Ухвала

від 18.12.2023 по справі 370/1528/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 370/1528/17 Головуючий у І інстанції Тандир О.В.

Провадження №22-ц/824/18381/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

УХВАЛА

18 грудня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О. (судді-доповідача), Голуб С.А., Слюсар Т.А., вирішуючи питання відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Макарівського районного суду Київської області від 01 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність незаконним та його скасування,

УСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Макарівського районного суду Київської області від 01 березня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 24529,82 грн, судових витрат, які відповідно до квитанції №1 від 14 листопада 2018 року внесені на депозитний рахунок Макарівського районного суду Київської області.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 18000 грн, судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 12000 грн, судових витрат.

Не погоджуючись з даним додатковим рішенням, ОСОБА_1 направила апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.

06 грудня 2023 року Київський апеляційний суд надіслав запит до суду першої інстанції про витребування справи № 370/1528/17.

12 грудня 2023 року матеріали справи № 370/1528/17 надійшли до Київського апеляційного суду.

Перевіривши матеріали справи разом з апеляційною скаргою, судова колегія вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Тобто, за правилами ч. 2 ст. 358 ЦПК Українирозгляд апеляційної скарги, поданої після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення можливий, якщо особа, яка подала скаргу, не була повідомленою про розгляд справи.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Макарівського районного суду Київської області від 03 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність незаконним та його скасування - залишено без задоволення.

Також вказаним судовим рішенням для вирішення питання про розподіл судових витрат призначено судове засідання 19 квітня 2019 року на 12 год. 00 хв., на яке викликано учасників справи.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 був присутній в судовому засіданні 03 квітня 2019 року під час проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

В подальшому судове засідання, призначене на 19.04.2019 року, не відбулося через перебування судді на лікарняному, а ухвалою Верховного суду від 13 травня 2019 року було відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її до Верховного суду.

15 грудня 2020 року дана справа повернулася з Верховного суду з постановою від 01 грудня 2020 року.

12 лютого 2021 року представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , адвокат Шевченко А.О., звернулась до Макарівського районного суду Київської області із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі в частині вирішення питання щодо стягнення судових витрат.

Із довідки Макарівського районного суду Київської області про доставку SMS-повідомлення від 22 лютого 2021 року вбачається, що судова повістка-повідомлення про виклик на судове засідання на 01 березня 2021 року о 15 год. 30 хв. доставлена одержувачу ОСОБА_1 22 лютого 2021 року о 17 год. 17 хв. (т. 2 а.с. 142).

01 березня 2021 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подана заява про відкладення судового засідання на іншу дату, яка була відхилена як необґрунтована (т.2. а.с.144)

ОСОБА_1 та її захисник Левочко Я.А. про розгляд даної справи в суді першої інстанції повідомлялись належним чином та знали про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення Макарівським районним судом Київської області, що підтверджується матеріалами справи.

Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Зокрема, ЄСПЛ у справах «SVITLANANAUMENKO v. UKRAINE», «TREGUBENKOv. UKRAINE», «PRAVEDNA v. RUSSIA», «ZHELTYAKOV v. UKRAINE» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень, судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «YUNION ALIMENTARIYA v. SPAIN» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.

Таким чином, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» [ВП], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).(п. 42 Рішення).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії», N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).(п. 43 Рішення).

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 року у справі № 761/14504/13-ц провадження № 61-857св22.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 посилається на ст. 354 ЦПК України та вказує, що оскаржуване рішення остання отримала лише 27 листопада 2023 року.

Однак, судова колегія звертає увагу на те, що дана обставина не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави…» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 , як позивач була обізнана про розгляд справи № 370/1528/17 в Макарівському районному суді Київської області, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Доказів того, що строк на апеляційне оскарження пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили ОСОБА_1 не надано.

Оскільки апеляційна скарга подана більше ніж через рік після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення за правилами ч. 2 ст. 358 ЦПК Україниу відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Макарівського районного суду Київської області від 01 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність незаконним та його скасування - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді С.А. Голуб

Т.А. Слюсар