Рішення

від 01.12.2023 по справі 160/16932/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

01 грудня 2023 рокуСправа №160/16932/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНДМАНН» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,-

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНДМАНН» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000049/1, прийняте 05.04.23 Дніпровською митницею.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНДМАНН» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000049/1 від 05.04.2023 року, прийняте Дніпровською митницею. Стягнуто з Дніпровської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНДМАНН» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2888,00 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп.

27 листопада 2023 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо здійснення розподілу судових витрат, в якому просять стягнути з відповідача на користь позивача фактично понесені судові витрати на правову допомогу адвоката у справі №160/16932/23 у розмірі 16 750, 00 грн.

Представником відповідача до суду подано 13.10.2023 року заперечення щодо клопотання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу в якому останній просить відмовити у його задоволенні. Так, відповідачем зазначено, що дана справа не викликає складності у правовому розумінні, та є справою незначної складності, відповідно до вимог п.10 ч.6 ст.12 КАС України, справа розглянута в письмовому провадженні, адвокат участі у судових засіданнях не брав, у зв`язку з чим позивачем не підтверджено та належним чином не обґрунтовано суму витрат на правничу допомогу у розмірі 16 750, 00 грн.

За приписами частин 3, 5 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Керуючись положеннями частини 3 статті 252 КАС України, судом розглянуто заяву представника позивача у письмовому провадженні.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що 05.09.2022 року між ТОВ ЛАНДМАНН (Клієнт) та адвокатом Афоніним О.В. укладено договір про надання правової допомог. Адвокат, відповідно до пункту 1.1. Договору, зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах будь-якої спеціалізації та інстанції (місцевих судах, апеляційних судах, Верховному Суді). Відповідно до пункту 4.1 вартість наданих юридичних послуг та порядок їх оплати узгоджуються Сторонами в додаткових угодах до даного Договору.

03 квітня 2023 року між ТОВ ЛАНДМАНН (Клієнт) та адвокатом Афоніним О.В. було укладено Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги від 05.09.2022 року, відповідно до якої сторонами було узгоджено умови оплати праці Адвоката, а саме: 3000,00 грн. одна година роботи; 2500,00 грн. оплата за участь в одному судовому засіданні в суді.

Згідно з актом приймання-передачі №2 від 06.10.2023 року до Договору про надання правової допомоги від 05.09.2022р., адвокатом надані, а Клієнтом оплачені у повному обсязі правові наступні послуги:

1) аналіз рішення митного органу від 05.04.2023 р. № UA110130/2023/000049/1, митних декларацій № UA110130006620U1 та №23UA110130006711U3 й поданих із ними для митного оформлення документів - 0 год. 55 хв. 2 750,00 грн.;

2) підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення митного органу від 05.04.2023 № UA110130/2023/000049/1, виготовлення копії позовної заяви для відповідача та її засвідчення, засвідчення копії додатків до позовної заяви - 2 год. 15 хв. 6 750,00 грн.;

3) підготовка та направлення адвокатського запиту від 15.07.2023 на адресу ДМСУ щодо надання копії митної декларації та статистичних відомостей - 0 год. 25 хв. 1 250, 00 грн.;

4) підготовка відповіді на відзив у справі №160/16932/23, виготовлення сканованої копії та направлення її відповідачу - 1 год. 42 хв. 5 100, 00 грн.;

5) підготовка клопотання про витребування доказів у справі №160/16932/23 - 0 год. 18 хв. 900, 00 грн.

Сторони погодили, що розмір гонорару Адвоката за надані правові послуги, що вказані в цьому Акті, становить 16 750,00 грн.

Отримані послуги сплачені позивачем, що підтверджується витягом по банківському рахунку від 06.10.2023 року.

Вирішуючи клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в даній адміністративній справі, судом враховано наступне.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд погоджується із запереченнями відповідача в частині того, що дана справа не викликає складності у правовому розумінні, та є справою незначної складності, відповідно до вимог п.10 ч.6 ст.12 КАС України, а також на наявність установленої практики з вирішення цієї категорії спорів.

Справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), є нескладною. У судових засіданнях адвокат участі не брав.

Крім того, суд звертає увагу, що аналіз оскаржуваного рішення митного органу, а також митних декларацій і поданих до митного оформлення документів, не входить до складових надання правничої допомоги, безпосередньо пов`язаною з розглядом справи в суді, а є правничої допомогою, наданою під час досудового врегулювання спору, а також є складовими етапу складання позовної заяви.

Також відповідь на відзив містить тези та обгрунтування, аналогічні висловленим позивачем в позовній заяві та фактично дублює її.

Суд також наголошує, що відповідно до частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

При цьому також необхідно враховувати, що Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналіз положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17 зазначив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, з огляду на часткову доведеність представником позивача розміру фактично понесених витрат на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. та недоведеність відповідачем обставин понесення позивачем розміру витрат у меншому розмірі, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про розподіл між сторонами судових витрат та про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, шляхом стягнення з Дніпровської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ЛАНДМАНН» судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00грн.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11750,00грн., про відшкодування якої просив представник позивача, слід відмовити у зв`язку із не наданням належних доказів їх співмірності, а також того, що вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Поряд з цим, питання щодо розподілу судових витрат, а саме стягнення з відповідача сплаченого судового збору вже було вирішено судом в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року по справі №160/16932/23.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНДМАНН» (код ЄДРПОУ 43441896, місцезнаходження: пр.Дмитра Яворницького, буд.27А, м. Дніпро, 49044) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №160/16932/23 задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (ЄДРПОУ ВП 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНДМАНН» (код ЄДРПОУ 43441896, місцезнаходження: пр. Дмитра Яворницького, буд.27А, м. Дніпро, 49044) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева