Постанова

від 11.12.2023 по справі 910/22684/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2023 р. Справа№ 910/22684/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Шапрана В.В.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 про відмову у поновленні строку та видачі дубліката виконавчого документа

у справі № 910/22684/17 (суддя: Демидов В.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Державної установи "Інститут гематології та трансфузіології національної академії медичних наук України"

про стягнення 307 084,34 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи "Інститут гематології та трансфузіології національної академії медичних наук України" про стягнення 307 084,34 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001 №8322004.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 затверджено мирову угоду, укладену між ПАТ "Київенерго" та ДУ "Інститут гематології та трансфузіології національної академії медичних наук України" у викладеній в пункті 1 резолютивної частини ухвали редакції; закрито провадження у справі № 910/22684/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" про заміну сторони (стягувача) правонаступником задоволено. Здійснено заміну сторони (стягувача) за ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2018, якою затверджено мирову угоду у справі № 910/22684/17, а саме: ПАТ "Київенерго" на ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ".

11.08.2023 ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та заяви про видачу дублікату виконавчого документа.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі № 910/22684/17 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" про поновлення строку та видачу дубліката виконавчого документа відмовлено.

Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що заявник не навів достатніх обґрунтувань та доказів на підтвердження того, що строк пред`явлення виконавчого документа господарського суду до виконання пропущено ним з поважних причин, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2018, якою затверджено мирову угоду, укладену між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Державною установою "Інститут гематології та трансфузіології національної академії медичних наук України" у справі №910/22684/17 задоволенню не підлягає. Крім того, враховуючи, що заявник звернувся до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа після закінчення строку, встановленого для його пред`явлення до виконання, а у задоволенні його заяви про поновлення такого строку судом відмовлено, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заява про видачу дубліката виконавчого документа, а саме ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2018, якою затверджено мирову угоду не узгоджується з положеннями пункту 19.4 "Перехідних положень" Розділу XI Господарського процесуального кодексу України, а тому не підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі № 910/22684/17; заяву ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" про поновлення попущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого документа задовольнити; визнати причини пропуску строку для пред`явлення ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 про затвердження мирової угоди у справі № 910/22684/17 до примусового виконання поважними; поновити пропущений строк для пред`явлення ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 про затвердження мирової угоди у справі № 910/22684/17 до примусового виконання; видати дублікат ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 про затвердження мирової угоди у справі № 910/22684/17, яка відповідає вимогам виконавчого документа, встановленим законом України "По виконавче провадження".

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та постановленою з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 331 ГПК України, а також ухваленою без належного дослідження всіх наданих доказів.

Так, в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 у справі №910/22684/17 одночасно є ухвалою, якою затверджено мирову угоду та якою надано боржнику розстрочення боргу, а відтак судом першої інстанції здійснено невірний висновок, що частина 2 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" розповсюджується на правові відносини боржника та стягувача лише у разі надання розстрочки виключно відповідно до статті 331 ГПК України. Вказує, що обставини, які відбувалися та вплинули на своєчасне звернення із заявою про заміну сторони правонаступником і як наслідок своєчасне пред`явлення виконавчого документа до виконання є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення особи, у в`язку з чим причина пропуску є поважно та такою, що підлягає поновленню. Зазначає, що посилання місцевого господарського суду про пасивну поведінку та байдуже ставлення ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" не відповідає дійсності, оскільки до отримання статусу стягувача у справі, скаржник був позбавлений правової можливості звертатись до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа. Стверджує, що законодавцем чітко визначено, що на період воєнного стану в Україні строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, однак судом першої інстанції залишено поза увагою внесені зміни до Закону України "Про виконавче провадження".

Також в апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі № 910/22684/17.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023 апеляційна скарга у справі № 910/22684/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Шапран В.В, Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 відкладено до надходження матеріалів справи № 910/22684/17 до Північного апеляційного господарського суду та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/22684/17.

05.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду міста Києва на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 25.09.2023 надійшли матеріали справи № 910/22684/17.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 поновлено ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі № 910/22684/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 про відмову у поновленні строку та видачі дублікату виконавчого документа у справі № 910/22684/17; справу № 910/22684/17 призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

01.11.2023 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі №910/22684/17. Свої доводи обґрунтовує тим, що ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" діє недобросовісно, намагається заявити (відновити) вимоги про стягнення заборгованості у значно більшій сумі на підставі договору купівлі-продажу боргу, терміни пред`явлення якого до примусового виконання на момент придбання уже закінчилися.

З урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи, враховуючи зміст оскаржуваної ухвали, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність призначити справу 910/22684/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 про відмову у поновленні строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачі дублікату виконавчого документа у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників апеляційного провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 про відмову у поновленні строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачі дублікату виконавчого документа у справі № 910/22684/17 призначено на 11.12.2023.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.12.2023 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представник заявника в судове засідання 11.12.2023 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся у встановлений процесуальним законодавством спосіб, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника заявника, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

За змістом пункту 22 частини 1 статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання.

Згідно з частиною 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Статтею 338 ГПК України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до частини 1 статті 329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк (частина 2 статті 329 ГПК України).

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому, ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Відновлення пропущеного процесуального строку означає, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 затверджено мирову угоду, укладену між ПАТ "Київенерго" та ДУ "Інститут гематології та трансфузіології національної академії медичних наук України.

У пункті 1 мирової угоди сторони погодили, що оплату основного боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 204 290,05 грн, відповідач зобов`язується сплатити протягом 12 місяців згідно з наступним графіком:

Сума, що підлягає сплаті, грн. Строк оплати

10 000,00 до 25.02.2018

10 000,00 до 25.03.2018

10 000,00 до 25.04.2018

10 000,00 до 25.05.2018

5 000,00 до 25.06.2018

5 000,00 до 25.07.2018

5 000,00 до 25.08.2018

29 858,01 до 25.09.2018

29 858,01 до 25.10.2018

29 858,01 до 25.11.2018

29 858,01 до 25.12.2018

29 858,01 до 25.01.2019

Розділом ІІ ухвали суду провадження у справі № 910/22684/17 закрито.

Розділом ІІІ вказано, що ухвала набирає законної сили 13.02.2018 та відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом зі строком пред`явлення до виконання до 13.02.2021.

Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів ухвал: постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Таким чином, виконавчий документ (ухвала суду від 12.02.2018), підлягав пред`явленню стягувачем до примусового виконання протягом 3 років, тобто до 13.02.2021.

Поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо поновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. При цьому, причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами статті 86 ГПК України.

При зверненні до місцевого господарського суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі №910/22684/17 заявник посилався на те, що загальна кількість облікових записів за якими від первісного кредитора до заявника перейшло право вимоги становить 2 218 таких облікових записів, а відповідно до штатного розпису заявника - у ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" працюють 2 штатні одиниці, які складаються з директора та його заступника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 встановлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Відповідно до підпунктів 7, 8 та 9 пункту 3 Постанови КМУ від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" (зі змінами і доповненнями) встановлені обмеження у вигляді заборони вчиняти дії в період карантину, серед яких:

- здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі (підпункт 7 пункту 3 постанови);

- здійснення перевезень пасажирів метрополітенами міст Києва, Харкова і Дніпра (підпункт 8 пункту 3 постанови);

- перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) (підпункт 9 пункту 3 постанови).

На переконання заявника, в період дії карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 запроваджувався ряд обмежень, в тому числі і можливість користування громадським транспортом, що безпосередньо впливало на можливість пересуватися містом та добиратися до роботи.

Крім того заявник зазначає, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому, відповідними нормативно-правовими актами продовжено до 15.11.2023.

Щодо твердження заявника, що мировою угодою, затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2018, встановлено розстрочення виконання мирової угоди терміном на 12 місяців, тобто до 25.01.2019, а відтак кінцевий строк пред`явлення до примусового виконання закінчується 25.01.2022 року, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 12 закону України "Про виконавче провадження" строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

За приписами частин 1, 7 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Разом із тим, суд першої інстанції вірно встановив, що матеріали справи не містять заяв, ухвал або інших документів на підставі яких було відстрочено виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди від 12.02.2018.

Колегія суддів зазначає, що графік оплат який вказаний в ухвалі про затвердження мирової угоди, не є відстроченням виконання рішення, в розумінні статті 331 ГПК України.

Крім того, в ухвалі суду про затвердження мирової угоди від 12.02.2018 чітко вказано, що ухвала набирає законної сили 13.02.2018 та відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом зі строком пред`явлення до виконання до 13.02.2021, а відтак твердження заявника не знайшли свого підтвердження.

Також, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, з яким погоджується судова колегія, що ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" є юридичною особою та не обмежене у кількості працівників, останнє не було позбавлене права залучити інших найманих працівників та/або збільшити кількість штату, протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи заявника про те, що загальна кількість облікових записів за якими від первісного кредитора до заявника перейшло право вимоги становить 2 218 таких облікових записів та, що відповідно до штатного розпису заявника - у ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" працюють 2 штатні одиниці, які складаються з директора та його заступника.

Стосовно посилань заявника на Постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 та на те, що 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому, відповідними нормативно-правовими актами продовжено до 15.11.2023, суд зазначає таке.

Заявник, як сторона, у тому числі на її завершальній стадії, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, мала об`єктивну можливість вчиняти дії щодо звернення до суду у 2021 році, після набуття права вимоги до боржника за результатами аукціону з продажу активів підприємства-банкрута AT "К.Енерго" (попереднє найменування - ПАТ "Київенерго"), яке було постачальником теплової енергії для боржника.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами та доповненнями) не установлено жодних перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Також, місцевий господарський суд вірно зазначив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.

Суд першої інстанції вірно встановив, що фактичні обставини справи свідчать про пасивну поведінку ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ", яке протягом тривалого часу байдуже ставилося до своїх процесуальних прав і обов`язків, як сторони виконавчого провадження, несумлінно користувалося усіма наданими правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, не вживало заходів щодо виконання рішення суду, а отже такі обставини вказують на те, що стягувач безпідставно відмовився від реалізації своїх прав у виконавчому провадженні.

У матеріалах справи також відсутні належні докази, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення стягувача, та були пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що заявник не навів достатніх обґрунтувань та не надав доказів на підтвердження того, що строк пред`явлення виконавчого документа господарського суду до виконання пропущено ним з поважних причин, а тому заява ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2018, якою затверджено мирову угоду, укладену між ПАТ "Київенерго" та ДУ "Інститут гематології та трансфузіології національної академії медичних наук України" у справі № 910/22684/17 задоволенню не підлягає.

Щодо заяви ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" в частині видачі дубліката виконавчого документа по справі №910/22684/17, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частино 3 статті 327 визначено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Аналогічні положення містила стаття 327 ГПК України в редакції від 07.01.2018, чинній на момент ухвалення судового рішення у цій справі.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Згідно з підпунктом 19.4 пункту 19 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".

Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Слід зазначити, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

У той же час, обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (аналогічний висновок щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 24/234, від 10.09.2018 у справі № 5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі № 5/229-04, від 01.04.2020 у справі № 916/924/16, від 18.06.2020 у справі № 24/262, від 03.08.2020 у справі № 904/9718/13, від 17.09.2020 у справі № 19/093-12).

Таким чином, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Враховуючи викладене, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19).

Отже, оскільки заявник звернувся до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа після закінчення строку, встановленого для його пред`явлення до виконання, а в задоволенні його заяви про поновлення такого строку судом відмовлено, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява про видачу дубліката виконавчого документа, а саме ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2018, якою затверджено мирову угоду не узгоджується з положеннями пункту 19.4 "Перехідних положень" Розділу XI Господарського процесуального кодексу України, а тому не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене вище, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" про поновлення строку та видачу дубліката виконавчого документа.

Доводи заявника, що суд першої інстанції залишив поза увагою внесені зміни до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, пункт 102 Прикінцевих та перехідних положень, відхиляються колегією суддів, оскільки строк для пред`явлення виконавчого документа (ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2018) до виконання закінчився ще до введення воєнного стану в Україні.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Обов`язок доказування тих або інших обставин справи визначається предметом спору.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції, серед іншого, враховує, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, №303-A, п. 29).

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та постановленою з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 331 ГПК України, а також ухваленою без належного дослідження всіх наданих доказів, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, ухвала Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі № 910/22684/17 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі № 910/22684/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі № 910/22684/17 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом ухвали в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ".

4. Справу № 910/22684/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.12.2023.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.В. Шапран

А.Г. Майданевич