Рішення

від 18.12.2023 по справі 160/26266/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року Справа №160/26266/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/26266/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМИР-ТРАНС» (49064, м. Дніпро, вул. Кості Кордієнка, буд. 2, код ЄДРПОУ: 31950868) до відповідача-1: Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, код ЄДРПОУ: 39816845), відповідача-2: Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМИР-ТРАНС» (далі - позивач) до відповідача-1: Державної служби України з безпеки на транспорті, відповідача-2: Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Відділу Державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби з безпеки на транспорті Дяденчука Д.В. від 13 вересня 2023 року № 005411, якою з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМИР-ТРАНС» (ЄДРПОУ 31950868) стягнуто адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000 грн. за порушення ст. ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 6.3 Положення «Про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність постанови відповідача-2 від 13 вересня 2023 року № 005411. Стверджує, що індивідуальна контрольна книжка була у водія в наявності, обов`язок її ведення покладено саме на водія, при цьому про проведення розгляду матеріалів щодо притягнення позивача до відповідальності відповідач позивача не повідомляв.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/26266/23 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/26266/23, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження). Витребувано у відповідача засвідчені належним чином документи на обґрунтування підстав прийняття постанови від 21.12.2022 року №346470.

30 жовтня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив на позовну заяву, який надійшов через систему «Електронний Суд» від представника відповідача, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що у водія був відсутній як тахограф, так і індивідуальна контрольна книжка водія, що зафіксовано в акті. Про розгляд справи про притягнення позивача до відповідальності його належним чином повідомлено на його офіційну електронну адресу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМИР-ТРАНС» про забезпечення позову по справі №160/26266/23 - задоволено. Зупинено стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМИР-ТРАНС» на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №005411 від 13.09.2023 року у сумі 17000,00 грн (виконавче провадження №73404656) - до набрання законної сили рішенням суду в цій справі.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач є юридичною особою (код ЄДРПОУ: 31950868), що зареєстрована 21.06.2002 року, основний КВЕД: 49.41 (Вантажний автомобільний транспорт). Інформація для здійснення зв`язку: телефон 1: НОМЕР_1 , адреса електронної пошти: avtotr@utp.com.ua

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 позивач є власником транспортного засобу TATA LPT 613 реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Відповідно до Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.08.2023 року №004263 (далі - Акт перевірки) 24.08.2023 року проведено перевірку транспортного засобу TATA НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , що належить позивачу. Під час перевірки виявлено порушення ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив виконання вимог цього закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення вантажів, а саме: відсутня індивідуальна контрольна книжка водія ОСОБА_1 або копія графіку змінності водіїв, чим порушено вимоги п. 6.3. Наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010 року, у т.ч. порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: п. 1 абз. 3 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме: відсутня індивідуальна контрольна книжка водія ОСОБА_1 або копія графіку змінності водіїв.

Згідно товарно-транспортної накладної від 24.08.2023 року №24082023-2, яка надана позивачем разом з позовом, вантажовідправником та вантажоодержувачем, а також перевізником є позивач, пункт навантаження: м. Дніпро, вул. Кості Гордієнка, 2, пункт розвантаження: м. Полтава, вул. Ковпака, 17. Водій - ОСОБА_1 .

Згідно товарно-транспортної накладної від 23.08.2023 року №П629, яка додана відповідачем до відзиву, вантажовідправником та вантажоодержувачем є ТОВ "Торговий дім "НОРТЕК", а перевізником - позивач. Пункт навантаження: м. Дніпро, вул. Кості Гордієнка, 2, пункт розвантаження: м. Полтава, вул. Ковпака, 17. Водій - ОСОБА_1 .

Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №005411 від 13.09.2023 року стягнуто з ТОВ "АВТОМИР-ТРАНС" адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 гривень, ураховуючи те, що 24.08.2023 року о 11 год 12 хв на автомобільній дорозі Н-31, Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решитилівка допущено порушення ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III), п. 6.3. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року №340 (далі - Положення №340, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III, що підтверджується актом №004263 від 24.08.2023 року.

З позовною заявою надано індивідуальну контрольну книжку водія ОСОБА_1 від 01.01.2023 року, в якій відсутній запис про перевезення 24.08.2023 року.

Не погоджуючись з цією постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано Закону №2344-ІІІ.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону №2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ч.3 Закону №2344-ІІІ, державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Частиною 11 статті 6 зазначеного Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Відповідно до ст. 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно зі ст. 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до абз. 3 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктами 1.2.-1.3. Положення №340 визначено, що це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Відповідно до п. 1.5. Положення №340 автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Згідно з п. 6.3. Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Щодо обставин проведення перевірки.

Позивач стверджував, що індивідуальна контрольна книжка була у водія в наявності, однак з суб`єктивних причин не була пред`явлена.

Суд звертає увагу, що в Акті перевірки безпосередньо зазначено «відсутня індивідуальна контрольна книжка водія ОСОБА_1 або копія графіку змінності водіїв», пояснення водія про причини порушень не вказано, відмітки про наявність зауважень відсутні. Акт перевірки підписано водієм ОСОБА_1 , що сторонами не заперечувалося.

Адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття (вчення) оспорюваних рішення, дії чи допущення бездіяльності.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 року у справі №200/2396/19-а.

Прикладне правозастосування цього правового висновку до обставин справи з подібними правовідносинами здійснено Касаційним адміністративним судом у постанові від 29.01.2020 року у справі №814/1460/16, за змістом правозастосування в якій вказано, що визначальним є наявність індивідуальної контрольної книжки водія як такої, та її надання під час перевірки.

Суд підкреслює, що факт ненадання належних документів перевіряючим в ході проведення перевірки позивачем не заперечено, відповідні докази в матеріалах справи відсутні. Посилання позивача на суб`єктивні причини ненадання документа під час проведення перевірки не створюють юридичних наслідків для законності постанови, винесеної за результатом проведення перевірки та у зв`язку з ненаданням такого документа.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №520/2261/19.

Суд висновує, що матеріали справи свідчать про ненадання в ході перевірки належних документів, що є підставою для притягнення до відповідальності за відсутність таких документів. Обставина об`єктивного існування таких документів на цей висновок не впливає, оскільки визначальним є надання суб`єкту контролю такого документу, що водієм здійснено не було. При цьому суд зазначає, що зазначені раніше норми Положення №340 є «іншими документами, передбаченими законодавством» згідно ст. 48 Закону №2344-ІІІ, а тому їх наявність та надання під час перевірки є обов`язковою. Отже, суд констатує факт допущення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт згідно Акту перевірки.

При цьому суд зауважує, що в індивідуальній контрольній книжці, яка була надано до суду позивачем, відсутні відомості про перевезення 24.08.2023 року, в ході якого виявлено відповідне порушення.

Отже, ці доводи позовної заяви є безпідставними та не узгоджуються з вимогами ст. 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також в цьому аспекті справи суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивачем до позовної заяви надано товарно-транспортну накладну, яка є відмінною від наданої відповідачем, що за обставин цієї справи вказує на те, що відповідачу надавалася товарно-транспортна накладна саме від 23.08.2023 року. В цьому ж аспекті суд звертає увагу на те, що згідно індивідуальної контрольної книжки водія він виконував перевезення 23.08.2023 року в м. Нікополь, хоча обидві товарно-транспортні накладні, які містяться в матеріалах справи, виписані на перевезення до м. Полтава.

Щодо відповідального суб`єкта за допущення порушення.

Згідно ст. 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Отже, водії не є суб`єктами відповідальності згідно положень Закону №2344-ІІІ.

До позивача застосовано відповідальність згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 48 містить бланкетну норму щодо того, що документами для здійснення внутрішніх водіїв для водія є в т.ч. «інші документи, передбачені законодавством». При цьому судом вже зроблено висновок, що ненадані водієм документи належать до цієї юридичної категорії.

Суд зазначає, що системне тлумачення положень ст. ст. 48, 60 Закону №2344-ІІІ вказує на те, що саме перевізник є відповідальним суб`єктом за відсутність усіх документів, передбачених в ст. 48. Відповідно, попри те, що такі документи передбачені для водія, відповідальність за їх відсутність у водія несе саме перевізник.

На правозастосування такого змісту вказують і положення ст. 34 Закону №2344-ІІІ, згідно якої автомобільний перевізник повинен:

- виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

- забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

- забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

- забезпечувати безпеку дорожнього руху.

Відповідно, саме ці нормативні положення є взаємопов`язаними зі ст. 48, 60 Закону №2344-ІІІ та в сукупності створюють систему правового регулювання, яка покликана забезпечити безпеку дорожнього руху.

Отже, ці доводи позовної заяви є безпідставними.

Щодо належного повідомлення позивача під час притягнення його до відповідальності.

Позивач у позовній заяві висловив загальне твердження про те, що його не було повідомлено належним чином про розгляд справи.

Як вже зазначив суд, в державному реєстрі наявна офіційна електронна адреса позивача.

Відповідно до п. 26 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567) справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року №755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця: інформація для здійснення зв`язку з фізичною особою - підприємцем: телефон та/або адреса електронної пошти.

Порядок №1567 безпосередньо передбачає можливість надсилання повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення на офіційну електронну адресу за її наявності. Суд висновує, що в розумінні п. 26 Порядку №1567 адреса електронної пошти особи, вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є її офіційною електронною адресою, а повідомлення про розгляд справи про порушення на таку адресу електронної пошти - є належним та відповідає вимогам Порядку №1567.

Відповідач надав скріншот, згідно якого повідомлення про розгляд справи на 13.09.2023 року направлено на офіційну електронну адресу позивача, що вказана в державному реєстрі, 31.08.2023 року о 09:42:09 год.

За обставин цієї справи позивача повідомлено про розгляд справи про порушення на його електронну адресу, що містилася в державному реєстрі, в зв`язку з чим таке повідомлення вважається належним.

Позивачем не надано доказів на спростування цієї обставини (наприклад, відомості з його електронної пошти щодо електронних листів за цю дату). Відповідно, суд встановлює обставину належного повідомлення позивача про розгляд справи шляхом направлення такого повідомлення на його офіційну електронну адресу. Також судом надано правову оцінку завчасності такого повідомлення та констатується, що направлення листа за понад 10 днів є належним та повною мірою забезпечує особі, яка притягається до відповідальності, належним чином реалізувати відповідні права.

Згідно п. 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно, відповідач мав достатні правові підстави для розгляду справи про порушення без участі позивача, оскільки позивача про такий розгляд справи було повідомлено належним чином та завчасно, заяв про відкладення розгляду справи про порушення або заперечень від позивача не надходило.

Посилання позивача на те, що законодавство покладає обов`язок не лише надіслати повідомлення є безпідставними, оскільки п. 26 Порядку №1567 передбачає нормативне правило поведінки саме щодо направлення повідомлення, а не про забезпечення його отримання.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №005411 від 13 вересня 2023 року, згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

Щодо розподілу судових витрат.

За змістом ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139-143, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМИР-ТРАНС» (49064, м. Дніпро, вул. Кості Кордієнка, буд. 2, код ЄДРПОУ: 31950868) до відповідача-1: Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, код ЄДРПОУ: 39816845), відповідача-2: Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко