Рішення

від 19.12.2023 по справі 911/2923/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2923/23

За позовом Державного підприємства «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» БОРИСПІЛЬ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКОРД АЕРОТЕХНІК»

про стягнення 57 874, 77 грн,

Суддя В.М. Антонова

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за генеральною угодою про умови здійснення господарської діяльності з надання послуг з технічного обслуговування ПС №02.1-14/4-22 від 01.01.2020, в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг у період з лютого по серпень 2023 року.

2. Стислий виклад позицій відповідача

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

3. Процесуальні дії в справі

Державне підприємство «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» БОРИСПІЛЬ» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКОРД АЕРОТЕХНІК» (далі - відповідач) про стягнення 48 974, 38 грн, з яких: 43 200, 00 грн основний борг, 5 270, 40 грн пеня, 331, 99 грн 3 % річних, 171, 99 грн інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 911/2923/23 та її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

12.10.2023 від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, в якій останній зазначає, що відповідачем також не оплачено отримані послуги в серпні 2023 року в розмірі 7 200, 00 грн, а тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 57 874, 77 грн, з яких: 50 400, 00 грн основний борг, 6 854, 80 грн пеня, 447, 98 грн 3 % річних та 171, 99 грн інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.10.2023 прийнято заяву позивача про зміну предмета позову та продовжено розгляд справи з її урахуванням.

24.10.2023 від відповідача надійшли пояснення щодо безпідставності позову, заява про зменшення розміру пені на 95 % та клопотання про зупинення провадження в справі до прийняття Північним апеляційним Господарським судом рішення в справі 911/995/23.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.10.2023 в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження в справі відмовлено з підстав викладених в ухвалі суду.

Крім цього, дослідивши подані відповідачем пояснень щодо безпідставності позову, суд також зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову (ч.1 ст. 165 ГПК України).

Так, зі змісту поданих відповідачем пояснень щодо безпідставності позову вбачається, що вони за своє суттю є відзивом на позов.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали про відкриття провадження судом встановлено відповідачу строк для подачі відзиву - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі

Приписами частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), зокрема, встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала про відкриття провадження була отримана відповідачем 03.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600049023577.

Відтак, останній день строку для подання відповідачем відзиву є саме 18.10.2022.

До господарського суду надійшов пояснення щодо безпідставності позову 24.10.2022, тобто після закінчення строку встановленого судом для подання відзиву.

Положеннями частини 2 статті 118 ГПК України визначено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи те, що пояснення щодо безпідставності позову, які за своєю суттю є відзивом подані відповідачем до суду із пропуском встановленого судом процесуального строку та приймаючи до уваги відсутність клопотання про продовження строку на подання відзиву або поновлення пропущеного строку на подання такого відзиву, суд залишає подані відповідачем пояснення щодо безпідставності позову без розгляду в порядку ч.2 ст.118 ГПК України.

06.11.2023 від позивача надійшли заперечення на пояснення відповідача.

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.01.2020 мій позивачем (далі - аеропорт) та відповідачем (далі - компанія) укладено генеральну угоду №02.1-14/4-22 про умови здійснення господарської діяльності з надання послуг з технічного обслуговування ПС (далі - угода), відповідно до п.1.1. якої, аеропорт забезпечує компанії можливість здійснювати авіаційну діяльність (надання послуг з технічного обслуговування ПС) на території аеропорту «Бориспіль» з використанням інфраструктури аеропорту, а компанія зобов`язується сплачувати аеропорту плату за це.

Пунктом 1.4. угоди визначено місце її виконання: 08300, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7, ДП МА «Бориспіль».

Компанія взяла на себе зобов`язання зокрема в строки, визначені параграфом 3 угоди:

- сплачувати рахунки-фактури (далі - рахунки) аеропорту та підписувати і повертати акти приймання-здачі виконаних послуг (далі - акт), складені згідно з угодою (п.п.2.2.24. п.2.2. угоди);

- надавати до бухгалтерії аеропорту довідку про розмір чистого доходу компанії, отриманого від надання послуг з ТО ПС в аеропорту «Бориспіль» (який розраховується виходячи з визначення «щоквартальний чистий дохід», що зазначений компанією в звіті про фінансові результати (форма 2), в рамках цієї угоди (п.п.2.2.26. п.2.2. угоди).

Згідно із п.3.1. угоди, розмір плати, яку має сплачувати компанія за створення та підтримання аеропортом необхідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення компанією господарської діяльності в ДП МА «Бориспіль» з надання послуг з ТО ПС з використанням інфраструктури аеропорту у відповідності з правилами та на умовах угоди становить:

3% (без урахування ПДВ) від квартального чистого доходу отриманого компанією від здійснення діяльності з ТО ПС + (плюс) щомісячна фіксована плата у розмірі 6 000,00 грн (без урахування ПДВ).

Нарахування ПДВ здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

На умовах п.п.2.3.1. угоди аеропорт взяв на себе зобов`язання виписувати рахунки та акти згідно з умовами угоди.

Рахунки та акти на фіксовану плату аеропорт виписує щомісячно до 10-го числа кожного місяця (п.3.3. угоди).

Пунктом 3.4. угоди сторони погодили, що представник компанії самостійно отримує в бухгалтерії аеропорту рахунки на здійснення плати згідно з п.3.1. цієї угоди та акти:

- в строк до 15-го числа місяця, що слідує за звітним кварталом - рахунки та акти для оплати 3% (без урахування ПДВ) від квартального чистого доходу, отриманого компанією від здійснення діяльності ТО ПС;

- в строк до 15-го числа кожного місяця - рахунки для оплати щомісячних фіксованих платежів.

У разі неотримання представником компанії рахунків у строки, що вказані вище, аеропорт направляє рахунки та акти компанії на електронну адресу: nadia-vs@ukr.net; evtushenko91@ukr.net; financial@concord-mro.com. Сторони домовились, що датою отримання рахунків та актів буде вважатися 15-е число кожного місяця (для оплати щомісячних фіксованих платежів) або кожне 15-е число місяця, що слідує за звітним кварталом (для оплати 3%), незалежно від дати їх фактичного отримання представником компанії (п.3.4. угоди).

Відповідно до п.3.5. угоди оплата рахунків аеропорту здійснюється компанією протягом 5-ти календарних днів з дати їх отримання.

Разом з рахунком представник компанії отримує складений аеропортом акт. Підписані акти або письмову мотивовану відмову від його підписання компанія зобов`язана повернути аеропорту протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт або письмова мотивована відмова не будуть направлені аеропорту, акт вважається підписаним сторонами, а відмови, направлені компанією з порушенням п`ятиденного строку, не будуть прийматися аеропортом для розгляду (п.3.6. угоди).

Згідно із п.3.7. угоди, у разі наявності простроченої заборгованості у компанії перед аеропортом, аеропорт нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується у порядку встановленому чинним законодавством України та до повного погашення заборгованості за цією угодою.

Пунктом 3.8. угоди (в редакції додаткової угоди № 1 від 20.01.2021 до угоди) встановлено, що у випадку порушення строків надання довідки за звітний період компанія сплачує аеропорту неустойку в розмірі 100, 00 грн за кожний календарний день прострочення терміну.

Ця угода набуває чинності з моменту її підписання обома сторонами та діє до 31.12.2020 включно (п.4.1. угоди).

Якщо за 60 днів до закінчення терміну дії угоди жодна із сторін офіційно не повідомить іншу сторону про припинення строку дії угоди, угода вважається продовженою на кожний наступний рік (п.4.2. угоди).

Доказів припинення угоди матеріали справи не містять.

Для внесення встановленої п.3.1. угоди щомісячної фіксованої плати за період лютий - серпень 2023 року, позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 50 400, 00 грн (з ПДВ), а саме: № 2/17 від 28.02.2023, №2/21 від 31.03.2023, № 2/23 від 30.04.2023, № 2/26 від 31.05.2023, №2/28 від 30.06.2023, №2/31 від 31.07.2023, №2/33 від 31.08.2023 кожен з яких на суму 7 200, 00 грн (з ПДВ).

Також позивачем складено акти приймання-здачі виконаних послуг згідно з договором за період лютий - серпень 2023 року на загальну суму 50 400, 00 грн (з ПДВ), а саме: від 28.02.2023, від 31.03.2023, від 30.04.2023, від 31.05.2023, від 30.06.2023, від 31.07.2023, від 31.08.2023 кожен з яких на суму 7 200, 00 грн (з ПДВ).

У зв`язку з неотриманням представником відповідача самостійно в бухгалтерії позивача вказаних вище рахунків та актів на загальну суму 50 400, 00 грн (з ПДВ) фіксованої плати, нарахованої за період лютий - серпень 2023 року, зазначені документи були направлені на визначені умовами п.3.4. угоди електронні адреси відповідача.

11.07.2023 позивачем на адресу відповідача направлено претензію за вих. №35-28/5-184 від 06.07.2023, в якій позивач просив у місячний строк з дати отримання претензії оплатити фіксовану плату за угодою за період з лютого по травень 2023 року в загальному розмірі 28 800, 00 грн. Претензія отримана відповідачем 18.07.2023, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0830107235097.

Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.

Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем зобов`язання за угодою, в частині повної та своєчасної оплати щомісячної фіксованої плати за період лютий - серпень 2023 року, з огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача 50 400, 00 грн основного боргу, 6 854, 80 грн пені, 447, 98 грн 3 % річних та 171, 99 грн інфляційних втрат.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч.1 ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом встановлено, що укладений позивачем та відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до норм ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.4. угоди сторони погодили, що відповідач самостійно отримує в бухгалтерії аеропорту рахунки на здійснення плати згідно з п.3.1. угоди та акти:

- в строк до 15-го числа кожного місяця - рахунки для оплати щомісячних фіксованих платежів.

У разі неотримання представником відповідача рахунків у строки, що вказані вище, позивач направляє рахунки та акти компанії на електронну адресу: nadia-vs@ukr.net; evtushenko91@ukr.net; financial@concord-mro.com. Сторони домовились, що датою отримання рахунків та актів буде вважатися 15-е число кожного місяця (для оплати щомісячних фіксованих платежів) незалежно від дати їх фактичного отримання представником компанії.

Крім того, відповідно до п.3.6. угоди разом з рахунком відповідач отримує складений позивачем акт. Підписані акти або письмову мотивовану відмову від його підписання відповідач зобов`язаний повернути позивачу протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт або письмова мотивована відмова не будуть направлені позивачу, акт вважається підписаним сторонами, а відмови, направлені відповідачем з порушенням п`ятиденного строку, не будуть прийматися позивачем для розгляду (п.3.6. угоди).

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України закріплено принцип свободи договору.

Суд звертає увагу, що кожна сторона у відповідних правовідносинах має поводити себе добросовісно, обачливо й розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію, що випливає зі ст.3 ЦК України.

У відповідності до положень статтей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд зазначає, що угода є чинною, доказів її розірвання матеріали справи не містять та враховуючи принцип свободи договору, відповідач самостійно у п.3.4.угоди погодився одержувати акти та рахунки в позивача.

У зв`язку з неотриманням відповідачем в бухгалтерії позивача вказаних вище рахунків та актів на загальну суму 50 400, 00 грн (з ПДВ) нарахованої фіксованої плати за період лютий - серпень 2023 року, зазначені документи були направлені на визначені умовами п.3.4. угоди електронні адреси відповідача.

У матеріалах справи відсутня вмотивована відмова відповідача від підписання вказаних вище актів.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що вказані акти відповідно до пп.3.4., 3.6. угоди підписано з боку відповідача без зауважень та заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.5. угоди оплата рахунків позивачу здійснюється відповіачем протягом 5-ти календарних днів з дати їх отримання.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що строк оплати отриманих послуг за період лютий - серпень 2023 року настав кожного 20 числа наступного місяця за звітним.

Доказів оплати фіксованої плати відповідно до угоди за період лютий - серпень 2023 року в загальні сумі 50 400, 00 грн матеріали справи не містять.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості розмірі 50 400, 00 грн по оплаті фіксованих платежів за період лютий - серпень 2023 року доказів її погашення відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду не надано та вказана заборгованість не спростована, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 21.03.2023 по 06.10.2023 в сумі 447, 98 грн та 171, 99 грн інфляційних втрат за загальний період з квітня по липень 2023 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд звертає увагу на те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19 та в постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних у загальному розмірі 447, 98 грн за загальний період з 21.03.2023 по 06.10.2023, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат за загальний період з квітня по липень 2023 року в розмірі 171, 99 грн, визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Крім цього, за порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 21.03.2023 по 06.10.2023 у розмірі 6 854, 80 грн.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст.549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями п.4 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського кодексу України).

Згідно із п.3.7. угоди, у разі наявності простроченої заборгованості у компанії перед аеропортом, аеропорт нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується у порядку встановленому чинним законодавством України та до повного погашення заборгованості за цією угодою.

Отже, суд приходить до висновку, що сторонами в п.3.7. угоди погоджено термін нарахування пені: до повного погашення заборгованості за цією угодою.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, за загальний період з 21.03.2023 по 06.10.2023 в розмірі 6 854, 80 грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Разом з тим, відповідачем заявлено про зменшення розміру пені на підставі ст. 233 ГК України та ч.3 ст. 551 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2021 у справі № 902/417/18 дійшла висновку про те, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України. Так, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір пені як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, тобто, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені відповідач посилається на, що авіаційна галузь цивільної авіації України, в зв`язку із введенням воєнного стану, фактично припинила свою діяльність на території України, аеропорти не функціонують, всі польоти призупинені, пасажиропотік повністю відсутній, що призводить до відсутності роботи та замовлень у відповідача, який здійснює авіаційне обслуговування повітряних суден. Крім цього, відповідно до наказу №35/1-к/тр від 24.03.2022 у зв`язку з військової агресією, відповідачем із 24.03.2022 оголошено часткове тимчасове призупинення всієї виробничої діяльності, вказує, що є збитковим підприємством, внаслідок бойових дій знищено його технічну базу в аеропорту Гостомель, що підтверджується листом ДП «Антонов» від 03.04.2023 за № 290/4773/23 та розграбовано технічну базу, на підтвердження чого надає витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Оцінюючи обґрунтованість доводів відповідача, суд враховує, посилання останнього викладені в клопотанні про зменшення розміру пені, крім того, суд зазначає, що порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати послуг, не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин (зворотного матеріали справи не містять).

Беручи до уваги наведені вище обставини, суд вважає обґрунтованим зменшення розміру заявлених до стягнення пені на 50 %. У зв`язку з цим, клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки підлягає частковому задоволенню, а з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 3 427, 40 грн (6 854, 80 грн - 50%).

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст.74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 50 400, 00 грн основного боргу, 3 427, 40 грн пені, 447, 98 грн 3 % річних та 171, 99 грн інфляційних втрат.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Щодо розподілу витрат позивача на здійснення пересилання поштової кореспонденції суд зазначає таке.

У змісті позовної заяви Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" вказувало, що позивач очікує понести витрати на пересилання до суду та відповідачу процесуальних документів в орієнтовній сумі 200,00 грн.

Частина 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Понесені Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" витрати не віднесені до пунктів 1-3 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, а аналізуючи їх на предмет відповідності витратам, вказаним у пунктів 4 такої частини, суд приходить до висновку, що диспозиція такого пункту пов`язує віднесення витрат учасника судового процесу до категорії "витрат, пов`язаних з розглядом справи", а відтак і до категорії "судових витрат" - їх пов`язаність з вчиненням інших "процесуальних дій".

З системного аналізу ст.3, 12, 13, 80, 164, 166, 172 Господарського процесуального кодексу України будь-які дії учасника господарської справи, пов`язані із її розглядом судом - в тому числі наданням заяв по суті спору та доказів є процесуальними діями в розумінні п.4 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак і витрати понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.

У матеріалах справи наявні фіскальні чеки відділень поштового зв`язку, які підтверджують понесення позивачем витрат на оплату поштового пересилання позову відповідачу (43, 00 грн), заяви про зміну предмета позову (43, 00 грн) та заперечення на пояснення відповідача (43, 00 грн).

Обов`язок направлення відповідачу заяв по суті спору покладений на позивача приписами п.1 ч.1 ст.164, ч.3 ст.166, ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, суд вбачає за необхідне здійснити розподіл судових витрат позивача на пересилання відповідачу позову, заяви про зміну предмета позову та заперечення на пояснення відповідача.

На підтвердження таких витрат для виконання приписів п.1 ч.1 ст.164, ч.3 ст.166, ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України позивачем надано фіскальні чеки від 11.09.2023, від 10.10.2023 та від 03.11.2023, згідно яких вартість поштових відправлень на адресу відповідача в загальному розмірі становить 129, 00 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Враховуючи зазначене вище суд покладає витрати позивача на здійснення пересилання поштової кореспонденції у розмірі 129, 00 грн на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» БОРИСПІЛЬ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКОРД АЕРОТЕХНІК» про стягнення 57 874, 77 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКОРД АЕРОТЕХНІК» (58000, Чернівецька область, місто Чернівці, вулиця Чкалова Валерія, будинок 30, ідентифікаційний код 35361701) на користь Державного підприємства «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» БОРИСПІЛЬ» (08300, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7, ідентифікаційний код 20572069) 50 400 (п`ятдесят тисяч чотириста) грн 00 коп. основного боргу, 3 427 (три тисячі чотириста двадцять сім) грн 40 коп. пені, 447 (чотириста сорок сім) грн 98 коп. 3 % річних, 171 (сто сімдесят одну) грн 99 коп. інфляційних втрат, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору та відшкодування витрат на здійснення пересилання поштової кореспонденції у розмірі 129 (сто двадцять дев`ять) грн 00 коп.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя В.М. Антонова