Рішення

від 06.12.2023 по справі 915/752/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року Справа № 915/752/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРСТЕХНОБУД" (81100, Львівська область, Львівський район, м. Пустомити, вул. М.Грушевського, 8, код ЄДРПОУ 36621754, адреса електронної пошти: rtblviv@gmail.com)

до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; адреса електронної пошти: energoatom@atom.gov.ua; ідентифікаційний код 24584661)

в особі: Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ; промзона, адреса електронної пошти: office@sunpp.atom.gov.ua; код ЄДРПОУ 20915546)

про: стягнення заборгованості,

за участі представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача:Свернюк С.П.,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСУРСТЕХНОБУД" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 16.05.2023 (вх.№6184/23 від 16.05.2023) про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заборгованості за Договором №19/12/11-123-04-21-07391 від 20.12.2021 про надання послуг з нанесення антикорозійного покриття наземних резервуарів в сумі 115889,61 грн - основний борг, 151072,00 грн - інфляційні втрати, 20268,00 грн - 3%річних та витрат по сплаті судового збору в сумі 4309,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем зобов`язання за Договором щодо своєчасної оплати наданих послуг.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/752/23 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 22.05.2023 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем приписів п. 8 ч. 3 ст. 162, п.1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України.

Судом встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

23.05.2023 на виконання вимог ухвали суду від 22.05.2023 позивачем подано до господарського суду клопотання про долучення доказів, а саме: доказів направлення ДП НАЕК "Енергоатом" копії позовної заяви з доданими до неї документами. Крім того, клопотання містить зазначення щодо наявності у позивача оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Ухвалою суду від 29.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачеві 5-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

21.06.2023 засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву разом із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, в якій відповідач просить суд поновити строк на надання відзиву.

В обґрунтування заяви відповідач зазначив, що згідно указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" процесуальні строки продовжуються на строк дії воєнного стану. Також відповідач зазначив, що не умисно допустив пропуск процесуальних строків. Отже, на думку відповідача, процесуальний строк було пропущено з поважних причин.

Судом встановлено, що ухвалу суду від 29.05.2023 відповідачем отримано 06.06.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Цивільного кодексу України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Таким чином, останнім днем строку для подання відзиву до господарського суду є 31.06.2023.

Відзив з доданими до нього доказами відповідачем направлено на адресу суду засобами поштового зв`язку 17.06.2023.

З зазначеного витікає, що відповідачем відзив на позовну заяву подано до господарського суду в межах встановленого судом процесуального строку для подання відзиву, отже підстави для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку відсутні.

Відзивом від 16.06.2023 відповідач позовні вимоги вважає неправомірними, просить у задоволені позову відмовити повністю.

Заперечення відповідача обґрунтовано наступним:

1) позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 115889,61 грн основного боргу, хоча, відповідно до історії взаєморозрахунків за договором кредиторська заборгованість становить 111045,71 грн, оскільки проведемо взаємозалік на суму 4830,90 грн згідно заяви №130 від 11.05.2023;

2) ТОВ "РЕСУРСТЕХНОБУД" відповідно до пункту 4.1. Договору був наданий акт №1 від 24.12.2021 на суму 862285,70 грн з врахуванням ПДВ у сумі 143714,28 грн.

Умовами Договору передбачено здійснення розрахунків за надані послуги протягом 60 банківських днів після підписаним акту здачі-приймання наданих послуг.

Акт здачі - приймання наданих послуг був підписаний 24.12.2021, таким чином, останній банківський день для проведення оплати - 24.03.2022.

За актом здачі-приймання наданих послуг відповідачем шляхом заліку зустрічних однорідних вимог та перерахування коштів позивачеві загалом сплачено кошти в сумі 751239,99 грн: 25.04.2022 взаємозалік на суму 12772,97 грн; 08.12.2022 платіж на суму 500000,00 грн; 13.01.2023 платіж на суму 205798,44 грн; 20.02.2023 взаємозалік на суму 11998,96 грн; 15.03.2023 взаємозалік на суму 8489,17 грн; 21.04.2023 взаємозалік на суму 7336,55 грн; 11.05.2023 взаємозалік на суму 4843,90 грн.

3) порушення виконавцем п.6.3.10. Договору щодо обов`язкової реєстрації податкової накладної в ЄРПН призвело, в свою чергу, до порушення ВП ПАЕС п.4.2 Договору в частині терміну оплати.

На даний момент заборгованість ВП ПАЕС перед ТОВ "Ресурстехнобуд" становить 111045,71 грн з ПДВ та несплачена у зв`язку з відсутністю податкових накладних.

Оскільки позивач не вчинив дій, що встановлені договором, боржник не може виконати свого обов`язку. Отже, на думку відповідача, має місце прострочення кредитора.

21.06.2023 на адресу суду надійшло також клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 99%.

Клопотання обґрунтовано посиланням на відсутність вини відповідача як підстави для відповідальності, наслідками військової агресії російської федерації проти України та кризового стану з розрахунками за відпущену електричну енергію, що утворилась перед виробниками електричної енергії державного сектору економіки внаслідок виконання ними спеціальних обов`язків учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, а також відсутністю у матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків, внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за Договором.

21.07.2023 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи №915/752/23 заяви про припинення зобов`язань заліком зустрічних однорідних вимог від 15.06.2023 №180 на суму 2567,98 грн.

08.08.2023 на електронну пошту суду надійшло клопотання відповідача від 03.08.2023 про долучення до матеріалів справи №915/752/23 заяви про припинення зобов`язань заліком зустрічних однорідних вимог від 19.07.2023 №203 на суму 2567,98 грн.

Разом з тим, вище зазначений документ не підписано електронним підписом та до нього не додано документ, вказаний в п. 2 переліку додатків, про що відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області складено відповідний акт від 08.08.2023.

З метою всебічного дослідження доводів учасників процесу та необхідності з`ясування обставин по даній справі, ухвалою від 09.08.2023 суд постановив: здійснити перехід до розгляду справи № 915/752/23 за правилами загального позовного провадження; розгляд справи здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання у справі призначити на 30 серпня 2023 року о 10:45 год.

14.08.2023 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про доручення до матеріалів справи заяви про припинення зобов`язань заліком зустрічних однорідних вимог від 19.07.2023 на суму 2567,98 грн.

Відповідач зазначає, що станом на 01.08.2023 заборгованість за Договором №19/12/11-123-04-21-07391 від 20.12.2021 про надання послуг з нанесення антикорозійного покриття наземних резервуарів становить 105909,75 грн.

29.08.2023 представником позивача подано до господарського суду заяву про проведення підготовчого засідання у справі без його участі. Представник позивача зазначив, що не заперечує проти закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті.

Клопотанням від 29.08.2023 представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи сканкопії податкових накладних, виписаних відповідачу по спірному Договору та квитанції про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані на виконання вимог ухвали Господарського суду Миколаївської області від 09 серпня 2023 року.

30.08.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 22 вересня 2023 року о 10:40 год.

20.09.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладення підготовчого засідання у справі на 25 жовтня 2023 року об 11:30 год.

Судове засідання у справі, призначене на 25 жовтня 2023 року, не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 27.10.2023 підготовче засідання у справі призначено на 10 листопада 2023 року о 10:20.

10.11.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 06 грудня 2023 року об 11:00 год.

Заявою від 14.11.2023 представник позивача просить суд проводити розгляд справи по суті без його участі.

У судовому засіданні 06.12.2023 представник відповідача підтримала позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.

На підставі ст. 233 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

13.12.2021 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" (надалі - виконавець, позивач) укладений договір №09/12/11-123-04-21-07391 від 20.12.2021) нанесення антикорозійного покриття наземних резервуарів (надалі -Договір), за умовами якого виконавець, в межах договірної ціни, на свій ризик власними силами і засобами, якісно і у встановлений Договором термін зобов`язався надати послуги з нанесення антикорозійного покриття наземних резервуарів (далі - Обладнання), а замовник - прийняти та оплатити такі послуги (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору, договірна за предметом Договору визначається Договірною ціною (Додаток №2) та згідно з Протоколом погодження договірної ціни (Додаток№3) складає 862285,70 грн, у тому числі ПДВ 20% - 143714,28 грн.

Згідно п. 4.1. Договору підставою для розрахунків сторін є двосторонні акти здачі-приймання наданих послуг, підписані уповноваженими представниками замовника та виконавця.

За умовами п. 4.2. Договору розрахунки з виконавцем за надані послуги здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 60 банківських днів після підписання актів здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до п. 6.3.12. Договору, у разі якщо виконавець не здійснить реєстрацію належним чином оформленої податкової накладної в ЄРПН у встановлений законодавством термін або відбудеться зупинення реєстрації податкової накладної, замовник у зазначений в п. 4.2. Договору термін перераховує виконавцю частину коштів зменшену на суму ПДВ. Оплата частини вартості послуг в розмірі ПДВ здійснюється замовником після оформлення та реєстрації виконавцем податкової накладної в ЄРПН згідно з вимогами Податкового кодексу України.

Згідно п. 12.1 Договір діє з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін до 31.03.2022 включно, а в частині виконання фінансових зобов`язань - до повного виконання.

Договір та Додатки №2 та №3 до нього підписано та скріплено печатками сторін.

Відповідно до акту №1 здачі-приймання наданих послуг з нанесення антикорозійного покриття наземних резервуарів від 24.12.2021, позивачем виконано робіт на суму 862285,70 грн.

Таким чином, строк виконання замовником обов`язку, визначеного п. 4.2. Договору сплив 24.03.2022.

Позивач стверджує, що відповідачем зобов`язання за договором виконано несвоєчасно, вартість виконаних робіт оплачено частинами починаючи з 25.04.2022 по 19.07.2023.

Предметом спору у даній справі є майнова вимога про стягнення з відповідача основного боргу за Договором, інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за Договором.

26.04.2022 найменування позивача з Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" змінено на Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

При вирішені даного спору судом враховано наступне.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 629 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Договір, що укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно положень ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Статтею 903 ЦК України врегульовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за послуги закон покладає на замовника.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором в повному суду не надав, наявність заборгованості в сумі 105909,75 грн не заперечив та не спростував.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем зобов`язання за Договором виконано з порушенням приписів п. 4.2. Договору, вартість виконаних робіт оплачено частинами починаючи з 25.04.2022 по 19.07.2023, про що свідчать заяви про припинення зобов`язань заліком зустрічних однорідних вимог від 25.04.2022 на суму 12772,97 грн, від 20.02.2023 на суму 11998,96 грн, від 15.03.2023 на суму 8489,17 грн, від 21.04.2023 на суму 7336,55 грн, від 11.05.2023 на суму 4843,90 грн, від 15.06.2023 на суму 2567,98 грн, від 19.07.2023 на суму 2567,98 грн та банківськими виписками по рахунку за 08.12.2022 на суму 500000,00 грн та за 13.01.2023 на суму 205798,44 грн.

За правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, згідно з вимогами статті 601 ЦК України.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Отже вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством; за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Таким чином, зарахування можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.

Припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однією з сторін. Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з моменту, коли є у наявності всі умови для зарахування.

Заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування, а якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду, що в подальшому буде підставою для перегляду рішення в даній справі за новивиявленими обставинами.

Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов`язань (наприклад, недопустимість зарахування зустрічних вимог згідно з статтею 203 ГК України та статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до господарського суду з позовом про примусове виконання зобов`язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.

Поруч з тим, матеріалами справи не підтверджено оскарження відповідачем вимог про зарахування зустрічних вимог чи докази неможливості зарахування зустрічних вимог.

З зазначеного витікає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі 105909,75 грн, в решті позовних вимог в цій частині слід відмовити, виходячи з факту їх сплати (зарахування).

Заперечення відповідача щодо невчинення позивачем дій, що встановлені п. 6.3.10. Договору та неможливість у зв`язку з зазначеним виконання боржником свого обов`язку, суд вважає безпідставними та не бере їх до уваги, оскільки невиконання позивачем п. 6.3.10. Договору не звільняє відповідача від обов`язку оплати за надані послуги у строк, визначений п. 4.2. Договору, отже відсутні підстави вважати, що в даному випадку має місце факт прострочення кредитора, а відтак і відсутні підстави для застосування наслідків, визначених ст. 613 ЦК України.

Щодо заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3 % річних, суд зазначає наступне.

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем правильно визначено період нарахувань.

Разом з тим, за розрахунком суду за допомогою комп`ютерної програми IpLex сума 3% річних за вказаний позивачем період становлять 20266,97 грн та інфляційні втрати - 151439,56 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд вважає обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 20266,97 грн та інфляційних втрат в сумі 151072,00 грн, в решті позовних вимог в частині стягнення 3% слід відмовити.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

В задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 99% слід відмовити, оскільки у даній справі позивачем не заявлено до стягнення з відповідача штрафних санкцій.

При цьому, за змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних є складовою грошового зобов`язання та особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Аналогічний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в постанові від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19), і в постанові від 8 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, з відповідача належить стягнути на користь позивача 4157,73 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; адреса електронної пошти: energoatom@atom.gov.ua; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ; промзона, адреса електронної пошти: office@sunpp.atom.gov.ua; код ЄДРПОУ 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРСТЕХНОБУД" (81100, Львівська область, Львівський район, м. Пустомити, вул. М.Грушевського, 8, код ЄДРПОУ 36621754) заборгованість за Договором №09/12/11-123-04-21-07391 від 20.12.2021 в сумі 105909,75 грн, інфляційні втрати в сумі 151072,00 грн, 3% річних в сумі 20266,97 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 4157,73 грн.

3.В решті позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

6.Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСУРСТЕХНОБУД" (81100, Львівська область, Львівський район, м. Пустомити, вул. М.Грушевського, 8, код ЄДРПОУ 36621754, адреса електронної пошти: rtblviv@gmail.com)

відповідач: Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; адреса електронної пошти: energoatom@atom.gov.ua; ідентифікаційний код 24584661)

в особі: Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ; промзона, адреса електронної пошти: office@sunpp.atom.gov.ua; код ЄДРПОУ 20915546).

Повний текст судового рішення складено та підписано судом 18.12.2023.

Суддя В.О.Ржепецький