Ухвала

від 05.12.2023 по справі 296/496/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/496/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ч.1 ст.367, ч.2 ст.367 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальне провадження №296/496/23 за апеляційною скаргою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 на вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 21.07.2023 відносно

ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.367, ч.2 ст.367 КК України,

в с т а н о в и в :

зазначеним вироком ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.367, ч.2 ст.367 КК України та виправдано, у зв`язку з відсутністю в його діях складу даних кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судової оціночно-земельної експертизи в сумі 26427,80 грн та судової почеркознавчої експертизи в сумі 1510,24 грн віднесено на рахунок держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року на: 1) земельну ділянку, площею 0,0725 га з кадастровим номером 1822087200:01:000:1153, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1281922418220, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ); 2) земельну ділянку, площею 2,0000 га з кадастровим номером 1825683200:02:000:0047, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1902097418256, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_2 ), - скасовано.

Питання про речові докази вирішено у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до вироку суду першої інстанції, згідно обвинувального акту ОСОБА_8 обвинувачується у наступному.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У ст.68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з п. «г» ст. 5 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельне законодавство базується на принципі забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Пунктом «є1» ст.151 ЗК України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 78 ЗК України передбачено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 4 ст. 122 ЗК України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч. 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У ч. 2 ст. 116 ЗК України регламентовано, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом «в» ч. 3 ст. 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 116 України унормовано, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як встановлено ч.7 ст.118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У ч.9 ст.118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з ч.10 ст.118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Частиною 1 ст. 121 ЗК України визначені норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, а саме: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» унормовано, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 26.01.2017 № 51-то на начальника відділу контрою за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління ОСОБА_8 покладено виконання обов`язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з 26.01.2017.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 27.01.2017 № 129-к ОСОБА_8 приступив до виконання обов`язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з 27.01.2017.

Згідно з п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем`єр-Міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністерства аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням (п. 2).

Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Житомирської області (п. 3).

Головне управління діє на підставі положення, що затверджується Головою Держгеокадастру (п. 12).

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань:

?розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Житомирської області (п. 4 пп. 13);

?погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою (п. 4 пп. 19);

?здійснює державний нагляд (контроль) дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації прав на землю (п. 4 пп. 30 абз. 5);

?дотримання вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах (п. 4 пп. 30 абз. 13).

Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру (п. 8).

Головне управління очолює начальник, що призначається на посаду Голою Держгеокадастру за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України і головою відповідної місцевої державної адміністрації та звільняється з посади Голою Держгеокадастру (п. 9 абз. 1).

Начальник Головного управління є Головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області, а його перший заступник та заступник відповідно першим заступником та заступником Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області (п. 9 абз. 3).

Начальник Головного управління:

?здійснює керівництво Головним управлінням, є відповідальним за організацію та результати його діяльності (п. 10 пп. 1);

?організовує та забезпечує виконання Головним управлінням Конституції України та законів України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, доручень Прем`єр-міністра України, наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України, доручень Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказів Держгеокадастру, доручень Голови Держгеокадастру та його заступників, розпоряджень голови місцевої державної адміністрації (п. 10 пп. 2);

?підписує накази Головного управління (п. 10 пп. 11);

?у межах повноважень, передбачених законом, дає обов`язкові для виконання державним службовцям і працівникам Головного управління доручення (п. 10 пп. 16);

?здійснює інші повноваження відповідно до законодавства (п. 10 пп. 17).

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Відповідно до пп. 25-7 п. 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 Держгеокадастр згідно з покладеними на нього завданнями складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення.

Підпунктом 1 п. 6 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, передбачено, що посадові особи Головного управління в межах свої повноважень мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Згідно з п. 6 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 482 від 22.07.2016), керівники територіальних органів Держгеокадастру є головними державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Автономній Республіці Крим, області, м. Києві та м. Севастополі, районі, а їх перші заступники та заступники - відповідно першими заступниками та заступниками головних державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Автономній Республіці Крим, області, м. Києві та м. Севастополі, районі.

Посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, у межах своїх повноважень мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи порушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; отримувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на Держгеокадастр завдань.

Таким чином, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст. ст. 11, 25 Закону України «Про державну службу», п. 1 примітки до ст. 364 КК України ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді виконувача обов`язків начальника Головного управління, був працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка тимчасово здійснювала функції представника влади.

Однак, виконувач обов`язків начальника Головного управління ОСОБА_8 , будучи службовою особою, відповідальною за організацію та результати діяльності Головного управління, у порушення вимог зазначених нормативно-правових актів, неналежно виконуючи покладені на нього службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, скоїв нетяжкі кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності за таких обставин.

Так, 02.07.2014 громадянка України ОСОБА_12 звернулась до Головного управління із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва, яка розташована на території Корчацької сільської ради Житомирського району.

Наказом начальника Головного управління ОСОБА_13 від 29.07.2014 № 6-816/14-14-СГ ОСОБА_12 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Житомирського району, за межами населених пунктів Корчацької сільської ради, орієнтовний розмір земельної ділянки 0,12 га, з цільовим призначенням для ведення садівництва.

Надалі, наказом в.о. начальника Головного управління ОСОБА_8 від 18.05.2017 № 6-2611/14-17-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_12 на території Житомирського району за межами населених пунктів Корчацької сільської ради та надано у власність земельну ділянку площею 0,1200 га із кадастровим номером 1822083800:01:000:0837 для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Житомирського району за межами населених пунктів Корчацької сільської ради.

Згідно з інформаційною довідкою від 22.01.2022 № 295876658 право власності на вказану земельну ділянку 17.06.2017 зареєстровано за ОСОБА_12 .

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 1822083800:01:000:0837 після здійснення державної реєстрації права власності на неї 17.06.2017 вибула із власності держави та перейшла у приватну власність ОСОБА_12 . У свою чергу, остання реалізувала своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної власності з цільовим призначенням для індивідуального садівництва та втратила будь-які правові підстави для повторного отримання безплатно у власність земельної ділянки з таким цільовим призначенням із земель державної або комунальної власності.

Надалі, 23.01.2014 на адресу Головного управління надійшла заява ОСОБА_12 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки з переданням останній у власність, площею 0,0725 га, для ведення садівництва в садово-городньому товаристві «Вчелька» на території Тетерівської сільської ради.

Наказом начальника Головного управління ОСОБА_14 від 26.02.2014 № ЖТ/1822087200:01:000/00000548 ОСОБА_12 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Житомирського району Тетерівської сільської ради орієнтовний розмір земельної ділянки 0,0725 га, з цільовим призначенням для ведення садівництва.

Виконувач обов`язків начальника Головного управління ОСОБА_8 , обіймаючи вказану посаду, одночасно будучи головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області, здійснюючи правозастосовні функції та виконуючи обов`язки працівника правоохоронного органу, з огляду на професійний досвід, отриманий за тривалий період роботи в територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, достовірно знав і розумів законодавчі обмеження щодо норм безоплатної передання земельних ділянок у власність громадян.

Виконувач обов`язків начальника Головного управління ОСОБА_8 , 19.05.2017 перебуваючи у своєму службовому кабінеті, який розташований в адміністративній будівлі Головного управління за адресою: м. Житомир, вул. Довженка, 45, вчинив службову недбалість, тобто діючи всупереч інтересам служби, неналежно виконуючи покладені на нього службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не вжив достатніх заходів для виявлення та перевірки відомостей щодо раніше використаного ОСОБА_12 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки, маючи для цього реальні умови та можливості, однак нехтуючи цим, діючи в порушення вимог ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України, якими встановлено обмеження щодо передання земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗК України, один раз по кожному виду використання, за відсутності будь-яких правових підстав підписав наказ Головного управління № 6-2623/14-17-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_12 на території Житомирського району за межами населених пунктів Тетерівської сільської ради, СГТ «Вчелька», діл. №13 та надано у власність останній земельну ділянку площею 0,075 га з кадастровим номером 1822087200:01:000:1153 для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Житомирського району за межами населених пунктів Тетерівської сільської ради, СГТ «Вчелька», діл. №13, який передав для виконання.

Отримавши копію наказу Головного управління від 19.05.2017 № 6-2623/14-17-СГ, ОСОБА_12 використала останній з метою реєстрації речового права на земельну ділянку із кадастровим номером 1822087200:01:000:1153.

Згідно з інформаційною довідкою від 22.01.2022 № 295876752 право власності на вказану земельну ділянку 17.06.2017 зареєстровано за ОСОБА_12 . При цьому підставою для державної реєстрації на вказану земельну ділянку став наказ Головного управління від 19.05.2017 № 6-2623/14-17-СГ.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:1153 після здійснення державної реєстрації права власності на неї 17.06.2017 вибула із власності держави та незаконно перейшла у приватну власність ОСОБА_12 .

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи від 23.02.2022 № 2978/22-41/5268-5280/22-41 ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 1822087200:01:000:1153 загальною площею 0,0725 га на 17.06.2017 (реєстрація речового права) становила 107 767,00 грн, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є істотною шкодою.

За таких обставин виконувач обов`язків начальника Головного управління ОСОБА_8 унаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, за відсутності законних підстав, допустив безоплатне відведення у власність ОСОБА_12 земельної ділянки державної власності, чим завдав істотну шкоду інтересам держави.

Дії обвинуваченого ОСОБА_8 кваліфіковані за ч.1 ст.367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило істотну шкоду, яка у сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, державним інтересам.

Також досудовим встановлено, що наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 29.11.2018 № 141-т на начальника відділу контрою за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління ОСОБА_8 покладено виконання обов`язків начальника Головного управління з 30.11.2018.

Наказом Головного управління від 30.11.2018 № 739-к ОСОБА_8 приступив до виконання обов`язків начальника Головного управління з 30.11.2018.

Станом на час перебування ОСОБА_8 на посаді виконувача обов`язків начальника Головного управління згідно з наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 29.11.2018 № 141-т та наказом Головного управління від 30.11.2018 № 739-к було чинне Положення про Головне управління у редакції від 17.11.2016 № 308.

Так, 15.04.2019 громадянин України ОСОБА_15 звернувся до Головного управління із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Прутівської сільської ради Романівського району Житомирської області.

Наказом в.о. начальника Головного управління ОСОБА_8 від 17.04.2019 № 6-1211/14-19-СГ надано дозвіл ОСОБА_15 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Романівського району за межами населених пунктів Прутівської сільської ради, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Надалі, наказом в.о. начальника Головного управління ОСОБА_8 від 28.05.2019 № 6-1536/14-19-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_15 на території Романівського району за межами населених пунктів Прутівської сільської ради та надано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 1821484000:08:000:0306 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Романівського району, за межами населених пунктів Прутівської сільської ради.

Згідно з інформаційною довідкою від 22.01.2022 № 295877850 право власності на вказану земельну ділянку 28.05.2019 зареєстровано за ОСОБА_15 .

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 1821484000:08:000:0306 після здійснення державної реєстрації права власності на неї 28.05.2019 вибула із власності держави та перейшла у приватну власність ОСОБА_15 . У свою чергу, останній реалізував своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної власності з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства та втратив будь-які правові підстави для повторного отримання безплатно у власність земельної ділянки з таким цільовим призначенням із земель державної або комунальної власності.

Надалі, 08.01.2019, на адресу Головного управління надійшла заява ОСОБА_15 щодо надання останньому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Дівочківської сільської ради Черняхівського району.

Наказом в.о. начальника Головного управління ОСОБА_8 від 18.01.2019 № 6-247/14-19-СГ надано дозвіл ОСОБА_15 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Черняхівського району за межами населених пунктів Дівочківської сільської ради орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Виконувач обов`язків начальника Головного управління ОСОБА_8 , обіймаючи займану посаду, одночасно являючись головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області, здійснюючи правозастосовні функції та виконуючи обов`язки працівника правоохоронного органу, з огляду на професійний досвід, отриманий за тривалий період роботи в територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, достовірно знав і розумів законодавчі обмеження щодо норм безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян.

Виконувач обов`язків начальника Головного управління ОСОБА_8 , 07.08.2019 перебуваючи у своєму службовому кабінеті, який розташований в адміністративній будівлі Головного управління за адресою: м. Житомир, вул. Довженка, 45, вчинив службову недбалість, тобто діючи всупереч інтересам служби, неналежно виконуючи покладені на нього службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не вжив достатніх заходів для виявлення та перевірки відомостей щодо раніше використаного ОСОБА_15 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки, маючи для цього реальні умови та можливості, однак нехтуючи цим, діючи в порушення вимог ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України, якими встановлено обмеження щодо передачі земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗК України, один раз по кожному виду використання, за відсутності будь-яких правових підстав підписав наказ Головного управління № 6-2331/14-19-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_15 на території Черняхівського району за межами населених пунктів Дівочківської сільської ради та надано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 1825683200:02:000:0047 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Черняхівського району за межами населених пунктів Дівочківської сільської ради.

Отримавши копію наказу Головного управління від 07.08.2019 № 6-2331/14-19-СГ, ОСОБА_15 використав останній з метою реєстрації речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 1825683200:02:000:0047.

Згідно з інформаційною довідкою від 22.01.2022 № 295877895 право власності на вказану земельну ділянку 22.08.2019 зареєстровано за ОСОБА_15 . При цьому підставою для державної реєстрації на вказану земельну ділянку став наказ Головного управління від 07.08.2019 № 6-2331/14-19-СГ.

Таким чином, земельна ділянка із кадастровим номером 1825683200:02:000:0047 після здійснення державної реєстрації права власності на неї 22.08.2019 вибула із власності держави та незаконно перейшла у приватну власність ОСОБА_15 .

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи від 23.02.2022 № 2978/22-41/5268-5280/22-41 ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 1825683200:02:000:0047 загальною площею 2,0000 га на 22.08.2019 (реєстрація речового права) становила 748 117,00 грн, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжким наслідком.

За таких обставин, виконувач обов`язків начальника Головного управління ОСОБА_8 унаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, за відсутності законних підстав, допустив безоплатне відведення у власність ОСОБА_15 земельної ділянки державної власності, чим завдано тяжкі наслідки інтересам держави.

Дії обвинуваченого ОСОБА_8 кваліфіковані за ч.1 ст.367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило істотну шкоду, яка у сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, державним інтересам та за ч.2 ст.367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, державним інтересам.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_16 просить скасувати вирок суду першої інстанції, як незаконний, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.367, ч.2 ст.367 КК України та призначити покарання у виді: - за ч.1 ст.367 КК України - 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків на строк до 3 років; - за ч. 2 ст. 367 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням адміністративно- господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків на строк до 3 років та штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Остаточну міру покарання за сукупністю злочинів призначити у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків на строк до 3 років та штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, звертає увагу на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягнуло безпідставне виправдання обвинуваченого. Вказує, що відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, начальник Головного управління є головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області, при цьому, суд не взяв до уваги, що начальник Головного управління, зокрема, здійснює керівництво управлінням, є відповідальним за організацію та результати його діяльності, підписує накази Головного управління, у межах повноважень, передбачених законом, дає обов`язкові для виконання державним службовцям і працівникам Головного управління доручення. В свою чергу, взаємодію інформаційних систем Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на час вчинення злочинів ОСОБА_8 було врегульовано статтею 30 Закону України «Про Державний земельний кадастр», статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.12.2012 № 1779/5/748, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.12.2012 за № 2056/22368. Звертає увагу, що допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_17 надав показання, що виявити подвійну приватизацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення мала можливість особа Головного управління, яка мала доступ до загальної системи Держгеокадастру по Україні. Крім того, судом упущено той факт, що виконувач обов`язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_8 мав всі можливості в силу своїх повноважень для перевірки недопущення повторної безоплатної передачі у приватну власність земель сільськогосподарського призначення громадянам, які вже використали своє право на отримання земель такого цільового призначення відповідно до ст.121 ЗК України, однак внаслідок своєї службової недбалості допустив передачу таких земель. Крім цього, судом допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме: не застосовано щодо обвинуваченого норму матеріального права, передбачену ч.1 ст.367, ч.2 ст.367 КК України. В силу невідповідностей висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, судом необґрунтовано вказано на відсутність підстав для кримінальної відповідальності обвинуваченого, передбачених ст.2 КК України, та кваліфікації вчиненого ОСОБА_8 діяння за ч.1 ст. 367, ч.2 ст.367 КК України.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисник просить відмовити прокурору в задоволенні його апеляційної скарги та вирок суду залишити без змін. Мотивує свої заперечення тим, що прокурором в апеляційній скарзі не наведено в чому виразилось істотне порушення вимог кримінального процесуального закону або неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність судом при ухваленні оскаржуваного вироку. Вказує, що в ході судового розгляду встановлено, що службовими обов`язками ОСОБА_8 не визначено безпосереднього здійснення ним заходів для виявлення та перевірки відомостей щодо раніше використаного права громадян на безоплатну приватизацію земельної ділянки, так само наявність такого обов`язку не передбачено нормативно-правовими актами. Вирішення питань щодо законності передачі громадянам земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність згідно законодавства та підготовки проєктів наказів безпосередньо належить відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення управління державної експертизи, ринку та оцінки земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області. Зазначає, що основними обов`язками начальника була саме організація належного розгляду відповідних звернень та матеріалів, які візувались керівниками управлінь та відділів за напрямками і лише після цього надавались на підпис керівнику. Начальник ГУ не повинен був робити безпосередню перевірку і не мав такої змоги, так як кожне управління та відділ мали свої повноваження щодо доступу до тих чи інших реєстрів чи баз, за якими слід було перевірити відповідне питання, а начальник (виконувач обов`язків) не мав доступу до усіх вказаних баз, так як у цьому не вбачалось необхідності. Все зазначене стосувалось і підписання наказів, щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального садівництва, ведення особистого селянського господарства, де основними виконавцями були працівники відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення. Вказує, що посилання в апеляційній скарзі прокурора на неврахування показань ОСОБА_17 не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_17 не вказано, яка саме особа мала відповідні доступи до загальної системи Держгеокадастру по Україні. Крім того, наголошує, що ОСОБА_8 вчинив всі необхідні дії, які передбачались за його посадою, та підписав відповідні накази лише після їх перевірки відповідними структурними підрозділами ГУ Держеокадастру за напрямками діяльності та відповідальності, не допустивши при цьому жодної недбалості або будь-яких умисних протиправних дій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, просив вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок, пояснення обвинуваченого та його захисника, які просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, а також вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В силу вимог ч.3 ст.62 Конституції України, положень ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.

У п.146 справи «Барбера, Мессегуэ и Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

У разі визнання особи виправданою, у мотивувальній частині вироку відповідно до ст.374 КПК України зазначаються: формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

На переконання колегії суддів, цих вимог закону під час розгляду кримінального провадження суд першої інстанції дотримався, і оцінивши наявні докази по справі в їх сукупності, обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_8 у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.367, ч.2 ст.367 КК України.

При цьому, суд навів у вироку належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 органом досудового розслідування обвинувачується у службовій недбалості, яка полягала у неналежному виконанні покладених на нього службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, а саме не вжиття достатніх заходів для виявлення та перевірки відомостей щодо раніше використаного ОСОБА_12 та ОСОБА_15 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки, маючи для цього реальні умови та можливості.

Так, відповідно до ч.1 ст.367 КК службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, при цьому ч. 2 цієї норми передбачено відповідальність за вчинення того самого діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Передбачений ч.1 ст.367 КК склад злочину, як і будь-який інший, містить обов`язкові елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

З суб`єктивної сторони цей злочин характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов`язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).

Об`єктивна сторона службової недбалості включає в себе наявність наступних складових: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1 ст. 367 КК) або тяжких наслідків (ч. 2 ст. 367 КК); 3) причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.

Крім того, службова недбалість належить до злочинів з матеріальним складом, який визнається закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди, яка в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (ч.1 ст.367 КК України) або тяжких наслідків, які у 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян (ч.2 ст.367 КК України).

Істотна шкода та тяжкі наслідки можуть бути інкриміновані винному лише за наявності причинного зв`язку між його діянням (дією чи бездіяльністю) та настанням зазначених наслідків. Для цього необхідно встановити, яке саме порушення службових обов`язків передувало настанню істотної шкоди чи тяжких наслідків, що це порушення було їх необхідною умовою і, що службова особа усвідомлювала чи повинна була усвідомлювати розвиток причинного зв`язку, тобто те, що її діяння стане причиною настання саме зазначених наслідків.

Колегією суддів встановлено, що доводи прокурора під час перевірки матеріалів кримінального провадження не підтвердилися, а тому не має підстав вважати помилковими висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 26.01.2017 року № 51-то на ОСОБА_8 покладено виконання обов`язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з 26.01.2017 року.

Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 27.01.2017 року № 129-к ОСОБА_8 приступив до виконання обов`язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з 27.01.2017 року.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді виконувача обов`язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області був працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка тимчасово здійснювала функції представника влади, що не оспорюється учасниками судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_8 як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав та пояснив, що у структурі Держгеокадастру почав працювати з 2011 року, перебуваючи на різних посадах. У період 2017-2019 років виконував обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області. У той час до Головного управління щодня надходило до 120 заяв від громадян про виділення земельних ділянок сільськогосподарського призначення. При розгляді вказаних заяв діяв у відповідності до своїх повноважень та нормативно-правових актів. Зокрема, шляхом візування, доручав розгляд кожної заяви відповідним структурним підрозділам Головного управлінні на предмет їх відповідності чинному законодавству. Лише у разі погодження кожним структурним підрозділом проєктів наказів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, та відсутності будь-яких зауважень, підписував відповідні накази. Кожен день підписував близько 100-120 відповідних наказів. Посадовими обов`язками керівника Головного управління, а також нормативно-правовими актами не передбачено перевіряти підлеглих працівників, яким доручався розгляд заяви та погодження проєктів наказів. З метою недопущення випадків подвійної приватизації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, кожен тиждень в управлінні проводив наради, на яких наголошував на цих питаннях.

На переконання апеляційного суду, показання обвинуваченого ОСОБА_8 обґрунтовано визнані судом першої інстанції достовірними, оскільки не спростовані жодними належними та допустимими доказами, які б підтверджували неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, будь-які обставини на підтвердження об`єктивної сторони інкримінованих злочинів у діях ОСОБА_8 .

В той же час, сторона обвинувачення посилалася на те, що вина ОСОБА_8 підтверджується показаннями свідків, а також письмовими та речовими доказами кримінального провадження, яким суд першої інстанції надав невірну оцінку.

Натомість, як встановив суд першої інстанції жоден із свідків даного кримінального провадження не повідомив суду відомості, які б свідчили про неналежне виконання службових обов`язків обвинуваченим при вчиненні інкримінованих йому діянь, з чим погоджується і колегія суддів.

Так, допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_17 показав, що упродовж 2017-2019 років працював у Головному управлінні Держгеокадастру в Житомирській області на посаді завідувача відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення. У той час посаду керівника Головного управління обіймав ОСОБА_8 . Порядок отримання фізичними особами земель сільськогосподарського призначення наступний: особа звертається до Головного управління з відповідною заявою, в якій зазначено, що вона раніше не отримувала земельну ділянку сільськогосподарського призначення у власність. Після реєстрації та візування вказаної заяви відділом готувався відповідний проєкт наказу про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. Кожен підрозділ Головного управління по своєму напрямку діяльності розглядав заяву та у випадку відсутності порушень законодавства погоджував даний проєкт наказу. Чи були випадки, коли до Головного управління зверталась особа, яка вже мала у власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення у власність, не знає. Теоретично виявити подвійну приватизацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення мала можливість особа Головного управління, яка мала доступ до загальної системи Держгеокадастру по Україні. Чи працювали у 2017-2019 роках в Головному управлінні особи, які мали такий доступ не відомо.

Свідок ОСОБА_18 повідомив, що працює на посаді начальника юридичного управлінні Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області. Обвинуваченого ОСОБА_8 знає як особу, яка очолювала Головне управління у 2017-2019 роках. Процедура надання громадянам у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення наступна: особа звертається до Головного управління з відповідною заявою. Бланки заяв для зручності громадянам виготовляються Головним управлінням. Після реєстрації заяви керівник Головного управління її візує, тобто доручає певним керівникам структурних підрозділів перевірити заяву на відповідність чинного законодавства. Зокрема, під час розгляду заяви перевіряється, чи не використовувала особа раніше право на приватизацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення. У випадку відсутності порушень проєкт наказу про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою з підписами керівників структурних підрозділів щодо його погодження передається на підпис керівнику Головного управління. Після виготовлення документації готується проєкт наказу про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, який також після його погодження керівниками структурних підрозділів надається на підпис керівнику Головного управління. Проєкти наказів готуються виконавцем відділу організаційного забезпечення Головного управління. Перевірити, чи особа вже скористувалася правом щодо приватизації земельної ділянки можливо за інформацією, отриманою з реєстру речових прав. Чи мав ОСОБА_8 допуск до інформації з даного реєстру невідомо. В обов`язки начальника Головного управління не входить обов`язок перевіряти підлеглих осіб. Чинним законодавством обмежень щодо видачі кількості наказів щодо затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність не передбачено. Право власності на земельну ділянку у особи виникає лише після проведення її реєстрації в реєстрі речових прав.

Допитана в ході судового розгляду свідок ОСОБА_19 надала показання, що в 2017 році виконувала обов`язки начальника відділу землеустрою та охорони земель. За заявою громадянина щодо отримання земельної ділянки відділом розпорядження землями сільськогосподарського призначення готувався проєкт відповідного наказу, який надавався для візування іншим відділам та управлінням Головного управління. Відділ землеустрою та охорони земель перевіряв чи належить земельна ділянка, яку хоче отримати у власність громадянин, до земель сільськогосподарського призначення; чи відповідає вимогам законодавства проєкт землеустрою. Хто займався перевіркою щодо повторної приватизації земельних ділянок не знає. Проєкти наказів після візування надавалися на підпис керівнику Головного управління.

Свідок ОСОБА_20 пояснила, що в Головному управлінні Держгеокадастру в Житомирській області працює на посаді заступника начальника управління. У певний період працювала з ОСОБА_8 , який очолював Головне управління. При надходженні заяв громадян щодо отримання у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення відділом розпорядження готувався відповідний проєкт наказу, який надавався для візування різним структурним підрозділам Головного управління. Відділ, у якому вона працювала, займався перевіркою чи належить земельна ділянка до земель сільськогосподарського призначення та адресу її розташування. Чи були випадки подвійної приватизації у період роботи з ОСОБА_8 не знає. Якщо особою не зареєстровано право власності за земельну ділянку, то на момент перевірки встановити факти повторної приватизації неможливо.

Свідок ОСОБА_21 надав показання, що з ОСОБА_8 разом працював у Головному управлінні Держгеокадастру в Житомирській області. У 2017-2019 роках обіймав посаду начальника Управління державного земельного кадастру. Процедура оформлення земельної ділянки була наступною: особою подавалася заява в канцелярію, де реєструвалася, передавалася керівнику Головного управління, який ставив резолюцію щодо її перевірки структурними підрозділами. Управлінням державного земельного кадастру з`ясовувалось чи не накладається відповідна земельна ділянка а інші ділянки. Чи не зареєстровано за особою в земельному кадастрі земельних ділянок за тим самим цільовим призначенням. Якщо особою не оформлено право власності на земельну ділянку, відповідна інформація в державному земельному кадастрі буде відсутня. У разі відсутності заперечень на проєкті наказу ставив свій підпис. Вважає, що керівник Головного управління не зобов`язаний особисто здійснювати перевірку виконаної роботи відділами (управліннями), оскільки фізично зробити це неможливо.

Свідок ОСОБА_22 повідомив суд, що в період з 2013 до 2021 року працював на різних посадах в підрозділах Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі заступником начальника Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області. З метою недопущення фактів подвійної приватизації земель сільськогосподарського призначення Головними управліннями Держгеокадастру були розроблені відповідні бланки заяв, в яких особа, яка виявила бажання отримати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення особистим підписом посвідчувала факт невикористання в минулому права безоплатної приватизації земельної ділянки за даним цільовим призначенням. Безпосередній контроль щодо недопущення подвійної приватизації здійснювався працівниками відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення. Зокрема, відділ міг з`ясувати по реєстру наказів чи видавалися в минулому накази про надання дозволу на приватизацію земельних ділянок відповідній особі. Водночас наявність такого наказу не може свідчити про отримання особою у власність земельної ділянки, оскільки право власності настає лише після реєстрації в реєстрі речових прав. Будь-які автоматизовані системи, які б надавали можливість виявити факти подвійної приватизації у період 2017-2019 років не існувало. При підписанні наказів про надання дозволу на приватизацію земельних ділянок керівниками Головних управлінь перевірялась наявність візування проєкту наказу відповідальними працівниками структурних підрозділів управлінь та відсутності з їх боку заперечень. Особисто керівником Головного управління робота підлеглих працівників не перевірялася, у зв`язку з неможливістю цього зробити фізично.

Допитана як свідок в суді першої інстанції ОСОБА_23 пояснила, що має у власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Корчацької сільської ради. Також мала у власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення та території Тетерівської сільської ради, яку наразі продала. Щодо отримання вказаних земельних ділянок у 2016 році зверталась із відповідними заявами до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області. Заяви підписувала особисто. Про те, що особі надається лише один раз право на приватизацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення не знала. Накази Головного управління про надання дозволу на приватизацію зазначених земельних ділянок видавались приблизно в один час. Коли реєструвала право власності на ці земельні ділянки не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_24 повідомив суд, що в період з 2017 до 2019 років, точної дати не пам`ятає, до нього звернувся знайомий чоловік та запропонував за винагороду оформити на його ім`я довіреність на право звернення до ГУ Держгеокадастру із заявою на отримання земельної ділянки, як учаснику АТО. Погодився на пропозицію та у нотаріуса оформив відповідну довіреність. На кого саме оформлялась довіреність не пам`ятає. Яким чином у подальшому використовувалась ця довіреність не знає та не цікавився.

Отже,показання вищезазначенихсвідків,на переконанняапеляційного суду,підтверджують виключнофакт перебування ОСОБА_8 на зазначенійу обвинувальномуакті посадіу відповіднийперіод.Поряд ізтим,інші суттєвізазначені уобвинувальному актіобставини свідкине лишене підтвердили,але переважноспростували. Зокрема, свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_21 вказали, що керівник Головного управління не тільки не зобов`язаний особисто здійснювати перевірку виконаної роботи відділами (управліннями), але й фізично зробити цього не може.

Посилання в апеляційній скарзі на неврахування судом першої інстанції показань свідка ОСОБА_17 щодо того, що виявити подвійну приватизацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення мала можливість особа Держгеокадастру, є безпідставним, оскільки вказаний свідок не повідомив яка саме особа мала відповідний доступ системи та на яку особу, покладено згідно законодавства покладений обов`язок такої перевірки.

Системний аналіз положень статті 367 КК дає підстави вважати, що відповідальність за цією нормою настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, або якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи (постанова Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі № 752/18401/15-к, постанова Верховного Суду від 17.08.2021 року у справі №484/1376/18).

В тойже час,із загальнихформулювань висунутогообвинувачення,суд першоїінстанції такі незміг встановитиякі конкретнослужбові обов`язкине виконавабо неналежновиконав ОСОБА_8 ,що сталинаслідком завданняістотної шкодита тяжкихнаслідків.Органом досудовогорозслідування прицьому взагаліне вказаноякий конкретнопункт своїхслужбових обов`язківним порушено,а лишеконстатовано взагальній формі,що останнійне вживдостатніх заходівдля виявленняі перевіркираніше використаного ОСОБА_23 та ОСОБА_24 права набезоплатну приватизаціюземельної ділянки.По сутіобвинувачення зводитьсядо перелікузагальних обов`язків ОСОБА_8 як виконувачаобов`язків начальникаГоловного управлінняДержгеокадастру уЖитомирській області,визначених Положеннямпро Головнеуправління Держгеокадаструу Житомирськійобласті від 17.11.2016 року №308.

Посилання на невиконання ОСОБА_8 інших вимог законодавства та нормативних актів, перелічених в обвинувальному акті, як вірно встановив суд першої інстанції, також не підтверджує наявності у нього обов`язку діяти відповідним чином.

Отже, на переконання апеляційного суду, судом першої інстанції було правильно встановлено, що жодною нормою тих нормативно-правових актів, на які посилалася сторона обвинувачення, в тому числі Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, на яке посилається прокурор в поданій апеляційній скарзі, не покладено обов`язку на ОСОБА_8 особисто чи як на посадову особу виконувача обов`язків начальника Головного управління Держгеокадастру, перевіряти при підписанні наказів Головного управління, якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян, відомості щодо раніше використаного громадянами права на безоплатну приватизацію земельних ділянок.

В ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що відповідно до Положення від 17.11.2016 року №308, начальник Головного управління, зокрема: підписує накази Головного управління (п.п. 11 п.10); у межах повноважень, передбачених законом дає обов`язкові для виконання державними службовцями і працівниками Головного управління доручення (п.п. 16 п. 10); здійснює інші повноваження відповідно до законодавства (п.п. 17 п.10)

Діючими інструкціями з діловодства Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області на момент інкримінованих ОСОБА_8 злочинів визначено, що проєкти наказів візуються посадовими особами, яких визначено у проєкті документа як виконавців завдань.

Так, у відповідності до положень Інструкції з діловодства Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, затвердженої наказом ГУ Держгеокадастру в Житомирській області від 06.11.2015 № 89 (далі - Інструкція від 06.11.2015 року № 89), - за зміст документа відповідають особи, які його візують, відповідно до компетенції (п.67); проєкти наказів з основної діяльності, адміністративно-господарських питань готуються та подаються структурним підрозділам за дорученням керівника Головного управління чи за власною ініціативою (п.85); проєкти наказів з основної діяльності, адміністративно-господарських питань та додатки до них візуються працівником, який створив документ, керівником структурного підрозділу, в якому його створено, посадовими особами, які визначено у проекті документа як виконавці завдань, що містяться в ньому, керівником служби діловодства, керівником структурного підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції, заступником начальника відповідно до функціональних обов`язків, іншими посадовими особами, яких стосується документ (п. 86).

Аналогічно передбачено візування проєктів наказів відповідними посадовими особами, як виконавцями завдань, пунктами 87, 109, 111 Інструкції з діловодства Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, затвердженої наказом ГУ Держгеокадастру в Житомирській області від 25.09.2019 року за № 266 (далі - Інструкція від 25.09.2019 року за № 266).

Згідно з п.5.1 Положення про відділ розпорядження землями сільськогосподарського призначення управління державної експертизи, ринку та оцінки земель, затвердженого наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 29 грудня 2016 року № 295/0/50-16-к, до основних завдань відділу належить підготовка проєктів наказів про надання дозволу на складання документації із землеустрою та її затвердження відносно земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, поновлення договорів оренди та передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у відповідності до норм чинного законодавства України.

Тобто вирішення питань щодо законності передачі громадянам земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність згідно норм чинного законодавства України та підготовки відповідних проєктів наказів безпосередньо належить відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення управління державної експертизи, ринку та оцінки земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, що не спростовано прокурором в поданій апеляційній скарзі.

За конкретних обставин даного кримінального провадження, ОСОБА_8 не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них, оскільки на нього фактично не покладалися обов`язки, які передбачали б вчинення дій, наведених в обвинувальному акті.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.12.2016 року до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшла заява ОСОБА_12 з додатками щодо затвердження документації із землеустрою з правом передачі у власність земельної ділянки площею 0,12 га для ведення садівництва на території Корчацької сільської ради Житомирського району. Вказана заява зареєстрована за №Х-11450/0/5. У заяві ОСОБА_12 власним підписом засвідчила факт невикористання в минулому права безоплатної приватизації земельної ділянки за даним цільовим призначенням згідно з ст. 116 ЗК України.

При цьому ОСОБА_8 , як виконувачем обов`язки начальника Головного управління, відповідно до п.40 Інструкції від 06.11.2015 року №89 на окремому аркуші зроблено напис (резолюцію) щодо доручення кільком посадовим особам розглянути вказану заяву з урахуванням вимог чинного законодавства.

У ході дослідження наказу №6-2623/14-17-СГ від 19.05.2017 року про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_12 встановлено, що на його зворотній стороні наявні підписи керівників структурних підрозділів Головного управління, які свідчать про погодження з проєктом даного наказу.

Будь-які зауваження чи застереження щодо недотримання вимог законодавства при передачі ОСОБА_12 у власність земельної ділянки для ведення садівництва з боку структурних підрозділів Головного управління, у тому числі відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення управління державної експертизи, ринку та оцінки земель, до проєкту даного наказу не надходили.

Лише після розгляду даної заяви структурними підрозділами Головного управління та відсутності заперечень проєкт наказу про передачу у власність ОСОБА_12 земельної ділянки був підписаний ОСОБА_8 .

Аналогічно, ОСОБА_8 у відповідності до п.54 Інструкції від 25.09.2019 року за №266 шляхом проставлення резолюції на окремому аркуші доручив підлеглим працівниками розглянути заяву ОСОБА_15 від 23.05.2019 року, подану в його інтересах за довіреністю ОСОБА_25 , про затвердження документації із землеустрою з правом передачі у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Прутівської сільської ради Романівського району Житомирської області.

Після візування проєкту наказу від 28.05.2019 року № 6-1536/14-19-СГ відповідними підрозділами Головного управління та відсутності з їх боку заперечень, вказаний проєкт наказу був підписаний ОСОБА_8 .

Колегія суддів вважає, що законодавством передбачений багаторівневий порядок погодження документів для отримання земельної ділянки, де начальник Управління не зобов`язаний перепровіряти діяльність підпорядкованих йому посадових осіб.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_8 під час розгляду заяв ОСОБА_12 та ОСОБА_15 та підписанні ним наказів № 6-2623/14-17-СГ від 19.05.2017 року та № 6-1536/14-19-СГ від 28.05.2019 року діяв у відповідності до своїх службових обов`язків та вимог нормативно-правових актів, якими регулюється порядок розгляду відповідних заяв та видачі наказів.

Також колегія судді визнає голослівними апеляційні доводи прокурора про те, що ОСОБА_8 мав всі можливості в силу своїх повноважень для перевірки недопущення повторної безоплатної передачі у приватну власність земель сільськогосподарського призначення громадянам, які вже використали свої право на отримання земель такого цільового призначення, так як з матеріалів провадження слідує, що стороною обвинувачення протягом всього часу розгляду справи в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції, не надано жодної достовірної інформації щодо того, що на момент інкримінованих ОСОБА_8 подій останній мав допуски до відповідних систем, що забезпечують перевірку такої інформації.

Крім того, з матеріалів провадження слідує, що ні прокурором, ні будь-якою іншою особою накази №6-2623/14-17-СГ від 19.05.2017 року та №6-1536/14-19-СГ від 28.05.2019 року, якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_12 та ОСОБА_15 , які стали підставою для державної реєстрації права власності на відповідні земельні ділянки жодним чином не оскаржувались і не оспорювались у встановленому законом порядку, тому є чинними і не скасованими.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, повною мірою його мотивувавши, що письмові докази не містять в собі фактичних даних про те, що саме неналежне виконання ОСОБА_8 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них спричинило істотну шкоду та тяжкі наслідки.

Переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність і вмотивованість наведених висновків суду першої інстанції, у апеляційній скарзі прокурором не наведено.

Відповідно, встановивши відсутність в матеріалах провадження належних, допустимих, достовірних, та у своїй сукупності достатніх доказів, які були предметом дослідження суду першої інстанції та об`єктивно і беззаперечно підтверджували б винуватість у вчиненні інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про виправдання ОСОБА_8 за ч.1 ст.367, ч.2 ст.367 КК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень та вважає, що суд першої інстанції, діючи в межах визначених процесуальним законом повноважень, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, врахувавши вимоги ст. 62 Конституції України, ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були би підставами для скасування судового рішення, постановленого у цьому кримінальному провадженні, апеляційний суд не встановив, а тому вважає, що в задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 21.07.2023, яким ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.367, ч.2 ст.367 КК України та виправдано, у зв`язку з відсутністю в його діях складу даних кримінальних правопорушень, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді :