Рішення

від 18.12.2023 по справі 905/1363/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.12.2023 Справа №905/1363/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро

до відповідача: Маріупольського професійного машинобудівного ліцею, м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 36644,81грн, з яких 29235,77грн - основний борг, 1117,37грн - 3% річних, 6291,67грн - інфляційні втрати,

без повідомлення (виклику) сторін,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольського професійного машинобудівного ліцею, м. Маріуполь Донецької області про стягнення 36644,81грн, з яких 29235,77грн - основний борг, 1117,37грн - 3% річних, 6291,67грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №7504 від 08.02.2021 про постачання (закупівлю) електричної енергії з оплати послуг за лютий 2022 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 29235,77грн, що стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав договір №7504 від 08.02.2021 з додатковою угодою №4 від 31.12.2021, індивідуальну комерційну пропозицію «Бюджет 2021», акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) від 28.02.2022, рахунок за спожиту електроенергію №7504 від 07.03.2022, роздруківки з електронної поштової скриньки позивача, претензію №24/238 від 19.01.2023, лист Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» №67/8738-вих від 21.06.2023.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст.ст. 509, 525-526, 530, 549, 610, 625, 626, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 230-232 Господарського кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1363/23 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.10.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою господарського суду від 20.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1363/23. Справу №905/1363/23 ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача - м. Маріуполь Донецької області.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, з 05.03.2022 вся територія Маріупольського району є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Таким чином, на території місцезнаходження відповідача поштові відділення не функціонують згідно з офіційною інформацією, розміщеною на сайті АТ «Укрпошта».

Ухвала господарського суду від 20.10.2023 доставлена до електронного кабінету відповідача, що підтверджується відповідною довідкою.

У встановлений судом строк клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що відповідач повідомлений про відкрите судове провадження, судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, відзив від відповідача не надходив, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (позивач, постачальник) та Маріупольським професійним машинобудівним ліцеєм (відповідач, споживач) укладено договір №7504 про постачання (закупівлю) електричної енергії (далі - договір), відповідно до п 1.1 якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Згідно до п.п. 1.2, 1.3 договору найменування товару: електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015:09310000-5) (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період 2021 року становить 117517 кВт*год.: м. Маріуполь, вул. Макара Мазая, 3 - 103317 кВт*год.; Мангушський р-н, с. Білосарайська Коса, вул. Безуха, 34 - 14200 кВт*год. та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи.

Пунктами 2.1 та 2.2 договору визначено, що строк (термін) поставки товару: з дати, вказаної в заяві-приєднання до 31.12.2021. Місце поставки (передачі) товару: м. Маріуполь, вул. Макара Мазая, 3; Мангушський р-н, с. Білосарайська Коса, вул. Безуха, 34.

Відповідно до п. 4.1 договору спосіб визначення ціни за електричну енергію визначається в комерційній пропозиції постачальника.

Загальна вартість цього договору становить 424000,00грн, в тому числі 20% ПДВ (п.п.4.1.1 договору).

Ціна електричної енергії має зазначатись постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором (п. 4.2 договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п. 4.3 договору).

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем (п. 4.5 договору).

Відповідно до п. 4.9 договору у разі виникнення спірних питань між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку (оператором системи) щодо повноти/достовірності показів розрахункових засобів обліку. Постачальник може надавати споживачу консультації та іншу допомогу щодо врегулювання спірних питань. Але в будь-якому випадку інформація постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи) є пріоритетною для здійснення комерційних розрахунків за цим договором. Наявність заперечень з боку споживача або спорів щодо показів засобів обліку не є підставою для затримки та/або не повної оплати коштів згідно виставлених постачальником рахунків (актів прийняття-передавання товарної продукції чи актів прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.12.1 договору).

У п. 12.2. Договору передбачено, що відповідно до частини 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початок наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у цьому договорі, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено у встановленому порядку.

Сторонами у якості додатку до договору підписано індивідуальну комерційну пропозицію «Бюджет 2021» (фактична з розподілом) (далі - комерційна пропозиція).

У п. 3.1 комерційної пропозиції передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем в терміни, визначені пунктом 4 даної комерційної пропозиції, у формі оплати за фактично спожиту електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку, на підставі самостійно сформованого акту-приймання передачі та погодженого у постачальника. Сторони узгодили, що погоджений у постачальника акт приймання-передачі, з зазначенням обсягу електричної енергії, ціни за одиницю товару та загальної суми до сплати, є належним доказом для підтвердження обсягу фактичного споживання електричної енергії у відповідному періоді.

Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз на місяць за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії. Оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 10-ти календарних днів після закінчення розрахункового періоду.

Рахунок формується споживачем самостійно в сервісі «Особовий кабінет» з моменту реєстрації споживача в сервісі не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок формується та надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/ оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних. В таких випадках рахунок Споживач отримує у відповідному енергоофісі Постачальника не пізніше наступного дня після закінчення розрахункового періоду.

У разі неотримання споживачем рахунку в енергоофісі постачальника, або у сервісі «Особистий кабінет» в зазначені строки, постачальник направляє рахунок на ел. адресу споживача, зазначену в заяві-приєднання або розміщену на офіційному веб-сайті споживача (в такому випадку датою отримання рахунку вважається дата направлення постачальником ел. листа) (п.4.1 комерційної пропозиції).

Відповідно до п. 4.3 комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 10 календарних днів після закінчення розрахункового періоду, не залежно від отримання рахунку.

У разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем (п.4.4 комерційної пропозиції).

За п.п. 9.1, 9.2 комерційної пропозиції договір набуває чинності з дати його підписання та укладається до 31.12.2021, якщо інший строк не узгоджено сторонами в додаткових угодах або іншій документації, згідно якої споживачем здійснювалась закупівля електричної енергії. Договір в частині взаєморозрахунків діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Відповідно до частини 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початок наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у цьому договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

31.12.2021 сторонами підписано додаткову угоду №4 до договору, за п.1 якої продовжено дію договору №7504 від 08.02.2021 на строк до 28.02.2022, достатній для проведення процедури на початку наступного року, а обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, раніше укладеного договору, а саме на 69550,00грн з урахуванням ПДВ - 11591,66грн.

У зв`язку зі зміною з 01.01.2022 регульованих цін за 1 кВт*год.: тариф на послуги оператора системи передачі становить - 0,34564грн/кВт*год. (без ПДВ); тариф на послуги оператора системи розподілу становить - 1,28628грн/кВт*год. (без ПДВ) (п. 2 додаткової угоди).

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу електричну енергію у лютому 2022 року в обсязі 6525 кВт*год. на суму 30712,39грн відповідно до акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) від 28.02.2022.

Також позивач виставив відповідачу рахунок за спожиту електроенергію №7504 від 07.03.2022 за лютий 2022 року; кінцева дата сплати рахунку - 22.03.2022.

Акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) від 28.02.2022 та рахунок направлені на електронну пошту mpmlu@ukr.net.

Відповідно до листа Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» №67/8738-вих від 21.06.2023 фактичний обсяг розподіленої електричної енергії по споживачу за період лютий 2022 року складає 6525 кВт*год.

Позивач зарахував надлишок від оплат за попередні періоди у розмірі 1476,62грн в погашення вартості спожитої електричної енергії у лютому 2022 року.

Відповідач залишок вартості спожитої електричної енергії у лютому 2022 року в розмірі 29235,77грн не сплатив.

Посилаючись на порушення відповідачем строків оплати за спожиту електричну енергію, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 36644,81грн, з яких 29235,77грн - основний борг, 1117,37грн - 3% річних, 6291,67грн - інфляційні втрати.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Сутність позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов`язання за спірним договором та застосуванні наслідків порушення зобов`язання у вигляді стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором надання послуг, правове регулювання якого визначено приписами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відносини, що виникли між Сторонами щодо постачання електричної енергії, регулюються приписами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 і безпосередньо договором.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до частин 1, 2 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Отже, укладений між позивачем та відповідачем №7504 від 08.02.2021 про постачання (закупівлю) електричної енергії, з підписаною комерційною пропозицією, є належною підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов`язків.

Відповідно до п.п. 4.21, 4.29 Правил роздрібного ринку електричної енергії оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу. Порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору).

Пунктом 2.3.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п.4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Судом встановлено, що відповідно до листа Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» №67/8738-вих від 21.06.2023 фактичний обсяг розподіленої електричної енергії, який спожитий відповідачем у лютому 2022 року, складає 6525 кВт*год.

Позивач склав акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) від 28.02.2022 за лютий 2022 року в обсязі споживання 6525 кВт*год. на суму 30712,39грн.

З матеріалів справи вбачається, що акт прийняття-передавання за лютий 2022 року направлено на неправильну адресу електронної пошти відповідача.

Однак, враховуючи приписи п.п. 3.1, 4.1 комерційної пропозиції, на споживача покладений обов`язок з самостійного формування акту приймання-передачі та погодження його у постачальника, а також обов`язок з самостійного формування рахунку.

Також, за п.4.4 комерційної пропозиції у разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

Обсяг фактичного споживання відповідачем електричної енергії у лютому 2022 році підтверджується належними доказами, відповідач не заперечує та не спростовує вказані в акті приймання-передачі обсяги споживання.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.5 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.

У п.п. 3.1, 4.3 комерційної пропозиції сторони погодили, що розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 10 календарних днів після закінчення розрахункового періоду, не залежно від отримання рахунку.

У рахунку за спожиту електроенергію №7504 від 07.03.2022 за лютий 2022 року визначена кінцева дата сплати рахунку - 22.03.2022.

Таким чином, строк оплати за спожиту електричну енергію є таким, що настав.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Позивач зарахував надлишок від оплат за попередні періоди у розмірі 1476,62грн в погашення вартості спожитої електричної енергії у лютому 2022 року.

Належних доказів оплати заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 29235,77грн до матеріалів справи не надано, розмір заборгованості відповідачем не спростовується та не заперечується.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач заявив до стягнення 3% річних у розмірі 1117,37грн за період прострочення з 23.03.2022 по 30.06.2023 та інфляційні втрати у розмірі 6291,67грн за період прострочення з квітня 2022 року по червень 2023 року.

Контррозрахунки 3% річних та інфляційних втрат відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що розрахунок є арифметично та методологічно правильним, тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що він є методологічно неправильним, оскільки позивачем неправильно визначено індекс інфляції у травні та червні 2023 року.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за заявлений позивачем період, суд встановив, що належний розмір інфляційних втрат становить 6754,93грн.

Однак, враховуючи ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у заявленому розмірі 6291,67грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро до Маріупольського професійного машинобудівного ліцею, м. Маріуполь Донецької області про стягнення 36644,81грн, з яких 29235,77грн - основний борг, 1117,37грн - 3% річних, 6291,67грн - інфляційні втрати, задовольнити.

Стягнути з Маріупольського професійного машинобудівного ліцею, м. Маріуполь Донецької області (87523, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Макара-Мазая, будинок 3, ідентифікаційний код 02542739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро (49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, будинок 7, ідентифікаційний код 42086719) 36644,81грн, з яких 29235,77грн - основний борг, 1117,37грн - 3% річних, 6291,67грн - інфляційні втрати, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147,20грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

Рішення складено та підписано 18.12.2023.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.