Рішення

від 18.12.2023 по справі 620/3861/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2023 року Чернігів Справа № 620/3861/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Спорттехніка» до Чернігівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Спорттехніка» звернулося до суду з позовом до Чернігівської митниці, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA102000/2023/000003/2 від 23.01.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2023/000011.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було надано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей при митну вартість товару за ціною договору. Вказує, що оскільки розбіжності у поданих документах відсутні та відомостей достатньо для визначення митної вартості товарів, у митного органу не було підстав вважати за неможливе використати основний метод визначення митної вартості товарів, а саме за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Відповідачем подано до суду відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що митним органом здійснена перевірка документів, які подані позивачем до митного оформлення та встановлено, що відповідно до наданих товаросупровідних документів вартість вантажу становить 12978,00 дол. США. Умовами контракту передбачено 50% передоплати. Проте, за платіжним дорученням від 17.10.2022 № 186 сплачено кошти у розмірі 5040,00 дол. США, що не відповідає умовам контракту в частині розрахунку за товар. Також до митної вартості товару не було включено витрати на переказ коштів, які здійснювалися за рахунок платника. До митного оформлення не було надано заявку на перевезення, наявність якої була передбачена договором транспортно-експедиторського обслуговування від 29.06.2022 № ТЕО31597759. Митниця не змогла перевірити вартість перевезення, оскільки вона не визначена договором транспортно-експедиторського обслуговування, також незважаючи на те, що заявка па перевезення є невід`ємною частиною договору транспортно-експедиторського обслуговування від 29.06.2022 № ТЕО31597759, до митного оформлення її надано не було. Зазначає, що в наданих позивачем документах, існує розбіжність щодо маршруту слідування товару. Відповідно до умов договору транспортно-експедиторського обслуговування від 29.06.2022 № ТЕО31597759 на момент пред`явлення товару до митного оформлення кошти за надані транспортно-експедиторські послуги повинні бути сплачені, але банківські (платіжні) документи про їх сплату митному органу надано не було, що не дає можливості упевнитись в їх правдивості відповідно до наданої довідки про транспортні витрати від 11.01.2023 № 11/01/1. У зв`язку з наведеним, митну вартість товару скориговано відповідно до статті 64 Митного кодексу України за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами відомостях щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій він свою правову позицію підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідачем були подані заперечення, в яких підтримав викладені у відзиві обставини і просив винести рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

08.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СПОРТТЕХНІКА» (Покупець) та Jiangyin G-Well Trade Co., Ltd. (Продавець) був укладений контракт поставки № 2019-08/1 (далі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець взяв на себе зобов`язання поставити і передати у власність Покупця канати і комплектуючі для виробництва ігрових комплексів, надалі за текстом - Товари, а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно проформи-інвойсам, які є невід`ємними частинами цього Контракту (а.с. 36-38).

Відповідно до пункту 1.2. Контракту, Продавець постачає Товар партіями на підставі замовлень Покупця.

Пунктом 1.3. Контракту регламентовано, що найменування, асортимент, кількість і ціна за одиницю Товару погоджуються Сторонами на кожну партію і вказуються в проформа- інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно із пунктом 6.3. Контракту, оплата за Товар здійснюється на наступних умовах: передоплата у розмірі 50% після підтвердження Покупцем проформи інвойсу і балансова оплата в розмірі 50% навпроти скан копій наступних документів: комерційний інвойс, пакувальний лист, прайс-лист, сертифікат якості.

Відповідно до проформи інвойсу № GWL-SCU-2106 від 27.12.2021, виписаного до Контракту, загальна вартість товару, а саме «DIN766 chain, М6, size 0 6*18.5 mm», довжиною 12,600 м, була визначена в розмірі 12978,00 доларів США. Вартість 1 м товару становила 1,03 доларів США (а.с. 18).

Позивачем було оплачено товар за проформою інвойсом № GWL-SCU-2106 від 27.12.2021 наступним чином: попередня оплата в сумі 7938,00 доларів США згідно платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 134 від 10.01.2022; балансова оплата в сумі 5040,00 доларів США, згідно платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 186 від 17.10.2022 (а.с. 33, 34).

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем до Чернігівської митниці було подано митну декларацію № 23UA102020000220U9 від 20.01.2023 та задекларовано товар: 1. Ланцюг М6-12600 метрів, являє собою ланцюг сталевий плоскокільцевий без розпірки, оцинкований, DIN766, зі зварними кільцями, Виробник -JIANGYIN G-WELL TRADE CO.,LTD, Країна виробництва - CN. Торговельна марка - GWL. Див. «електронний інвойс». 2. Місць 9 8А/1 бочки на піддоні 3.0 в сумі 12978,00 доларів США (а.с. 15-16).

Також для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було подано до митної декларації документи: контракт поставки від 08.08.2019 № 2019-08/1; додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 31.12.2021; копія митної декларації країни відправлення № 223120220003700819 від 07.11.2022; сертифікат якості (Certificate of quality) № GWL-SCU-2106 від 04.10.2022; пакувальний лист (Packing list) від 04.10.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № GWL-SCU-2106 від 04.10.2022; коносамент (Bill of lading) № SHFPSGDS026941 від 02.11.2022; міжнародна товарно-транспортна накладна (Road consignment note) CMR № РО4133 від 11.01.2023; платіжні доручення в іноземній валюті № 134 від 10.01.2022 та № 186 від 17.10.2022; довідка про транспортні витрати від 11.01.2023 № 11.01.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 27.12.2021; договір транспортно-експедиційного обслуговування № ТЕО31597759 від 29.06.2022; договір транспортних послуг № 03/10/2022 від 03.10.2022; договір надання послуг з перевезень вантажів № 01112022-17 від 01.11.2022 (а.с. 77-110, 112).

На вимогу Чернігівської митниці позивачем додатково було подано, зокрема, виписку з бухгалтерської документації вих. № 10 від 23.01.2023 та висновок про вартісні характеристики товару № 008451 за вих. № 123/24 від 23.01.2023, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» (а.с. 113-115).

23.01.2023 Чернігівською митницею було прийнято рішення № UA102000/2023/000003/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого митним органом було визначено митну вартість товару 2,3400 USD за одиницю, загальна сума 23166,00 USD (а.с. 41-42).

У графі 33 вказаного рішення було зазначено причини здійснення коригування митної вартості, а саме:

- відповідно до пункту 1.3 договору від 29.06.2022 №ТЕОЗ159 7759 клієнт надає експедиторові заявку, що містить відомості про вантаж та маршрут перевезення. В той же час дана заявка до митного оформлення надана не була;

- згідно коносаменту від 02.11.2022 № SHFPSGDS026941 місце доставки Constanta. Відповідно до довідки від 11.01.2023 №11/01/1 маршрут «Шанхай-Гданськ». Отже, існує розбіжність щодо маршруту перевезення. Довідка від 11.01.2023 № 11/01/1 містить відомості щодо перевезення, в той же час як слідує з поданих документів, а саме CMR від 11.01.2023 № РО4133 вантаж перевантажувався в Гданську. При цьому до митного оформлення не надано відомостей щодо вартості перевантаження;

- згідно пункту 6.3 контракту від 08.08.2019 № 2019-08/1 оплата за товар здійснюється на умовах 50% передплати. Вартість вантажу складає 12978 дол. США. Сума оплати по платіжному дорученню № 186 від 17.10.2022 складає 5040 дол. США, що не відповідає умовам контракту;

За результатами розгляду додатково наданих документів встановлено, що експертний висновок містить посилання на джерела інформації, в той же час він не містить додатків з джерелами інформації, які дають змогу ідентифікувати заявлений до митного оформлення вантаж з товаром у висновку.

Таким чином, надані та додатково подані документи не дають можливості впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації та здійснити їх перевірку у відповідності до положень частини двадцять першої статті 58 Митного кодексу України.

Проаналізувавши митні оформлення подібних/ідентичних товарів встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби за митною декларацією від 03.01.2023 № UA209230/2023/000325, митне оформлення подібних товарів при їх поставці на територію України здійснено за рівнем митної вартості з розрахунку 2,34 USD/кг, що вище за рівень митної вартості товару згідно з товаросупровідними документами. А тому митну вартість товару було скориговано за резервним методом відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, митна декларація від 03.01.2023 №UA209230/2023/000325 та поданих до митного оформлення документів. Митну оцінку товару здійснено за резервним методом з розрахунку 2,34 USD/кг.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2023/000011 (а.с. 39-40).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частини перша та друга статті 52 Митного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу положень частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Так, позивачем до митного оформлення було, серед інших документів, надано: контракт поставки від 08.08.2019 № 2019-08/1; додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 31.12.2021; копія митної декларації країни відправлення №223120220003700819 від 07.11.2022; сертифікат якості (Certificate of quality) № GWL-SCU-2106 від 04.10.2022; пакувальний лист (Packing list) від 04.10.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № GWL-SCU-2106 від 04.10.2022; коносамент (Bill of lading) №SHFPSGDS026941 від 02.11.2022; міжнародна товарно-транспортна накладна (Road consignment note) CMR № РО4133 від 11.01.2023; платіжні доручення в іноземній валюті № 134 від 10.01.2022 та № 186 від 17.10.2022; довідка про транспортні витрати від 11.01.2023 № 11.01.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 27.12.2021; договір транспортно-експедиційного обслуговування № ТЕО31597759 від 29.06.2022; договір транспортних послуг № 03/10/2022 від 03.10.2022; договір надання послуг з перевезень вантажів № 01112022-17 від 01.11.2022.

Суд зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

В силу вимог частин першої та другої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частини третя-четверта статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у Графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Так, у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що позивачем не надано до митного органу заявку, що містить відомості про вантаж та маршрут перевезення.

Разом з тим, відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Так, позивачем на підтвердження митної вартості товарів до митного оформлення було надано: коносамент (Bill of lading) №SHFPSGDS026941 від 02.11.2022; міжнародну товарно-транспортну накладну (Road consignment note) CMR № РО4133 від 11.01.2023; договір транспортно-експедиційного обслуговування № ТЕО31597759 від 29.06.2022; договір транспортних послуг № 03/10/2022 від 03.10.2022; договір надання послуг з перевезень вантажів № 01112022-17 від 01.11.2022; довідку про транспортні витрати № 11.01.2023 від 11.01.2023, в яких містились відомості про вантаж та маршрут перевезення.

Крім того, в ході митного оформлення відповідачем не заявлялася вимога до позивача про необхідність надання окремо заявки до договору № ТЕО31597759 від 29.06.2022, як додаткового документу.

При цьому, подання для оформлення митним органом товару саме банківських (платіжних) документів про сплату коштів за надані транспортно-експедиторські послуги пункту 6 частини другої статті 53 Митного кодексу не передбачено.

Що стосується зазначення в коносаменті № SHFPSGDS026941 від 02.11.2022 пункту доставки товару «CONSTANTA», то судом приймає до уваги посилання позивача на допущення технічної помилки, та замість пункту доставки «GDANSK» Польща було вказано пункт доставки «CONSTANTA» Румунія (а.с. 80).

Виявивши в коносаменті вказану помилку позивачем негайно (за допомогою Telex) було подано виправлений варіант коносамента (Bill of lading) № SHFPSGDS026941 від 02.11.2022, де вже було вказано правильний кінцевий пункт доставки товару «GDANSK» (а.с. 11).

Кім того, відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № РО4133 від 11.01.2023 місцем завантаження вантажу вказаний «GDANSK» Польща, місцем розвантаження зазначено «CHERNIHIV» Україна. Тому товар в «GDANSK» Польща не перевантажувався і відповідно до «CONSTANTA» Румунія не доставлявся (а.с. 81).

При цьому, CMR та жоден інший документ наданий до митного оформлення не містить інформації, що вантаж слідував по маршруту «GDANSK» Польща - «CONSTANTA» Румунія.

Додатково, для підтвердження маршруту перевезення товару відповідачу було також подано довідку № 11/01/1 від 11.01.2023 р., яка підтверджує вартість перевезення та вказує шлях прямування товару (а.с. 85).

Що стосується посилання відповідача на те, що сума оплати по платіжному дорученню № 186 від 17.10.2022 складає 5040,00 дол. США та не відповідає умовам контракту, то суд не знаходить їх поважними, оскільки на виконання своїх зобов`язань за Контрактом, покупцем було повністю оплачено товар за проформою інвойсом № GWL-SCU-2106 від 27.12.2021 р. на суму 12978,00 доларів США наступним чином:

- попередня оплата в сумі 7938,00 доларів США згідно платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 134 від 10.01.2022, що відповідно до п. 6.3 контракту становить більше ніж 50 % передоплати передбаченої контрактом;

- балансова оплата в сумі 5040,00 доларів США згідно платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 186 від 17.10.2022 (а.с. 83, 84).

Платіжні документи про повну оплату вартості товару були подані позивачем до митного оформлення.

Що стосується посилання відповідача у відзиві на позов на те, що позивачем не включено до митної вартості товару витрати на переказ коштів, які здійснювалися за рахунок платника, то суд не надає їм оцінку, оскільки вказана підстава для коригування митної вартості товару не була вказана відповідачем у оскаржуваному рішенні.

Суд також не знаходить поважними посилання відповідача на те, що у висновку про вартісні характеристики товару № 008451 за вих. № 123/24 від 23.01.2023, підготовленого спеціалізованою експертною організацією ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», містить посилання на джерела інформації, в той же час він не містить додатків з джерелами інформації, які дають змогу ідентифікувати заявлений до митного оформлення вантаж з товаром у висновку, оскільки згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України до обов`язкового переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, експертний висновок про відповідність рівня цін на аналогічну продукцію, не відноситься.

Так, Чернігівською митницею не доведено, що позивач поніс інші витрати на доставку товару, ніж ті, що заявлені до митного оформлення.

Також, суд звертає увагу, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно положень статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В обґрунтування правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості відповідач зазначає, що проводив консультації з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією щодо застосування другорядного методу визначення митної вартості.

Однак, доводи Чернігівської митниці про проведення консультацій є необґрунтованими, оскільки право вимоги документів, передбачене у частині третій статті 53 Митного кодексу України, не може вважатися частиною процедури консультацій, передбачених частиною четвертою статті 57 Митного кодексу України.

Таким чином, вимога Чернігівської митниці про надання декларантом додаткових документів з посиланням на частину третю статті 53 Митного кодексу України не може свідчити про проведення процедури консультацій при митному оформленні товарів, оскільки вони врегульовані різними нормами Митного кодексу України, які передбачають вчинення сторонами різного роду дій: надання документів в одному випадку та обмін інформацією в іншому.

Отже, відповідачем не дотримано процедури при обранні методу визначення митної вартості товару, що є порушенням прав декларанта.

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Судом не встановлено, а відповідачем не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростовано.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA102000/2023/000003/2 від 23.01.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2023/000011 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Спорттехніка» підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Спорттехніка» підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Спорттехніка» (вул. Ушинського, буд. 24, м. Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ 31597759) до Чернігівської митниці (просп. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ ВП 43985581) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA102000/2023/000003/2 від 23.01.2023.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2023/000011.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Спорттехніка» судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.12.2023.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ