Ухвала
від 18.12.2023 по справі 915/1844/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

18 грудня 2023 року Справа № 915/1844/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Керівника Миколаївської окружної прокуратури (вул. Бузький бульвар, 15, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 02910048)

в інтересах держави:

до відповідачів:

1.Миколаївської районної державної адміністрації (Миколаївської районної військової адміністрації) (Одеське шосе, 18-А, м. Миколаїв);

2.Коблівської сільської ради (вул. Одеська, буд. 4, с. Коблево, Миколаївська область);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (вул. Руставелі Шота, буд. 9-А, м. Київ, 01601)

про: визнання незаконним та скасування розпоряджень та повернення земельних ділянок -

в с т а н о в и в:

До господарського суду надійшла позовна заява Керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави до відповідачів Миколаївської районної державної адміністрації (Миколаївської районної військової адміністрації) та Коблівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», якою прокурор просить суд:

4820982200:12:040:0031 площею 0,1000 га,

4820982200:12:040:0024 площею 0,1000 га,

4820982200:12:040:0043 площею 0,1000 га,

4820982200:12:040:0042 площею 0,1000 га,

4820982200:12:040:0029 площею 0,1000 га,

4820982200:12:040:0030 площею 0,1000 га,

4820982200:12:040:0026 площею 0,1000 га,

4820982200:12:040:0039 площею 0,1000 га,

4820982200:12:040:0017 площею 0,6000 га,

4820982200:12:044:0037 площею 0,1000 га, як таких, що ввійшли в межі населеного пункту Коблеве;

2) визнати незаконним та скасувати розпорядження Коблівського сільського голови від 11.02.2021 № 37 в частині прийняття у комунальну власність Коблівської сільської ради земельних ділянок з кадастровими номерами:

- 4820982200:12:040:0031 площею 0,1000 га (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 02.03.2021 № 40898060),

- 4820982200:12:040:0024 площею 0,1000 га (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 02.03.2021 № 40898079),

- 4820982200:12:040:0043 площею 0,1000 га (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 02.03.2021 № 40898117),

- 4820982200:12:040:0042 площею 0,1000 га (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 02.03.2021 № 40898150),

- 4820982200:12:040:0029 площею 0,1000 га (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 03.03.2021 № 40902738),

- 4820982200:12:040:0030 площею 0,1000 га (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 03.03.2021 № 40902900),

- 4820982200:12:040:0026 площею 0,1000 га (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 03.03.2021 № 40904861),

- 4820982200:12:040:0039 площею 0,1000 га (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 03.03.2021 № 40905402),

- 4820982200:12:040:0017 площею 0,6000 га (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 03.03.2021 №40905577),

- 4820982200:12:044:0037 площею 0,1000 га (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 04.03.2021 № 40941449);

3) зобов`язати Коблівську сільську раду (ЄДРПОУ 04375748) повернути у власність держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації (Миколаївської районної військової адміністрації) земельні ділянки з кадастровими номерами:

4820982200:12:040:0031 площею 0,1000 га,

4820982200:12:040:0024 площею 0,1000 га,

4820982200:12:040:0043 площею 0,1000 га,

4820982200:12:040:0042 площею 0,1000 га,

4820982200:12:040:0029 площею 0,1000 га,

4820982200:12:040:0030 площею 0,1000 га,

4820982200:12:040:0026 площею 0,1000 га,

4820982200:12:040:0039 площею 0,1000 га,

4820982200:12:040:0017 площею 0,6000 га,

4820982200:12:044:0037 площею 0,1000 га.

Підставою для пред`явлення вказаного позову прокурор зазначає порушення вимог ст. ст. 116, 117, 149 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. ст. 317, 319, 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Як визначено ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов`язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов`язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України).

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Оглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно приписів ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

В контексті перевірки дотримання прокурором вимог Закону щодо подання доказів сплати судового збору в належному розмірі, господарський суд звертає увагу на те, що прокурором позовні вимоги в частині зобов`язання повернути земельні ділянки сплачено як за одну вимогу немайнового характеру.

Зазначене не відповідає положенням чинного законодавства.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) підтверджено висновок, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності. Такий висновок випливає з постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 368/1158/16-ц (провадження № 14-140цс18), на яку посилається Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, постанов Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, розділ 1.5.4).

Таким чином, Великою Палатою, відступлено від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 04 лютого 2020 року у справах № 911/3311/17, № 911/3574/17, № 911/3897/17 та від 03 вересня 2020 року у справі № 911/3449/17.

Також, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (провадження № 14-91цс20), у подібних правовідносинах здійснено такий самий висновок, а саме: витребування спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення з володіння кінцевої набувачки треба розглядати як віндикаційний позов, заявлений на підставі статей 387-388 ЦК України власником з метою введення його у володіння цією ділянкою, тобто з метою внесення запису (відомостей) про державну реєстрацію за власником права власності на відповідну ділянку («книжкове володіння»).

При цьому, як витікає з обставин даної справи, заволодіння спірними земельними ділянками державного лісового фонду на думку прокурора відбулось шляхом прийняття низки рішень, що витікає зі змісту позовних вимог про скасування відповідних розпоряджень.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181 цс 18, пункти 43, 89) і в подальшому системно впроваджені у практику Верховного Суду (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 372/1684/14-ц).

З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об`єктів тощо).

Таким чином, даний позов в наведеній частині містить всі ознаки віндикаційного позову, а отже позовні вимоги про зобов`язання повернути у власність держави земельні ділянки є позовними вимогами про витребування майна, а тому мають бути оплачені судовим збором як майнові.

Відповідно до ст. 791 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Отже, кожна земельна ділянка є окремим об`єктом захисту цивільних прав.

Як вбачається з позовної заяви, прокурор просить суд:

1) визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 04.01.2021 № 6 в частині передачі із державної у комунальну власність Коблівської сільської ради земельних ділянок з кадастровими номерами: 4820982200:12:040:0031 площею 0,1000 га, 4820982200:12:040:0024 площею 0,1000 га, 4820982200:12:040:0043 площею 0,1000 га, 4820982200:12:040:0042 площею 0,1000 га, 4820982200:12:040:0029 площею 0,1000 га, 4820982200:12:040:0030 площею 0,1000 га, 4820982200:12:040:0026 площею 0,1000 га, 4820982200:12:040:0039 площею 0,1000 га, 4820982200:12:040:0017 площею 0,6000 га, 4820982200:12:044:0037 площею 0,1000 га, як таких, що ввійшли в межі населеного пункту Коблеве;