Постанова

від 13.12.2023 по справі 911/1600/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2023 р. Справа№ 911/1600/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Виростко А.В.;

від відповідача: не з`явились;

від третьої особи: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

на рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2023 (повне рішення підписано 17.10.2023)

у справі №911/1600/22 (суддя - Лутак Т.В.)

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Управління соціального захисту населення та праці виконавчого комітету Березанської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Виконавчий комітет Березанської міської ради

про стягнення 727 749, 65 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 727 749, 65 грн збитків за пільгове перевезення пасажирів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, всупереч положенням норм чинного законодавства, не виконав свої зобов`язання щодо компенсації пільгового проїзду та не провів розрахунки за пільгові перевезення окремих категорій громадян за 2021 рік.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.09.2023 позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено частково. Стягнуто з Управління соціального захисту населення та праці виконавчого комітету Березанської міської ради на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» 66 285, 79 грн - збитків за пільгове перевезення пасажирів за 2021 рік та 994, 29 грн - судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та ухвалити в цій частині нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно із п. 1.1, 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.3. та 3.1 догвоору вбачається, що на позивача, як виконавця, покладений обов`язок забезпечити перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян у приміському сполученні з застосуванням пільгових тарифів за умови належним чином оформлених пільгових проїзних документів, у свою чергу на відповідача, як замовника, покладений обов`язок в повному обсязі здійснювати компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян у приміському сполученні згідно з поданими перевізником рахунками на суму, яка підлягає компенсації, та обліковими формами.

Скаржник зазначає, що зі змісту укладеного між сторонами договору не вбачається залежність компенсаційних виплат від передбачених кошторисних призначень та прийнятих відповідачем відповідних Програм, оскільки умовами договору чітко передбачено, що замовник зобов`язується здійснити компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян, які оформили пільгові проїзні документи, в повному обсязі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2023 у справі № 911/1600/22 залишено без руху та надано заявникові строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вищезазначеної ухвали суду, 08.11.2023 від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано копію платіжної інструкції від 25.10.2023 про сплату судового збору в сумі 14 882,94 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та призначено до розгляду на 13.12.2023

17.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач зазначив, що дійсно між сторонами укладався договір про компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян, але лише на суму 250 000, 00 грн, з яких 183 714, 21 грн перераховано позивачу. При цьому, оскільки додаткові угоди не укладалися, зміни до договору не вносилися, відповідач вважає, що посилання на правову позицію Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладену в постанові від 09.06.2023 у справі № 916/3938/21 є обгрунтованим.

Представник позивача у судовому засіданні 13.12.2023 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання 13.12.2023 не з`явився, однак через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи у судове засідання 13.12.2023 не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

Враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи у судовому засіданні 13.12.2023.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, Рішенням Березанської міської ради «Про бюджет Березанської міської територіальної громади на 2021 рік» № 83-05-VIII від 22.12.2020 затверджено Розподіл витрат місцевого бюджету на реалізацію місцевих/регіональних програм у 2021 році (додаток № 7), відповідно до якого на компенсацію виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті передбачено асигнування із загального фонду на 2021 рік у розмірі 250 000, 00 грн.

25.03.2021 між Управлінням соціального захисту населення та праці виконавчого комітету Березанської міської ради та Акціонерним товариством «Українська залізниця» укладено договір № ПЗ/ДН-1-215202/НЮ від 25.03.2021 (№ 16 від 18.03.2021), згідно якого позивач зобов`язався надавати послуги з перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на пільговий проїзд у приміському сполученні (надалі пільгові категорії громадян), а відповідач - здійснювати компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян, які оформили пільгові проїзні документи, в повному обсязі.

Відповідно до п. 1.2 договору при здійсненні компенсаційних виплат за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян сторони керуються чинним законодавством України та постановою Кабінету Міністрів України № 1359 від 16.12.2009 «Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян».

Згідно з п. 2.1 договору позивач зобов`язався:

- забезпечити перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян у приміському сполученні з застосуванням пільгових тарифів за умови належним чином оформлених пільгових проїзних документів (п. 2.1.1 договору);

- забезпечити видачу квитків пільговій категорії громадян для проїзду в залізничному транспорті у приміському сполученні на підставі документів, що підтверджують право на пільговий проїзд залізничним транспортом (п. 2.1.2 договору);

- інформувати населення про порядок і умови надання послуг з перевезення пільгових категорій громадян, дотримуватися встановленого розкладу руху поїздів та видавати громадянам, які пред`явили документи, що підтверджують їх право на пільговий проїзд залізничним транспортом відповідні проїзні документи (п. 2.1.3 договору);

- подавати щомісячно, не пізніше 15 числа місяця наступного звітного періоду відповідачу рахунок на суму, що підлягає компенсації за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян, облікові форми, відповідно до Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1359 від 16.12.2009 з додаванням реєстру посвідчень громадян, які скористалися пільговим перевезенням та акти звіряння розрахунків (п. 2.1.4 договору);

- у разі виявлення відповідачем розбіжностей щодо обліку пільгових перевезень і суми коштів від таких перевезень позивач, на підставі акту перевірки відповідача, в наступному місяці вносить корективи на проводить перерахунки (п. 2.1.5 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що позивач має право на отримання компенсаційних виплат за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.3 договору відповідач зобов`язався:

- щомісячно в повному обсязі здійснювати компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян у приміському сполученні згідно з поданими позивачем актом звіряння розрахунків, рахунками на суму, яка підлягає компенсації, та обліковими формами з додаванням реєстру посвідчень громадян, які скористалися пільговим перевезенням. Компенсаційні виплати здійснюються по мірі надходження коштів з місцевого бюджету та в межах затвердженого плану бюджетних асигнувань (п. 2.3.1 договору);

- передбачити у своєму бюджеті кошти, які будуть спрямовані на компенсацію за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян в повному обсязі з урахуванням заборгованості за попередній період по мірі надходження коштів з місцевого бюджету та в межах затвердженого плану бюджетних асигнувань (п. 2.3.2 договору);

- здійснювати реєстрацію додаткових зобов`язань, які виникли за надані послуги з перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян, відповідно до порядку встановленого чинним законодавством в межах затвердженого плану бюджетних асигнувань (п. 2.3.3 договору);

- забезпечити протягом 3 (трьох) робочих днів перевірку поданого позивачем розрахунку суми компенсаційних виплат за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян, підписання актів звіряння розрахунків (за надані послуги) та направлення одного примірника позивачу. В разі наявності зауважень відповідач протягом 3 (трьох) робочих днів повертає зазначені документи на доопрацювання разом з мотивованою відмовою від їх прийняття (п. 2.3.4 договору);

- здійснювати перерахування коштів, передбачених на проведення компенсаційних виплат за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян по мірі надходження коштів з місцевого бюджету та в межах затвердженого плану бюджетних асигнувань (п. 2.3.5 договору).

Згідно з п. 3.1 договору загальна сума договору складається з усіх щомісячних сум, що підлягають компенсації за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян згідно із обліковими формами з додаванням реєстру посвідчень громадян, які скористалися пільговим перевезенням та актів звіряння розрахунків.

Відповідно до п. 3.4 договору компенсація витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті приміського сполучення проводиться відповідачем в межах асигнувань місцевого бюджету та складає 250 000, 00 грн на 2021 рік.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з 01.01.2021 та діє до 31.12.2021 і вважається пролонгованим до проведення остаточних розрахунків.

Відповідно до п. 7.2 договору умови цього договору можуть бути змінені та доповнені за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткових письмових угод, які є його невід`ємною частиною.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у період з січня 2021 року по грудень 2021 року надавав послуги з перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян, що підтверджується: актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги за рахунок місцевого бюджету; обліковими формами про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів; рахунками-фактури на суму, яка підлягає компенсації.

Загальна сума наданих позивачем вищевказаних послуг за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 становить 911 463, 86 грн, обов`язок по відшкодуванню яких, за твердженням позивача, покладено на відповідача.

Так, відповідно до матеріалів справи, позивачем направлялися на адресу відповідача супровідні листи № ДН-1-16/550 від 16.02.2021, № ДН-1-16/932 від 12.03.2021, № ДН-1-16/1357 від 16.04.2021, № ДН-1-14/140 від 12.05.2021, № ДН-1-14/421 від 09.06.2021, № ДН-1-16/1810 від 07.07.2021, № ДН-1-14/960 від 10.08.2021, № ДН-1-14/1174 від 09.09.2021, № ДН-1-14/1289 від 08.10.2021, № ДН-1-14/1529 від 09.11.2021, № ДН-1-14/1894 від 09.12.2021, № ДН-1-14/64 від 13.01.2022 з актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги за рахунок місцевого бюджету, обліковими формами про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів та рахунками-фактури на суму, яка підлягає компенсації за період з січня 2021 року по грудень 2021 року із загальною сумою вартості наданих послуг на 911 463, 86 грн.

В свою чергу, відповідачем здійснено компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян за період з січня 2021 року по грудень 2021 року лише у розмірі 183 714, 21 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, виписками Державної казначейської служби України та банківською довідкою № 1669 від 27.09.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до третьої особи з листом № ДН-1-16/1568, в якому просив передбачити міським бюджетом на 2021 рік кошти на відшкодування збитків за перевезення пільгових категорій громадян у приміському сполученні у розмірі 1 160, 00 тис. грн. Листом № ДН-1-16/1789 позивач просив третю особу про додаткове збільшення надходжень до місцевого бюджету у 2021 році в розмірі 1 000, 00 тис. грн.

31.01.2022 позивач звернувся до відповідача з вимогою № ДН-1-16/114 від 20.01.2022 про сплату заборгованості за надані у 2021 році послуги за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян.

Відповідач надав позивачу відповідь на вимогу № ДН-1-16/114 від 20.01.2022 (лист № 13-14/03/304 від 14.02.2022), у якій зазначив, що додаткові асигнування на 2021 рік не виділялися, а тому підстави для сплати зазначеної позивачем заборгованості відсутні.

Позивач стверджує, що відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, всупереч положенням норм чинного законодавства, не виконав у повному обсязі свої зобов`язання щодо компенсації пільгового проїзду та не провів розрахунки за пільгові перевезення окремих категорій громадян за 2021 рік, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти задоволення позову, зазначає, що він може здійснювати компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті лише в межах погоджених рішенням Березанської місткої ради «Про бюджет Березанської міської територіальної громади на 2021 рік» № 83-05-VIII від 22.12.2020 та договором № ПЗ/ДН-1-215202/НЮ від 25.03.2021 (№ 16 від 18.03.2021), додаткові асигнування на 2021 рік йому не виділялися та пропозицій щодо укладення нового договору на 2021 рік від позивача не надходило.

У зв`язку із тим, що відповідач не в повному обсязі відшкодовано понесені залізницею збитки за пільгове перевезення окремих категорій громадян за 2021 рік в приміському сполученні, позивач звернувся до суду першої інстанції із даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Водночас, відповідно до приписів ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Згідно п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно пункту 5.1. розділу 5 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.12.2006 року № 1196, до пільгових перевезень належить безплатний проїзд та проїзд зі знижкою вартості проїзду, що надаються відповідно до міжнародних угод, законів України, постанов Кабінету Міністрів України, тощо.

Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено низкою законодавчих актів України. Так, соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, Міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12 березня 1993 року, законами України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про охорону дитинства», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 року № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» введено безплатний проїзд для пенсіонерів за віком на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, протягом 2021 року Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», на виконання умов договору та на виконання імперативних законодавчих приписів, надавалися послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян у приміському сполученні по залізничній станції Березань (м. Березань, Київська обл.).

Статтею 7 Закону України «Про залізничний транспорт передбачено, що відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ч.6 ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Норми вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Поряд з тим приписами ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» унормовано, що надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.

Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Бюджетного кодексу України (в редакції, яка була чинною протягом періоду виникнення спірних правовідносин), місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України (в редакції, яка була чинною протягом періоду виникнення спірних правовідносин) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.

Як було встановлено судом вище, рішенням Березанської міської ради № 83-05-VIII від 22.12.2020 року визначено відповідача як головного розпорядника коштів місцевого бюджету/відповідального виконавця зі здійснення бюджетної програми щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті.

Згідно з підпунктом «ґ» пункту 3 частини 1 статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків, що можуть здійснюватися з усіх бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до п. 6 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1997 року № 252, суб`єкти господарської діяльності, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно із законодавством України.

З системного аналізу вказаних вище законодавчих приписів слідує, що визначеному законодавчо імперативному обов`язку залізничного перевізника надавати послуги з пільгового перевезення тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, кореспондує обов`язок відповідного розпорядника коштів місцевого бюджету компенсувати вартість пільгових перевезень залізниці.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, з метою виконання вимог зазначених вище законодавчих актів між позивачем та відповідачем був укладений договір про компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян № ПЗ/ДН-1-215202/НЮ від 25.03.2021 (№ 16 від 18.03.2021) року за змістом п. 1.1 якого зобов`язується надавати послуги з перевезення окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на пільговий проїзд у приміському сполученні (надалі пільгові категорії громадян), а платник здійснює компенсаційні виплати за перевезення пільгових категорій громадян, які оформили пільгові проїзні документи, в повному обсязі.

В пункті 1.2 договору сторонами передбачено, що при здійсненні компенсаційних виплат за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян сторони керуються чинним законодавством України та постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 року № 1359 «Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян».

Так механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі, визначено Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 року № 1359 (далі - Порядок № 1359).

Згідно п. 2 Порядку № 1359 передбачено, що до пільгових перевезень залізничним транспортом (далі пільгові перевезення) належать безоплатні перевезення або перевезення окремих категорій громадян зі знижкою, встановленою законодавством.

Відповідно до п. 3-4 Порядку № 1359 облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки). Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг.

Пунктом 5 Порядку № 1359 визначено, що інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності.

Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира (п. 7 Порядку № 1359).

Згідно з п. 9-10 Порядку № 1359 на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1359 головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки, у п`ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

Як було встановлено судом раніше, позивачем, на підтвердження надання послуг з пільгового перевезення окремих категорій громадян протягом 2021 року, долучено до матеріалів справи копії облікових форм за змістом яких сума за фактичну кількість перевезених пільговиків за період січень-грудень 2021 року склала 911 463, 86 грн.

Облікові форми складені позивачем за спірний період, повністю відповідають положенням п. 9, 10 та додатку до Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян № 1359, а тому такі облікові форми є належними доказами сум недоотриманих позивачем коштів за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій осіб та відповідно повинні бути оплачені розпорядником бюджетних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлялися на адресу відповідача супровідні листи № ДН-1-16/550 від 16.02.2021, № ДН-1-16/932 від 12.03.2021, № ДН-1-16/1357 від 16.04.2021, № ДН-1-14/140 від 12.05.2021, № ДН-1-14/421 від 09.06.2021, № ДН-1-16/1810 від 07.07.2021, № ДН-1-14/960 від 10.08.2021, № ДН-1-14/1174 від 09.09.2021, № ДН-1-14/1289 від 08.10.2021, № ДН-1-14/1529 від 09.11.2021, № ДН-1-14/1894 від 09.12.2021, № ДН-1-14/64 від 13.01.2022 з актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги за рахунок місцевого бюджету, обліковими формами про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач як відповідний структурний підрозділ органу місцевого самоврядування та головний розпорядник коштів місцевого бюджету зі здійснення бюджетної програми щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті, зобов`язаний відповідно до вимог чинного законодавства виконати обов`язок з виплати позивачу суму компенсації вартості пільгових перевезень у січні-грудні 2021 року згідно складених та наданих позивачем облікових форм на загальну суму 911 463, 86 грн.

Водночас відповідачем здійснено компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян за період з січня 2021 року по грудень 2021 року частково у сумі 183 714, 21 грн. Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 727 749, 65 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що 250 000, 00 грн - це єдина сума, яка була виділена на компенсацію витрат позивача на пільгове перевезення громадян протягом 2021 року, іншого рішення Березанською міською радою, зокрема, про збільшення такої суми або про виділення додаткових асигнувань на компенсацію виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті у 2021 році, не приймалося. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що органи місцевого самоврядування не зобов`язані передбачати своїм рішенням видатки для усіх осіб, яким право на безкоштовний проїзд залізничним транспортом гарантоване державою, вони можуть робити це виключно з огляду на фінансову спроможність відповідного місцевого бюджету.

Колегія суддів не погоджується із даними висновками суду першої інстанції враховуючи з огляду на наступне.

Оскільки законодавчі приписи, якими встановлено для окремих категорій громадян пільги з перевезень на залізничному транспорті, є чинними та обов`язковими до виконання, тому перевезення пасажирів на пільгових умовах позивачем здійснено не за власною ініціативою, а на виконання відповідних імперативних законодавчих вказівок, відтак залізниця не має права відмовляти у пільговому перевезенні з підстав відсутності рішень відповідних органів щодо фінансування та подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення визначених категорій громадян.

Пільги для окремих категорій громадян з перевезень на залізничному транспорті встановлено на законодавчому рівні, а реалізація громадянами права на такі пільги не ставиться в залежність від прийняття, зокрема, органами місцевого самоврядування певних рішень щодо таких пільг, а зміни законодавства, у тому числі бюджетного, не скасовують обов`язок відповідача, як розпорядника бюджетних коштів на відповідні цілі, компенсувати витрати позивача, понесені ним внаслідок надання послуг з перевезень на пільгових умовах.

Закони, якими встановлено право певних категорій громадян на отримання пільг щодо перевезення залізничним транспортом, не передбачають жодного обмеження щодо надання таких послуг у разі відсутності коштів (бюджетних асигнувань) на зазначені цілі, а тому відсутність бюджетних призначень на відповідні видатки не є підставами для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання.

Таким чином, укладений між сторонами договір про відшкодування витрат на перевезення громадян пільгової категорії залізничним транспортом у приміському сполученні на суму 250 000,00 грн не звільняє сторони від виконання відповідного зобов`язання, яке виникає безпосередньо із законів України і не залежить від волевиявлення сторін.

Перевезення пасажирів на пільгових умовах АТ «Українська залізниця» виконано не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, тому як наслідок, уповноважений на те державою орган відповідач, у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені позивачем витрати в повному обсязі.

Крім того, як було встановлено судом раніше та передбачено сторонами в п. 1.1 договору, перевізник зобов`язується надавати послуги з перевезення окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на пільговий проїзд у приміському сполученні (надалі пільгові категорії громадян), а платник здійснює компенсаційні виплати за перевезення пільгових категорій громадян, які оформили пільгові проїзні документи, в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.1 договору перевізник зобов`язується забезпечити перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян у приміському сполученні з застосуванням пільгових тарифів за умови належним чином оформлених пільгових проїзних документів (підпункт 2.1.1 договору).

За змістом п. 2.2 договору, перевізник має право на отримання компенсаційних виплат за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян в повному обсязі.

Замовник зобов`язується щомісячно в повному обсязі здійснювати компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян у приміському сполученні згідно з поданими перевізником рахунками на суму, яка підлягає компенсації, та обліковими формами (підп. 2.3.1 договору).

Підпунктом 2.3.2 договору сторонами узгоджено, що замовник зобов`язується передбачити у своєму бюджеті кошти, які будуть спрямовані на компенсаційні перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян в повному обсязі з урахуванням заборгованості за попередній період.

Згідно з під. 2.3.3 договору, замовник зобов`язується здійснювати реєстрацію додаткових зобов`язань, які виникли за надані послуги з перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян, понад передбачені у відповідних бюджетах суми, відповідно до порядку встановленого чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.1 договору, загальна сума договору складається з усіх щомісячних сум, що підлягають компенсації за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян згідно із обліковими формами.

Як було встановлено колегією судді раніше, позивач неодноразово звертався до третьої особи із листами № ДН-1-16/1568 від 24.09.2020 року та № ДН-1-16/1789 від 19.11.2020 року з інформацією щодо плану перевезень на 2021 рік та з проханням враховуючі дані, передбачити міським бюджетом на 2021 рік кошти по відшкодуванню збитків за перевезення пільгових категорій громадян у приміському сполученні у відповідному розмірі (1 160,0 тис. грн за листом від 24.09.2020 та 1 000,0 тис. грн за листом від 19.11.2020 року). Відповіді на листи третя особа не направила. Заперечень щодо отримання третьою особою вказаних листів матеріали справи не містять, скаржником не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.

При цьому, колегія суддів відзначає, що вказані листи були направлені третьою особою до прийняття Березанською міською радою рішення №83-05-VIII від 22.12.2020 «Про бюджет Березанської міської територіальної громади на 2021 рік».

Однак, всупереч неодноразовим зверненням позивача з проханням передбачити у бюджеті на 2021 рік кошти на компенсаційні виплати та положенням підп. 2.3.2 договору, відповідачем не передбачено у своєму бюджеті кошти, які будуть спрямовані на компенсаційні перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян в повному обсязі з урахуванням заборгованості за попередній період.

При цьому з аналізу положень пунктів 1.1, 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.3 та 3.1 вбачається, що на позивача, як виконавця, покладений обов`язок забезпечити перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян у приміському сполученні з застосуванням пільгових тарифів за умови належним чином оформлених пільгових проїзних документів, у свою чергу на відповідача, як замовника, покладений обов`язок в повному обсязі здійснювати компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян у приміському сполученні згідно з поданими перевізником рахунками на суму, яка підлягає компенсації, та обліковими формами.

Зі змісту укладеного між сторонами договору не вбачається залежність компенсаційних виплат від передбачених кошторисних призначень та прийнятих відповідачем відповідних Програм, оскільки умовами договору чітко передбачено, що замовник зобов`язується здійснити компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян, які оформили пільгові проїзні документи, в повному обсязі.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із доводами скаржника, що зі змісту укладеного між сторонами договору не вбачається залежність компенсаційних виплат від передбачених кошторисних призначень та прийнятих відповідачем відповідних Програм.

Відповідно до п. 7 Порядку № 1359 сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.

Так, порядок № 1359 покладає на розпорядника бюджетних коштів обов`язок компенсувати підтверджені обліковими формами недоотримані кошти залізницею за перевезення пільгової категорії населення в повному обсязі.

Отже, відповідач як орган, уповноважений державою здійснювати від її імені повноваження в спірних правовідносинах, зобов`язаний належно, відповідно до вимог чинного законодавства та укладеного між сторонами договору виконати обов`язок з відшкодування позивачу витрат на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року у розмірі 727 749, 25 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладену в постанові від 09.06.2023 року у справі № 916/3938/21 є неприйнятними з огляду на те, що таку постанову прийнято Верховним Судом з огляду на іншу фактично-доказову базу у відповідній справі, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших встановлених обставин, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідне судове рішення. Так, зокрема, у даній справі (911/1600/22) між сторонами було укладено договір про компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян, тоді як у справі №916/3938/21 відповідний договір не укладався.

З огляду на викладене, та враховуючи, що матеріали справи не містять жодних доказів відшкодування позивачу витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2021 року до 31.12.2021 року на загальну суму 727 749, 65 грн, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог повному обсязі.

При цьому, колегія суддів відзначає, що згідно ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Закон України «Про залізничний транспорт» та «Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України» (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 27.12.2006 року № 1196) не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Наведені вище обставини не були враховані місцевим господарським судом при ухваленні рішення у даній справі. Оскаржуване рішення постановлене з порушенням норм матеріального права, висновки, викладені у рішення не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для його скасування.

Доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи, що є підставою для її задоволення, заперечення, викладені у відзиві, не спростовують доводів апелянта.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2023 - частковому скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог з з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2023 року у справі № 911/1600/22 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2023 року у справі № 911/1600/22 скасувати частково в частині відмовити у задоволенні позовних вимог.

3. Прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Управління соціального захисту населення та праці виконавчого комітету Березанської міської ради (07541, Київська область, м. Березань, вул. Набережна, 4; код ЄДРПОУ 42016510) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Південно-західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; код ЄДРПОУ 40081221) 727 749, 65 грн. збитків за пільгове перевезення пасажирів за 2021 рік, 10 916, 24 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 16 374, 37 грн судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції.

4. В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2023 року у справі № 911/1600/22 залишити без змін.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи №911/1600/22 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун

Дата складення повного тексту 18.12.2023