Рішення
від 19.09.2023 по справі 300/6070/21
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2023 р. справа № 300/6070/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Скільського І.І.,

за участю: секретаря судового засідання Гевак Л.І.,

представників позивача Ватутін І.П., Сова З.В.,

представника відповідача Варцаб`юк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС-Партнер» до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень №003947/0701 від 22.06.2021, №006099/0701 від 10.09.2021 та №006100/0701 від 10.09.2021,-

ВСТАНОВИВ:

адвокат Ватутін І.П. (далі-представник позивача) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС-Партнер" (далі-позивач, ТзОВ «ТС-Партнер») звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень №003947/0701 від 22.06.2021, №006099/0701 від 10.09.2021 та №006100/0701 від 10.09.2021.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані у даній справі податкові повідомлення рішення, винесені на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 17.05.2021 №2781/09-19-07-01/37042732, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Позивач зазначає, що висновки зазначеного акту перевірки про нікчемність договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014, з огляду на відсутність його нотаріального посвідчення, є невірними і такими, що суперечать положенням чинного законодавства. Так, з покликанням на норми Цивільного кодексу України, постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» відзначено, що у випадку неодноразової пролонгації договору оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на підставі статті 764 Цивільного кодексу України (строк дії якого менший трьох років) немає підстав для його нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Звернуто увагу на те, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин, однак податковим органом жодним чином не встановлено, що умови договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014 (зі змінами та доповненнями), суперечать інтересам держави та суспільства, а в діях осіб, що його підписали, вбачається з цього приводу якийсь умисел. З огляду на що на переконання позивача, господарські операції ТОВ «ТС-Партнер», пов`язані з виконанням зазначеного договору не можуть вважатись такими, що фактично не відбулися, а тільки відображені на первинних документах та не є чинними. Щодо тверджень податкового органу наведених у акті перевірки, про відсутність у ТОВ «Уніплит» права на здійснення діяльності із передачі, розподілу, постачання електричної енергії, в тому числі на ТОВ «ТС-Партнер» з огляду на те, що ТОВ «Уніплит» не перебуває в реєстрі суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється НКРЕКП та Ліцензійному реєстрі НКРЕКП відсутня інформація про наявність у ТОВ «Уніплит» ліцензії на здійснення діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії та діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку.., позивачем зазначено, що ТОВ «Уніплит» ніколи не відносилося до суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється НКРЕКП, також у Ліцензійному реєстрі НКРЕКП не повинно і не могло бути інформації про ТОВ «Уніплит», як про суб`єкта, що здійснює діяльність з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії. Використання електричної енергії у своїй господарській діяльності ТОВ «ТС-Партнер» здійснювалось не на підставі договору із передачі, розподілу чи постачання електричної енергії, а на підставі договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014 (зі змінами та доповненнями) та оплата здійснювалась не за розподіл електроенергії, а за фактично спожиту підприємством електроенергію, згідно умов договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014. Зважаючи на наведене вважає помилковими висновки податкового органу щодо нікчемності договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014 та як наслідок неправомірним виключення з загальновиробничих витрат витрати за спожиту на виробничі потреби електроенергію та послуги оренди за період з 01.10.2017 по 31.12.2020 в загальній сумі 3519314,90 грн. Також вважає безпідставним виключення контролюючим органом з податкового кредиту включених позивачем до складу податкового кредиту вартості послуг з оренди майна та операцій із відшкодування витрат електроенергії в загальній сумі 583557,00 грн, оскільки всі виписані контрагентами податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН у встановленому порядку, про що була надіслана квитанція про їх реєстрацію в ЄРПН, а операції з придбання послуг та ПММ безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю підприємства. Щодо нарахування штрафних санкцій за неподання/несвоєчасне подання ТОВ «ТС-Партнер» до податкового органу повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (форми №20-ОПП), які використовувались товариством в господарській діяльності, зазначено, що податковим органом не вірно вказано дату введення в експлуатацію значної кількості об`єктів, зокрема вказані в таблиці під №3,4,5,6,7,8,9, 10, 12, 13,15 були введені в експлуатацію до 01.10.2017 і ці періоди вже були охоплені попередніми перевірками та зауважень зі сторони контролюючого органу з цього приводу не було. Стосовно несвоєчасного подання повідомлення про продаж автомобіля Sang Yong (продаж 05.11.2020, подання повідомлення 24.11.2020, порядковий номер 8 в таблиці) зазначено, що відповідно до п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються. Також зазначено, що значна частина об`єктів, з якими контролюючий орган пов`язує необхідність подання повідомлення за формою №20-ОПП, використовувалися позивачем у господарській діяльності на підставі договорів оренди (суборенди), у зв`язку з чим за цими договорами у позивача не виникає обов`язку щодо сплати податків, оскільки означені об`єкти належать на праві власності іншим юридичним та фізичним особам. Зважаючи на наведе позивач вважає, що винесені податковим органом та оскаржені у даній справі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Івано-франківський окружний адміністративний суд, ухвалою від 18.10.2021 позовну заяву ТОВ «ТС-Партнер» залишив без руху та надав позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви. На виконання ухвали суду позивачем у встановлений судом строк усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у даній адміністративній справі, за наслідками якого справу призначено до розгляду по суті.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (т.1, а.с.220-225). У відзиві на позовну заяву зазначив, що у ході проведення перевірки встановлено відображення ТОВ «ТС-Партнер» у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операції із придбання у ТОВ «Уніплит» послуг з оренди майна та операції із відшкодування витрат електроенергії. Зазначено, що звітність за формою №20-ОПП щодо наявності у ТОВ «ТС-Партнер» об`єктів оподаткування за адресою: смт. Вигода, вул. Заводська 4, Долинський район, Івано-Франківська область, не подавалась, що свідчить про відсутність у власності або користуванні будь-яких об`єктів оподаткування (в тому числі виробничих цехів та інших приміщень, які використовуються у виробничо-господарській діяльності). Згідно з відомостями отриманими з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено відсутність у ТОВ «ТС-Партнер» нерухомого майна, виробничих цехів та інших приміщень за адресою: смт. Вигода, вул. Заводська 4, Долинський район, Івано-Франківська область. У наданих до перевірки актах зняття показників лічильника по витратах електричної енергії по ТОВ «ТС-Партнер» згідно з договором оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014 відсутня інформація: щодо лічильників (з зазначенням номера, типу) з яких здійснювалося зняття показників по витратах електричної енергії; щодо представників ТОВ «ТС-Партнер», які безпосередньо здійснювали зняття показників лічильників; інформацію та документи щодо заміни лічильників протягом періоду з 01.10.2017 по 31.12.2020, оскільки протягом даного періоду відрізняються показники лічильників. Щодо подачі електричної енергії від орендованих нежитлових приміщень до виробничого будинку ТОВ «ТС-Партнер», який знаходиться за адресою: вул. Драгоманова 19, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, представник відповідача зазначив, що у ТОВ «ТС-Партнер» була відсутня необхідність у подачі електричної енергії від орендованого нежитлового приміщення згідно договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014 (зі змінами) укладеного між ТОВ «ТС-Партнер»(орендар) та ТОВ «Уніплит», оскільки згідно наданих до перевірки документів, даних ЄРПН, встановлено придбання ТОВ «ТС-Партнер» електричної енергії згідно договорів про постачання електроенергії у ПАТ «Прикарпаття» та ТОВ «Прикарпатенерготрейд», яка подавалась до об`єкту виробничий будинок за адресою: вул. Драгоманова 19, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область. Також звернув увагу на те, що у ТОВ «Уніплит» відсутні види діяльності на право здійснювати діяльність із надання в оренду нерухомості (нежитлових приміщень) та передачі, розподілу, постачання електричної енергії. ТОВ «Уніплит» не перебуває в реєстрі суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється НКРЕКП та Ліцензійному реєстрі НКРЕКП відсутня інформація про наявність у ТОВ «Уніплит» ліцензії на здійснення діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії. Також представник позивача вказав на те, що договір оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014 укладений між ТОВ «ТС-Партнер» (орендар) та ТОВ «Уніплит» (орендодавець), нотаріально не посвідчений. З огляду на що ТОВ «ТС-Партнер» протягом періоду, що перевірявся, відображало у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операції із ТОВ «Уніплит», які фактично не відбулися, а тільки відображені на первинних документах, які також не є чинними у зв`язку з тим, що зазначений договір укладено з порушенням вимог закону. Як наслідок результатами перевірки встановлено, що ТОВ «ТС-Партнер» на порушення вимог пп.44.1, 44.2, ст. 44, пп. 134.1.1, п.134.1, ст. 134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, П(С)БО 16 «Витрати», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» завищено витрати на суму 2 949012,52 грн. Також зазначено, що перевіркою встановлено (з врахуванням змін, внесених у відповіді ГУ ДПС в Івано-Франківській області на заперечення), що у ТОВ «ТС-Партнер» за період з 01.10.2017 по 31.12.2020 наявні об`єкти оподаткування/об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (які обліковуються на балансових рахунках 103 «будівлі та споруди» та 105 «Транспортні засоби»), щодо яких повідомлення за формою №20-ОПП до податкового органу не подано або подано несвоєчасно, чим порушено вимоги пункту 63.3 ст. 63 ПК України. За результатами розгляду матеріалів акту перевірки ГУ ДПС в Івано-Франківській області винесено ППР від 22.06.2021 №003947/0701, яким до ТОВ «ТС-Партнер» застосовано штрафні санкції у сумі 30 600 грн., (30х1020 грн,) за неподання/несвоєчасне подання до податкового органу повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (форма №20-ОПП) у кількості 30 штук. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив (т.1,а.с.257-259). У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що у відзиві на позовну заяву відповідачем жодним чином не спростовано реальність взаємовідносин між ТОВ «ТС-Партнер» та ТОВ «Уніплит», які підтверджені доданими до позовної заяви первинними документами. Електроенергія яка надходила до орендованого приміщення спрямовувалась до виробничих потужностей ТОВ «ТС-Партнер» і використовувалася виключно на забезпечення господарської діяльності підприємства. Облік використаної електроенергії здійснювався за допомогою сертифікованих і повірених приладів обліку. Контроль за правильністю зняття показників лічильників вчинявся регулярно та відображався у відповідних актах, на підставі яких відшкодовувались витрати за фактично використану на потреби виробництва електроенергію. Жодна із сторін договору не мала претензій щодо належного виконання своїх зобов`язань за договірними умовами. Факт неподання повідомлення за формою №20-ОПП, щодо наявності у товариства об`єктів оподаткування за адресою смт. Вигода, вул. Заводська 4, Долинський район, Івано-Франківська область, не свідчить про невикористання об`єкту у господарській діяльності. Доцільність оренди приміщення та використання електроенергії у господарській діяльності ТОВ «ТС-Партнер» підтверджується доданими планом-схемою електропостачання цехів, потужностями обладнання, інформацією по електролічильниках, які вказують на взаємопов`язаність з об`єкту оренди і виробленою продукцією. Також представник позивача вважає хибними аргументи представника відповідача наведені у відзиві на позовну заяву щодо нарахування штрафних санкцій через неподання відомостей про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (форми 20-ОПП) з підстав невірного застосування контролюючим органом норм ПК України.

Відповідач скористався правом на подання заперечення на відповідь на відзив (т.2, а.с.1-2). У запереченні представник відповідача зазначив, що у платника податків наявний обов`язок щодо надання інформації про наявні об`єкти оподаткування, тобто не повідомлення про таке, свідчить про відсутність у платника права на формування показників податкової звітності від їх використання, оскільки співставляючи наявну інформацію, яку до контролюючого органу надають платники податків (офіційно інформують податковий орган), тим документам які надаються до перевірки, контролюючий орган не може підтвердити такі показники платника. Також зазначив, що Порядок №1588 є спеціальною нормою відносно ПК України і відноситься до податкового законодавства, а тому визначені у Порядку №1588 строки підлягають до застосування. Заява про взяття на облік може мати різну форму, а уданому випадку повідомлення у формі 20-ОПП є такою заявою. Звернув увагу на те, що відповідно до абзацу 2 пункту 8.4 Порядку №1588 у повідомленні за формою 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Судові засідання неодноразово відкладалися, за клопотаннями представника позивача, представників відповідача, оголошувались перерви у зв`язку з витребуванням додаткових доказів, а також у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях. Просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, наведених у відзиві, запереченні та додаткових поясненнях. Просили у задоволенні позову відмови повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані у справі докази та надавши їм належної правової оцінки, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС-Партнер» зареєстроване юридичною особою та перебуває на обліку у ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС-Партнер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2017 по 31.12.2020.

За результатами перевірки складено акт за №2781/09-19-07-01/37042732 від 17.05.2021, яким встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ТС-Партнер» порушено: пп.44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1, п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерстава фінансів України від 31.12.1999 №318 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 1328585 грн.; п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення суми що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 1478477 грн.; п. 63.3 ст. 63 ПК України від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), встановлено факт неподання/несвоєчасного подання ТОВ «ТС-Партнер» до податкового органу повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (форма №20-ОПП), які використовувались підприємством в господарській діяльності (т.1, а.с. 14-83).

Позивач, не погоджуючись з актом перевірки №2781/09-19-07-01/37042732 від 17.05.2021, направив відповідачу заперечення №15/2021 від 09.06.2020 на даний акт, за результатами розгляду якого, згідно відповіді від 18.06.2021 висновки, викладені в акті перевірки залишено без змін.

На підставі вищевказаного акту перевірки, зокрема у зв`язку з зафіксованими порушеннями, Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області - 22.06.2021 прийнято податкове повідомлення-рішення №003947/0701, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 30600 грн., за неподання/несвоєчасного подання ТОВ «ТС-Партнер» до податкового органу повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (форма №20-ОПП), які використовувались підприємством в господарській діяльності за період з 01.10.2017 по 31.12.2020; податкове повідомлення-рішення №003958/0701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1453901 грн, та нараховано штрафні санкції в сумі 363475 грн; податкове повідомлення-рішення №003961/0701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 1328585 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями - 198592 грн.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до Державної податкової служби України. За результатами розгляду скарги позивача, Державною податковою службою України прийнято рішення від 07.09.2021 №20419/6/99-00-06-01-01-06, яким скаргу ТОВ «ТС-Партнер» задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 22.06.2021 №003958/0701 та №003961/0701 в частині завищення витрат та податкового кредиту на суму придбаного (списаного) палива у ПП «ОККО Бізнес-Контракт» та ТОВ «ОККО Бізнес-Партнер» та штрафних санкцій у відповідній частині, а в інших частинах податкові повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 22.06.2021 №003947/0701 - залишено без змін (том 1, а.с.86-92).

На підставі акта перевірки №2781/09-19-07-01/37042732 від 17.05.2021, з урахуванням прийнятого Державною податковою службою України рішення від 07.09.2021 №20419/6/99-00-06-01-01-06, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області - 10.09.2021 прийнято податкове повідомлення-рішення №006099/0701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 603772 ,25 грн, за основним платежем 530822 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями 72950,25 грн. (ТОВ «ТС-Партнер» занижено податок на прибуток в результаті включення до витрат сум по операціях із ТОВ «Уніплит», в період з 01.10.2017 по 31.12.2020, які фактично не відбулися а тільки відображені на первинних документах) (т.1, а.с.96); податкове повідомлення-рішення №006100/0701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 583 557 грн, та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 145890 грн., (ТОВ «ТС-Партнер» завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зв`язку із включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Уніплит», в період з 01.10.2017 по 31.12.2020, які фактично не відбулися а тільки відображені на первинних документах)(т.1,а.с.97-98).

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №006099/0701 від 10.09.2021 року та податкового повідомлення-рішення №006100/0701 від 10.09.2021 слугували висновки податкового органу про те, що ТОВ «ТС-Партнер» в період 01.10.2017-31.12.2020 проводило фінансово-господарські операції із ТОВ «Уніплит», які фактично не відбулися а тільки відображені на первинних документах і як наслідок в результаті включення до витрат та до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, по операціях із придбання у ТОВ «Уніплит» послуг з оренди майна та відшкодування витрат електроенергії, занижено податок на прибуток і завищено суму, що підлягає бюджетного відшкодуванню.

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що у ТОВ «ТС-Партнер» відсутня необхідність подачі електричної енергії від орендованих нежитлових приміщень до виробничого будинку ТОВ «ТС-Партнер» який знаходиться за адресою: вул. Драгоманова, 19. ТОВ «ТС-Партнер» протягом перевіряємого періоду відображало у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операції із ТОВ «Уніплит», з оренди майна та відшкодування витрат електроенергії, які фактично не відбулися а тільки відображені на первинних документах, які також не є чинними у зв`язку з тим, що договір укладено з порушенням вимог закону, нотаріально не посвідчений (є нікчемним).

Враховуючи наведене, податковим органом встановлено, що ТОВ «ТС-Партнер» завищено витрати у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» форми №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» всього в сумі 2949012,52 грн., в тому числі: за 4 квартал 2017 108702,85 грн, за 1 квартал 2018 106 097,61 грн, за півріччя 2018 216383,62 грн, за 9 місяців 2018 333119,23 грн., за 2018 рік 457 825,24 грн., за 1 квартал 2019 197743, 81 грн., за півріччя 2019 477838, 62 грн., за 9 місяців 2019 року 785104,43 грн. за 2019 рік 1054587, 84 грн., за 1 квартал 2020 року 315 783,65 грн, за півріччя 2020 року 627 745,50 грн., за 9 місяців 2020 968052, 37 грн., за 2020 рік 1327896,59 грн.

Завищено податковий кредит всього в сумі 589800 грн., протягом періоду з жовтня 2017 по грудень 2020 в частині включення до складу податкового кредиту вартості операцій із ТОВ «Уніплит», з оренди майна та відшкодування витрат електроенергії, які фактично не відбулися а тільки відображені на первинних документах.

Надаючи оцінку правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення №006099/0701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 603772,25 грн, та податкового повідомлення-рішення №006100/0701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 583 557 грн, та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 145890 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі також ПК України).

Згідно із підп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень вказаного Кодексу. Базою оподаткування таким податком відповідно до пункту 135.1. статті 135 ПК України є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 вказаного Кодексу з урахуванням положень вказаного Кодексу.

Згідно пункту 137.1 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 вказаного Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 вказаного Кодексу.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України.

Відповідно до абзаців 1, 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Абзацом першим пункту 44.2 статті 44 ПК України встановлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно цієї ж статті 1 Закону № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, відповідно до п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

За змістом пунктів 2.1, 2.2, 2.4 цього Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

З урахуванням наведених правових норм, для надання правильної оцінки спірним правовідносинам сторін, в даній адміністративній справі підлягають дослідженню обставини, зокрема, щодо необхідності та фактичного вчинення спірної господарської операції з оренди майна та відшкодування витрат електроенергії ТОВ «ТС-Партнер» із ТОВ «Уніплит», а також належність їх оформлення первинними документами, на підставі яких позивачем були сформовані дані бухгалтерського та податкового обліку в періоді, що був охоплений перевіркою.

Судом встановлено, що в ТОВ «ТС-Партнер» згідно договорів оренди нежитлового приміщення №09/1 від 01.09.2011 та №08/1 від 01.08.2014, перебуло в оренді нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 211,9 кв.м, власником якого є ОСОБА_1 (т.2, а.с.111-114).

Для формування статутного капіталу ТОВ «ТС-Партнер», на виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ «ТС-Партнер» від 07.05.2015 учасником ТОВ «ТС-Партнер» ОСОБА_1 передано в статутний капітал ТОВ «ТС-Партнер» виробничий будинок за адресою: АДРЕСА_1 : будівлю кузні літера А, загальною площею 168,3 кв.м; столярно - деревообробний цех літера Б загальною площею 831,7 кв.м, навіс літера Б, площадку літера В, вбиральню літера Г, криницю номер 1, ворота номер 2, огорожу номер 3, огорожу номер 4, огорожу номер 5, що підтверджується актом прийому-передачі майна в статутний капітал ТОВ «ТС-Партнер» 25.05.2015 (т.2, а.с.115).

Відповідно до потужностей обладнання ТОВ «ТС-Партнер» потужність обладнання: Деревообробного цеху №1 разом становить 282,19 кВт, в тому числі рамного цеху -108,24 кВт, брикетного відділення 118,25 кВт, горбильного відділення 54,2 кВт, освітлення території 1кВт, освітлення цехів 0,5 кВт; Деревообробного цеху №2 разом становить 284,15 кВт; Сушильне господарство - 44,4 кВт; Машина рубальна УРМ-5 - 51,2 кВт; Побутово-офісне приміщення 33,53 кВт. Всього по підприємству 413, 28 кВт (т.1, а.с.181-182).

Так, судом встановлено, що відповідно до Договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014 року, укладеного між ТзОВ «Уніплит» (Орендодавець) та ТОВ «ТС-Партнер» (Орендар), Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 50 м/кв., за адресою: вул. Заводська 4, Долинський район, Івано-Франківська область. Приймання передача, об`єкта, що орендується здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. При передачі об`єкта, що орендується складається акт прийому-передачі , який підписується членами двосторонньої комісії. Термін оренди складає 30 місяців з моменту прийняття об`єкта, що орендується, за актом прийому-передачі. Розмір орендної плати становить 10,00 грн, з ПДВ за 1м/кв, тобто орендна плата за один місяць за об`єкт оренди становить 500, 00 грн., з ПДВ. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяцем, на підставі виставленого рахунку Орендодавцем. Орендар отримує та споживає електроенергію з джерел постачання Орендодавця. В зв`язку із відсутністю договору у орендаря з організаціями, що надають комунальні послуги, сторони дійшли згоди про відшкодування об`єму спожитих комунальних послуг та витрат понесених Орендодавцем. Орендар відшкодовує витрати понесені Орендодавцем за спожиту електроенергію. Відшкодування здійснюється, згідно показників лічильника встановленого Орендарем (т.1, а.с.122-123).

Відповідно до акту прийому-передачі від 02.01.2014 до договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014, складеного між ТзОВ «Уніплит» (Орендодавець) та ТзОВ «ТС-Партнер» (Орендар), ТзОВ «Уніплит» передає, а ТзОВ «ТС-Партнер» приймає в оренду об`єкт, що орендується, нежитлові приміщення загальною площею 50 м/кв., за адресою: вул. Заводська 4, Долинський район, Івано-Франківська область.

15.01.2014 між ТзОВ «Уніплит» (Орендодавець) та ТОВ «ТС-Партнер» (Орендар), укладено додаткову угоду №1 до договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014, якою внесли зміни до пункту 4.4. договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014: « 4.4. У зв`язку із відсутністю договору Орендаря з енергопостачальною організацією, що надає послуги з електропостачання, Орендар отримує та споживає на власні господарські потреби електроенергію з джерел постачання Орендодавця. Оплата фактично спожитої електричної енергії (відшкодування витрат електроенергії) здійснюється Орендарем щомісячно окремим платежем. Вартість спожитої Орендарем на власні господарські потреби електроенергії визначається за регульованим тарифом, що обумовлюється Договором про постачання електричної енергії, який укладений між Орендодавцем і постачальником електричної енергії. Обсяг спожитої Орендарем електричної енергії визначається на підставі показників приладу обліку електричної енергії, що встановлений Орендарем на об`єкті, що орендується» (т.1,а.с.124).

13.07.2016 між ТзОВ «Уніплит» (Орендодавець) та ТОВ «ТС-Партнер» (Орендар), укладено додаткову угоду №2 до договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014, якою внесли зміни до пункту 3.1. договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014: « 3.1. Даний договір діє по 31.12.2017 року. Якщо жодна із сторін не надішле письмову заяву іншій стороні щодо припинення його дії не пізніше, ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору, його дія продовжується на кожний наступний календарний рік» (т.1, а.с.125).

Згідно наказу директора ТзОВ «ТС-Партнер» №10-к «Про призначення відповідального за електрогосподарство» від 03.01.2017, призначено Сову Зіновія Васильовича заступника директора по загальних питаннях (енергетик V група допуску) відповідальним за електрогосподарство та організацію обслуговування електроустановок; Сову Сергія Зіновійовича заступника директора з постачання (енергетик V група допуску), відповідальним за електрогосподарство та організацію обслуговування електроустановок на час відсутності (захворювання, щорічна відпустка, відпустка без збереження з/п) ОСОБА_2 (т.1, а.с.187).

Відповідно до інформації відповідального за електрогосподарство ТОВ «ТС-Партнер» Сови З.В., по електролічильниках встановлених в орендованому приміщенні по вул. Заводській, 4, до 01.11.2017 для обліку електроенергії орендованого приміщення по вул. Заводській, 4, були встановлені: А1 лічильник електричної енергії НІК2301АПЗ, заводський номер - 0513125, дата виготовлення 14.06.2011, дата повірки 14.06.2011(т.1,а.с.190); А2 лічильник електричної енергії NP-06TDME.3F.TxPD-U, заводський номер - 10054361, дата виготовлення 18.01.2011, дата повірки 18.01.2011(т.1, а.с.189). 01.11.2017 вищевказані лічильники були замінені на нові електронні лічильники: А1 лічильник активної електричної енергії трифазний електронний «Меридіан ЛТЕ-1.03ТЦ», заводський номер -17000443, дата виготовлення 2017, дата повірки 2017(т.1, а.с.198-200); А2 лічильник активної електричної енергії трифазний електронний «Меридіан ЛТЕ-1.03ТЦ», заводський номер -17000472, дата виготовлення 2017, дата повірки 2017(т.1,а.с.195-197).

Комісією в складі головного енергетика ТОВ «Уніплит» - Гордійчука В.С., інженера ВГМіРЗЧ Головатої М.М., представника ТОВ «ТС-Партнер» Сова З.В., складено акт від 01.11.2017 про встановлення на ТП- Водозабір 6/0.4 кв. 2-х 400 кВа лічильників обліку електричної енергії: «Меридіан ЛТЕ-1.03ТЦ», заводський номер -17000472, з показником активної електроенергії 000013,7 та коефіцієнтом трансформації 60,0; «Меридіан ЛТЕ-1.03ТЦ», заводський номер -17000443, з показником активної електроенергії 000013,6 та коефіцієнтом трансформації 80,0, для обліку електроенергії відпущеної ТОВ «ТС-Партнер» (т.1, а.с.188).

На виконання умов договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014 року, укладеного між ТзОВ «Уніплит» (Орендодавець) та ТОВ «ТС-Партнер» (Орендар), інженером ВГМ ТОВ «Уніплит» Глоловата М.М. складено та підписано ТОВ «ТС-Партнер» і ТОВ «Уніплит» акти зняття показників лічильника по витратах електричної енергії по ТОВ «ТС-Партнер» : за жовтень 2017 від 31.10.2017 всього спожито 15096 кВт год., всього на суму 30795,84 грн, без ПДВ; за листопад 2017 від 30.11.2017 всього спожито 20268 кВт год., всього на суму 41549,40 грн, без ПДВ; за листопад 2017 від 30.11.2017 всього спожито 20268 кВт год., всього на суму 41549,40 грн, без ПДВ; за грудень 2017 від 29.12.2017 всього спожито 17380 кВт год., всього на суму 35107,60 грн, без ПДВ; за січень 2018 від 31.01.2018 всього спожито 13820 кВт год., всього на суму 30265,80 грн, без ПДВ; за лютий 2018 від 28.02.2018 всього спожито 15180 кВт год., всього на суму 34306,80 грн, без ПДВ; за березень 2018 від 30.03.2018 всього спожито 17900 кВт год., всього на суму 40275,00 грн, без ПДВ; за квітень 2018 від 30.04.2018 всього спожито 13140 кВт год., всього на суму 31010,40 грн, без ПДВ; за травень 2018 від 31.05.2018 всього спожито 16740 кВт год., всього на суму 39673,80 грн, без ПДВ; за червень 2018 від 30.06.2018 всього спожито 16460 кВт год., всього на суму 38351,80 грн, без ПДВ; за липень 2018 від 31.07.2018 всього спожито 19840 кВт год., всього на суму 47417,60 грн, без ПДВ; за серпень 2018 від 31.08.2018 всього спожито 13960 кВт год., всього на суму 33224,80 грн, без ПДВ; за вересень 2018 від 30.09.2018 всього спожито 14640 кВт год., всього на суму 34843,20 грн, без ПДВ; за жовтень 2018 від 31.10.2018 всього спожито 14920 кВт год., всього на суму 35808,00 грн, без ПДВ; за листопад 2018 від 30.11.2018 всього спожито 20980 кВт год., всього на суму 50352,00 грн, без ПДВ; за грудень 2018 від 31.12.2018 всього спожито 15540 кВт год., всього на суму 37296,00 грн, без ПДВ; за січень 2019 від 31.01.2019 всього спожито 28660 кВт год., всього на суму 72509,80 грн, без ПДВ; за лютий 2019 від 28.02.2019 всього спожито 24600 кВт год., всього на суму 62238,00 грн, без ПДВ; за березень 2019 від 31.03.2019 всього спожито 24600 кВт год., всього на суму 61746,00 грн, без ПДВ; за квітень 2019 від 30.04.2019 всього спожито 31580 кВт год., всього на суму 80844,80 грн, без ПДВ; за травень 2019 від 31.05.2019 всього спожито 39860 кВт год., всього на суму 99650,00 грн, без ПДВ; за червень 2019 від 30.06.2019 всього спожито 39340 кВт год., всього на суму 98350,00 грн, без ПДВ; за липень 2019 від 31.07.2019 всього спожито 41540 кВт год., всього на суму 120050,60 грн, без ПДВ; за серпень 2019 від 31.08.2019 всього спожито 33480 кВт год., всього на суму 91065,60 грн, без ПДВ; за вересень 2019 від 30.09.2019 всього спожито 36360 кВт год., всього на суму 94899,60 грн, без ПДВ; за жовтень 2019 від 31.10.2019 всього спожито 37000 кВт год., всього на суму 98050,00 грн, без ПДВ; за листопад 2019 від 30.11.2019 всього спожито 35300 кВт год., всього на суму 87897,00 грн, без ПДВ; за грудень 2019 від 31.12.2019 всього спожито 33180 кВт год., всього на суму 82286,40 грн, без ПДВ; за січень 2020 від 31.01.2020 всього спожито 38260 кВт год., всього на суму 104449,80 грн, без ПДВ; за лютий 2020 від 29.02.2020 всього спожито 34540 кВт год., всього на суму 93925,21 грн, без ПДВ; за березень 2020 від 31.03.2020 всього спожито 42680 кВт год., всього на суму 116158,63 грн, без ПДВ; за квітень 2020 від 31.01.2020 всього спожито 35140 кВт год., всього на суму 95564,02 грн, без ПДВ; за травень 2020 від 31.05.2020 всього спожито 40982 кВт год., всього на суму 111520,75 грн, без ПДВ; за червень 2020 від 30.06.2020 всього спожито 38092 кВт год., всього на суму 103627,07 грн, без ПДВ; за липень 2020 від 31.07.2020 всього спожито 43046 кВт год., всього на суму 117158,32 грн, без ПДВ; за серпень 2020 від 31.08.2020 всього спожито 40660 кВт год., всього на суму 113857,45 грн, без ПДВ; за вересень 2020 від 30.09.2020 всього спожито 38040 кВт год., всього на суму 108041,09 грн, без ПДВ; за жовтень 2020 від 31.10.2020 всього спожито 43240 кВт год., всього на суму 122867,07 грн, без ПДВ; за листопад 2020 від 30.11.2020 всього спожито 38940 кВт год., всього на суму 108043,69 грн, без ПДВ; за грудень 2020 від 31.12.2020 всього спожито 44600 кВт год., всього на суму 127683,45 грн, без ПДВ (т.1, зворот а.с.141-179).

На виконання умов договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014 року оформлено акти надання послуг (оренда майна, відшкодування витрат електроенергії): №5659 від 31.10.2017 на загальну суму з ПДВ 37455,00 грн; №6264 від 30.11.2017 на загальну суму з ПДВ 50 359,20 грн; №6678 від 31.12.2017 на загальну суму з ПДВ 42629,12 грн; №560 від 31.01.2018 на загальну суму з ПДВ 36818,96 грн; №1130 від 28.02.2018 на загальну суму з ПДВ 41668,10 грн; №1572 від 31.03.2018 на загальну суму з ПДВ 48830,00 грн; №2113 від 30.04.2018 на загальну суму з ПДВ 37712,40 грн; №2575 від 31.05.2018 на загальну суму з ПДВ 48108,56 грн; №3114 від 30.06.2018 на загальну суму з ПДВ 46522,16 грн; №3650 від 31.07.2018 на загальну суму з ПДВ 57401,12 грн; №4082 від 31.08.2018 на загальну суму з ПДВ 40369,76 грн; №4744 від 30.09.2018 на загальну суму з ПДВ 42311,84 грн; №5378 від 31.10.2018 на загальну суму з ПДВ 43469,60 грн; №5922 від 30.11.2018 на загальну суму з ПДВ 60922,40 грн; №6236 від 31.12.2018 на загальну суму з ПДВ 45255,20 грн; №590 від 31.01.2019 на загальну суму з ПДВ 87511,70 грн; №1153 від 28.02.2019 на загальну суму з ПДВ 75185,60 грн; №1601 від 31.03.2019 на загальну суму з ПДВ 74595,20 грн; №2065 від 30.04.2019 на загальну суму з ПДВ 97513,76 грн; №2511 від 31.05.2019 на загальну суму з ПДВ 120080,00 грн; №2931 від 30.06.2019 на загальну суму з ПДВ 118520,00 грн; №3427 від 31.07.2019 на загальну суму з ПДВ 144560,72 грн; №3879 від 31.08.2019 на загальну суму з ПДВ 109778,72 грн; №4279 від 30.09.2019 на загальну суму з ПДВ 114379,52 грн; №4762 від 31.10.2019 на загальну суму з ПДВ 118160,00 грн; №5150 від 30.11.2019 на загальну суму з ПДВ 105976,40 грн; №5393 від 31.12.2019 на загальну суму з ПДВ 99243,68 грн; №398 від 31.01.2020 на загальну суму з ПДВ 125839,76 грн; №712 від 29.02.2020 на загальну суму з ПДВ 113210,25 грн; №969 від 31.03.2020 на загальну суму з ПДВ 139890,36 грн; №1105 від 30.04.2020 на загальну суму з ПДВ 115176,83 грн; №1398 від 31.05.2020 на загальну суму з ПДВ 134324,90 грн; №1712 від 30.06.2020 на загальну суму з ПДВ 124852,48 грн; №2082 від 31.07.2020 на загальну суму з ПДВ 141089,98 грн; №2437 від 31.08.2020 на загальну суму з ПДВ 137128,94 грн; №2795 від 30.09.2020 на загальну суму з ПДВ 130149,31 грн; №3154 від 31.10.2020 на загальну суму з ПДВ 147940,48 грн; №3541 від 30.11.2020 на загальну суму з ПДВ 130152,43 грн; №3754 від 31.12.2020 на загальну суму з ПДВ 153720,14 грн (т.1, а.с.141-179) та проведено оплату на підставі платіжних документів наявних у матеріалах справи (т.1, а.с.126-140).

Суд зазначає, що надані позивачем підчас проведення перевірки податковому органу та суду договір оренди нежитлового приміщення №5/14 від 02.01.2014, додаткові угоди до договору оренди нежитлового приміщення №1 від 15.01.2014 та №2 від 30.07.2016, помісячні акти зняття показників лічильників по витратах електричної енергії по ТОВ «ТС-Партнер» за період з жовтня 2017 по грудень 2020, помісячні акти надання послуг, платіжні документи про проведення оплати за оренду майна та відшкодування витрат електроенергії, підтверджують надання ТОВ «Уніплит» послуг ТОВ «ТС-Партнер» з оренди майна та відшкодування ТОВ «ТС-Партнер» витрат за отриману та спожиту електроенергію з джерел постачання ТОВ «Уніплит».

Необхідність оренди нежитлового приміщення та отримання електроенергії з джерел постачання ТОВ «Уніплит» у господарській діяльності ТОВ «ТС-Партнер» підтверджується наявністю у ТОВ «ТС-Партнер» побутово-офісного приміщення, Деревообробних цехів №1 та №2, сушильного господарства, наявністю та використання в господарській діяльності обладнання та устаткування великої потужності, а також обсягами переробленої сировини.

Згідно з наявною в матеріалах справи план-схемою електропостачання цехів ТзОВ «ТС-Партнер», встановлено постачання електроенергії повітряними лініями з орендованого у ТОВ «Уніплит» приміщення за адресою: вул.Заводська 4, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область (400кВт) та з трансформаторної підстанції за адресою: вул. Драгоманова 19, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область (250 кВт) (т.1, а.с.180).

При цьому податковим органом не надано доказів, які б вказували на відсутність підключення та споживання електричної енергії ТОВ «ТС-Партнер» в господарській діяльності, (враховуючи наявне у ТОВ «ТС-Партнер» обладнання та устаткування для переробки сировини великої потужності, специфіку роботи підприємства), з джерел постачання ТОВ «Уніплит» через орендоване приміщення за адресою: вул.Заводська 4, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область.

Також, податковим органом не надано жодних доказів які б вказували на не можливість (технічну чи іншу) надання ТОВ «Уніплит» з власних джерел постачання електроенергії, електроенергію необхідної потужності ТОВ «ТС-Партнер».

Щодо доводів податкового органу про відсутність доцільності оренди приміщень та використання електроенергії у господарській діяльності ТОВ «ТС-Партнер», у зв`язку з неподанням звітності за формою №20-ОПП щодо наявності у ТОВ «ТС-Партнер» об`єктів оподаткування за адресою: вул.Заводська 4, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, то на переконання суду не подання звітності за формою №20-ОПП не є наслідком для визнання господарської операції не доцільною чи такою, що фактично не відбулася.

Що стосується доводів податкового органу про відсутність доцільності оренди приміщень та використання електроенергії у господарській діяльності ТОВ «ТС-Партнер», з огляду на відсутність у актах зняття показників лічильника по витратах електричної енергії інформації щодо лічильників (з зазначенням номера типу), інформації щодо представників ТОВ «ТС-Партнер» які безпосередньо здійснювали зняття показників лічильників, то суд зазначає, що така інформація була надана додатково податковому органу під час проведення перевірки, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами а саме:

- комісійним актом від 01.11.2017 про встановлення 2-х 400 кВа лічильників обліку електричної енергії: «Меридіан ЛТЕ-1.03ТЦ», заводський номер -17000472, з показником активної електроенергії 000013,7 та коефіцієнтом трансформації 60,0; «Меридіан ЛТЕ-1.03ТЦ», заводський номер - 17000443, з показником активної електроенергії 000013,6 та коефіцієнтом трансформації 80,0, для обліку електроенергії відпущеної ТОВ «ТС-Партнер» (т.1, а.с.188);

- інформацією по електролічильниках встановлених в орендованому у ТОВ «Уніплит» приміщенні по вул. Занака, 4, згідно якої до 01.11.2017 для обліку електроенергії орендованого приміщення по вул. Заводська, 4 були встановлені: А1- лічильник електричної енергії НІК2301АПЗ заводський номер: 0513125, дата виготовлення 14.06.2011, дата повірки 14.06.2011; А2- лічильник електричної енергії NP-06TDME.3F/TxPD-U заводський номер: 10054361, дата виготовлення 18.01.2011, дата повірки 18.01.2011. З 01.11.2017 вище вказані лічильники були замінені на нові електричні лічильники : А1 лічильник активної електричної енергії трифазний електронний «Меридіан ЛТЕ-1.03ТЦ», заводський номер -17000443, дата виготовлення 2017, дата повірки 2017; А2 лічильник активної електричної енергії трифазний електронний «Меридіан ЛТЕ-1.03ТЦ», заводський номер -17000472, дата виготовлення 2017, дата повірки 2017 (т.1, а.с.186);

- наказами ТОВ «ТС-Партнер» №10-К від 03.01.2017 та №9-К від 02.01.2019 «Про призначення відповідального за електрогосподарство» згідно яких були призначені: ОСОБА_2 заступник директора по загальних питаннях (енергетик V група допуску) відповідальним за електрогосподарство та організацію обслуговування електроустановок; Сова Сергій Зіновійович заступник директора з постачання (енергетик V група допуску) відповідальним за електрогосподарство та організацію обслуговування електроустановок на час відсутності ОСОБА_2 (т.1, а.с.187 та а.с.239).

Водночас в акті перевірки перевіряючими не зазначено нормативно правового акта вимогам якого за змістом та формою не відповідали б надані ТОВ «ТС-Партнер» до перевірки помісячні акти зняття показників лічильників по витратах електричної енергії по ТОВ «ТС-Партнер» згідно договору №5/14 від 02.01.2014.

Надані до перевірки акти зняття показників лічильників по витратах електричної енергії по ТОВ «ТС-Партнер» згідно договору №5/14 від 02.01.2014 складені представником ТОВ «Уніплит» інженером ВГМ Головатою М.М., містять дату їх складання, початковий і кінцевий показники лічильника, загальну кількість спожитої електроенергії, розподіл електроенергії по тарифам (нічний, напівпіковий, піковий), підпис особи, що склала вказані акти та підписи орендаря ТОВ «ТС-Партнер» і орендодавця ТОВ «Уніплит» засвідчені відтисками печаток.

Акт перевірки не містить будь-яких даних про завищення чи заниження зазначених у таких актах показників лічильників по витратах електричної енергії чи даних про відсутність споживання ТОВ «ТС-Партнер» у виробничих цілях, електричної енергії з джерел постачання ТОВ «Уніплит».

Як встановлено судом, необхідність оренди нежитлового приміщення та отримання електроенергії з джерел постачання ТОВ «Уніплит» у господарській діяльності ТОВ «ТС-Партнер» підтверджується наявністю у ТОВ «ТС-Партнер» побутово-офісного приміщення, Деревообробних цехів №1 та №2, сушильного господарства, наявністю та використання в господарській діяльності обладнання та устаткування великої потужності, а також обсягами переробленої сировини.

Враховуючи вищезазначене суд вважає висновок податкового органу відображений у акті перевірки про відсутність доцільності оренди приміщень та використання електроенергії у господарській діяльності ТОВ «ТС-Партнер», з огляду на відсутність у актах зняття показників лічильника по витратах електричної енергії інформації щодо лічильників (з зазначенням номера типу), інформації щодо представників ТОВ «ТС-Партнер» які безпосередньо здійснювали зняття показників лічильників не обґрунтованим.

Щодо висновку податкового органу наведеному в акті перевірки про те, що ТОВ «ТС-Партнерт» протягом періоду, що перевірявся, відображало у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операції із ТОВ «Уніплит», які фактично не відбулися а тільки відображені на первинних документах, які також є не чинними, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту акту перевірки вказаний висновок зроблений податковим органом з огляду на:

- укладення ТОВ «ТС-Партнер» з ПАТ «Прикарпаттяобленерго» договору про постачання електроенергії №2301590 від 24.12.2015 та з ТОВ «Прикарпатенерготрейд» №2301590 про постачання електроенергії;

- відсутність у ТОВ «Уніплит» видів діяльності на право здійснювати діяльність із надання в оренду нерухомості (нежитлових приміщень) та діяльності із передачі, розподілу, постачання електричної енергії;

- відсутність у ТОВ «Уніплит» ліцензії на здійснення діяльності із передачі, розподілу, постачання електроенергії;

- відсутність нотаріального посвідчення договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014 укладеного між ТОВ «ТС-Партнер» та ТОВ «Уніплит».

Надаючи оцінку таким доводам податкового органу, суд зазначає наступне.

Як уже зазначалось судом вище, 02.01.2014 між ТзОВ «Уніплит» (Орендодавець) та ТОВ «ТС-Партнер» (Орендар), укладено договір оренди нежитлових приміщень №5/14.

Згідно умов даного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 50 м/кв., за адресою: вул. Заводська 4, Долинський район, Івано-Франківська область. Приймання передача, об`єкта, що орендується здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. При передачі об`єкта, що орендується складається акт прийому-передачі, який підписується членами двосторонньої комісії. Термін оренди складає 30 місяців з моменту прийняття об`єкта, що орендується, за актом прийому-передачі. Розмір орендної плати становить 10,00 грн, з ПДВ за 1м/кв, тобто орендна плата за один місяць за об`єкт оренди становить 500, 00 грн., з ПДВ. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяцем, на підставі виставленого рахунку Орендодавцем. Орендар отримує та споживає електроенергію з джерел постачання Орендодавця. В зв`язку із відсутністю договору у орендаря з організаціями, що надають комунальні послуги, сторони дійшли згоди про відшкодування об`єму спожитих комунальних послуг та витрат понесених Орендодавцем. Орендар відшкодовує витрати понесені Орендодавцем за спожиту електроенергію. Відшкодування здійснюється, згідно показників лічильника встановленого Орендарем (т.1, а.с.122-123).

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно положень статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлено статтею 215 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У даному випадку, договір №5/14 від 02.01.2014 за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна, тобто між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в т. ч., Глави 58 ЦК України.

У відповідності до статті 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Положеннями статті 794 ЦК України право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Таким чином укладення договору оренди нерухомого майна на строк більше трьох років обумовлено, в першу чергу, його обов`язковим нотаріальним посвідченням.

Згідно зі статтею 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.

Разом з тим, судом установлено, що відповідно до змісту договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014, термін оренди складає 30 місяців з моменту прийняття об`єкта, що орендується, за актом прийому-передачі.

Таким чином у відповідності до умов договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014, термін оренди складає 2 роки 5 місяців.

Частиною першою статті 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Натомість частиною другою статті 220 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, суду надається право визнати дійсним нотаріально не посвідчений договір, якщо сторони домовилися про усі його істотні умови, підтверджені письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від нотаріального посвідчення такого договору (недобросовісна сторона).

При цьому суд відзначає, що з вимогою про визнання недійсним договору, який нотаріально не посвідчений, може звернутись саме особа, яка є стороною за договором. Рішення про визнання недійсним нотаріально непосвідченого правочину може бути прийняте судом на вимогу добросовісної сторони, яка повністю або частково виконала договір.

Отже, зміст положень частини другої статті 220 ЦК України дає підстави тлумачити їх таким чином, що вони поширюються лише на випадки ухилення від нотаріального посвідчення договору однією із сторін. Під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію.

При цьому у спірному випадку судом враховано постанову Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29 травня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», згідно пункту 2.9 якої, зазначено «якщо із закінченням строку договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) його дію було продовжено і наведене призвело до збільшення загального строку користування орендованим майном, який складає понад три роки, це не може бути підставою для визнання такого договору нікчемним у зв`язку з відсутністю його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, якщо на момент укладення такого договору він відповідно до частини другої статті 215 ЦК України відповідав вимогам частини другої статті 793 та статті 794 ЦК України.

У разі якщо внаслідок внесення змін до договору така його істотна умова як строк його дії сторонами визначено більше, ніж три роки (а саме, якщо додатковою угодою відповідним чином змінюється пункт договору, який передбачав менш ніж трирічний строк), то, за загальним правилом, передбаченим статтею 654 ЦК України, відповідна додаткова угода чи договір у редакції такої угоди підлягають нотаріальному посвідченню, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, у випадку неодноразової пролонгації договору оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на підставі статті 764 ЦК України чи частини другої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (строк дії якого менший трьох років) немає підстав для його нотаріального посвідчення та державної реєстрації».

Враховуючи вищенаведене та те, що законом визначено обов`язок нотаріального посвідчення договору оренди нерухомого майна лише у випадку укладення договору на строк більше трьох років, а на момент укладення вказаний договір оренди сторонами укладено на строк, який не перевищував 3 років, з урахуванням того, що жодна зі сторін такого правочину з вимогою про визнання недійсним договору №5/14 від 02.01.2014 на підставі недодержання вимог нотаріального посвідчення до суду не зверталась, суд вважає, помилковими висновки податкового органу щодо нікчемності укладеного між ТОВ «Уніплит» та ТОВ «ТС-Партнер» договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02.01.2014 на підставі статті 220 ЦК України.

Щодо доводів податкового органу наведених в акті перевірки про те, що ТОВ «ТС-Партнерт» протягом періоду, що перевірявся, відображало у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операції із ТОВ «Уніплит», які фактично не відбулися а тільки відображені на первинних документах з огляду на укладення ТОВ «ТС-Партнер» з ПАТ «Прикарпаттяобленерго» договору про постачання електроенергії №2301590 від 24.12.2015 та з ТОВ «Прикарпатенерготрейд» №2301590 про постачання електроенергії, суд зазначає наступне.

Так, під час розгляду даної адміністративної справи представниками позивача не заперечувалось укладення зазначених договорів про постачання електроенергії з ПАТ «Прикарпаттяобленерго» та з ТОВ «Прикарпатенерготрейд», водночас представниками позивача зазначалось, що наданої згідно вказаних договорів потужності електроенергії 250 кВт (з дозволеною потужністю 230 кВт) не вистачало для забезпечення належного виробництва підприємства, загальна необхідна потужність виробництва складала 500 кВт, що і зумовило необхідність в укладені з ТОВ «Уніплит» договору оренди нежитлового приміщення та отримання електроенергії необхідної потужності з джерел постачання ТОВ «Уніплит» у господарській діяльності ТОВ «ТС-Партнер».

З наданих представниками позивача та наявних у матеріалах справи документів судом встановлено наявність у власності ТОВ «ТС-Партнер» виробничого будинку за адресою: вул. Драгоманова 19, смт. Вигода, Долинський район. Скадовими частинами якого є: будівля кузні А, загальною площею 168,3 кв.м; столярно - деревообробний цех Б, загальною площею 831,7 кв.м, навіс Б, площадка В, вбиральня Г, криниця 1, ворота 2, огорожа 3, огорожа 4, огорожа 5, цех циклон Д, загальною площею 496 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі майна в статутний капітал ТОВ «ТС-Партнер» від 25.05.2015 (т.2, а.с.115) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.2, а.с.116).

Згідно довідки про обсяг переробленої ТОВ «ТС-Партнер» сировини, ТОВ «ТС-Партнер» в 2015 році - перероблено сировини 16826,44 м3, вироблено пиломатеріалу 10112,650 м3, вироблено брикету 110,08 тон; в 2016 році - перероблено сировини 26539,31 м3, вироблено пиломатеріалу 13828,721 м3, вироблено брикету 526,52 тон; в 2017 році - перероблено сировини 22507,60 м3, вироблено пиломатеріалу 14514,678 м3, вироблено брикету 513,60 тон; в 2018 році - перероблено сировини 20703,44 м3, вироблено пиломатеріалу 13827,436 м3, вироблено брикету 617,00 тон; в 2019 році - перероблено сировини 20284,04 м3, вироблено пиломатеріалу 6878,745 м3, вироблено брикету 876,02 тон; в 2020 році - перероблено сировини 21958,30 м3, вироблено пиломатеріалу 5226,315 м3, вироблено брикету 602,80 тон (т.1, а.с.183).

Відповідно до наданої представниками позивача план-схеми електропостачання цехів ТзОВ «ТС-Партнер», складеної відповідальним за електрогосподарство підприємства, постачання електроенергії до виробничих будівель здійснювалось повітряними лініями з орендованого у ТОВ «Уніплит» нежитлового приміщення, що розташоване за адресою вул.Заводська 4 та з трансформаторної підстанції за адресою вул. Драгоманова 19 (т.1, а.с.180).

На переконання суду необхідність оренди нежитлового приміщення та отримання електроенергії з джерел постачання ТОВ «Уніплит» у господарській діяльності ТОВ «ТС-Партнер» не зважаючи на укладений з ПАТ «Прикарпаттяобленерго» договір постачання електричної енергії, підтверджується наявністю у ТОВ «ТС-Партнер» виробничих будівель (побутово-офісного приміщення, Деревообробних цехів №1 та №2, сушильного господарства), наявністю та використання в господарській діяльності обладнання та устаткування великої потужності, а також обсягами переробленої сировини.

У акті перевірки податковий орган виходячи з придбання ТОВ «ТС-Партнер» електричної енергії згідно договорів укладених з ПАТ «Прикарпаттяобленерго» та з ТОВ «Прикарпатенерготрейд», прийшов до висновку про відсутність у ТОВ «ТС-Партнер» необхідності подачі електричної енергії від орендованого у ТОВ «Уніплит» нежитлового приміщення за адресою вул.Заводська 4, до виробничого будинку ТОВ «ТС-Партнер» вул. Драгоманова 19.

При цьому зі змісту акта перевірки, в ході проведення перевірки податковим органом не досліджувалось питання щодо необхідності у перевіряємому періоді ТОВ «ТС-Партнер» більшої потужності електроенергії ніж та що надавалась згідно укладених з ПАТ «Прикарпаттяобленерго» та з ТОВ «Прикарпатенерготрейд» договорів про постачання електроенергії. Не досліджувалось питання щодо наявності в перевіряємому періоді у ТОВ «ТС-Партнер» виробничих цехів і інших приміщень та використання в господарській діяльності обладнання та устаткування великої потужності, умов та обсягів виробництва.

Не досліджувалось також питання щодо технічної можливості, як на час укладення так і безпосередньо у перевіряємому періоді, надання постачальником електричної енергії з яким ТОВ «ТС-Партнер» було укладено договір про постачання електричної енергії, більшої потужності ніж заявлено у договорі.

Не досліджувалося питання щодо технічної можливості надання ТОВ «Уніплит» з власних джерел постачання електроенергії, електроенергії відповідної потужності до виробничих цехів ТОВ «ТС-Партнер» за адресою вул. Драгоманова 17-в та Драгоманова 19, через орендоване приміщення за адресою Заводська 4.

Враховуючи наведене суд вважає, помилковими та не обґрунтованими висновки податкового органу щодо відсутності у ТОВ «ТС-Партнер» необхідності подачі електричної енергії від орендованого у ТОВ «Уніплит» нежитлового приміщення за адресою вул.Заводська 4, до виробничого будинку ТОВ «ТС-Партнер» вул. Драгоманова 19, виключно за наявності укладених ТОВ «ТС-Партнер» з ПАТ «Прикарпаттяобленерго» та з ТОВ «Прикарпатенерготрейд» договору про постачання електроенергії.

Щодо доводів податкового органу про відсутність у ТОВ «Уніплит» видів діяльності на право здійснювати діяльність із надання в оренду нерухомості (нежитлових приміщень) та діяльності із передачі, розподілу, постачання електричної енергії, суд зазначає наступне.

У акті перевірки податковим органом зазначено, що згідно з інформацією отриманою з ЄДРПОУ, ТОВ «Уніплит» (код ЄДРПОУ 30905968), за період, з 01.10.2017 по 31.12.2020 мало право здійснювати такі види діяльності: 02.20 - лісозаготівля; 16.21 виробництво фанери, деревяних плиті панелей, шпону; 16.24 виробництво деревяної тари; 16.29 виробництво інших виробів з деревини, виготовлення виробів з корка, соломи та рослинних матеріалів для плетіння; 38.11 збирання безпечних відходів; 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 85.32 професійно-технічна освіта; 85.59 інші види освіти, Н.В.І.У.

Відповідно до наявної в матеріалах справи належним чином засвідченої копії Статуту ТОВ «Уніплит»(т.2, а.с. 151-163), Товариство з обмеженою відповідальністю «Уніплит» засновано Рішенням його учасників, зареєстровано Долинською районною державною адміністрацією « 07» травня 2000 року, та реорганізовано шляхом його приєднання до нього Товариства з обмеженою відповідальністю «Деревообробний комбінат «Вигода» (код ЄДРПОУ 31249804) і Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Вигода» (код ЄДРПОУ 31887767). Місце знаходження Товариства: Україна, Івано-Франківська область, Долинський район, смт. Вигода, вул. Заводська,4.

Розділом 3 Статуту ТОВ «Уніплит» визначено мету та предмет діяльності товариства.

Згідно пункту 3.1. Статуту, Товариство створюється з метою одержання прибутку, повного і якісного задоволення потреб фізичних та юридичних осіб всіх форм власності на основі поєднання матеріальних інтересів учасників та трудового колективу. Пунктом 3.2 Статуту визначено предмет діяльності Товариства, серед іншого: - здавання нерухомості в оренду.

Пунктом 3.3 розділу 3 Статуту передбачено, що Товариство може здійснювати інші види діяльності, які не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про господарські товариства», господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України.

Суб`єкт господарювання має право здійснювати будь-які види підприємницької діяльності, окрім тих, що заборонені законом (ч.1 ст.19, ст.43,44 Господарського кодексу України). Зазначення чи не зазначення окремих видів діяльності в ЄДР не впливає на можливість особи провадити усі незаборонені види діяльності.

Таким чином, чинне законодавство не містить вимог стосовно вичерпності переліку видів діяльності, відомості про які мають бути в ЄДР, а отже не забороняє здійснювати будь-які види діяльності, що не заборонені законодавством.

Як встановлено судом, ТОВ «Уніплит» не є суб`єктом господарювання, який проводить діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Відповідно у ліцензійному реєстрі НКРЕКП відсутня інформація щодо ТОВ «Уніплит» про наявність ліцензії на право здійснення діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії та діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, трейдерської діяльності.

В ході розгляду справи судом не встановлено надання ТОВ «Уніплит» послуг у сфері енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Відповідно не встановлено укладення ТОВ «Уніплит» із ТОВ «ТС-Партнер» договорів про постачання електричної енергії. Доказів зворотного суду не надано та матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що в досліджуваному випадку мало місце укладення між ТОВ «Уніплит» та ТОВ «ТС-Партнер» договору оренди нежитлового приміщення №5/14 від 02.01.2014, на виконання якого ТОВ «ТС-Партнер» здійснювалась оплата за послуги оренди та відшкодування витрат за спожиту в господарській діяльності товариства електроенергію з джерел постачання ТОВ «Уніплит».

Враховуючи зазначене наведені податковим органом аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та підтвердженими доказами, що спростовували б реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Уніплит».

Як наслідок в ході розгляду справи доводи податкового органу про завищення ТОВ «ТС-Партнер» протягом жовтня 2017-2020 років витрат в частині включення до складу витрат вартості послуг з оренди майна та відшкодування витрат електроенергії, всього в сумі 2949012,52 грн., в тому числі: за 4 квартал 2017 108702,85 грн, за 1 квартал 2018 106 097,61 грн, за півріччя 2018 216383,62 грн, за 9 місяців 2018 333119,23 грн., за 2018 рік 457 825,24 грн., за 1 квартал 2019 197743, 81 грн., за півріччя 2019 477838, 62 грн., за 9 місяців 2019 року 785104,43 грн. за 2019 рік 1054587, 84 грн., за 1 квартал 2020 року 315 783,65 грн, за півріччя 2020 року 627 745,50 грн., за 9 місяців 2020 968052, 37 грн., за 2020 рік 1327896,59 грн, не знайшли свого підтвердження.

Щодо правомірності визначення грошового зобов`язання за податком на додану вартість, згідно податкового повідомлення-рішення №006100/0701 від 10.09.2021, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

З наведеного вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою використання їх в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, суми податкового кредиту та відповідно сума бюджетного відшкодування платником податку формується правильно, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Факт придбання у ТОВ «Уніплит» послуг з оренди майна на загальну суму 19500,16 в тому числі ПДВ 3250,03 грн., та операцій з відшкодування витрат електроенергії на загальну суму 3519314,90 грн.. в тому числі ПДВ 586552,50 грн., у період з жовтня 2017 по грудень 2020 позивач підтверджує договором №5/14 від 02.01.2014 (т.1, а.с.122-123), додатковими угодами №1 від 15.01.2014 та №2 від 30.07.2016 (т.1, а.с. 124-125), актами зняття показників лічильника по витратах електричної енергії (т.1, зворот а.с.141-179), актами надання послуг (т.1, а.с.141-179), платіжними дорученнями (т.1, а.с.126-140).

Операції з ТОВ «Уніплит» відображено в податковому обліку ТОВ «ТС-Партнер», в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди.

Однак, відповідач дійшов висновку про безпідставність відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операції із ТОВ «Уніплит», як зазначає відповідач в акті, які фактично не відбулися, а тільки відображені на первинних документах, які також не є чинними у зв`язку з тим, що договір укладено з порушенням вимог закону (є нікчемним).

При цьому, як зазначалось вище, суд дійшов висновку про реальність господарської операції за вказаний період між позивачем та ТОВ «Уніплит». Водночас податковим органом не наведено жодних обставин та не надано доказів, які б свідчили про ненастання реальних правових наслідків за вищевказаними господарськими операціями між ТОВ «Уніплит» та ТОВ «ТС-Партнер».

Таким чином, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Уніплит» в сумі 589 800,00 грн., в тому числі за жовтень 2017 в сумі 6243 грн, за листопад 2017 в сумі 8393 грн., за грудень 2017 в сумі 7105 грн., за січень 2018 в сумі 6136 грн., за лютий 2018 в сумі 6945 грн., за березень 2018 в сумі 8138 грн., за квітень 2018 в сумі 6285 грн., за травень 2018 в сумі 8018 грн., за червень 2018 в сумі 7754 грн., за липень 2018 в сумі 9567 грн., за серпень 2018 в сумі 6728 грн., за вересень 2018 в сумі 7052 грн., за жовтень 2018 в сумі 7245 грн., за листопад 2018 в сумі 10154 грн., за грудень 2018 в сумі 7543 грн, за січень 2019 в сумі 14585 грн., за лютий 2019 в сумі 12531 грн, за березень 2019 в сумі 12433 грн., за квітень 2019 в сумі 16252 грн., за травень 2019 в сумі 20013 грн., за червень 2019 в сумі 19753 грн., за липень 2019 в сумі 24093 грн., за серпень 2019 в сумі 18296 грн., за вересень 2019 в сумі 19063 грн, за жовтень 2019 в сумі 19693 грн., за листопад 2019 в сумі 17663 грн, за грудень 2019 в сумі 16541 грн., за січень 2020 в сумі 20973 грн., за лютий 2020 в сумі 18868 грн, за березень 2020 в сумі 23315 грн., за квітень 2020 в сумі 19196 грн, за травень 2020 в сумі 22387 грн., за червень 2020 в сумі 20809 грн., за липень 2020 в сумі 23 515 грн., за серпень 2020 в сумі 22855 грн., за вересень 2020 в сумі 22904 грн., за жовтень 2020 в сумі 23444 грн., за листопад 2020 в сумі 21692 грн, за грудень 2020 в сумі 25620 грн.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №003947/0701 від 22.06.2021 судом встановлено наступне.

Пунктом 117.1 ст.117 ПК України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) визначено, що неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Згідно з пунктом 63.3. статті 63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Пунктом 22.1. статті 22 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Пунктами 8.1 та 8.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588, передбачено, що платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом (форма 20-ОПП).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 8.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Згідно п.п. 16.1.3 п.16.1.ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених ПК України, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим передбачена п.117.1 ст.117 ПК України.

Таким чином Податковим кодексом України визначено те, що може бути віднесено до об`єктів оподаткування (майно, товари, обороти з реалізації, операції з постачання товарів (робіт/послуг) та інші об`єкти, за наявності яких у платника податків (придбання та/або створення) виникає обов`язок зі сплати податків, та про які він зобов`язаний повідомляти контролюючий орган.

Разом з тим, норми Податкового кодексу України не встановлюють строки подання повідомлення за формою №20-ОПП, що в свою чергу виключає одну з необхідних складових для притягнення особи до відповідальності згідно п.117.1 ст.117 ПК України.

Посилання відповідача на строки, встановлені наказом Мінфіну "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів" №1588 від 09.12.2011 є помилковим, оскільки, як вже зазначалося вище, санкція статті 117 ПК України передбачає відповідальність за порушення строків, встановлених виключно кодексом.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 8.4. вказаного Наказу №1588 від 09.12.2011, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Тобто, в Наказі №1588 від 09.12.2011 є строки виключно повідомлення про об`єкт оподаткування (яких в ПК України не міститься) за формою 20-ОПП, однак повідомлення про об`єкт оподаткування не є тотожним заяві про взяття на облік. Отже неповідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП не є підставою для відповідальності згідно п. 117.1 ст. 117 ПК України.

Таким чином, суд вважає, що висновки ГУ ДПС в Івано-Франківській області про порушення позивачем п. 117.1 ст.117 ПК України за неподання повідомлення за формою №20-ОПП є необґрунтованими, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 22.06.2021 №003947/0701, яким застосовані до ТОВ «ТС-Партнер» штрафні (фінансові ) санкції в розмірі 30600,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправним та підлягають до скасування.

Згідно із частиною 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений згідно платіжного доручення №17168 від 08.10.2021 (т.1, а.с.1) судовий збір у розмірі 20 457, 30 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТС-Партнер до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №003947/0701 від 22.06.2021.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №006099/0701 від 10.09.2021.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №006100/0701 від 10.09.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС-Партнер» (код ЄДРПОУ - 37042732) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 20 457 (двадцять тисяч чотириста п`ятдесят сім) гривень 30 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС-Партнер», адреса: вул. Драгоманова, буд.19, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552, код ЄДРПОУ - 37042732;

відповідач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП 43968084.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.

Рішення складене в повному обсязі 29 вересня 2023 р.


Суд	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	19.09.2023
Оприлюднено	20.12.2023
Номер документу	115716295
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Скільський І.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 19.09.2023 по справі 300/6070/21ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —300/6070/21

Рішення від 19.09.2023

Рішення
від 19.09.2023 по справі 300/6070/21
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД