Рішення

від 01.12.2023 по справі 296/5491/23

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/5491/23

2/296/2080/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2023 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Драча Ю.І.,

за участі секретаря Алексеєнко В.В.

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Житомирського державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вимогами якими просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 10509,32 грн. 51139,06 грн. та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати.

Позов обґрунтовано тим, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі. 03.04.2023 з ним припинено трудовий договір у зв`язку з реорганізацією підприємства, п. 1 ст. 40 КЗпП. Однак, відповідач при звільненні нарахував але не виплатив заробітну плату за лютий, березень, квітень 2023 року в сумі 10509,32 грн., а також вважає, що з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 26.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі.

01.12.2023 позивачем у справі подано заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання призначені на 13.07.2023, 03.08.2023, 06.09.2023, 19.10.2023, 01.12.2023 не з`явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала про відкриття провадження у справі, позовна заява з доданими до неї матеріалами та повістки, були направленні за зареєстрованою адресою знаходження юридичної особи відповідача, однак повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що відповідач належним чином повідомлений про порядок розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 09.07.2009 по 03.04.2023 позивач по справі ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі - Житомирським державним експериментально протезно-ортопедичним підприємством, що вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 10-11).

03.04.2023 ОСОБА_1 був звільнений на підставі Наказу (розпорядження) № 17-к від 03.04.2023 про припинення трудового договору (контракту) у зв`язку з реорганізацією підприємства п. 1 ст. 40 КЗпП (а.с. 7).

Відповідно до розрахункових листів по заробітній платі за лютий, березень та квітень 2023 року позивачу ОСОБА_1 відповідач мав сплатити заробітну плату в загальній сумі 10509,32 грн. ( вказана сума зазначена без утримання податків та зборів.) (а.с. 12).

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно із частиною першою статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до частини 1 статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За змістом частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно із частиною 1 статті 117 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній станом на день звільнення) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній станом на день звільнення) із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до статті 237-1 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній станом на день звільнення) відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Між сторонами виникли спір з приводу стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем Житомирським державним експериментально протезно-ортопедичним підприємством, за період лютий- квітень у відповідача виникла заборгованість перед позивачем із виплати заробітної плати у розмірі 10509,32 грн.

Суд звертає увагу, що право працівника на своєчасне отримання заробітної плати, що є винагородою за виконану роботу гарантоване статтею 43 Конституції України, статтею 47, 94, 116 Кодексу законів про працю України, статтями 1, 24 Закону України "Про оплату праці".

Так, відповідно до статті 24 Закону України "Про оплату праці" своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, а відповідно до статті 25 цього Закону забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.

Ураховуючи невиконання відповідачам обов`язку щодо своєчасної виплати належного позивачу заробітку за період з лютого по квітень 2023 року неподання відповідачем заперечень щодо розміру заборгованості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати у розмірі10509,32 грн. (з подальшим утриманням податків і обов`язкових платежів).

Щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку

У позовній заяві позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення

Так, відповідно до статті 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі Порядок).

Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата (пункт 2 Порядку), нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (пункт 5 Порядку).

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (пункт 8 Порядку).

Середньоденна заробітна плата позивача становить 126,47 грн., виходячи з розрахунку: (2638,06 грн. +2800,40 грн) / (20 р.д + 23 р.д.); де 5438,46 грн. нарахована заробітна плата за лютий-березень 2023 року (останні два місяці перед звільненням); 43 р.д. - сумарна кількість робочих днів у лютому-березні 2023 року.

Отже, ураховуючи невиплату відповідачем належних позивачу сум при звільненні, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 04.04.2023 (наступний день після звільнення) до 04.10.2023 (шість місяців з дня початку затримки розрахунку) у розмірі 16694,04 грн. (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), виходячи з розрахунку: 126,47 грн. х 132 р.д., де 126,47 грн. - середньоденна заробітна плата позивача; 132 р.д. сумарна кількість робочих днів затримки розрахунку (з 04.04.2023 по 04.10.2023).

На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житомирського державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій заробітній платі у розмірі 10509 (десять тисяч п`ятсот дев`ять) 32 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 16694 (шістнадцять тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн. 04 коп., з подальшим утриманням з вказаних сум податків і обов`язкових платежів та витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості із заробітної плати за останній повний місяць роботи у розмірі 2638,06 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий суддя Ю. І. Драч