Постанова

від 13.03.2024 по справі 300/6070/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/6070/21 пров. № А/857/20036/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Качмара В. Я., Курильця А. Р.,

з участю секретаря судового засідання Єршової Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі №300/6070/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС- Партнер" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,-

суддя в 1-й інстанції Скільський І. І.,

дата ухвалення рішення 19 вересня 2023 року,

місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення 29 вересня 2023 року,

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС- Партнер" звернулося в суд з позовом до відповідача Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення №003947/0701 від 22 червня 2021 року, №006099/0701 від 10 вересня 2021 року та №006100/0701 від 10 вересня 2021 року.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №003947/0701 від 22 червня 2021 року. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №006099/0701 від 10 вересня 2021 року. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №006100/0701 від 10 вересня 2021 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що між ТОВ «Уніплит» та ТОВ «ТС-Партнер» відсутній договір про постачання електричної енергії, який є основним документом, що регулює відносини в даній сфері; у ТОВ «Уніплит» відсутнє право (відсутня ліцензія) на здійснення діяльності із передачі, розподілу, постачання електричної енергії, в тому числі на ТОВ «ТС-Партнер»; у TOB «Уніплит» відсутні види діяльності на право здійснювати діяльність із надання в оренду нерухомості (нежитлових приміщень) та діяльність із передачі, розподілу, постачання електричної енергії. Зазначає, що по взаємовідносинах ТОВ «ТС-Партнер» з ТОВ «Уніплит» до перевірки надано договір оренди нежитлових приміщень від 02 січня 2014 року №5/14, додаткові угоди від 15 січня 2014 року №1, від 30 липня 2016 року №2 до договору оренди нежитлових приміщень, акти надання послуг, акти зняття показників лічильника по витратах електричної енергії. Договір нотаріально не посвідчений. Крім того, зауважує, що ТОВ «ТС-Партнер» протягом періоду, що перевірявся, відображало у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операції із ТОВ «Уніплит», які фактично не відбулися, а тільки відображені на первинних документах, які також не є чинними у зв`язку з тим, що договір укладено з порушенням вимоги закону. За результатами перевірки встановлено, що ТОВ «TC-Партнер» на порушення вимог пп.44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1, п.134.1, ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, П(С)БО 16 «Витрати», ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» завищено витрати у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг» форми №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» на суму 2 949 012,52 грн. Звертає увагу, що перевіркою також встановлено, що у ТОВ «TC-Партнер» за період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2020 року наявні об`єкти оподаткування/об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (які обліковуються на балансових рахунках 103 «Будівлі та споруди» та 105 «Транспортні засоби»), щодо яких повідомлення за формою №20-01111 до податкового органу не подано або подано несвоєчасно. Враховуючи наведені вище обставини, підстави для скасування податкових повідомлень-рішень відсутні. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що про використання ТОВ «ТС-Партнер» електроенергії на забезпечення виробничо-господарської діяльності на підставі Договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02 січня 2014 року з ТОВ «Уніплит» податковим органам було достовірно відомо впродовж усього часу, від його укладення, що підтверджується актами планової і позапланової перевірки (від 13 березня 2017 року №143/09-19-14-01/37042732, від 22 грудня 2017 року №1420/09-19-14- 01/37042732), в яких відповідач не зафіксував жодних порушень щодо правильності віднесення до валових витрат електричної енергії, яка надходила до виробничих потужностей ТОВ «ТС-Партнер» на умовах договору оренди чи щодо нікчемності чи/ або недійсності самого договору. Вказує, що виробнича необхідність договірних взаємовідносин з ТОВ «Уніплит» також підтверджується низкою інших документів: план-схема електропостачання цехів, розрахунок потужності обладнання, довідка про обсяг переробленої сировини та спожитої електроенергії, акти про надання послуг, які формувались на підставі актів зняття показників лічильників за період з 31 жовтня 2017 року по 31 грудня 2020 року. Звертає увагу, що ТОВ «Уніплит» не є суб`єктом господарювання, який проводить діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Відповідно у ліцензійному реєстрі НКРЕКП відсутня інформація щодо ТОВ «Уніплит» про наявність ліцензії на право здійснення діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії та діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, трейдерської діяльності. Крім того, зауважує, що норми ПКУ не встановлюють строки подання повідомлення за формою №20-ОПП, що в свою чергу виключає одну з необхідних складових для притягнення особи до відповідальності згідно з п.117.1 ст.117 ПКУ, тобто дана стаття передбачає відповідальність за порушення, пов`язані лише зі взяттям на облік платника податків та своєчасною зміною облікових даних платника. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник відповідача (апелянта) Булка Т. В. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Представники позивача Мельник Р. Я. у судовому засіданні в режимі відеоконференції та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у судовому засіданні не погодилися з доводами апеляційної скарги і вважають, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС-Партнер» зареєстроване юридичною особою та перебуває на обліку у ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС-Партнер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2020 року.

За результатами перевірки складено акт №2781/09-19-07-01/37042732 від 17 травня 2021 року, яким встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ТС-Партнер» порушено: пп.44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1, п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 №318 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 за №27/4248 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 1328585 грн; п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України від 02 грудня 2010 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення суми що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 1478477 грн; п.63.3 ст.63 ПК України від 02 грудня 2010 року (зі змінами та доповненнями), встановлено факт неподання/несвоєчасного подання ТОВ «ТС-Партнер» до податкового органу повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (форма №20-ОПП), які використовувались підприємством в господарській діяльності (т.1, а.с.14-83).

Позивач, не погоджуючись з актом перевірки №2781/09-19-07-01/37042732 від 17 травня 2021 року, направив відповідачу заперечення №15/2021 від 09 червня 2020 року на цей акт, за результатами розгляду якого, згідно з відповіддю від 18 червня 2021 року висновки, викладені в акті перевірки залишено без змін.

На підставі вищевказаного акту перевірки, зокрема, у зв`язку з зафіксованими порушеннями Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області 22 червня 2021 року прийнято податкове повідомлення-рішення №003947/0701, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 30600 грн, за неподання/несвоєчасного подання ТОВ «ТС-Партнер» до податкового органу повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (форма №20-ОПП), які використовувались підприємством в господарській діяльності за період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2020 року; податкове повідомлення-рішення №003958/0701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1453901 грн, та нараховано штрафні санкції в сумі 363475 грн; податкове повідомлення-рішення №003961/0701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 1328585 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями - 198592 грн.

Не погоджуючись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до Державної податкової служби України. За результатами розгляду скарги позивача, Державною податковою службою України прийнято рішення від 07 вересня 2021 року №20419/6/99-00-06-01-01-06, яким скаргу ТОВ «ТС-Партнер» задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 22 червня 2021 року №003958/0701 та №003961/0701 в частині завищення витрат та податкового кредиту на суму придбаного (списаного) палива у ПП «ОККО Бізнес-Контракт» та ТОВ «ОККО Бізнес-Партнер» та штрафних санкцій у відповідній частині, а в інших частинах податкові повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 22 червня 2021 року №003947/0701 - залишено без змін (том 1, а.с.86-92).

На підставі акта перевірки №2781/09-19-07-01/37042732 від 17 травня 2021 року, з урахуванням прийнятого Державною податковою службою України рішення від 07 вересня 2021 року №20419/6/99-00-06-01-01-06, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області - 10 вересня 2021 року прийнято податкове повідомлення-рішення №006099/0701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 603772,25 грн, за основним платежем 530822 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями 72950,25 грн (ТОВ «ТС-Партнер» занижено податок на прибуток в результаті включення до витрат сум по операціях із ТОВ «Уніплит», в період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2020 року, які фактично не відбулися, а тільки відображені на первинних документах) (т.1, а.с.96); податкове повідомлення-рішення №006100/0701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 583557 грн, та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 145890 грн, (ТОВ «ТС-Партнер» завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зв`язку із включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Уніплит» у період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2020 року, які фактично не відбулися, а тільки відображені на первинних документах) (т.1,а.с.97-98).

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №006099/0701 від 10 вересня 2021 року та податкового повідомлення-рішення №006100/0701 від 10 вересня 2021 року слугували висновки податкового органу про те, що ТОВ «ТС-Партнер» в період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2020 року проводило фінансово-господарські операції із ТОВ «Уніплит», які фактично не відбулися, а тільки відображені на первинних документах і, як наслідок, в результаті включення до витрат та до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, по операціях із придбання у ТОВ «Уніплит» послуг з оренди майна та відшкодування витрат електроенергії, занижено податок на прибуток і завищено суму, що підлягає бюджетного відшкодуванню.

У акті перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що у ТОВ «ТС-Партнер» відсутня необхідність подачі електричної енергії від орендованих нежитлових приміщень до виробничого будинку ТОВ «ТС-Партнер», який знаходиться за адресою: вул. Драгоманова, 19. ТОВ «ТС-Партнер» протягом перевіряємого періоду відображало у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операції із ТОВ «Уніплит», з оренди майна та відшкодування витрат електроенергії, які фактично не відбулися а тільки відображені на первинних документах, які також не є чинними у зв`язку з тим, що договір укладено з порушенням вимог закону, нотаріально не посвідчений (є нікчемним).

Враховуючи наведене, податковим органом встановлено, що ТОВ «ТС-Партнер» завищено витрати у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» форми №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» всього в сумі 2949012,52 грн, в тому числі: за 4 квартал 2017 року 108702,85 грн, за 1 квартал 2018 року 106097,61 грн, за півріччя 2018 року 216383,62 грн, за 9 місяців 2018 року року 333119,23 грн, за 2018 року рік 457825,24 грн, за 1 квартал 2019 року 197743,81 грн, за півріччя 2019 року 477838,62 грн, за 9 місяців 2019 року 785104,43 грн за 2019 року рік 1054587,84 грн, за 1 квартал 2020 року 315783,65 грн, за півріччя 2020 року 627745,50 грн, за 9 місяців 2020 року 968052,37 грн, за 2020 року рік 1327896,59 грн.

Завищено податковий кредит всього в сумі 589800 грн, протягом періоду з жовтня 2017 року по грудень 2020 року в частині включення до складу податкового кредиту вартості операцій із ТОВ «Уніплит», з оренди майна та відшкодування витрат електроенергії, які фактично не відбулися, а тільки відображені на первинних документах.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Уніплит», оскільки здійснення господарської операції з оренди майна та відшкодування витрат електроенергії ТОВ «ТС-Партнер» із ТОВ «Уніплит» підтверджено належними доказами, операції з ТОВ «Уніплит» відображено в податковому обліку ТОВ «ТС-Партнер» у деклараціях з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди, крім того, Товариством надано належні первинні документи на підтвердження сформованих даних бухгалтерського та податкового обліку в періоді, що був охоплений перевіркою, разом з тим, податковим органом не наведено жодних обставин та не надано доказів, які б свідчили про ненастання реальних правових наслідків за господарськими операціями між ТОВ «Уніплит» та ТОВ «ТС-Партнер», а тому податкові повідомлення-рішення №006099/0701 та №006100/0701 від 10 вересня 2021 року є протиправними та підлягають скасуванню. Крім того, висновки ГУ ДПС в Івано-Франківській області про порушення позивачем п.117.1 ст.117 ПК України за неподання повідомлення за формою №20-ОПП є необґрунтованими, оскільки неповідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП не є підставою для відповідальності за вищевказаною статтею, а тому податкове повідомлення-рішення від 22 червня 2021 року №003947/0701 є протиправним та підлягає скасуванню.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Надаючи оцінку правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення №006099/0701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 603772,25 грн, та податкового повідомлення-рішення №006100/0701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 583557 грн, та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 145890 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За змістом пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень вказаного Кодексу. Базою оподаткування таким податком відповідно до пункту 135.1. статті 135 ПК України є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 вказаного Кодексу з урахуванням положень вказаного Кодексу.

Пункт 137.1 ст.137 ПК України передбачає, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 вказаного Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 вказаного Кодексу.

Відповідно до абз.1, 2 п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абз.1 п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV).

За змістом ст.1 Закону №996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Стаття 1 Закону №996-ХІV передбачає, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 №168/704 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до пп.2.1, 2.2, 2.4 цього Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, у ТОВ «ТС-Партнер» перебуло в оренді нежитлове приміщення за адресою: вул.Драгоманова 19, смт.Вигода, Долинський район загальною площею 211,9 кв.м, власником якого є ОСОБА_3 , що підтверджується договорами оренди нежитлового приміщення №09/1 від 01 вересня 2011 року та №08/1 від 01 серпня 2014 року (т.2, а.с.111-114).

На виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ «ТС-Партнер» від 07 травня 2015 року для формування статутного капіталу ТОВ «ТС-Партнер» учасником ТОВ «ТС-Партнер» ОСОБА_3 передано в статутний капітал ТОВ «ТС-Партнер» виробничий будинок за адресою: вул.Драгоманова 19, смт.Вигода, Долинський район: будівлю кузні літера А, загальною площею 168,3 кв.м; столярно - деревообробний цех літера Б загальною площею 831,7 кв.м, навіс літера Б, площадку літера В, вбиральню літера Г, криницю номер 1, ворота номер 2, огорожу номер 3, огорожу номер 4, огорожу номер 5, що підтверджується актом прийому-передачі майна в статутний капітал ТОВ «ТС-Партнер» 25 травня 2015 року (т.2, а.с.115).

Відповідно до потужностей обладнання ТОВ «ТС-Партнер» потужність обладнання: Деревообробного цеху №1 разом становить 282,19 кВт, в тому числі рамного цеху -108,24 кВт, брикетного відділення 118,25 кВт, горбильного відділення 54,2 кВт, освітлення території 1кВт, освітлення цехів 0,5 кВт; Деревообробного цеху №2 разом становить 284,15 кВт; Сушильне господарство - 44,4 кВт; Машина рубальна УРМ-5 - 51,2 кВт; Побутово-офісне приміщення 33,53 кВт. Всього по підприємству 413,28 кВт (т.1, а.с.181-182).

Матеріалами справи стверджується, що згідно з договором оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02 січня 2014 року, укладеного між ТзОВ «Уніплит» (Орендодавець) та ТОВ «ТС-Партнер» (Орендар), Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 50 м/кв., за адресою: вул. Заводська 4, Долинський район, Івано-Франківська область. Приймання передача, об`єкта, що орендується здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. При передачі об`єкта, що орендується складається акт прийому-передачі , який підписується членами двосторонньої комісії. Термін оренди складає 30 місяців з моменту прийняття об`єкта, що орендується, за актом прийому-передачі. Розмір орендної плати становить 10,00 грн, з ПДВ за 1м/кв, тобто орендна плата за один місяць за об`єкт оренди становить 500,00 грн, з ПДВ. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяцем, на підставі виставленого рахунку Орендодавцем. Орендар отримує та споживає електроенергію з джерел постачання Орендодавця. В зв`язку із відсутністю договору у орендаря з організаціями, що надають комунальні послуги, сторони дійшли згоди про відшкодування об`єму спожитих комунальних послуг та витрат понесених Орендодавцем. Орендар відшкодовує витрати понесені Орендодавцем за спожиту електроенергію. Відшкодування здійснюється, згідно показників лічильника встановленого Орендарем (т.1, а.с.122-123).

Зі змісту акту прийому-передачі від 02 січня 2014 року до договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02 січня 2014 року, складеного між ТзОВ «Уніплит» (Орендодавець) та ТзОВ «ТС-Партнер» (Орендар) вбачається, що ТзОВ «Уніплит» передає, а ТзОВ «ТС-Партнер» приймає в оренду об`єкт, що орендується, нежитлові приміщення загальною площею 50 м/кв., за адресою: вул. Заводська 4, Долинський район, Івано-Франківська область.

15 січня 2014 року між ТзОВ «Уніплит» (Орендодавець) та ТОВ «ТС-Партнер» (Орендар) укладено додаткову угоду №1 до договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02 січня 2014 року, якою внесли зміни до пункту 4.4. договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02 січня 2014 року: «4.4. У зв`язку із відсутністю договору Орендаря з енергопостачальною організацією, що надає послуги з електропостачання, Орендар отримує та споживає на власні господарські потреби електроенергію з джерел постачання Орендодавця. Оплата фактично спожитої електричної енергії (відшкодування витрат електроенергії) здійснюється Орендарем щомісячно окремим платежем. Вартість спожитої Орендарем на власні господарські потреби електроенергії визначається за регульованим тарифом, що обумовлюється Договором про постачання електричної енергії, який укладений між Орендодавцем і постачальником електричної енергії. Обсяг спожитої Орендарем електричної енергії визначається на підставі показників приладу обліку електричної енергії, що встановлений Орендарем на об`єкті, що орендується» (т.1, а.с.124).

13 липня 2016 року між ТзОВ «Уніплит» (Орендодавець) та ТОВ «ТС-Партнер» (Орендар) укладено додаткову угоду №2 до договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02 січня 2014 року, якою внесли зміни до пункту 3.1. договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02 січня 2014 року: « 3.1. Даний договір діє по 31 грудня 2017 року року. Якщо жодна із сторін не надішле письмову заяву іншій стороні щодо припинення його дії не пізніше, ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору, його дія продовжується на кожний наступний календарний рік» (т.1, а.с.125).

Відповідно до наказу директора ТзОВ «ТС-Партнер» №10-к «Про призначення відповідального за електрогосподарство» від 03 січня 2017 року року, призначено ОСОБА_2 заступника директора по загальних питаннях (енергетик V група допуску) відповідальним за електрогосподарство та організацію обслуговування електроустановок; ОСОБА_3 заступника директора з постачання (енергетик V група допуску), відповідальним за електрогосподарство та організацію обслуговування електроустановок на час відсутності (захворювання, щорічна відпустка, відпустка без збереження з/п) Сови З.В.(т.1, а.с.187).

Зі змісту інформації відповідального за електрогосподарство ТОВ «ТС-Партнер» ОСОБА_2 вбачається, що по електролічильниках встановлених в орендованому приміщенні по вул. Заводській, 4, до 01 листопада 2017 року для обліку електроенергії орендованого приміщення по вул. Заводській, 4, були встановлені: А1 лічильник електричної енергії НІК2301АПЗ, заводський номер - 0513125, дата виготовлення 14 червня 2011 року, дата повірки 14 червня 2011 року (т.1,а.с.190); А2 лічильник електричної енергії NP-06TDME.3F.TxPD-U, заводський номер - 10054361, дата виготовлення 18 січня 2011 року, дата повірки 18 січня 2011 року (т.1, а.с.189). 01 листопада 2017 року вищевказані лічильники були замінені на нові електронні лічильники: А1 лічильник активної електричної енергії трифазний електронний «Меридіан ЛТЕ-1.03ТЦ», заводський номер -17000443, дата виготовлення 2017, дата повірки 2017 року (т.1, а.с.198-200); А2 лічильник активної електричної енергії трифазний електронний «Меридіан ЛТЕ-1.03ТЦ», заводський номер -17000472, дата виготовлення 2017, дата повірки 2017 року (т.1,а.с.195-197).

Комісією у складі головного енергетика ТОВ «Уніплит» - Гордійчука В.С., інженера ВГМіРЗЧ Головатої М.М., представника ТОВ «ТС-Партнер» ОСОБА_2 , складено акт від 01 листопада 2017 року про встановлення на ТП- Водозабір 6/0.4 кв. 2-х 400 кВа лічильників обліку електричної енергії: «Меридіан ЛТЕ-1.03ТЦ», заводський номер -17000472, з показником активної електроенергії 000013,7 та коефіцієнтом трансформації 60,0; «Меридіан ЛТЕ-1.03ТЦ», заводський номер -17000443, з показником активної електроенергії 000013,6 та коефіцієнтом трансформації 80,0, для обліку електроенергії відпущеної ТОВ «ТС-Партнер» (т.1, а.с.188).

На виконання умов договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02 січня 2014 року, укладеного між ТзОВ «Уніплит» (Орендодавець) та ТОВ «ТС-Партнер» (Орендар), інженером ВГМ ТОВ «Уніплит» Глоловата М.М. складено та підписано ТОВ «ТС-Партнер» і ТОВ «Уніплит» акти зняття показників лічильника по витратах електричної енергії по ТОВ «ТС-Партнер» : за жовтень 2017 року від 31 жовтня 2017 року всього спожито 15096 кВт год., всього на суму 30795,84 грн, без ПДВ; за листопад 2017 року від 30 листопада 2017 року всього спожито 20268 кВт год., всього на суму 41549,40 грн, без ПДВ; за листопад 2017 року від 30 листопада 2017 року всього спожито 20268 кВт год., всього на суму 41549,40 грн, без ПДВ; за грудень 2017 року від 29 грудня 2017 року всього спожито 17380 кВт год., всього на суму 35107,60 грн, без ПДВ; за січень 2018 року від 31 січня 2018 року всього спожито 13820 кВт год., всього на суму 30265,80 грн, без ПДВ; за лютий 2018 року від 28 лютого 2018 року всього спожито 15180 кВт год., всього на суму 34306,80 грн, без ПДВ; за березень 2018 року від 30 березня 2018 року всього спожито 17900 кВт год., всього на суму 40275,00 грн, без ПДВ; за квітень 2018 року від 30 квітня 2018 року всього спожито 13140 кВт год., всього на суму 31010,40 грн, без ПДВ; за травень 2018 року від 31 травня 2018 року всього спожито 16740 кВт год., всього на суму 39673,80 грн, без ПДВ; за червень 2018 року від 30 червня 2018 року всього спожито 16460 кВт год., всього на суму 38351,80 грн, без ПДВ; за липень 2018 року від 31 липня 2018 року всього спожито 19840 кВт год., всього на суму 47417,60 грн, без ПДВ; за серпень 2018 року від 31 серпня 2018 року всього спожито 13960 кВт год., всього на суму 33224,80 грн, без ПДВ; за вересень 2018 року від 30 вересня 2018 року всього спожито 14640 кВт год., всього на суму 34843,20 грн, без ПДВ; за жовтень 2018 року від 31 жовтня 2018 року всього спожито 14920 кВт год., всього на суму 35808,00 грн, без ПДВ; за листопад 2018 року від 30 листопада 2018 року всього спожито 20980 кВт год., всього на суму 50352,00 грн, без ПДВ; за грудень 2018 року від 31 грудня 2018 року всього спожито 15540 кВт год., всього на суму 37296,00 грн, без ПДВ; за січень 2019 року від 31 січня 2019 року всього спожито 28660 кВт год., всього на суму 72509,80 грн, без ПДВ; за лютий 2019 року від 28 лютого 2019 року всього спожито 24600 кВт год., всього на суму 62238,00 грн, без ПДВ; за березень 2019 року від 31 березня 2019 року всього спожито 24600 кВт год., всього на суму 61746,00 грн, без ПДВ; за квітень 2019 року від 30 квітня 2019 року всього спожито 31580 кВт год., всього на суму 80844,80 грн, без ПДВ; за травень 2019 року від 31 травня 2019 року всього спожито 39860 кВт год., всього на суму 99650,00 грн, без ПДВ; за червень 2019 року від 30 червня 2019 року всього спожито 39340 кВт год., всього на суму 98350,00 грн, без ПДВ; за липень 2019 року від 31 липня 2019 року всього спожито 41540 кВт год., всього на суму 120050,60 грн, без ПДВ; за серпень 2019 року від 31 серпня 2019 року всього спожито 33480 кВт год., всього на суму 91065,60 грн, без ПДВ; за вересень 2019 року від 30 вересня 2019 року всього спожито 36360 кВт год., всього на суму 94899,60 грн, без ПДВ; за жовтень 2019 року від 31 жовтня 2019 року всього спожито 37000 кВт год., всього на суму 98050,00 грн, без ПДВ; за листопад 2019 року від 30 листопада 2019 року всього спожито 35300 кВт год., всього на суму 87897,00 грн, без ПДВ; за грудень 2019 року від 31 грудня 2019 року всього спожито 33180 кВт год., всього на суму 82286,40 грн, без ПДВ; за січень 2020 року від 31 січня 2020 року всього спожито 38260 кВт год., всього на суму 104449,80 грн, без ПДВ; за лютий 2020 року від 29 лютого 2020 року всього спожито 34540 кВт год., всього на суму 93925,21 грн, без ПДВ; за березень 2020 року від 31 березня 2020 року всього спожито 42680 кВт год., всього на суму 116158,63 грн, без ПДВ; за квітень 2020 року від 31 січня 2020 року всього спожито 35140 кВт год., всього на суму 95564,02 грн, без ПДВ; за травень 2020 року від 31 травня 2020 року всього спожито 40982 кВт год., всього на суму 111520,75 грн, без ПДВ; за червень 2020 року від 30 червня 2020 року всього спожито 38092 кВт год., всього на суму 103627,07 грн, без ПДВ; за липень 2020 року від 31 липня 2020 року всього спожито 43046 кВт год., всього на суму 117158,32 грн, без ПДВ; за серпень 2020 року від 31 серпня 2020 року всього спожито 40660 кВт год., всього на суму 113857,45 грн, без ПДВ; за вересень 2020 року від 30 вересня 2020 року всього спожито 38040 кВт год., всього на суму 108041,09 грн, без ПДВ; за жовтень 2020 року від 31 жовтня 2020 року всього спожито 43240 кВт год., всього на суму 122867,07 грн, без ПДВ; за листопад 2020 року від 30 листопада 2020 року всього спожито 38940 кВт год., всього на суму 108043,69 грн, без ПДВ; за грудень 2020 року від 31 грудня 2020 року всього спожито 44600 кВт год., всього на суму 127683,45 грн, без ПДВ (т.1, зворот а.с.141-179).

На виконання умов договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02 січня 2014 року оформлено акти надання послуг (оренда майна, відшкодування витрат електроенергії): №5659 від 31 жовтня 2017 року на загальну суму з ПДВ 37455,00 грн; №6264 від 30 листопада 2017 року на загальну суму з ПДВ 50 359,20 грн; №6678 від 31 грудня 2017 року на загальну суму з ПДВ 42629,12 грн; №560 від 31 січня 2018 року на загальну суму з ПДВ 36818,96 грн; №1130 від 28 лютого 2018 року на загальну суму з ПДВ 41668,10 грн; №1572 від 31 березня 2018 року на загальну суму з ПДВ 48830,00 грн; №2113 від 30 квітня 2018 року на загальну суму з ПДВ 37712,40 грн; №2575 від 31 травня 2018 року на загальну суму з ПДВ 48108,56 грн; №3114 від 30 червня 2018 року на загальну суму з ПДВ 46522,16 грн; №3650 від 31 липня 2018 року на загальну суму з ПДВ 57401,12 грн; №4082 від 31 серпня 2018 року на загальну суму з ПДВ 40369,76 грн; №4744 від 30 вересня 2018 року на загальну суму з ПДВ 42311,84 грн; №5378 від 31 жовтня 2018 року на загальну суму з ПДВ 43469,60 грн; №5922 від 30 листопада 2018 року на загальну суму з ПДВ 60922,40 грн; №6236 від 31 грудня 2018 року на загальну суму з ПДВ 45255,20 грн; №590 від 31 січня 2019 року на загальну суму з ПДВ 87511,70 грн; №1153 від 28 лютого 2019 року на загальну суму з ПДВ 75185,60 грн; №1601 від 31 березня 2019 року на загальну суму з ПДВ 74595,20 грн; №2065 від 30 квітня 2019 року на загальну суму з ПДВ 97513,76 грн; №2511 від 31 травня 2019 року на загальну суму з ПДВ 120080,00 грн; №2931 від 30 червня 2019 року на загальну суму з ПДВ 118520,00 грн; №3427 від 31 липня 2019 року на загальну суму з ПДВ 144560,72 грн; №3879 від 31 серпня 2019 року на загальну суму з ПДВ 109778,72 грн; №4279 від 30 вересня 2019 року на загальну суму з ПДВ 114379,52 грн; №4762 від 31 жовтня 2019 року на загальну суму з ПДВ 118160,00 грн; №5150 від 30 листопада 2019 року на загальну суму з ПДВ 105976,40 грн; №5393 від 31 грудня 2019 року на загальну суму з ПДВ 99243,68 грн; №398 від 31 січня 2020 року на загальну суму з ПДВ 125839,76 грн; №712 від 29 лютого 2020 року на загальну суму з ПДВ 113210,25 грн; №969 від 31 березня 2020 року на загальну суму з ПДВ 139890,36 грн; №1105 від 30 квітня 2020 року на загальну суму з ПДВ 115176,83 грн; №1398 від 31 травня 2020 року на загальну суму з ПДВ 134324,90 грн; №1712 від 30 червня 2020 року на загальну суму з ПДВ 124852,48 грн; №2082 від 31 липня 2020 року на загальну суму з ПДВ 141089,98 грн; №2437 від 31 серпня 2020 року на загальну суму з ПДВ 137128,94 грн; №2795 від 30 вересня 2020 року на загальну суму з ПДВ 130149,31 грн; №3154 від 31 жовтня 2020 року на загальну суму з ПДВ 147940,48 грн; №3541 від 30 листопада 2020 року на загальну суму з ПДВ 130152,43 грн; №3754 від 31 грудня 2020 року на загальну суму з ПДВ 153720,14 грн (т.1, а.с.141-179) та проведено оплату на підставі платіжних документів наявних у матеріалах справи (т.1, а.с.126-140).

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, надані позивачем під час проведення перевірки податковому органу та суду договір оренди нежитлового приміщення №5/14 від 02 січня 2014 року, додаткові угоди до договору оренди нежитлового приміщення №1 від 15 січня 2014 року та №2 від 30 липня 2016 року, помісячні акти зняття показників лічильників по витратах електричної енергії по ТОВ «ТС-Партнер» за період з жовтня 2017 року по грудень 2020 року, помісячні акти надання послуг, платіжні документи про проведення оплати за оренду майна та відшкодування витрат електроенергії, підтверджують надання ТОВ «Уніплит» послуг ТОВ «ТС-Партнер» з оренди майна та відшкодування ТОВ «ТС-Партнер» витрат за отриману та спожиту електроенергію з джерел постачання ТОВ «Уніплит».

Крім того, необхідність оренди нежитлового приміщення та отримання електроенергії з джерел постачання ТОВ «Уніплит» у господарській діяльності ТОВ «ТС-Партнер» підтверджується наявністю у ТОВ «ТС-Партнер» побутово-офісного приміщення, Деревообробних цехів №1 та №2, сушильного господарства, наявністю та використання в господарській діяльності обладнання та устаткування великої потужності, а також обсягами переробленої сировини.

Зі змісту план-схеми електропостачання цехів ТзОВ «ТС-Партнер» вбачається, що такою встановлено постачання електроенергії повітряними лініями з орендованого у ТОВ «Уніплит» приміщення за адресою: вул.Заводська 4, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область (400кВт) та з трансформаторної підстанції за адресою: вул. Драгоманова 19, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область (250 кВт) (т.1, а.с.180).

Разом з тим, доказів, які б вказували на відсутність підключення та споживання електричної енергії ТОВ «ТС-Партнер» в господарській діяльності, (враховуючи наявне у ТОВ «ТС-Партнер» обладнання та устаткування для переробки сировини великої потужності, специфіку роботи підприємства), з джерел постачання ТОВ «Уніплит» через орендоване приміщення за адресою: вул.Заводська 4, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область податковим органом не надано, як і не надано жодних доказів, які б вказували на не можливість (технічну чи іншу) надання ТОВ «Уніплит» з власних джерел постачання електроенергії, електроенергію необхідної потужності ТОВ «ТС-Партнер».

Як правильно зауважив суд першої інстанції, покликання контролюючого органу на відсутність доцільності оренди приміщень та використання електроенергії у господарській діяльності ТОВ «ТС-Партнер», у зв`язку з неподанням звітності за формою №20-ОПП щодо наявності у ТОВ «ТС-Партнер» об`єктів оподаткування за адресою: вул.Заводська 4, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, не приймаються до уваги, оскільки не подання звітності за формою №20-ОПП не є наслідком для визнання господарської операції недоцільною чи такою, що фактично не відбулася.

Щодо доводів податкового органу про відсутність доцільності оренди приміщень та використання електроенергії у господарській діяльності ТОВ «ТС-Партнер» з огляду на відсутність у актах зняття показників лічильника по витратах електричної енергії інформації щодо лічильників (з зазначенням номера типу), інформації щодо представників ТОВ «ТС-Партнер», які безпосередньо здійснювали зняття показників лічильників, то колегія суддів вважає такі безпідставними, оскільки така інформація була надана додатково податковому органу під час проведення перевірки, що підтверджується: комісійним актом від 01 листопада 2017 року про встановлення 2-х 400 кВа лічильників обліку електричної енергії: «Меридіан ЛТЕ-1.03ТЦ», заводський номер -17000472, з показником активної електроенергії 000013,7 та коефіцієнтом трансформації 60,0; «Меридіан ЛТЕ-1.03ТЦ», заводський номер - 17000443, з показником активної електроенергії 000013,6 та коефіцієнтом трансформації 80,0, для обліку електроенергії відпущеної ТОВ «ТС-Партнер» (т.1, а.с.188); інформацією по електролічильниках встановлених в орендованому у ТОВ «Уніплит» приміщенні по вул. Занака, 4, згідно якої до 01 листопада 2017 року для обліку електроенергії орендованого приміщення по вул. Заводська, 4 були встановлені: А1- лічильник електричної енергії НІК2301АПЗ заводський номер: 0513125, дата виготовлення 14 червня 2011 року, дата повірки 14 червня 2011; А2- лічильник електричної енергії NP-06TDME.3F/TxPD-U заводський номер: 10054361, дата виготовлення 18 січня 2011 року, дата повірки 18 січня 2011. З 01 листопада 2017 року вище вказані лічильники були замінені на нові електричні лічильники : А1 лічильник активної електричної енергії трифазний електронний «Меридіан ЛТЕ-1.03ТЦ», заводський номер -17000443, дата виготовлення 2017, дата повірки 2017; А2 лічильник активної електричної енергії трифазний електронний «Меридіан ЛТЕ-1.03ТЦ», заводський номер -17000472, дата виготовлення 2017, дата повірки 2017 року (т.1, а.с.186); наказами ТОВ «ТС-Партнер» №10-К від 03 січня 2017 року та №9-К від 02 січня 2019 року «Про призначення відповідального за електрогосподарство» згідно яких були призначені: ОСОБА_2 заступник директора по загальних питаннях (енергетик V група допуску) відповідальним за електрогосподарство та організацію обслуговування електроустановок; ОСОБА_3 заступник директора з постачання (енергетик V група допуску) відповідальним за електрогосподарство та організацію обслуговування електроустановок на час відсутності ОСОБА_2 (т.1, а.с.187 та а.с.239).

Разом з тим, в акті перевірки не зазначено нормативно-правового акта, вимогам якого за змістом та формою не відповідали б надані ТОВ «ТС-Партнер» до перевірки помісячні акти зняття показників лічильників по витратах електричної енергії по ТОВ «ТС-Партнер» згідно договору №5/14 від 02 січня 2014 року.

Надані до перевірки акти зняття показників лічильників по витратах електричної енергії по ТОВ «ТС-Партнер» згідно з договором №5/14 від 02 січня 2014 року складені представником ТОВ «Уніплит» інженером ВГМ Головатою М.М., містять дату їх складання, початковий і кінцевий показники лічильника, загальну кількість спожитої електроенергії, розподіл електроенергії по тарифам (нічний, напівпіковий, піковий), підпис особи, що склала вказані акти та підписи орендаря ТОВ «ТС-Партнер» і орендодавця ТОВ «Уніплит» засвідчені відтисками печаток.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, Акт перевірки не містить будь-яких даних про завищення чи заниження зазначених у таких актах показників лічильників по витратах електричної енергії чи даних про відсутність споживання ТОВ «ТС-Партнер» у виробничих цілях, електричної енергії з джерел постачання ТОВ «Уніплит».

Матеріалами справи стверджується, що необхідність оренди нежитлового приміщення та отримання електроенергії з джерел постачання ТОВ «Уніплит» у господарській діяльності ТОВ «ТС-Партнер» підтверджується наявністю у ТОВ «ТС-Партнер» побутово-офісного приміщення, Деревообробних цехів №1 та №2, сушильного господарства, наявністю та використання в господарській діяльності обладнання та устаткування великої потужності, а також обсягами переробленої сировини.

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок податкового органу відображений у акті перевірки про відсутність доцільності оренди приміщень та використання електроенергії у господарській діяльності ТОВ «ТС-Партнер», з огляду на відсутність у актах зняття показників лічильника по витратах електричної енергії інформації щодо лічильників (з зазначенням номера типу), інформації щодо представників ТОВ «ТС-Партнер» які безпосередньо здійснювали зняття показників лічильників є необґрунтованим.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, податковий орган в акті перевірки дійшов висновку про те, що ТОВ «ТС-Партнерт» протягом періоду, що перевірявся, відображало у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операції із ТОВ «Уніплит», які фактично не відбулися, а тільки відображені на первинних документах, які також є не чинними. Такий висновок зроблений податковим органом з огляду на такі обставини, а саме: укладення ТОВ «ТС-Партнер» з ПАТ «Прикарпаттяобленерго» договору про постачання електроенергії №2301590 від 24 грудня 2015 року та з ТОВ «Прикарпатенерготрейд» №2301590 про постачання електроенергії; відсутність у ТОВ «Уніплит» видів діяльності на право здійснювати діяльність із надання в оренду нерухомості (нежитлових приміщень) та діяльності із передачі, розподілу, постачання електричної енергії; відсутність у ТОВ «Уніплит» ліцензії на здійснення діяльності із передачі, розподілу, постачання електроенергії; відсутність нотаріального посвідчення договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02 січня 2014 року укладеного між ТОВ «ТС-Партнер» та ТОВ «Уніплит».

При цьому, як зазначено вище, 02 січня 2014 року між ТзОВ «Уніплит» (Орендодавець) та ТОВ «ТС-Партнер» (Орендар), укладено договір оренди нежитлових приміщень №5/14.

Відповідно до умов цього договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 50 м/кв., за адресою: вул. Заводська 4, Долинський район, Івано-Франківська область. Приймання передача, об`єкта, що орендується здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. При передачі об`єкта, що орендується складається акт прийому-передачі, який підписується членами двосторонньої комісії. Термін оренди складає 30 місяців з моменту прийняття об`єкта, що орендується, за актом прийому-передачі. Розмір орендної плати становить 10,00 грн, з ПДВ за 1м/кв, тобто орендна плата за один місяць за об`єкт оренди становить 500,00 грн, з ПДВ. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяцем, на підставі виставленого рахунку Орендодавцем. Орендар отримує та споживає електроенергію з джерел постачання Орендодавця. В зв`язку із відсутністю договору у орендаря з організаціями, що надають комунальні послуги, сторони дійшли згоди про відшкодування об`єму спожитих комунальних послуг та витрат понесених Орендодавцем. Орендар відшкодовує витрати понесені Орендодавцем за спожиту електроенергію. Відшкодування здійснюється, згідно показників лічильника встановленого Орендарем (т.1, а.с.122-123).

Згідно з актом прийому-передачі від 02 січня 2014 року до договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02 січня 2014 року, складеного між ТзОВ «Уніплит» (Орендодавець) та ТзОВ «ТС-Партнер» (Орендар), ТзОВ «Уніплит» передає, а ТзОВ «ТС-Партнер» приймає в оренду об`єкт, що орендується, нежитлові приміщення загальною площею 50 м/кв., за адресою: вул. Заводська 4, Долинський район, Івано-Франківська область.

Матеріалами справи стверджується, що 15 січня 2014 року між ТзОВ «Уніплит» (Орендодавець) та ТОВ «ТС-Партнер» (Орендар), укладено додаткову угоду №1 до договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02 січня 2014, якою внесли зміни до пункту 4.4. договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02 січня 2014 року: «4.4. У зв`язку із відсутністю договору Орендаря з енергопостачальною організацією, що надає послуги з електропостачання, Орендар отримує та споживає на власні господарські потреби електроенергію з джерел постачання Орендодавця. Оплата фактично спожитої електричної енергії (відшкодування витрат електроенергії) здійснюється Орендарем щомісячно окремим платежем. Вартість спожитої Орендарем на власні господарські потреби електроенергії визначається за регульованим тарифом, що обумовлюється Договором про постачання електричної енергії, який укладений між Орендодавцем і постачальником електричної енергії. Обсяг спожитої Орендарем електричної енергії визначається на підставі показників приладу обліку електричної енергії, що встановлений Орендарем на об`єкті, що орендується» (т.1,а.с.124).

13 липня 2016 року між ТзОВ «Уніплит» (Орендодавець) та ТОВ «ТС-Партнер» (Орендар), укладено додаткову угоду №2 до договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02 січня 2014 року, якою внесено зміни до пункту 3.1. договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02 січня 2014 року: «3.1. Даний договір діє по 31 грудня 2017 року. Якщо жодна із сторін не надішле письмову заяву іншій стороні щодо припинення його дії не пізніше, ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору, його дія продовжується на кожний наступний календарний рік» (т.1, а.с.125).

Як правильно зауважив суд першої інстанції, договір №5/14 від 02 січня 2014 року, за своєю правовою природою, є договором оренди нерухомого майна, тобто між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 ЦК України, термін оренди складає 30 місяців з моменту прийняття об`єкта, що орендується, за актом прийому-передачі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що законом визначено обов`язок нотаріального посвідчення договору оренди нерухомого майна лише у випадку укладення договору на строк більше трьох років, а на момент укладення вказаний договір оренди сторонами укладено на строк, який не перевищував 3 років, а тому, з урахуванням того, що жодна зі сторін такого правочину з вимогою про визнання недійсним договору №5/14 від 02 січня 2014 року на підставі недодержання вимог нотаріального посвідчення до суду не зверталась, висновки податкового органу щодо нікчемності укладеного між ТОВ «Уніплит» та ТОВ «ТС-Партнер» договору оренди нежитлових приміщень №5/14 від 02 січня 2014 року на підставі статті 220 ЦК України є помилковими.

Даючи правову оцінку доводам податкового органу, наведених в акті перевірки про те, що ТОВ «ТС-Партнерт» протягом періоду, що перевірявся, відображало у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операції із ТОВ «Уніплит», які фактично не відбулися, а тільки відображені на первинних документах з огляду на укладення ТОВ «ТС-Партнер» з ПАТ «Прикарпаттяобленерго» договору про постачання електроенергії №2301590 від 24 грудня 2015 року та з ТОВ «Прикарпатенерготрейд» №2301590 про постачання електроенергії, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною укладення вищезазначених договорів було те, що наданої згідно з вказаними договорами потужності електроенергії 250 кВт (з дозволеною потужністю 230 кВт) не вистачало для забезпечення належного виробництва підприємства, оскільки загальна необхідна потужність виробництва складала 500 кВт, тому необхідно було укласти з ТОВ «Уніплит» договір оренди нежитлового приміщення та отримання електроенергії необхідної потужності з джерел постачання ТОВ «Уніплит» у господарській діяльності ТОВ «ТС-Партнер».

Судом першої інстанції правильно встановлено наявність у власності ТОВ «ТС-Партнер» виробничого будинку за адресою: вул. Драгоманова 19, смт. Вигода, Долинський район, складовими частинами якого є: будівля кузні А, загальною площею 168,3 кв.м; столярно - деревообробний цех Б, загальною площею 831,7 кв.м, навіс Б, площадка В, вбиральня Г, криниця 1, ворота 2, огорожа 3, огорожа 4, огорожа 5, цех циклон Д, загальною площею 496 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі майна в статутний капітал ТОВ «ТС-Партнер» від 25 травня 2015 року (т.2, а.с.115) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.2, а.с.116).

Згідно з потужностями обладнання ТОВ «ТС-Партнер» потужність обладнання: Деревообробного цеху №1 разом становить 282,19 кВт, в тому числі рамного цеху -108,24 кВт, брикетного відділення 118,25 кВт, горбильного відділення 54,2 кВт, освітлення території 1кВт, освітлення цехів 0,5 кВт; Деревообробного цеху №2 разом становить 284,15 кВт; Сушильне господарство - 44,4 кВт; Машина рубальна УРМ-5 - 51,2 кВт; Побутово-офісне приміщення 33,53 кВт. Всього по підприємству 413, 28 кВт (т.1, а.с.181-182).

Відповідно до довідки про обсяг переробленої ТОВ «ТС-Партнер» сировини, ТОВ «ТС-Партнер» в 2015 році - перероблено сировини 16826,44 м3, вироблено пиломатеріалу 10112,650 м3, вироблено брикету 110,08 тон; в 2016 році - перероблено сировини 26539,31 м3, вироблено пиломатеріалу 13828,721 м3, вироблено брикету 526,52 тон; в 2017 року році - перероблено сировини 22507,60 м3, вироблено пиломатеріалу 14514,678 м3, вироблено брикету 513,60 тон; в 2018 році - перероблено сировини 20703,44 м3, вироблено пиломатеріалу 13827,436 м3, вироблено брикету 617,00 тон; в 2019 році - перероблено сировини 20284,04 м3, вироблено пиломатеріалу 6878,745 м3, вироблено брикету 876,02 тон; в 2020 році - перероблено сировини 21958,30 м3, вироблено пиломатеріалу 5226,315 м3, вироблено брикету 602,80 тон (т.1, а.с.183).

Зі змісту наданої представниками позивача план-схеми електропостачання цехів ТзОВ «ТС-Партнер», складеної відповідальним за електрогосподарство підприємства, постачання електроенергії до виробничих будівель здійснювалось повітряними лініями з орендованого у ТОВ «Уніплит» нежитлового приміщення, що розташоване за адресою вул.Заводська 4 та з трансформаторної підстанції за адресою вул. Драгоманова 19 (т.1, а.с.180).

Таким чином, наведеними вище обставинами підтверджується необхідність оренди нежитлового приміщення та отримання електроенергії з джерел постачання ТОВ «Уніплит» у господарській діяльності ТОВ «ТС-Партнер» не зважаючи на укладений з ПАТ «Прикарпаттяобленерго» договір постачання електричної енергії, підтверджується наявністю у ТОВ «ТС-Партнер» виробничих будівель (побутово-офісного приміщення, Деревообробних цехів №1 та №2, сушильного господарства), наявністю та використання в господарській діяльності обладнання та устаткування великої потужності, а також обсягами переробленої сировини.

Відповідно до акту перевірки податковий орган, виходячи з придбання ТОВ «ТС-Партнер» електричної енергії згідно з договорами укладеними з ПАТ «Прикарпаттяобленерго» та з ТОВ «Прикарпатенерготрейд» дійшов висновку про відсутність у ТОВ «ТС-Партнер» необхідності подачі електричної енергії від орендованого у ТОВ «Уніплит» нежитлового приміщення за адресою вул.Заводська 4, до виробничого будинку ТОВ «ТС-Партнер» вул. Драгоманова 19.

Разом з тим, зі змісту акта перевірки вбачається, що питання необхідності у перевіряємому періоді ТОВ «ТС-Партнер» більшої потужності електроенергії, ніж та, що надавалась згідно з укладеними з ПАТ «Прикарпаттяобленерго» та з ТОВ «Прикарпатенерготрейд» договорів про постачання електроенергії податковим органом у ході проведення перевірки не досліджувалось.

Крім того, контролюючим органом також не досліджувалось питання щодо наявності у перевіряємому періоді у ТОВ «ТС-Партнер» виробничих цехів і інших приміщень та використання в господарській діяльності обладнання та устаткування великої потужності, умов та обсягів виробництва; питання щодо технічної можливості, як на час укладення, так і безпосередньо у перевіряємому періоді, надання постачальником електричної енергії з яким ТОВ «ТС-Партнер» було укладено договір про постачання електричної енергії, більшої потужності ніж заявлено у договорі; не досліджувалося питання щодо технічної можливості надання ТОВ «Уніплит» з власних джерел постачання електроенергії, електроенергії відповідної потужності до виробничих цехів ТОВ «ТС-Партнер» за адресою вул. Драгоманова 17-в та Драгоманова 19, через орендоване приміщення за адресою Заводська 4.

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що висновки податкового органу щодо відсутності у ТОВ «ТС-Партнер» необхідності подачі електричної енергії від орендованого у ТОВ «Уніплит» нежитлового приміщення за адресою вул.Заводська 4, до виробничого будинку ТОВ «ТС-Партнер» вул. Драгоманова 19, виключно за наявності укладених ТОВ «ТС-Партнер» з ПАТ «Прикарпаттяобленерго» та з ТОВ «Прикарпатенерготрейд» договору про постачання електроенергії є помилковими та необґрунтованими.

На спростування доводів податкового органу про відсутність у ТОВ «Уніплит» видів діяльності на право здійснювати діяльність із надання в оренду нерухомості (нежитлових приміщень) та діяльності із передачі, розподілу, постачання електричної енергії, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи стверджується, що в акті перевірки податковим органом зазначено про те, що згідно з інформацією отриманою з ЄДРПОУ, ТОВ «Уніплит» за період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2020 року мали право здійснювати такі види діяльності: 02.20 - лісозаготівля; 16.21 виробництво фанери, дерев`яних плит, панелей, шпону; 16.24 виробництво дерев`яної тари; 16.29 виробництво інших виробів з деревини, виготовлення виробів з корка, соломи та рослинних матеріалів для плетіння; 38.11 збирання безпечних відходів; 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 85.32 професійно-технічна освіта; 85.59 інші види освіти, Н.В.І.У.

Зі змісту копії Статуту ТОВ «Уніплит» вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Уніплит» засновано Рішенням його учасників, зареєстровано Долинською районною державною адміністрацією « 07» травня 2000 року та реорганізовано шляхом його приєднання до нього Товариства з обмеженою відповідальністю «Деревообробний комбінат «Вигода» (код ЄДРПОУ 31249804) і Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Вигода» (код ЄДРПОУ 31887767). Місце знаходження Товариства: Україна, Івано-Франківська область, Долинський район, смт. Вигода, вул. Заводська,4 (т.2, а.с. 151-163).

Згідно з п.3.1-3.3 Статуту Товариство створюється з метою одержання прибутку, повного і якісного задоволення потреб фізичних та юридичних осіб всіх форм власності на основі поєднання матеріальних інтересів учасників та трудового колективу. Предмет діяльності Товариства, серед іншого: - здавання нерухомості в оренду. Товариство може здійснювати інші види діяльності, які не суперечать чинному законодавству України.

Суб`єкт господарювання має право здійснювати будь-які види підприємницької діяльності, окрім тих, що заборонені законом (ч.1 ст.19, ст.43,44 Господарського кодексу України). Зазначення чи не зазначення окремих видів діяльності в ЄДР не впливає на можливість особи провадити усі незаборонені види діяльності.

Таким чином, чинне законодавство не містить вимог стосовно вичерпності переліку видів діяльності, відомості про які мають бути в ЄДР, а отже не забороняє здійснювати будь-які види діяльності, що не заборонені законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Уніплит» не є суб`єктом господарювання, який проводить діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Відповідно, у ліцензійному реєстрі НКРЕКП відсутня інформація щодо ТОВ «Уніплит» про наявність ліцензії на право здійснення діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії та діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, трейдерської діяльності.

Так, у ході розгляду справи, судом не встановлено надання ТОВ «Уніплит» послуг у сфері енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Відповідно не встановлено укладення ТОВ «Уніплит» із ТОВ «ТС-Партнер» договорів про постачання електричної енергії.

Доказів зворотного суду не надано та матеріали справи таких не містять.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, у даному випадку мало місце укладення між ТОВ «Уніплит» та ТОВ «ТС-Партнер» договору оренди нежитлового приміщення №5/14 від 02 січня 2014 року, на виконання якого ТОВ «ТС-Партнер» здійснювалась оплата за послуги оренди та відшкодування витрат за спожиту в господарській діяльності товариства електроенергію з джерел постачання ТОВ «Уніплит», а тому наведені податковим органом аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та підтвердженими доказами, що спростовували б реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Уніплит».

Таким чином, доводи податкового органу про завищення ТОВ «ТС-Партнер» протягом жовтня 2017-2020 років витрат в частині включення до складу витрат вартості послуг з оренди майна та відшкодування витрат електроенергії, всього в сумі 2949012,52 грн, в тому числі: за 4 квартал 2017 року 108702,85 грн, за 1 квартал 2018 року 106097,61 грн, за півріччя 2018 року 216383,62 грн, за 9 місяців 2018 року 333119,23 грн, за 2018 року рік 457825,24 грн, за 1 квартал 2019 року 197743,81 грн, за півріччя 2019 року 477838,62 грн, за 9 місяців 2019 року 785104,43 грн за 2019 рік 1054587,84 грн, за 1 квартал 2020 року 315783,65 грн, за півріччя 2020 року 627745,50 грн, за 9 місяців 2020 року 968052,37 грн, за 2020 рік 1327896,59 грн не знайшли свого підтвердження.

Щодо висновків суду першої інстанції про протиправність визначення відповідачем грошового зобов`язання за податком на додану вартість, згідно з податковим повідомленням-рішенням №006100/0701 від 10 вересня 2021 року, то колегія суддів зазначає наступне.

Пункт 200.1 ст.200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачав, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом п.198.1. ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пункт 198.2 ст.198 ПК України передбачає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

З системного аналізу наведених вище правових норм суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою використання їх в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, суми податкового кредиту та відповідно сума бюджетного відшкодування платником податку формується правильно, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, факт придбання у ТОВ «Уніплит» послуг з оренди майна на загальну суму 19500,16 грн в тому числі ПДВ 3250,03 грн, та операцій з відшкодування витрат електроенергії на загальну суму 3519314,90 грн в тому числі ПДВ 586552,50 грн, у період з жовтня 2017 року по грудень 2020 року позивач підтверджує договором №5/14 від 02 січня 2014 року (т.1, а.с.122-123), додатковими угодами №1 від 15 січня 2014 року та №2 від 30 липня 2016 року (т.1, а.с. 124-125), актами зняття показників лічильника по витратах електричної енергії (т.1, зворот а.с.141-179), актами надання послуг (т.1, а.с.141-179), платіжними дорученнями (т.1, а.с.126-140).

Крім того, матеріалами справи стверджується, що операції з ТОВ «Уніплит» відображено у податковому обліку ТОВ «ТС-Партнер» в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди.

При цьому, контролюючий орган дійшов висновку про безпідставність відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операції із ТОВ «Уніплит», як зазначає відповідач в акті, які фактично не відбулися, а тільки відображені на первинних документах, які також не є чинними у зв`язку з тим, що договір укладено з порушенням вимог закону (є нікчемним).

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що реальність господарської операції за вказаний період між позивачем та ТОВ «Уніплит» встановлено під час розгляду справи.

Крім того, належних, достовірних та допустимих доказів, які б свідчили про ненастання реальних правових наслідків за вищевказаними господарськими операціями між ТОВ «Уніплит» та ТОВ «ТС-Партнер» контролюючим органом не надано, а судом таких не здобуто.

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Уніплит» в сумі 589800,00 грн, в тому числі за жовтень 2017 року в сумі 6243 грн, за листопад 2017 року в сумі 8393 грн, за грудень 2017 року в сумі 7105 грн, за січень 2018 року в сумі 6136 грн, за лютий 2018 року в сумі 6945 грн, за березень 2018 року в сумі 8138 грн, за квітень 2018 року в сумі 6285 грн, за травень 2018 року в сумі 8018 грн, за червень 2018 року в сумі 7754 грн, за липень 2018 року в сумі 9567 грн, за серпень 2018 року в сумі 6728 грн, за вересень 2018 року в сумі 7052 грн, за жовтень 2018 року в сумі 7245 грн, за листопад 2018 року в сумі 10154 грн, за грудень 2018 року в сумі 7543 грн, за січень 2019 року в сумі 14585 грн, за лютий 2019 року в сумі 12531 грн, за березень 2019 року в сумі 12433 грн, за квітень 2019 року в сумі 16252 грн, за травень 2019 року в сумі 20013 грн, за червень 2019 року в сумі 19753 грн, за липень 2019 року в сумі 24093 грн, за серпень 2019 року в сумі 18296 грн, за вересень 2019 року в сумі 19063 грн, за жовтень 2019 року в сумі 19693 грн, за листопад 2019 року в сумі 17663 грн, за грудень 2019 року в сумі 16541 грн, за січень 2020 року в сумі 20973 грн, за лютий 2020 року в сумі 18868 грн, за березень 2020 року в сумі 23315 грн, за квітень 2020 року в сумі 19196 грн, за травень 2020 року в сумі 22387 грн, за червень 2020 року в сумі 20809 грн, за липень 2020 року в сумі 23515 грн, за серпень 2020 року в сумі 22855 грн, за вересень 2020 року в сумі 22904 грн, за жовтень 2020 року в сумі 23444 грн, за листопад 2020 року в сумі 21692 грн, за грудень 2020 року в сумі 25620 грн.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Уніплит», оскільки здійснення господарської операції з оренди майна та відшкодування витрат електроенергії ТОВ «ТС-Партнер» із ТОВ «Уніплит» підтверджено належними доказами, операції з ТОВ «Уніплит» відображено в податковому обліку ТОВ «ТС-Партнер» у деклараціях з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди, крім того, Товариством надано належні первинні документи, на підтвердження сформованих даних бухгалтерського та податкового обліку в періоді, що був охоплений перевіркою, разом з тим, податковим органом не наведено жодних обставин та не надано доказів, які б свідчили про ненастання реальних правових наслідків за господарськими операціями між ТОВ «Уніплит» та ТОВ «ТС-Партнер», а тому податкові повідомлення-рішення №006099/0701 та №006100/0701 від 10 вересня 2021 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №003947/0701 від 22 червня 2021 року, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки, у ТОВ «ТС-Партнер» за період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2020 року були наявні об`єкти оподаткування/об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, щодо яких товариством повідомлення за формою №20-ОПП до податкового органу не подано або подано несвоєчасно, а саме: приміщення котельні (з 01 листопада 2019 року); AUDI A4 allroad, 2017, НОМЕР_1 (з 04 січня 2020 року); Ford Focus С346, 2012 (з 01 жовтня 2017 року); Ford Kuga 2015 (з 01 жовтня 2017 року) (дата реєстрації - 14 липня 2015 року)); Ford Kuga, 2019; Ford Transit Castom, 2017 (з 01 жовтня 2017 року (дата реєстрації - 25 травня 2017 року)); MANITOU М50-4 (з 01 жовтня 2017 року); автомобіль Ford Kuga, 2012 (з 01 жовтня 2017 року) (дата реєстрації 08 листопада 2012 року); автомобіль SsangYong (з 01 жовтня 2017 року, дата продажу 05 листопада 2020 року); автомобіль SUZUKI VITARA (з 01 жовтня 2017 року (дата реєстрації 30 червня 2016 року)); автонавантажувач Linde Н45T (з 01 жовтня 2017 року); вантажний автомобіль DAF, сідловий тягач (дата реєстрації 02 листопада 2017 року); вантажний автомобіль RENAULT PREMIUM (дата реєстрації - 19.09.2017, дата продажу 16 липня 2019 року); навантажувач Cab Kramer 750 (з 01 жовтня 2017 року); напівпричіп марки SCHMITZ SCS 24L НОМЕР_2 (з 01 жовтня 2017 року (дата реєстрації - 14 липня 2015 року)); причіп SCHMITZ НОМЕР_3 (з 01 жовтня 2017 року (дата реєстрації 26 грудня 2015 року); напівпричіп марки КOGEL S24 НОМЕР_4 (дата реєстрації 26 вересня 2019 року); MAN TGА 18.400 WMAH06ZZ38W098900 НОМЕР_5 (дата реєстрації - 07 серпня 2019 року); MAN TGА 18.400 WMAH06ZZ77W095528 НОМЕР_6 (дата реєстрації 25 квітня 2019 року). Договори оренди: договір оренди № 01/06 від 01 червня 2015 року, укладений з ПАТ «Вигодський лісокомбінат» (код ЄДРПОУ 00274232) - під`їздна вузька залізна колія, яка знаходиться на земельній ділянці - загальна площа - 0,22 га; договір оренди земельної ділянки № 2 від 01 травня 2017 року, укладений з фізичною особою ОСОБА_4 - земельна ділянка, площа - 0,1867 га, адреса: Івано-Франківська обл., смт.Вигода, урочище Водозабір, кадастровий номер: 2622055300:01:001:0618; земельна ділянка для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по вул. Драгоманова, 19, смт Вигода, кадастровий номер: 2622055300:01:001:0904, площа - 0,5766: договір суборенди №1 від 15 червня 2015 року, додаткова угода № 1 від 01 січня 2018 року, додаткова угода про розірвання договору суборенди від 07 серпня 2019 року №2 (акт приймання-передачі земельної ділянки з суборенди від 07 серпня 2019 року), укладений з фізичною особою ОСОБА_3 ; земельна ділянка для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2622055300:01:001:0904, площа - 0,5766 га (рішення сесії №255-8/2019 від 07 серпня 2019 року Вигодської селищної ради); земельна ділянка площею 0,1957 та, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 2622055300:01:001:1041, вартість ділянки - 49186,0 грн, договір оренди земельної ділянки від 01 червня 2017 року №1, укладений з ФО ОСОБА_3 ; земельна ділянка площею 0,1957 га, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 2622055300:01:001:1041, вартість ділянки - 157124,94 грн, договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2018 року №2, додаткова угода № 1 від 27 грудня 2018 року до Договору оренди земельної ділянки, укладений з ФО ОСОБА_3 ; земельна ділянка площею 0,1957 га, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 2622055300:01:001:1041, вартість ділянки - 157124,94 грн, договір оренди земельної ділянки 13 липня 2020 року №3, укладений з ФОП ОСОБА_3 .

Таким чином, на порушення п.63.3 ст.63 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) перевіркою встановлено факт неподання/несвоєчасного подання ТОВ «ТС-Партнер» до податкового органу повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (форма №20-ОПП), які використовувались підприємством в господарській діяльності (том 1, а.с.81).

Відповідно до п.63.3 ст.63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків, у тому числі визначити, що облік такого платника податків здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, та його структурні підрозділи в разі створення.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Об`єктом оподаткування, згідно з пунктом 22.1 статті 22 ПК України можуть бути майно, товари, доход (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, із наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 9 грудня 2011 року №1588 із змінами та доповненнями (далі - Порядок №1588).

За змістом п.8.1 Порядку №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Положеннями пункту 8.2 Порядку №1588 визначено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Повідомлення за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку) повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП, подається до органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування.

Відповідно до п.8.4 Порядку №1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Тобто, повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП подається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування. Довідник об`єктів оподаткування розміщено на офіційному сайті ДПС України.

Таким чином, наведені вище правові норми спростовують доводи позивача про те, що норми ПК України не встановлюють строки подання повідомлення за формою № 20-ОПП, що в свою чергу виключає одну з необхідних складових для притягнення особи до відповідальності за п. 117.1 ст.117 ПК України.

За неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 2040 гривень.

Колегія суддів зазначає, що платник податків зобов`язаний подавати повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі №200/3904/21.

Так, матеріалами справи стверджується, що позивачем не подано до податкового органу за місцем реєстрації повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП, при цьому, в перевірений період позивач при здійсненні підприємницької діяльності використовував приміщення та нерухоме майно, а тому з огляду на те, що позивачем проводилась господарська діяльність в інших місцях, ніж місце розташування позивача та його філій, колегія суддів зазначає про те, що позивач зобов`язаний повідомити про здійснення господарської діяльності на таких об`єктах.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що висновки ГУ ДПС в Івано-Франківській області про порушення позивачем п.117.1 ст.117 ПК України за неподання повідомлення за формою №20-ОПП є підставними та обґрунтованими, а тому підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 22 червня 2021 року №003947/0701 відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Доводи апеляційної скарги в цій частині є підставними та підтверджуються наведеними вище мотивами, виходячи з аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 22 червня 2021 року №003947/0701 прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи у цій частині, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення; в решті суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, правильно і повно встановив обставини справи, тому відповідно до ст.316 КАС України рішення суду в решті задоволених позовних вимог необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.195, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329, КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі №300/6070/21 в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №003947/0701 від 22 червня 2021 року скасувати та прийняти у цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову в цій частині відмовити.

У решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі №300/6070/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді В. Я. Качмар А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 22 березня 2024 року.