Ухвала

від 15.12.2023 по справі 910/18836/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.12.2023Справа № 910/18836/23

Суддя Привалов А.І., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРПРОЕКТ"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДАМАНТ 33-А"

про витребування майна з чужого незаконного володіння

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕРПРОЕКТ» звернулося до Господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДАМАНТ 33-А" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Товариством з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРПРОЕКТ" заявлено позовну вимогу до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДАМАНТ 33-А" про витребування майна з чужого незаконного володіння, перелік та вартість якого наведені у позовній заяві. та вартість становить 891 441,74 грн.

Отже, позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на припинення яких спрямовано позов.

Таким чином, при зверненні до суду позивач мав сплатити судовий збір за розгляд вимог майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, тобто у розмірі 10371,63 грн.

Проте, до матеріалів позовної заяви додано докази сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Отже, недоплата судового збору за розгляд даної позовної заяви становить 10687,63 грн.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статей Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

З огляду на викладене, суд вказує, що у поданому позові не зазначено інформації щодо наявності у позивача, як юридичної особи, та відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд"),

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕРПРОЕКТ» без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕРПРОЕКТ» строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕРПРОЕКТ» усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду:

- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору заявником позову за реквізитами Господарського суду міста Києва у розмірі 10687,63 грн;

- доказів щодо реєстрації (створення електронного кабінету) ТОВ «МАЙСТЕРПРОЕКТ» в підсистемі Електронний суд ЄСІТС;

- доказів про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕРПРОЕКТ», що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Привалов