Рішення

від 19.12.2023 по справі 911/926/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.12.2023Справа № 911/926/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Коваленко М.О. розглянувши матеріали справи

За позовом Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістра»

про стягнення 76685,57 грн

за участі представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістра» про стягнення 76685,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами Договору про закупівлю талонів за державні кошти №460 від 16.12.2019 відповідачем було передано, а позивачем прийнято та оплачено в повному обсязі товар - бензин та дизельне паливо у талонах/скретч-картках на загальну суму 208600 грн. Проте, позивач позбавлений можливості реалізувати (отоварити) частину отриманих від відповідача скретч-карток на суму 46417,32, оскільки вказана частина скретч-карток є заблокованими. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 46417,32 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 4560,32 грн, 3% річних у розмірі 4178 грн та інфляційні втрати у розмірі 21529,93 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.04.2023 у справі №911/926/23 постановлено направити матеріали позовної заяви за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Призначено розгляд справи по суті.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 02.06.2023 та від 18.09.2023 були направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дійсну станом на дату винесення ухвали про відкриття провадження у справі, а саме: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26.

Проте поштові конверти із копіями зазначених ухвал були повернуті підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення ТОВ «Магістра» у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Крім того, відповідач мав право та можливість ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду від 02.06.2023 та від 18.09.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

ТОВ «Магістра» в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями ч.9 ст.165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.12.2019 між Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Магістра» (далі - Учасник) укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти №460 (далі - Договір) відповідно до умов якого

Відповідно до п.1.3. Договору відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.

Згідно з п.3.1. Договору ціна цього Договору становить 208600 грн, у тому числі ПДВ 34766,67 грн.

Оплата Товару здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити Учасника. (п.4.1. Договору)

Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу. (п.5.1. Договору)

Відповідно до п.5.2.1., 5.2.2. Договору передача Замовнику товару за цим Договором здійснюється Учасником на АЗС шляхом заправки автомобілів Замовника при пред`явленні довіреними особами Замовника скретч-карт. Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки по погашених скретч-картах вважаються виконаними, при цьому Учасник не може передати Замовнику товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-карті.

Згідно з п.5.3. Договору умови постачання Товару - самовивезення. Замовник зобов`язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу який зазначений на довірчому документі.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач придбав у відповідача бензин А-92, А-95 та дизельне паливо у талонах загальною вартістю 208600 грн відповідно до видаткової накладної №137 від 18.12.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №5099 від 19.12.2019.

Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Суд також звертає увагу, що враховуючи суть правовідносин між сторонами та специфіку придбання палива у спосіб придбання талонів, мету придбання таких - мати можливість їх пред`явлення на АЗС для отримання палива у погодженій кількості та у межах строку дії таких карток, позивачу мали бути передані картки, які уже на час передачі мали бути забезпечені узгодженою кількістю палива, доступного для фактичного отримання позивачем при пред`явленні картки на АЗС. Договором між сторонами не визначалося додаткових умов чи дій позивача для отримання палива на АЗС при пред`явленні карток.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час пред`явлення до реалізації придбаних скретч-карток було виявлено, що частина вказаних карток (талонів) на суму 46417 грн були заблоковані, що підтверджується листом ТОВ «Лівайн Торг» №625 від 22.10.2020, а також наявними в матеріалах справи додатками до видаткової накладної №137 від 18.12.2019 та реєстрами заблокованих скретч-карток.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №1 від 31.03.2020 (вих. №538/01-11) про неналежне виконання Договору у якій вимагав усунути виявлені недоліки до 10.04.2020, а також надав реєстр заблокованих скретч-карток та їх копії.

10.04.2020 відповідач своїм листом №16 від 10.04.2020 просив позивача переслати на адресу відповідача талони які підлягають обміну та зобов`язався здійснити обмін в строк до 30 днів.

10.08.2021 позивач було надіслано відповідачу претензію №2 від 06.08.2021 (вих. №1271/01-11) у якій позив вимагав заміни скретч -карток на дійсні або повернути сплачені грошові кошти у розмірі 46417,32 грн.

Проте, відповідачем вказану претензію не було отримано, оскільки, як вбачається з Довідки про причини повернення поштового відправлення, адресат відсутній за адресою направлення.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Судом встановлено, що строк виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо передачі належного за Договором є таким, що настав.

Разом з тим, доказів передачі відповідачем позивачу належного товару на суму 46417,32 грн, який було оплачено позивачем за Договором, матеріали справи не містять.

Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості та доказів передачі належного товару в повному обсязі, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 46417,32 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача пені у розмірі 4560,32 грн, 3% річних у розмірі 4178 грн та інфляційних втрат у розмірі 21529,93 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до п.7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Учасник сплачує Замовнику штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у розмірі, визначеному відповідно до п.п.7.3.1., 7.3.2 цього Договору, а у разі здійснення попередньої оплати Учасник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовник кошти з урахуванням індексу інфляції. (п.7.2. Договору)

Згідно з п.7.3.2. Договору у разі порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, умовам Договору та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістра» (01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 41092826) на користь Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (18031, м. Черкаси, вул. Шевченка, 81; ідентифікаційний код 02125622) заборгованість у розмірі 46417 (сорок шість тисяч чотириста сімнадцять) грн 32 коп., пеню у розмірі 4560 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят) грн 32 коп., 3% річних у розмірі 4178 (чотири тисячі сто сімдесят вісім) грн, інфляційні втрати у розмірі 21529 (двадцять одна тисяча п`ятсот двадцять дев`ять) грн 93 коп., а також витрати по сплаті судового збору 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 19.12.2023.

Суддя Я.В. Маринченко