Ухвала

від 05.12.2023 по справі 757/27436/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27436/23-ц

УХВАЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2023 р. Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Ільєвої Т.Г.

при секретарі - Ємець Д.О.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Андрєєва І.П.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Андрєєва Ігора Петровича про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі 757/27436/23-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 про витребування майнам із чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Т.Г. перебуває цивільна справа 757/27436/23-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 про витребування майнам із чужого незаконного володіння.

В рамках розгляду справи представником відповідача було подано заяву про зустрічне забезпечення, в якій зазначено, що ухвалою від 14.09.2023 було накладено арешт на рухоме майно, а саме: автомобіль марки Mercedes-Benz модель GLE 43 AMG 2996, 2018 року випуску, № двигун НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , який перебуває у володінні ОСОБА_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії спрямовані на відчуження майна у будь-який спосіб.

Так, представник посилається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 154 КПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Представник вважає, що наявні всі підстави для застосування зустрічного забезпечення, оскільки згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, позивач, ОСОБА_4 не має у власності жодного зареєстрованого нерухомого майна, а відтак відсутнє майно за рахунок якого позивач може відшкодувати збитки відповідачу щодо можливості аозивача відшкодувати збитки відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Також у матеріалах справи відсутня інформація про місце реєстрації або проживання позивача на території України.

Відомості, які наявні у матеріалах справи № 757/27436/23-ц, із відміток закордонного паспорту ОСОБА_4 свідчать про те, що ОСОБА_6 перебуває за кордоном (Грузія).

Окрім цього, ціна позову не співмірна з реальною вартістю транспортного засобу.

Відповідач позбавлений можливості належним чином користуватися своїм майном будучи законним добросовіснім набувачем спірного транспортного засобу.

Відтак, представник відповідача просить суд застосувати зустрічне забезпечення, шляхом зобов`язання позивача сплатити на рахунок (депозитний) суду суму у розмірі 900 000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви. Подав письмові заперечення, в яких зазначив, що заява є безпідставною, оскільки арешт накладено на транспортний засіб, який є предметом позову.

Адвокат вказув, що ціна позову відповідає заявленій вартості автомобіля у відповідності до договору купівлі- продажу від 27.10.2022.

Також, звернув увагу, що арешт на даний транспортний засіб накладений і в рамках кримінального провадження.

Звернув увагу, що за заявою про зустрічне забезпечення не слачений судовий збір.

Представник відповідача підтримав подану заяву про зустрічне забезпечення та просив її задовольнити.

З врахуванням зазначеного, суд, дослідивши заяву, позицію учасників, прийшов до наступного висновку.

Так, зі змісту ст. 154 ЦПК України, обов`язок суду застосовувати зустрічне забезпечення, виникає лише якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна.

З врахуванням зазначеного, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів як забезпечення позову, так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторін, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до зустрічного забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до зустрічного забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З врахуванням зазначених норм, суд при дослідженні матеріалів справи вбачає, що є позивач є громадянкою України, адреса місця проживання в Україні зазначена.

Загалом суд вважає, що доводи представника відповідача є непереконливими, та не свідчать, що позивачем можуть бути завдані збитки накладенням арешту на спірне рухоме майно, оскільки транспортний засіб є предметом позову.

Також, запропоновані заявником заходи зустрічного забезпечення у цій справі не можна вважати механізмом, спрямованим на збалансування прав та інтересів сторін судового процесу з метою забезпечення принципу їх процесуальної рівності.

За таких обставин, суд вважає, що невжиття заходів зустрічного забезпечення не порушить прав заявника, а тому підстави для задоволення заяви відсутні.

Крім того, відповідно дост. 24 Конституції Українигромадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією Українита іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою.

Керуючись ст.ст.149 - 155,157,353,354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Андрєєва Ігора Петровича про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі 757/27436/23-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 про витребування майнам із чужого незаконного володіння,-відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали виготовлений 11.12.2023.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА