Рішення

від 13.11.2023 по справі 160/9528/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 рокуСправа №160/9528/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемтел" (вул. Січових Стрільців 5, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 44288753) до Головного управління ДПС у Київській області (вул. Народного Ополчення, буд. 5 а, м. Київ 151, 03151, код ЄДРПОУ 44096797) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

05 травня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кемтел" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Київській області, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 23021 від 17.10.2022 р., та Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 16082 від 30.06.2022 року,

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 44096797) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю КЕМТЕЛ (код ЄДРПОУ 44288753) з переліку ризикових платників податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він отримав оскаржувані рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, з якими не погоджується, оскільки з них не можливо ідентифікувати відомості та дані, які стали відомі податковому органу у процесі провадження поточної діяльності та під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Оскаржувані рішення не містять жодних підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за ознакою «у податкового органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час покладених на контролюючі органи завдань і функцій», як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи.

Оскаржувані рішення не дають можливості ідентифікувати відомості та дані, які стали відомі податковому органу у процесі провадження поточної діяльності та під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Ухвалою від 17 травня 2023 року суд відкрив провадження в адміністративній справі; справу № 160/9528/23 та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 09 червня 2023 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемтел" до Головного управління ДПС у Київській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.

Ухвалою від 12 жовтня 2023 року продовжено розгляд справи за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Кемтел" до Головного управління ДПС у Київській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

06.06.2023 року Головне управління ДПС у Київській області надало відзив на позовну заяву, де зазначило, що не визначає позовні вимоги в повному обсязі та не погоджується з доводами викладеними у позовній заяві з таких підстав.

Комісією ГУ ДПС у Київській області було включено ТОВ «КЕМТЕЛ» (код ЄДРПОУ 44288753) до переліку ризикових платників, який відповідає критеріям ризиковості, затвердженими Постановою № 1165, та прийнято рішення № 16082 від 30.06.2022 відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості, а саме: встановлено наявність ризикових операцій.

Відповідно до інформаційних систем ДПС, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 30.06.2022 встановлено відповідність ТОВ «КЕМТЕЛ» (код ЄДРПОУ 44288753) п.8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно із Додатком 1 до Порядку зупинення, а саме: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

ТОВ «КЕМТЕЛ» (ЄДРПОУ 44288753) було подало повідомлення від 06.10.2022 № 1 стосовно невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня ГУ ДПС у Київській області прийняло рішення №23021 від 17.10.2022 про залишення ТОВ «КЕМТЕЛ» (код ЄДРПОУ 44288753) в переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку по п.8 критеріїв ризиковості платника податку.

Податкова інформація свідчила про ймовірність здійснення ризикових операцій вищезазначеного СГД по взаємовідносинах з контрагентами- постачальниками/покупцями, зокрема, Сільськогосподарський виробничий комбінат кооператив «ДНІПРО-МОЛОКО» (код ЄДРПОУ 40830627), TOB «ОВЕРТІМ» (код ЄДРПОУ 43521997), ТОВ «ТРАНСРЕСУРС АВТО (код ЄДРПОУ 43395646), ТОВ «УКРАГГРОГРУП ОПТ» (код ЄДРПОУ 44422696), СВК «ДНІПРО-МОЛОКО» (код ЄДРПОУ 40830627).

Крім того, в ході проведеного аналізу діяльності ТОВ «КЕМТЕЛ» (код ЄДРПОУ 44288753) встановлено відсутність трудових ресурсів для забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Комісією прийняті рішення про відповідність ТОВ «КЕМТЕЛ» (ЄДРПОУ 44288753) критеріям ризиковості платника податку № 16082 від 30.06.2022 та № 23021 від 17.10.2022.

Використання контролюючим органо податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання, зокрема віднесення особи до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків і є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючий орган функцій і завдань.

Позивачами мають в обов`язковому порядку доводитись порушення їх прав та спростування податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення про включення платника податків до ризикових.

Таким чином, рішення № 16082 від 30.06.2022 та № 23021 від 17.10.2022 Комісії ТУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатку 1 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства України.

Згідно із частинами 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов й відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕМТЕЛ» (код ЄДРПОУ 44288753) зареєстроване 06.08.2021 року, номер запису: 3321020000000063.

Товариство взято на податковий облік в органах державної податкової «би, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС У Київській області. Також, ТОВ «КЕМТЕЛ» 01.09.2021 у зареєстровано платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 887510283).

Основним напрямом господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМТЕЛ» є виробництво та перероблення молока, згідно із класифікації видів економічної діяльності діють наступні види :10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру, 46.21 - Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин відповідно. Асортиментний перелік харчових продуктів, які виробляє підприємство - незбиране та знежирене молоко, вершки, сухе молоко та масло вершкове.

Опис технологічного процесу: молочними стерилізованими шлангами молоко подається в приймальні резервуари; з метою обліку вхідної сировини відбувається зважування сировини на вагах WimpeX, domotec та відбір проб для лабораторних досліджень; після чого направляється до молокоохолоджувача «SOCIETE» для відцентрового очищення та поточного охолодження; розділення молока на вершки та відвійки відбувається у сепараторі- відокремлювачі вершків Ж5-ОС2-НС; охолоджені вершки подаються до Масловиготовлювача «ММ» шляхом збивання - виготовляється масло вершкове.

Опис процесу мийки обладнання, зокрема для миття обладнання використовуються сертифіковані миючі засоби постачальником засобів є ТОВ «ПОДІЛЬСЬКІ ЕКОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ і ТЕХНОЛОГІЇ». Сертифікати відповідності UA.08.002.489 , виданий органом оцінки відповідності «Центр екологічної сертифікації та маркування ВГО «Жива планета».

Місцезнаходження суб`єкта господарювання відповідно до документів про державну реєстрацію: 08301, Київська обл., м. Бориспіль(з), вул. Київський Шлях, буд. 86А.

Товариство з обмеженою відповідальністю орендує нерухоме майно загальною площею 90 кв.м., що розташовано по Дніпропетровська область, Дніпровський район, Любимівська об`єднана територіальна громада, комплекс з переробки сільгосподарської продукції № 2 на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 06- 10/21 від 06.10.2021 року.

За фактом наявності офісного та складського приміщень, відповідної спецтехніки до ГУ ДПС у Київській області, Бориспільської ДПІ (м. Бориспіль) подані відповідні повідомлення про наявність об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП).

З метою подальшої реалізації було придбано жом та комбікорм у наступних постачальників ТОВ «КреМікс» відповідно до договору поставки № 61 від 20 січня 2022 року, ПП «Агро- Експрес-Сервіс» відповідно до договору поставки №15-Ж від 29.11.2021 року. Придбаний товар було реалізовано ТОВ «Украгрогруп» відповідно до договору поставки № 22-01/02 від 01 лютого 2022 року.

Комісією ГУ ДПС у Київській області включено ТОВ «КЕМТЕЛ» (код ЄДРПОУ 44288753) до переліку ризикових платників, який відповідає критеріям ризиковості, затвердженими Постановою № 1165, та прийнято рішення № 16082 від 30.06.2022 відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості, а саме: встановлено наявність ризикових операцій.

В подальшому Комісією регіонального рівня ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення № 23021 від 17.10.2022 про залишення ТОВ «КЕМТЕЛ» (код ЄДРПОУ 44288753) в переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку по п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №16270 від 25.09.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідачів, викладених в відзивах на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із пп. 62.1.2 п. 62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно із пунктів 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із п. 201.16 ст. 201 (у редакції, чинній з 31.12.2017) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 №2245-VIII (далі Закон №2245-VIII) змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно із пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово - господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

Отже, Порядок №1165 прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, які враховуються судом.

Таким чином, суд критично оцінює посилання відповідача на те, що позивач не оскаржував рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості в адміністративному порядку та не надав документів на підтвердження реальності господарських операцій, оскільки останні не можуть бути визнані такими, що відповідають приписам та меті податкового законодавства. Контролюючий орган має обмежитись таким обсягом документального підтвердження господарської операції, який в достатній мірі доводить її реальність та законність.

Крім того, суд зазначає, що віднесення позивача до переліку ризикових платників податків є окремою підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

З огляду на правову конструкцію п. 8 Критеріїв та форму Бланку у Додатку №4 суд зазначає, що при вирішенні спорів, який розглядається судом, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України податковий орган повинен довести наявність на час прийняття оскарженого рішення певної сукупності обставин:

- існування у податкового органу податкової інформації відносно позивача, відповідно до якої існує ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній;

- зазначена інформація стала відома контролюючому органу під час провадження ним поточної діяльності. При цьому, відомості про таку інформацію повинні зазначатись у рішенні податкового органу.

Суд наголошує на тому, що пунктом 8 Додатку 1 до Порядку №1165 встановлено наступний Критерій ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, підставами для встановлення відповідності платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку є наявна податкова інформація що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З огляду на затверджену Порядком №1165 форму рішення, не передбачено конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 7 критеріїв ризиковості платника податку.

Однак, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності», або, «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -«.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За вимогами Порядку № 1165 Комісія у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, розглядає питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Платник податків може надати інформацію та копії документів необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Крім того, законодавством не встановлено обов`язок платника податків при розгляді цього питання надати копії документів разом з інформацією. Вищезазначений перелік документів не є обов`язковим, а передбачає можливість їх надання.

За вимогами пунктом 6 Порядку, за результатами розгляду пояснень платника податку, Комісія регіонального рівня кожного разу приймає рішення про відповідність або невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника.

Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 та від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, від 19.11.2021 у справі № 140/17441/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія зробила такий висновок та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №340/1098/20.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за формою та змістом оскаржене рішення контролюючого органу відповідає вимогам Додатку № 4 до Порядку № 1165.

Зокрема у спірних рішеннях зазначено про відповідність платника податку ТОВ «Кемтел» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд встановив, що оскаржувані рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. Тобто, відповідач не розшифрував, яка саме податкова інформація стала підставою для визначення вказаного Критерію ризиковості платника податків та на підставі чого встановлено наявність ризикових операцій.

Відповідач не деталізував податкову інформацію, визначену у п. 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, на підставі яких прийняті спірні рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як вже зазначалось, пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку вимагає наявність податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту наявності вищезазначеної податкової інформації, може слугувати підставою для відповідності платника пункту 8 Критеріїв. Такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах.

У спірному випадку відповідач не зазначає жодних поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, що містили податкову інформацію, що визначає ризиковість здійснення господарської операції позивача.

Відповідач посилається на здійснення господарських операцій з платником податків з ознакою ризиковості, щодо якого прийнято рішення про включення до переліку ризикових платників податків по взаємовідносинам з контрагентами /покупцями, зокрема Сільськогосподарський виробничий кооператив «Дніпро-Молоко» (код ЄДРПОУ 40830627), ТОВ «ОВЕРТІМ» (код ЄДРПОУ 43521997), ТОВ «Трансресурс авто» ( код ЄДРПОУ 43395646), ТОВ «Украггрогруп опт» (код ЄДРПОУ 44422696), СВК «Дніпро-молок» (код ЄДРПОУ 40830627).

Проте відповідач не зазначив інформації, яка свідчить про ризиковість здійснення господарської операції за податковими накладними, передбаченої відповідним пунктом Порядку. Також, відповідачем не наведено вичерпну інформацію, яка може надати змогу їх ідентифікувати, які саме податкові накладні складені за господарськими операціями, що відповідають Критеріям ризиковості здійснення операцій. Отже, відповідач не конкретизував операції, щодо яких наявний сумнів в їх реальності, що не надає змогу їх ідентифікувати, та відповідно надати пояснення позивачу.

У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

У цій справі Комісія не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження господарських операцій.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Висновки Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ґрунтується лише на припущеннях, без зазначення конкретних доказів (податкової інформації), які досліджувались комісією та які вказують на ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування. Пояснення відповідача містять лише посилання на аналіз даних ЄРПН та АІС «Податковий блок» без зазначення конкретних даних та показників (дані щодо накладних, постачальників, показників, господарських операції тощо).

Комісія контролювального органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія зробила такий висновок та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Суд також зазначає, що твердження контролювального органу у відзиві на позовну заяву про ризиковість контрагента саме по собі не може слугувати підставою для настання негативних наслідків платника податків. Податкова інформація, яка наявна у контролюючого органу щодо встановлення операцій з реалізації товарів платникам податків, а також з придбання товарів у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ПП «Гуртова база», є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення позивачем порушень та не підтверджує ризиковість останнього як платника податків.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, від 19.11.2021 у справі №140/17441/20, у постанові Касаційного адміністративного суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20.

Проаналізувавши обставини справи, суд вважає, що відповідач не надав належних доказів, які б досліджувались в ході засідання комісії, і які слугували підставою для прийняття оспорюваного рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак, відповідач не надав суду жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який би слугував підставою для прийняття оспорюваного рішення та був покладений в основу їх прийняття.

Пдаткова інформація, наявна у контролювального органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі №160/93/19, від 04.06.2020 у справі №340/422/19 та від 16.04.2021 у справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу на те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як видно з матеріалів справи, відповідач у спірних рішеннях не наводить господарські операції які підпадають під ризиковість (договори, номера накладних тощо), за якими операціями зупинено реєстрація накладних, документи первинного обліку, які позивач має надати для прийняття відповідного рішення за конкретними операціями. Без наведення конкретних господарських операцій ризиковість яких встановив контролюючий орган, позивач позбавлений можливості подати документи для виключення його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також відповідач під час розгляду справи не зазначив, яким чином діяльність контрагентів позивача, та віднесення їх до переліку ризикових, впливає на позивача при реалізації або придбанні продукції. Податковим органом не наводиться норми чинного законодавства яка забороняє здійснення господарської діяльності з підприємством ґрунтуючись на основній діяльності такого підприємства та віднесення його до переліку ризикових.

Таким чином, суд не встановив наявність у відповідача підстав для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Покладені в основу відзиву на позовну заяву твердження відповідача щодо причин, які слугували підставами для прийняття спірних рішень, неможливо перевірити за наданими в обґрунтування цього доказами.

Відповідач не надав доказів аналізу показників податкової звітності позивача, не надав доказів відповідності показників його господарської діяльності вказаним вище критеріям. Рішення про віднесення контрагента позивача до ризикових може бути вихідними даними для відповідного аналізу, проте, конкретно складеного документу, в якому відображено безпосередньо виклад обставин, їх аналіз та відповідні висновки, виходячи з матеріалів справи, контролюючим органом не створено. Натомість, відповідач здійснив спробу підмінити такий результат моніторингу та рішення комісії обґрунтуванням у відзиві на даний позов, зазначивши ризикових контрагентів, проте без роз`яснення змісту цих господарських відносин. Суд критично оцінює викладені у відзиві доводи відповідача, оскільки, як зазначено вище, про те, що саме ці обставини слугували підставою для прийняття спірного рішення, не свідчить жоден офіційний документ контролюючого органу.

В адміністративному судочинстві суб`єкт владних повноважень має доводити недобросовісність позивача, якщо він заперечує проти позову.

В свою чергу, доказів, на підставі яких можна зробити висновок про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідач в оскарженому рішенні не вказав та до суду не надав.

Окрім того всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, а не шляхом визнання його ризиковим та фактично припинення господарської діяльності у зв`язку з неможливістю здійснювати реєстрацію податкових накладних та гарантування виконання своїх зобов`язань перед контрагентами (зокрема в частині реєстрації податкових накладних).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі №380/671/20 у положенняхПК Українисеред основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків суть якого зводиться до того, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (п. 56.21 ст. 56 ПК України).

Отже, мова йде не лише про загальнообов`язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов`язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні. Мова про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов`язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.

Відповідач в оскаржених рішеннях не довів, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для позивача у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

З огляду на викладене, суд робить висновок про відсутність у відповідача обґрунтованих підстав для прийняття спірного рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Кемтел» критеріям ризиковості платника податку, а саме: пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, відповідач не довів існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 23021 від 17.10.2022 р., та Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 16082 від 30.06.2022 року, які прийняті відносно ТОВ «Кемтел», є протиправними та підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Приписами ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

За приписами ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (пп. 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії, заява №58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії, заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Відтак належним і ефективним способом захисту порушеного права ТОВ АБК «Кемтел» є саме зобов`язання відповідача виключити ТОВ «Кемтел» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оскарженого у цій справі рішення про віднесення позивача до цього переліку.

Саме зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення неможливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом у межах цієї справи.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача щодо виключення позивача із переліку ризикових платників податків не створюють жодних правових наслідків, так як спростовуються змістом ч. 2 ст. 55 Конституції України, якою кожному гарантовано право самостійно визначати, які рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади підлягають оскарженню в суді і кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних дій, що узгоджується із вищенаведеним рішенням Конституційного Суду України, зміст якого не забороняє звернення до суду з позовами про оскарження актів індивідуальної дії, що, у даному випадку, і є предметом цього спору.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права. Крім цього, застосування такого способу захисту є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому, позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлені у ході судового розгляду справи обставини та проаналізовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд зроби висновок, що при прийнятті рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, відповідач діяв всупереч Конституції України та чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд робить висновок про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 5368,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Відтак сплачений позивачем судовий збір у сумі 5368 грн потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління ДПС у Київській області (вул. Народного Ополчення, буд. 5 а, м. Київ 151, 03151, код ЄДРПОУ 44096797) .

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемтел" (вул. Січових Стрільців 5, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 44288753) до Головного управління ДПС у Київській області (вул. Народного Ополчення, буд. 5 а, м. Київ 151, 03151, код ЄДРПОУ 44096797) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 23021 від 17.10.2022 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 16082 від 30.06.2022 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 44096797) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю КЕМТЕЛ (код ЄДРПОУ 44288753) з переліку ризикових платників податків.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемтел" (вул. Січових Стрільців 5, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 44288753) судові витрат на рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (вул. Народного Ополчення, буд. 5 а, м. Київ 151, 03151, код ЄДРПОУ 44096797) у розмірі 5368,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 18.12.2023 року.

Суддя С.В. Ніколайчук