ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
13 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 340/1287/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.
розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року (суддя Момонт Г.М.) у справі за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградські області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Кіровоградські області звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року позов задоволено.
Суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь місцевого бюджету с. Бандурівка Олександрійського району Кіровоградської області в особі Головного управління ДПС у Кіровоградській області заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 605 060,83 грн, у тому числі 462 468,80 грн за податковим зобов`язанням, 116 382,20 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та 26 209,83 грн пені.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України в особі Головного управління ДПС у Кіровоградській області заборгованість з військового збору у розмірі 49 891,90 грн, у тому числі 38 023,40 грн за податковим зобов`язанням, 9 684,35 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та 2 184,15 грн пені.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають.
Зазначено, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідач доходу від продажу корпоративних прав ФГ «Лан» не отримував, договору не підписував, що суд першої інстанції мав з`ясувати призначивши судову почеркознавчу експертизу.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як було встановлено судом першої інстанції, у період з 06.09.2018 по 19.09.2018 посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в частині отримання доходу від продажу майнових та інших прав на ФГ «Лан» (код ЄДРПОУ 20642769) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт від 26.09.2018 №564/11-28-13-03/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в частині отримання доходу від продажу майнових та інших прав на ФГ «Лан» (код ЄДРПОУ 20642769) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року».
У висновках акту зазначено про порушення фізичною особою ОСОБА_1 :
- підпункту 49.18.4 п.49.18 статті 49, підпункту168.1.3 пункту 168.1 статті 168, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України в частині неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік;
- пунктів 164.1, 164.3 статті 164, підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України в частині заниження податкового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за 2017 рік на загальну суму 464 848,80 грн;
- підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України в частині заниження податкового зобов`язання по військовому збору за 2016 рік на загальну суму 38 737,40 грн (а.с.12-22).
На підставі акта перевірки від 26.09.2018 р. №564/11-28-13-03/ НОМЕР_1 сформовано податкові повідомлення-рішення:
- №0007611303 від 12.10.2018, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 грн (а.с.23);
- №0007601303 від 12.10.2018, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у розмірі 581 061,00 грн, у тому числі 464 848,80 грн за податковим зобов`язанням та 116 212,20 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.24):
- №0007591303 від 12.10.2018, яким ОСОБА_1 збільшено грошове зобов`язання з військового збору у розмірі 48 421,75 грн, у тому числі 38 737,40 грн за податковим зобов`язанням та 9 684,35 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.25).
Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані ОСОБА_1 27.10.2018 р., що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.23-25, зі зворотного боку).
Податковим органом нараховано ОСОБА_1 пеню з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 26 209,83 грн (а.с.8-9) та з військового збору у розмірі 2 184,15 грн (а.с.10-11).
12.11.2018 податковим органом виставлено податкову вимогу №99195-53 на суму 654 952,73 грн, яка 29.11.2018 вручена платнику податків (а.с.26).
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив про відсутність доказів оскарження податкових повідомлень-рішень №0007611303 від 12.10.2018, №0007601303 від 12.10.2018, №0007591303 від 12.10.2018.
Також зазначено, що зі змісту облікової картки платника податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та облікової картки платника військового збору встановлено наявність такого податкового боргу.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позову у зв`язку ненаданням відповідачем суду доказів сплати податкового боргу або інших доказів в обґрунтування його відсутності.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 14.1.162. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Пунктом 129.1. статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нарахування пені розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (пункт 131.1 статті 131 Податкового кодексу України).
Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).
Отже нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.
Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
У межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань.
Оцінка податкового правопорушення, встановленого, зокрема, за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення.
У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20 та інших.
У межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.
В адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.
Матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем правомірності нарахування відповідних сум в окремому судовому процесі, чи пред`явлення зустрічного позову в межах цієї справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградські області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 15 грудня 2023 року.
Головуючий - суддяА.А. Щербак
суддяН.П. Баранник
суддяН.І. Малиш
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2023 |
Оприлюднено | 20.12.2023 |
Номер документу | 115720108 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Щербак А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні