернувся лише 08.12.2023, тобто після закінчення десятиденного строку, встановленого ч. 2 ст. 287 КАС України (такий строк сплинув 04.12.2023).

Суд зазначає, що незважаючи на залишення позовної заяви без руху та надання позивачу можливості подати заяву (клопотання) про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску, позивач такі вказівки суду повністю проігнорував та у своїх письмових поясненнях від 02.01.2024 причини пропуску строку звернення до адміністративного суду взагалі не навів.

Та обставина, що в позивача (як він зазначає в позовній заяві) відсутня копія оскаржуваної постанови державного виконавця від 25.10.2023 не є поважною причиною неможливості звернення до суду з відповідним позовом в межах визначених ч. 2 ст. 287 КАС України строків, оскільки визначальним у цьому випадку є дата, з якої позивач дізнався про порушення своїх прав (дізнався про наявній оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження), і цією датою є 24.11.2023, коли представник позивача отримав відповідного листа відповідача від 23.11.2023. Тим більше по факту позивач звернувся до суду з позовом і без оскаржуваної постанови і дана обставина ним не визначалася як така, що перешкоджала вчасному зверненню до суду.

За таких обставин в суду відсутні підстави вважати, що строк звернення до суду пропущений позивачем з поважних причин.

Відповідно до частини першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Наведені норми кореспондуються з положеннями п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

З огляду на викладене і враховуючи те, що позивач подав позов після закінчення строку, встановленого законом та при цьому не навів поважних причин його пропуску та не надав доказів на їх підтвердження, позовну заяву ТОВ «Грін Енерджи» належить повернути позивачеві на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.

За правилами передбаченими частинами 5 та 6 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, 287, 293, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Енерджи" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович