Рішення

від 03.04.2019 по справі 370/1528/17

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2019 р. Справа №370/1528/17

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., із секретарем судового засідання Прокопчук О.О., за участю представника позивача адвоката Левочка Я.А., представника відповідачів Шевченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду у смт. Макарів Київської області справу за позовом

ОСОБА_3 до Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність незаконним та його скасування,

в с т а н о в и в:

25.07.2017 року ОСОБА_3, (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області (далі Копилівська сільська рада), ОСОБА_4, у якому вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1. Ще за життя, а саме 10.10.2012 року померлою було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Лисенко Л.В., відповідно до якого, все своє майно, заповіла позивачеві. Після смерті ОСОБА_6, відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира належала померлій на праві власності відповідно до свідоцтва про право на житло НОМЕР_2 від 03.12.1996 року. При цьому квартира №1 цього житлового будинку належить ОСОБА_5, ОСОБА_4, та ОСОБА_8 Даний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0.2094 га. Під час оформлення спадщини позивачеві стало відомо, що право власності на земельну ділянку, на якій знаходиться частина успадкованого будинку, оформлено лише на ОСОБА_4 Оскільки позивач є спадкоємицею квартири АДРЕСА_1, вона має право на набуття у власність і земельну ділянку, на якій розміщений успадкований нею об'єкт нерухомого майна.

Таким чином, позивач вважає, що Копилівська сільська рада прийняла незаконне рішення про передачу у власність ОСОБА_4, земельної ділянки площею 0,2094 га, на якій розташована належна позивачеві квартира №2, порушила її права щодо вільного володіння, користування та розпорядження квартирою, а також порушила право на набуття земельної ділянки, на якій розміщена вказана квартира, тому, посилаючись на ст. 377 ЦК України, ст.ст. 120, 152, 155 ЗК України. просила визнати недійсним та скасувати рішення Копилівської сільської ради Макарівського району про передачу земельної ділянки площею 0,209 га, яка розташована в АДРЕСА_1, у власність ОСОБА_4.

Ухвалою суду від 25.07.2017 року за позовною заявою ОСОБА_3, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Ухвалою суду від 02.03.2018 року у зв'язку із набранням чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VІІ від 03.10.2017 року постановлено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачам 15-тиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачеві 5-тиденний строк з дня отримання відзиву на подання відповіді на відзив. Встановлено відповідачу 5-тиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень.

У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_4, подала відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечила, просила суд у задоволенні позову відмовити повністю. На обґрунтування заперечень проти позову вказала, що Копилівська сільська рада не ухвалювала рішення про передачу у власність ОСОБА_4, земельної ділянки площею 0,2094 по АДРЕСА_1. Також вказує, що у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, а відтак її права ніяким чином не порушені.

У відповіді на відзив позивач вказала, що відсутність рішення Копилівської сільської ради про передачу у власність ОСОБА_4, спірної земельної ділянки не спростовує того факту, що ця земельна ділянка знаходиться у її власності. Крім того, Померлій ОСОБА_6, рішенням сільської ради від 08.10.2013 року було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,06 га у АДРЕСА_1, а тому передача цієї земельної ділянки у користування ОСОБА_4, відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України не мала відбутися без вилучення її у попереднього власника.

У своїх запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача вказала, що даний позов є безпідставним, оскільки оспорюване позивачем рішення не ухвалювалось, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 18.10.2018 року заяву ОСОБА_3, про відвід судді Макарівського районного суду Київської області Мазки Н.Б., задоволено, а справу передано на розгляд іншому судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.10.2018 року дана справа передана на розгляд судді Тандир О.В. Ухвалою суду від 19.10.2018 року призначено підготовче судове засідання на 14.11.2018 року.

Ухвалою суду від 14.11.2018 року, занесеною до протоколу судового засідання, за клопотання позивача до участі у справі у якості співвідповідача залучено ОСОБА_5, а підготовче судове засідання відкладено на 06.12.2018 року.

Крім цього, ухвалою суду від 14.11.2018 року було забезпечено судові витрати відповідача та зобов'язано ОСОБА_3, протягом 15 (п'ятнадцяти днів) з моменту отримання даної ухвали внести на депозитний рахунок Макарівсського районного суду Київської області 24529,82 грн., судових витрат, сплачених відповідачем, що пов'язані із розглядом справи.

Ухвалою суду від 06.12.2018 року розгляд справи було відкладено на 13.12.2018 року.

Ухвалою суду від 13.12.2018 року відмовлено у прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_3, - адвоката Левочко Я.А., про зміну предмета позову від 03.12.2018 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 11.03.2019 року розгляд справи було відкладено на 03.04.2019 року.

У судовому засіданні 03.04.2019 року представник позивача вимоги за позовом підтримав, просив їх задовольнити із викладених у позовній заяві підстав.

Представник відповідачів ОСОБА_4, та ОСОБА_5, - адвокат Шевченко А.О., у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила у повному обсязі, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Копилівська сільська рада представника у судове засідання не направила, письмово повідомила суд про розгляд справи без участі їх представника, проти задоволення позовних вимог заперечила та просила у задоволенні позову відмовити повністю у зв'язку з їх безпідставністю.

Заслухавши учасників справи, дослідивши її матеріали, суд встановив наступне.

ОСОБА_3, є власником квартири АДРЕСА_1, яку вона успадкувала після смерті ОСОБА_6, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про право на спадщину за заповітом серії НОМЕР_3, виданого 21.09.2017 року приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Лисенко Л.В., витягом №49187410 від 21.09.2017 року про реєстрації вказаного свідоцтва у спадковому реєстрі, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №98049507 від 21.09.2017 року (а.с. 90-92).

Рішенням Копилівської сільської ради від 08.10.2013 року покійній ОСОБА_6, було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,06 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд у АДРЕСА_1 (а.с. 46). Разом із тим проект землеустрою щодо передачі у власність покійній ОСОБА_6, вказаної земельної ділянки розроблений не був, на затвердження сільської ради не передавався, рішення щодо передачі у власність вказаної земельної ділянки не ухвалювалось (а.с. 51).

Власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_5, що не заперечувалося його представником.

Власником земельної ділянки площею 0,2094 по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_4 є ОСОБА_4, що підтверджується відповіддю на запит Макарівського відділу ГУ Держгеокадастру у Київській області від 02.06.2017 року (а.с. 15), інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №140721079 від 09.10.2018 року (а.с. 130) та не заперечувалося представником відповідача.

Разом із тим, згідно відповіді архівного відділу Макарівської РДА від 05.01.2018 року № 05-04/01 у протоколах сесій, засідань виконавчого комітету Копилівської сільської ради за 1994-1996, 1996-2014 роки, рішення про передачу у власність ОСОБА_4, земельної ділянки по АДРЕСА_1 не виявлено (а.с. 41).

Вирішуючи вимоги за позовом ОСОБА_3, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких віднесено і визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Також суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Разом із тим, захист судом порушених прав та інтересів громадян у земельних правовідносинах має не абстрактний характер, а повинен здійснюватися виключно у встановленому процесуальним законом порядку.

Згідно ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність.

Принцип змагальності визначено ст. 12 ЦПК України, відовідно до якої учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Диспозитивність цивільного судочинства полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Так, предметом даного спору, тобто первісними вимогами позивача, були визнання недійсним та скасування рішення Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області про передачу земельної ділянки площею 0,2094 га по АДРЕСА_1 ОСОБА_4. Вказані вимоги не уточнювалися та не змінювалися позивачем. Заяву про зміну предмету позову від 03.12.2018 року суд не приймає до уваги при вирішенні даного спору, оскільки ухвалою суду від 13.12.2018 року було відмовлено у прийнятті вказаної заяви і ухвала станом на час ухвалення рішення є чинною.

Як встановлено судом, оспорюване позивачем рішення сільською радою не ухвалювалося.

При цьому, у супереч положенням ст.ст. 12, 13, 81, 83 ЦПК України позивачем до суду не було надано копію оспорюваного рішення та позивач не клопотав перед судом про його витребування.

Таким чином позивач не довів тих обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог, а тому у задоволенні його позову слід відмовити.

Для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до ч. 2 ст. 246 ЦПК України слід призначити судове засідання. При цьому Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджатиме розгляду вказаного питання.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 246-247, 265, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність незаконним та його скасування - залишити без задоволення.

Для вирішення питання про розподіл судових витрат призначити судове засідання, що відбудеться 19.04.2019 року на 12 год. 00 хв., у приміщенні Макарівського районного суду Київської області за адресою: смт Макарів, Макарівський район, Київська область, вул. Димитрія Ростовського, 35, зал. № 2, на яке викликати учасників справи.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту, через Макарівський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2019 року.

Суддя О.В. Тандир