Постанова

від 06.12.2023 по справі 813/6339/13-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Сподарик Н.І.

06 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 813/6339/13-а пров. № А/857/20406/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді:Бруновської Н.В.

суддів:Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання:Зінчук Ю.Р.

представника апелянта:Несторовича Б.В.

представника заявника:Кецка В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року у справі № 813/6339/13-а за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Державного підприємства "Угерський спиртовий завод" про стягнення коштів з рахунків у банках,-

ВСТАНОВИВ:

13.10.2023р. Державне підприємство «Угерський спиртовий завод» звернувся в суд з заявою про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/6339/13-а від 09.10.2013р. за позовом Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів з рахунків у банках.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2023р. заяву задоволено. Суд відстрочив виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. у справі №813/6339/13-а за позовом Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів з рахунків у банках строком на один рік з 27.10.2023р.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області подав апеляційну скаргу. Просить суд. скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.

Представник апелянта, Несторович Б.В., в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив таку задовольнити з підстав у ній зазначених.

Представник заявника, Кецко В.Я. в судовому засіданні, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення та ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

09.10.2013р. Постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/6339/13-а задоволено позов Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства Угерський спиртовий завод про стягнення коштів з рахунків у банках в розмірі 49 215 846, 58 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2013р. у справі №813/6339/13-а відстрочено виконання Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. у справі №813/6339/13-а строком на шість місяців з 27.12.2013р.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2014р. у справі №813/6339/13-а відстрочено виконання Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. у справі №813/6339/13-а строком на один рік з 22.10.2014р.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2015р. у справі №813/6339/13-а відстрочено виконання Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. у справі №813/6339/13-а строком на один рік з 22.10.2015р.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.05.2017р. у справі №813/6339/13-а відстрочено виконання Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. у справі №813/6339/13-а строком на один рік з 17.05.2017р.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2018р. у справі №813/6339/13-а відстрочено виконання Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. у справі №813/6339/13-а строком на один рік, з дати набрання законної сили даної ухвали.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2019р. відстрочено виконання Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. у справі №813/6339/13-а строком на один рік з дати набрання законної сили даної ухвали.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.05.2020р. відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. у справі №813/6339/13-а строком на один рік, з дати набрання законної сили даної ухвали.

Ухвалою суду від 28.04.2021рр. відстрочено виконання Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. у справі №813/6339/13-а строком на шість місяців з дати набрання законної сили даної ухвали.

Ухвалою суду від 26.10.2021р. у справі №813/6339/13-а відстрочено виконання Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. у справі №813/6339/13-а строком на один рік з дати набрання законної сили даної ухвали

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2022р. відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. у справі №813/6339/13-а строком на один рік з 26.10.2022р

.Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2023р. яка є предметом апеляційного оскарження, відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. у справі №813/6339/13-а строком на один рік з 27.10.2023р.

Із змісту ч.ч. 1, 3, 4 ст.378 КАС України, видно, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно ч.5,ч.6 ст.378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених ст.151 цього Кодексу.

Отже, відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Однак, ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.12.2019р. у справі №2а/0570/6531/2011, від 30.01.2020р. у справі № 819/150/17.

Як видно з матеріалів справи, Державне підприємство Угерський спиртовий завод є комерційним державним підприємством. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010р. № 672 Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості проведено заходи реорганізації підприємства, у зв`язку з чим Державне підприємство Угерський спиртовий завод не здійснювало господарську діяльність тривалий час - до жовтня 2016 року. Зокрема, підприємство майже сім років не здійснював господарську діяльність за наслідками заходів реорганізації на підставі вказаної постанови. Фактично, з листопада 2016 року відновлено господарську діяльність підприємства на підставі наказу №16 від 10.11.2016р. Про відновлення виробництва.

Колегією суддів встановлено, що з моменту відновлення господарської діяльності по даний час Державне підприємство "Угерський спиртовий завод" здійснює виробництво лише технічних рідин, а саме: здійснює виробництво розріджувача органічного для лаків, фарб та розчинників РОЛФ згідно ТУ У 24.6-00374733.003-2004, засобу проти обмерзання Зима-У згідно з ТУ У 24.1-003374733:002-2004.

Впродовж 2021 року та 1-го кварталу 2022 року підприємство працює з перебоями у зв`язку із зупинкою заводу та через обмеження реалізації продукції, що підтверджується наступним:

- наказом від 15.03.2021р. №84 Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства (простій встановлювався з 17.03.2021р. в підрозділах основного виробництва);

- наказом від 29.03.2021р. №98 Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства ( простій встановлювався з 31.03.2021р. в підрозділах основного виробництва);

- наказом від 30.04.2021р. №131 Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства (простій встановлювався з 05.05.2021р. в підрозділах основного виробництва);

- наказом від 12.05.2021р. №143 Про за провадження неповного робочого тижня та змін у режимі робочого часу ( з 17.05.2021р. запроваджено неповний робочий час (неповний робочий тиждень) для працівників Підприємства з тривалістю тижня 3 робочі дні;

-наказом від 07.06.2021р. №165 Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства ( простій встановлювався з 10.06.2021р. в підрозділах основного виробництва);

-наказом від 12.07.2021р. № 192 Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства ( простій встановлювався з 16.07.2021р. в підрозділах основного виробництва);

-наказом від 18.08.2021р. № 239 Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства ( простій встановлювався з 19.08.2021р. в підрозділах основного виробництва);

-наказом від 29.10.2021р. № 311 Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства ( простій встановлювався з 01.11.2021р. в підрозділах основного виробництва);

-наказом від 15.11.2021р. № 321 Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства ( простій встановлювався з 16.11.2021р. в підрозділах основного виробництва);

-наказом від 03.12.2021р. № 344 Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства (простій встановлювався з 06.12.2021р. в підрозділах основного виробництва);

-наказом від 14.12.2021р. № 353 Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства ( простій встановлювався з 06.12.2021р. в підрозділах основного виробництва);

-наказом від 04.01.2022р. № 01 Про запровадження неповного тижня та змін у режимі робочого часу ( з 11.01.2022р. запроваджувався неповний робочий час (неповний робочий тиждень) для працівників підприємства з тривалістю робочого тижня - 1 робочий день, вівторок;

- наказом від 25.02.2022р. № 21 Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства у зв`язку із актом збройної агресії Російської федерації проти України, введенням по всій території України воєнного стану та зупинкою заводу через обмеження реалізації продукції встановлено простій з 01.03.2022р. для працівників підприємства.

Як видно із звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2021 рік, чистий фінансовий результат (чистий прибуток (код. рядка 2350) відображено нульовим показником. При цьому, Порядком відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011р. №128 (надалі - Порядку) з 2020 року встановлено норматив відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету державними унітарними підприємствами та об`єднаннями у розмірі 80 %. Основними елементами операційних витрат були матеріальні витрати (сировина, матеріали, тощо) (код. 2500), що необхідне для реалізації та підтримки виробничого процесу, витрати на оплату праці (код 2505), відрахування на соціальні заходи (код. 2510) та інші оперативні витрати (світло, газ, паливо, вода та ін) (код.2520).

В 2021р. Державне підприємство "Угерський спиртовий завод" сплачував грошові кошти для забезпечення першочергових платежів, а саме: на заробітну плату - 12 095, 14 тис. грн, на ЄСВ - 2 323,02 тис. грн, на військовий збір - 177,5 тис. грн, а також на виконання поточних податкових зобов`язань.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Державне підприємство Угерський спиртовий завод на даний час не є прибутковим, на що, зокрема, вплинула дія карантинних заходів, запроваджених у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019), а також введення воєнного стану на всій території України, вживає заходи зі сплати поточних податкових зобов`язань та заробітної плати працівникам, що істотно ускладнює виконання судового рішення, а відстрочення його виконання матиме важливе значення для відновлення господарської діяльності підприємства та надасть в подальшому можливість отримувати кошти для погашення суми податкового боргу, що не спростував апелянт.

Зокрема, підприємство не набуло відповідного фінансового показника прибутковості для можливості підтримувати виробничий процес, сплачувати поточні обов`язкові платежі і одночасно погашати суми податкового боргу за минулі періоди у великих розмірах, а тому вказані вище обставини істотно ускладнюють виконання судового рішення, а відстрочення його виконання матиме важливе значення для відновлення господарської діяльності підприємства та надасть в подальшому можливість отримувати кошти для погашення суми податкового боргу.

Крім того, незважаючи на відновлення господарської діяльності, підприємство і надалі працює з перебоями у зв`язку із зупинкою заводу та через обмеження реалізації продукції, внаслідок чого прийняте рішення у формі наказу №87 від 07.04.2023р. про переведення працівників виробництва на п`ятиденний робочий тиждень.

Згідно звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за перше півріччя 2023 року видно, що за результатом діяльності підприємства за цей період фінансовий результат до оподаткування (код рядка 2290) становив 380 тис. грн., чистий фінансовий результат (чистий прибуток (код рядка 2350) становив 380 тис. грн., що свідчить про те, що підприємство вийшло на мінімальний рівень прибутковості, та відповідно надає перспективу у послідовному погашенню існуючих податкових боргів.

Із матеріалів справи також видно, що заявник впродовж 2023 року здійснив погашення податкового боргу на виконання рішення суду та інших судових рішень, а саме :

- у справі №813/2745/14 - 50000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №8238 від 10.08.2023р.;

- у справі №823/7745/14 - 50000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №7661 від 15.05.2023р.; 50 000,00 грн.- платіжною інструкцією №7758 від 24.05.2023р.; 100000,00 грн. - платіжною інструкцією №7881 від 13.06.2023р.; 50000,00 грн. платіжною інструкцією №8034 від 06.07.2023р.; 50000,00 грн. - платіжною інструкцією №8236 від 10.08.2023р.;

- у справі №813/5456/14 - 50000,00 грн. що підтверджується платіжною інструкцією №7931 від 21.06.2023р.; 50000,00 грн. платіжною інструкцією №8033 від 06.07.2023р., 50000,00 грн.,- платіжною інструкціє. №8237 від 10.08.2023р.

Вказані обставини свідчать на реальний намір заявника виконувати рішення суду.

В жовтні 2022 року Державне підприємство "Угерський спиртовий завод" самостійно зараховував сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 860975,00 грн. (платіжне доручення №6389 від 18.10.2022р., №6374 від 13.10.2022р.) на погашення податкового боргу за минулі періоди по іншій справі №813/6339/13-а. Тобто, сплачені заявником кошти на бюджетний рахунок по ПДВ переадресовані на погашення боргу за минулі періоди, що підтверджуються також листом від 18.01.2023р. №18/01 та інформацією із електронного кабінету платника податків, внаслідок чого, у заявника виникли в подальшому додаткові податкові навантаження.

При цьому, відповідно до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011р. № 138, з 01.01.2020р. встановлено норматив відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету державними унітарними підприємствами та об`єднаннями у розмірі 80%. Так, з копії розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за перше півріччя 2023 року чистий прибуток, що підлягає сплаті державі становить 244000,00 грн., яку підприємство сплатив, що підтверджується платіжним дорученням №8242 від 10.08.2023р.. Решта залишку суми від фінансового результату підлягає оподаткуванню та сплаті в бюджет (18% суми 244 тис. грн.), яку також сплачено.

Як видно із звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за перше півріччя 2023 року, основними елементами операційних витрат були матеріальні витрати (код 2500) (сировина, матеріали, тощо), витрати на оплату праці (код 2505), відрахування на соціальні заходи (код 2510), інші оперативні витрати (код 2520) (світло, паливо, вода, ін.).

Матеріали заяви також містять копії оборотно-сальдових відомостей по рахунках 6424, 65, 661, 6411 за І півріччя 2023 року, за яких видно, що у зазначений період підприємство сплачувало грошові кошти для забезпечення першочергових платежів, а саме: на заробітку плату 8900,1 тис. грн., на військовий збір 117,6 тис. грн., на ЄСВ 2056,77 тис. грн., на ПДФО 1550,13 тис. грн., а також виконання поточних податкових зобов`язань.

Отже, Державне підприємство "Угерський спиртовий завод" не вийшло на рівень прибутковості та витрати з доходу скеровувались переважно для підтримання поточної діяльності для нормального функціонування підприємства, збереження робочих місць та виплати поточних обов`язкових платежів. При цьому, виходячи із фінансових звітів та бухгалтерських документів видно, що функціонування підприємства на час воєнного стану надає державі отримати в бюджет суми поточних обов`язкових ( податкових) зобов`язань. Однак, у разі ненадання відстрочки виконання судового рішення, таке призведе до призупинення господарської діяльності підприємства в цілому, та відповідно зупинить надходження в бюджет поточних зобов`язань та позбавить перспективність у виконанні судового рішення тощо.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання постанови у справі № 813/6339/13-а, оскільки з врахуванням введення воєнного стану на всій території України, зупиненням діяльності підприємства, простою, майнового стану боржника, наявні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду. При цьому, суд враховує наміри боржника, які свідчать про бажання виконати рішення, що не спростував апелянт.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року у справі № 813/6339/13-а без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 18.12.2023р.