Рішення

від 05.12.2023 по справі 911/1326/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2023 р. м. Житомир Справа № 911/1326/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейрін-ЛТД"

про стягнення 1 080 024,95 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ Будівельно монтажна компанія "Софіївська" про стягнення 1 080 024,95 грн. майнової шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.02.2020 о 22:47 год. за участю автомобілів "Ford Transit Connect" та автомобіля "Mersedes-Benz GLE 43 AMG" сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.04.2020 у справі № 369/3888/20 директора ТОВ Будівельно монтажна компанія "Софіївська" Собко Т.С., як відповідальну за належний експлуатаційний стан світлофорного об`єкту на перехресті вулиць Соборної та Шалімова в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП у справі 369/3888/20.

Посилаючись на норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" позивач (страхувальник) пред`явив даний позов до юридичної особи, відповідальної за завдані збитків а порядку суброгації.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 24.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив.

03.11.2023 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без присутності їх представника.

На адресу Господарського суду Житомирської області повернулися конверти з ухвалами суду від 17.07.2023, 26.09.2023, 24.10.2023, які належним чином направлялися на адресу ТОВ "Мейрін-ЛТД"; 13301, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Європейська, 10 з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі № 911/1326/23 відповідачем не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання з розгляду справи № 911/1326/23 по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки.

Відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ГПК України.

На підставі п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал страхування" (страховик/позивач) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту № 230/19-Т/В1, відповідно до якого страховик взяв на себе зобов`язання компенсувати страхувальнику будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки "MERCEDES-BENZ GLE", держ. номер НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

08.02.2020 на перехресті вулиць Соборної та Шалімова в селі Софіївська Борщагівка Київської області, сталася ДТП за участю автомобіля "MERCEDES-BENZ GLE" держ. номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 і автомобіля "Ford Transit" держ. номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . В результаті даного ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Причиною ДТП став неналежний експлуатаційний стан світлофорного об`єкту на перехресті вулиць Соборна та Шалімова в селі Софіївська Борщагівка Київської області, що підтверджується:

довідкою НПУ ( в якій зазначено інформацію стосовно учасників ДТП);

висновком експерта № 28/22 за результатами проведення автотехнічного дослідження по справі про адміністративне правопорушення, згідно якого в діях учасників ДТП невідповідність вимогам ПДР, не вбачається, але зазначено причину ДТП - технічна несправність світлофорного об`єкта);

довідки інспектора відділу безпеки дорожнього руху УПП у Київській області ДПП, з якої вбачається, що право експлуатаційного утримання світлофорного об`єкту на перехрестя на перехресті вулиць Соборної та Шалімова, передано ГОВ "Барселона Ю ЕЙ" та гр. Мамедову, який являється забудовником ЖК "Софіївська".

В подальшому на в. о. генерального директора передано ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" ОСОБА_5 та директора ТОВ БМК "Софіївська" ОСОБА_4 складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 140 КУпАП.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/3890/20 від 27.04.2020 ОСОБА_5 - в.о генерального директора ГОВ "Барселона Ю ЕЙ" визнано винною в адміністративному правопорушенні відповідно до ч. 4 ст. 140 КУпАП.

В послідуючому постановою Київського апеляційного суду по справі №369/3890/20 від 11.09.2020 постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/3890/20 від 27.04.2020 скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУПАП.

Разом з тим, постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/3888/20 від 27.04.2020 директора ТОВ БМК "Софіївська" ОСОБА_4 визнано винною в адміністративному правопорушенні відповідно до ч. 4 сі. 140 КУпАП. Дана постанова набрала законної сили.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" подано заяву про настання події, що має ознаки стразового випадку а договором добровільного страхування транспортного засобу.

Протоколом огляду транспортного засобу від 19.02.2020 (а.с. 19-20) зафіксовано пошкодження автомобіля марки "MERCEDES-BENZ GLE" держ. номер НОМЕР_1 .

Згідно Рахунків № 2120001127 від 15.03.2020 на суму 1 101 641,10 грн. (а.с. 35-37), № 2120001300 від 28.03.2020 на суму 146 363, 29 грн. (а.с. 38), наданих ТОВ "Автомобільний дім Україна-Мерседес Бенц", вартість відновлювального ремонту склала 1 275 856,61 грн., що перевищує 70% дійсної вартості на момент укладення договору.

Згідно з п. 31.5 Договору повна загибель (знищення) ТЗ - випадок, коли вартість відновлення пошкодженого ТЗ перевищує 70% його дійсної вартості на момент укладення договору.

Пункт 27.8. договору добровільного страхування наземного транспорту № 230/19-Т/В1 від 07.05.2019 передбачено, що сума страхового відшкодування в такому випадку дорівнює розміру дійсної вартості ТЗ на момент настання страхового випадку, але не більше страхової суми, за вирахуванням вартості залишків транспортного засобу та безумовної франшизи.

Отже, ринкова вартість ТЗ - 1 805 024,95 грн., розмір придатних залишків -725 000,00 гри., розмір франшизи - 0,00 грн.

21.08.2020 позивачем здійснено страхову виплату ОСОБА_1 в сумі 1 080 024,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 44050080 (а.с. 48).

В послідуючому Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажна компанія "Софіївська" змінно назву на "Мейрін-ЛТД" (ід. код 37359825).

З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування").

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком. (ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування").

За змістом статті 980 ЦК України, статті 4 Закону України "Про страхування" залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.

Статтями 512, 514 ЦК України передбачено, що в установлених законом випадках кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою.

Ці норми кореспондуються з положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування", згідно з якими до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто, у правовідносинах суброгації відбувається лише заміна кредитора: право вимоги передається (переходить) від страхувальника (якого ще називають вигодонабувачем, первісним кредитором, потерпілим) до страховика - нового кредитора, який в подальшому замість страхувальника і буде пред`являти право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Така заміна відбувається на підставі закону, в момент виплати страховиком страхового відшкодування страхувальнику. Тому нового зобов`язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки у таких правовідносинах зберігається те зобов`язання, яке виникло із заподіяння шкоди і у зв`язку з яким було виплачене страхове відшкодування.

Отже, у відносинах суброгації страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов`язанні, а особа, яка завдала шкоди, - його боржником. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Під час виплати страховиком страхувальнику страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування відбувається заміна кредитора, і, як наслідок, у страховика виникає право вимоги до відповідальної особи щодо відшкодування йому завданої шкоди у порядку суброгації.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №910/3165/17, від 12.08.2019 у справі №910/2351/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №910/2603/17.

У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат переходить від потерпілої особи право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди. Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов`язанні (зміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов`язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем па підставі страхового акта від 006.01047420-1 від 20.08.2020 та виставлених рахунків № 2120001127 від 15.03.2020, № 2120001300 від 28.03.2020 здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 1 080 024,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21.08.2020 № 44050080.

Таким чином, здійснивши виплату страхового відшкодування позивач набув право вимоги до особи, винної у завданні збитків.

Як зазначалося раніше, постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/3888/20 від 27.04.2020 директора ТОВ БМК "Софіївська" ОСОБА_4 визнано винною в адміністративному правопорушенні відповідно до ч. 4 сі. 140 КУпАП. Дана постанова набрала законної сили.

Згідно з положеннями ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху мають право, зокрема на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху

У частині першій ст. 24 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що власник доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх власності.

Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг та технічних засобів організації дорожнього руху встановлює ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану" (чинний до 01.12.2022).

Автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів.

В порушення вимог пункту 11 розділу 2 "Обов`язки та права власників дорожніх об`єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій" Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ від 30.03.1994 № 198 відповідач постійно не контролював експлуатаційний стан цієї ділянки автодороги, негайно не усунув пошкодження світлофорного об`єкта, які перешкоджали безпечному дорожньому руху, вказане місце не позначив дорожніми знаками, сигнальними, огороджу вальними і направляючими пристроями.

Крім цього, власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів (п. 11 Єдиних правил).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про дорожній рух", до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить:

передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам;

передача права на будівництво комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства;

Відповідач, в свою чергу, як балансоутримувач світлофорного об`єкта, технічна несправність, якого стала причиною вище зазначеного ДТП за участі забезпеченого позивачем автомобіля, всупереч своїм обов`язкам, допустив бездіяльність.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивні вимоги ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейрін-ЛТД" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Європейська, 10, ід. код 37359825)

- на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, ід. код 33908322) 1 080 024,95 грн. матеріальної шкоди, а також 16200,37 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.12.23

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу в Електронний кабінет

+ на ел. пошту: a.harahondya@arsenal-strahovanie.com

2 - відповідачу ТОВ "Мейрін-ЛТД" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Європейська, 10) (рек. з повід.)