Рішення

від 23.11.2023 по справі 911/2122/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/2122/22

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАВО»

про стягнення 104 832,49 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: Сєрих В.В.;

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАВО» про стягнення 104 832,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.09.2021 представниками Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на об`єкті відповідача було здійснено перевірку технічного стану комерційного ВОГ за наслідками якої було складено Акт про порушення № 3128 від 17.09.2021, яким зафіксовано правопорушення, що відповідає правопорушенню підпункту 1 пункту 3 Главі 2 Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. 27.10.2021 Комісією, за наслідками розгляду Акта про порушення № 3128 від 17.09.2021, прийнято рішення про нарахування відповідачу необлікованого об`єму природного газу, про що складено протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу № 28 від 27.10.2021 та Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 27.10.2021 на суму 104 832,49 грн. У зв`язку із тим, що відповідач в добровільному порядку не відшкодував вартість недорахованого природного газу, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 104 832,49 грн вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2122/22. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив; призначено підготовче засідання у справі на 24.11.2022.

24.11.2022 у підготовче засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 24.11.2022 представник відповідача подав до суду клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні, в якому також просив суд поновити відповідачу строк для подачі відзиву на позов. Суд протокольно задовольнив клопотання відповідача та визнав поважними причини неподання відзиву та продовжив відповідачу строк на подання відзиву. Ухвалою суду від 24.11.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 21.12.2022.

21.12.2022 у підготовче засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі; представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 21.12.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 26.01.2023.

З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 21.12.2022 та направлено останню на електронну адресу відповідача.

23.01.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі, а також від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів № 01-02-23/0139 від 19.01.2023.

26.01.2023 у підготовче засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі; представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час засідання був повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні 26.01.2023 суд повідомив представника позивача, що до суду від відповідача надійшов відзив на позов та клопотання про витребування доказів.

Суд протокольно долучив відзив до матеріалів справи. Представник позивача усно клопотав про надання часу для ознайомлення з відзивом та підготовки відповіді на відзив. Суд повідомив представника позивача, що клопотання про витребування доказів буде розглянуто в наступному засіданні. Ухвалою суду від 26.01.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 08.02.2023.

З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 27.01.2023 та направлено останню на електронну адресу відповідача.

08.02.2023 у підготовче засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 08.02.2023 представник відповідача надав усні пояснення щодо раніше поданого клопотання про витребування доказів та просив суд його задовольнити; представник позивача проти задоволення клопотання відповідача заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні. Суд повідомив сторін, що клопотання про витребування доказів буде розглянуто в наступному засіданні. Ухвалою суду від 08.02.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 22.02.2023.

21.02.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

22.02.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшло заперечення проти письмових пояснень позивача.

22.02.2023 у підготовче засідання прибув представник відповідача та надав усні пояснення по справі; представник позивача у підготовче засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про відкладення попереднього судового засідання.

У підготовчому засіданні 22.02.2023 представник відповідача надав усні пояснення щодо раніше поданого клопотання про витребування доказів та просив суд його задовольнити.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.02.2023 відкладено підготовче засідання у справі № 911/2122/22 на 16.03.2023. Клопотання ТОВ «ПРАВО» про витребування доказів задоволено частково. Зобов`язано позивача надати до суду: - копію наказу оператора ГРМ АТ «Київоблгаз» щодо затвердження складу комісії для проведення експертизи лічильників газу, якою 05.10.2021 року проведено експертизу лічильника газу Самгаз, типорозміру G10, заводський номер 2847639, модель RSGLA, виробник ТОВ «Фірма «САМГА3-РІВНЕ», м. Рівне, 2007 року виготовлення; - документи про рівень кваліфікації та чинні на 05.10.2021 року документи про підвищення кваліфікації фахівців у галузі метрології, стандартизації, сертифікації вимірювальної техніки тощо членів комісії з проведення експертизи лічильників газу, які 05.10.2021 року провели експертизу лічильника газу лічильника газу Самгаз, типорозміру G10, заводський номер 2847639, модель RS6LA, 2007 року виготовлення, виробник ТОВ «Фірма «САМГАЗ-РІВНЕ», м. Рівне; - копії документів, які підтверджують використання газоаналізатора або іншого засобу представниками АТ «Київоблгаз» для виявлення витоків газу, наявність яких зафіксовано в Акті перевірки технічного стану комерційного ВОГ від 17.09.2021 року на об`єкті ТОВ «ПРАВО» (пров. Залізничний, буд. 3, смт. Згурівка, Київська область, код 24880329). У задоволенні клопотання ТОВ «ПРАВО» про витребування доказів в частині пп. 3.2, 3.4 та 3.5 відмовлено.

16.03.2023 у підготовче засідання прибули представники сторін. Представник позивача надав усні пояснення щодо причин невиконання вимог ухвали суду від 22.02.2023.

З огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду від 22.02.2023, ухвалою Господарського суду Київської області від 16.03.2023 відкладено підготовче засідання у справі № 911/2122/22 на 20.04.2023 та повторно витребувано у позивача докази, які зазначені в ухвалі суду від 22.02.2023.

20.04.2023 до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 22.02.2023.

20.04.2023 у підготовче засідання прибули представники сторін. Суд протокольно долучив надані позивачем документи до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 20.04.2023 представник відповідача подав до суду клопотання про виклик та допит свідка, надав усні пояснення щодо поданого клопотання та підтримав його. Суд протокольно залишив без задоволення клопотання відповідача про виклик та допит свідка з огляду на недотримання процесуальних строків, встановлених ст. 80, ч. 4 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України та необґрунтованістю причин пропуску строків на подання такої заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2023 вирішено відкласти підготовче засідання у справі № 911/2122/22 на 07.06.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.

07.06.2023 до суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо обставин справи.

07.06.2023 у підготовче засідання прибули представники сторін. Суд повідомив представника відповідача, що суду від позивача надійшли письмові пояснення, зачитав їх зміст та протокольно долучив письмові пояснення до матеріалів справи. Ухвалою суду від 07.06.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 21.06.2023.

21.06.2023 у підготовче засідання прибули представники сторін. Судом з`ясовано думку представників сторін щодо закриття підготовчого провадження; представники сторін не заперечували.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2023 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/2122/22 до судового розгляду по суті на 26.07.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.

26.07.2023 в судове засідання прибули представники сторін.

В судовому засіданні 26.07.2023 судом оголошено про розгляд справи по суті та про його початок; представники сторін виступили з вступними промовами, відповідно до яких позивач позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. Відповідач, у свою чергу, проти задоволення позовних вимог заперечував та у задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі. Ухвалою суду від 26.07.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 13.09.2023.

13.09.2023 в судове засідання прибули представники сторін.

В судовому засіданні 13.09.2023 судом оголошено про перехід до встановлення обставин справи № 911/2122/22; представники сторін надали усні пояснення щодо обставин справи. Суд поставлено перед сторонами питання щодо підстав складення двох актів про порушення; представники сторін надали пояснення щодо поставленого перед ними судом питання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.09.2023 судом, після з`ясування обставин перед дослідженням доказів, оголошено перерву у справі № 911/2122/22 до 28.09.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.

28.09.2023 в судове засідання прибув представник відповідача, представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 28.09.2023, з огляду на неявку представника позивача, вирішено відкласти розгляд справи на 11.10.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення позивача про дату та час наступного засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 28.09.2023 та направлено останню на електронну адресу позивача.

11.10.2023 в судове засідання прибув представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 11.10.2023 судом оголошено про перехід до дослідження доказів. Ухвалою суду від 11.10.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 18.10.2023.

З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 11.10.2023 та направлено останню на електронну адресу відповідача.

18.10.2023 в судове засідання прибули представники сторін.

В судовому засіданні 18.10.2023 суд повідомив представника відповідача, що в судовому засіданні 11.10.2023 судом було досліджено подані відповідачем електронні докази та повідомлено відповідача про те, що подані відповідачем електронні докази, всупереч приписам ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не скріплені кваліфікованим електронним цифровим підписом відповідача або його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.10.2023 усно клопотав про поновлення відповідачу строку на подання електронних доказів, завірених ЕЦП; представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача про поновлення строку. Суд повідомив представників сторін, що питання поновлення строку для подання електронних доказів буде вирішено судом в наступному судовому засіданні. Ухвалою суду від 18.10.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 15.11.2023.

15.11.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому відповідач просить суд визнати причини неявки представника поважними та відкласти розгляд справи на іншу дату.

15.11.2023 в судове засідання представники сторін не з`явились. Ухвалою суду від 15.11.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 23.11.2023.

З метою повідомлення сторін про дату та час наступного засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 15.11.2023 та направлено останню на електронні адреси сторін.

23.11.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про виправлення недоліків електронних доказів, поновлення строків на подання електронних доказів.

23.11.2023 в судове засідання з`явився представник позивача; представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засідання 23.11.2023 суд повідомив представника позивача, що до суду від відповідача надійшло клопотання про виправлення недоліків електронних доказів, поновлення строків на подання електронних доказів та зачитав його зміст; представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечував.

В судовому засіданні 23.11.2023 суд протокольно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про виправлення недоліків електронних доказів, поновлення строків на подання електронних доказів з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавити пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до ч. 1, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що електронні докази є доказами, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи і такі докази, в даному випадку, повинні бути подані відповідачем разом з поданням відзиву на позовну заяву.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлений законом або судом строк.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Так ухвалою Господарського суду Київської області від 31.10.2022 про відкриття провадження у справі № 911/2122/22 було надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Як вже було зазначено судом вище, у підготовчому засіданні 24.11.2022 представник відповідача подав до суду клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні, в якому також просив суд поновити відповідачу строк для подачі відзиву на позов. Суд протокольно задовольнив клопотання відповідача та визнав поважними причини неподання відзиву та продовжив відповідачу строк на подання відзиву.

23.01.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 26.01.2023 суд протокольно прийняв відзив відповідача до розгляду та долучив його до матеріалів справи.

Отже, відповідач повинен був подати електронні докази до суду разом із відзивом на позовну заяву не пізніше 23.01.2023.

Разом із відзивом відповідач подав до суду електронні докази (відеофайли) на електронному носії. Однак, як було зазначено судом раніше, вказані електронні докази, всупереч ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не скріплені кваліфікованим електронним цифровим підписом відповідача (його представника).

У зв`язку із цим відповідач подав до суду клопотання про виправлення недоліків електронних доказів, поновлення строків на подання електронних доказів.

Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4, 5 та 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В силу ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як визначено ч. 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

В обґрунтування підстав для поновлення строку на подання електронних доказів відповідач посилається на надскладні умови роботи через відключення електроенергії та ракетні обстріли міста Київ у відповідача існували об`єктивні перешкоди у вчасному підготуванні та направленні документів по суті справи, а також у можливості використовувати засоби електронного документообігу та засоби підписання документів і засвідчення їх електронних копій за допомогою електронного цифрового підпису.

У зв`язку зазначеним, відповідач просить суд визнати поважними причини неналежного засвідчення електронних копій документів та поновити відповідачу строк на подання копій відеофайлів.

Наразі суд наголошує на тому, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено право сторін на виправлення недоліків електронних доказів.

Щодо клопотання в частині поновлення строків на подання електронних доказів суд наголошує на тому, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що неподання до суду належним чином засвідчених електронних доказів було спричинено саме через відключення електроенергії та ракетні обстріли міста Київ, як і не доведено безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку із такими подіями та поданням до суду електронних доказів разом із відзивом, що не завірені ЕЦП.

Варто також зазначити, що саме за клопотанням відповідача у підготовчому засіданні 24.11.2022, в якому був присутній представник відповідача, судом було протокольно задоволено клопотання відповідача, визнано поважними причини неподання відзиву та продовжено відповідачу строк на подання відзиву. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відзив (разом з електронним доказами) відповідач подав до суду лише 23.01.2023.

З наведеного вбачається, що відповідач подав до суду відзив майже через два місяці після продовження відповідачу строку на подання відзиву. Отже, суд наголошує на тому, що у відповідача було достатньо часу для подачі відзиву на позов та електронних доказів, які б відповідали приписам статті 96 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що порушив вимоги процесуального законодавства щодо строків подачі до суду електронних доказів, які б відповідали приписам ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованих підстав та належних доказів поважності пропуску строку, встановленого судом для подачі відповідних доказів до суду не надав.

З урахуванням зазначеного вище, з огляду на те, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено право сторін на виправлення недоліків електронних доказів та з огляду на недоведеність відповідачем, всупереч ст. 80, 96, 119 Господарського процесуального кодексу України, поважності причин пропуску строків на падання електронних доказів, завірених ЕЦП, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про виправлення недоліків електронних доказів, поновлення строків на подання електронних доказів.

23.11.2023 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити, посилаючись на наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.09.2021 представниками Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на об`єкті відповідача було здійснено перевірку технічного стану комерційного ВОГ за наслідками якої було складено Акт про порушення № 3128 від 17.09.2021, яким зафіксовано правопорушення, що відповідає правопорушенню підпункту 1 пункту 3 Главі 2 Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. 27.10.2021 Комісією, за наслідками розгляду Акта про порушення № 3128 від 17.09.2021, прийнято рішення про нарахування відповідачу необлікованого об`єму природного газу про що складено протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу № 28 від 27.10.2021 та Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 27.10.2021 на суму 104 832,49 грн. У зв`язку із тим, що відповідач в добровільному порядку не відшкодував вартість недорахованого природного газу, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 104 832,49 грн вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу.

23.11.2023 в судове засідання представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Щодо неявки відповідача в судове засідання суд зазначає наступне.

Неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

В судовому засіданні 23.11.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі оператор ГРМ, позивач) є оператором газорозподільної системи, що на підставі ліцензії АГ № 507469 від 01.09.2015 здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільної системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу І Кодексу газопровідних систем (далі Кодекс ГРС), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494, оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

01.01.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАВО» (далі споживач, відповідач) було підписано Заяву-приєднання №09420OOG95GP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), якою останнє приєдналося до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (далі договір).

30.09.2015 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджено Постанову № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу», відповідно до п. 1 якої затверджено Типовий договір розподілу природного газу.

Відповідно до п. 1.1 Типового договору розподілу природного газу (в редакції, чинній станом на дату підписання Заяви-приєднання), типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно з п. 1.2 Типового договору, умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494.

Відповідно до п. 1.3 Типового договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Пунктом 1.4 Типового договору визначено, що: заява-приєднання це письмова заява-приєднання споживача до умов цього договору, складена відповідно до вимог Кодексу ГРС, що містить персоніфіковані дані щодо споживача та його об`єкта та є невід`ємною частиною цього договору; послуга з розподілу природного газу послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи в межах приєднаної потужності його об`єкта і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

Відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вже встановлено судом, 01.01.2016 відповідач підписав Заяву-приєднання №09420OOG95GP016 до умов Типового договору з розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим). Зазначена заява відповідає додатку 2 до договору та підписана споживачем без будь-яких зауважень та заперечень. Отже, підписавши Заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу, відповідач приєднався і взяв на себе зобов`язання виконувати умови, викладені у вищевказаному Типовому договорі, що затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, та розміщений на офіційному сайті відповідного органу.

Пунктами 2.1 та 2.2 Типового договору визначено, що за цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. Обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ.

Відповідно до п. 2.3 Типового договору, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

Згідно із п. 3.2 Типового договору, споживач забезпечує належну експлуатацію власних газових мереж після межі балансової належності згідно з чинним законодавством, зокрема відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119, або укладає відповідний договір з будь-якою організацією, яка має право на виконання таких робіт, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Судом встановлено, що Заява-приєднання №09420OOG95GP016 від 01.01.2016 до Типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) містить персоніфіковані дані споживача за договором, а саме: персональний ЕІС-код як суб`єкта ринку природного газу; назву та опис об`єкта згідно додатків; адресу об`єкта згідно додатків; величину приєднаної потужності об`єкта «прочерк»; параметри вузла обліку згідно додатків; іншу інформацію, передбачену вимогами чинного законодавства згідно додатків. Крім того, додатками до договору, які додаються до Заяви-приєднання є: Додаток № 3 «Інформаційний лист» та Додаток № 4 «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача».

Так в матеріалах справи наявний Додаток № 4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до Заяви-приєднання №09420OOG95GP016 від 01.01.2016, в Таблиці № 1 якого наведено інформацію про точку комерційного обліку суб`єкту, а саме: лічильник/звужуючий пристрій марки SAMGAS типорозміру G10, ЕІС-код точки комерційного обліку 56XО0000OOG9500F, величина приєднаної потужності точки комерційного обліку суб`єкту: 16,473723 куб. м/год.

В Таблиці № 2 Додатку № 4 наведено інформацію про встановлення газоспоживчого обладнання в точках комерційного обліку: 1. Конвектор NGS 40 в кількості 3 шт., номінальні витрати природного газу за одиницю складають 0,46 куб. м/год, режим роботи 24 год/добу; 2. Піч подова MF-150 в кількості 1 шт., номінальні витрати природного газу за одиницю складають 7 куб. м/год, режим роботи 24 год/добу; 3. Піч ротаційна DF-113 в кількості 1 шт., номінальні витрати природного газу за одиницю складають 7 куб. м/год, режим роботи 24 год/добу.

Судом встановлено, що з 15.03.2006 у відповідача на підставі договору найму (оренди) будівлі, укладеного між Згурівським споживчим районним товариством та ТОВ «ПРАВО», посвідченого державним нотаріусом Згурівської держаної нотаріальної контори Саркісяном О.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 996, перебувало в тимчасовому платному користуванні нежитлове приміщення хлібозавод під літерою «А1», разом з підсобними будівлями, під літерою «Б2», розташоване в селищі Згурівка по вулиці Лісовій за номером 3 (три) Згурівського району Київської області.

Відповідно до наявного в матеріалах рішення Згурівської селищної ради Київської області № 35.3 від 20.08.2012 «Про впорядкування назв вулиць в смт Згурівка» вирішено внести на розгляд чергової сесії Згурівської селищної ради пропозицію щодо перейменування частини вулиці Лісова з №3 по № 7 в провулок Залізничний в смт Згурівка, Згурівського району, Київської області.

Згурівської селищної ради Київської області листом № 02-03-761 від 20.08.2013 повідомлено ТОВ «ПРАВО» про перейменування вулиці Лісова в смт Згурівка з № 3 по № 7 в провулок Залізничний відповідно до рішення виконавчого комітету Згурівської селищної ради від 20.08.2012 № 35.3.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.04.2016 між Згурівським районним споживчим товариством та ТОВ «ПРАВО» укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчений державним нотаріусом Згурівської держаної нотаріальної контори Саркісяном О.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 772, на підставі п. 1.1 якого Згурівське районне споживче товариство передало у власність (продало), а Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАВО» прийняло (купило) від продавця придатну для використання за призначенням нежитлову будівлю - хлібозавод з підсобною будівлею за адресою: селище Згурівка, провулок Залізничний, номер 3 (три) Згурівського району Київської області.

Отже, судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідач на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.06.2016 є власником нежитлової будівлі хлібозаводу з підсобною будівлею за адресою: селище Згурівка, провулок Залізничний (вул. Лісова), номер 3 (три) Згурівського району Київської області.

Судом встановлено, що 25.01.2021 між оператором ГРМ та відповідачем було підписано Акт розмежування балансової належності, яким сторони визначили межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін по об`єкту споживача пекарня за адресою: смт Згурівка, вул. Лісова, 3 та відповідно до п. 1 якого межа балансової належності між газовими мережами оператора ГРМ та споживача встановлюються на місці приєднання. В пункті 3 Акта наведена схема розмежування газових мереж. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відписками печаток підприємств без зауважень та заперечень, а копія наявна в матеріалах справи. В Додатку № 2 до Акта наведено інформацію про систему газопостачання об`єкта.

За умовами пунктів 5.1, 5.2 Типового договору, облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між позивачем та відповідачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРС та цим договором.

Відповідно до абз. 3-4 п. 5.5 Типового договору, оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показань лічильника природного газу споживача. оператор ГРМ зобов`язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу та формувати об`єм розподілу та споживання природного газу по споживачу за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.

Згідно пункту 7.2 Типового договору, оператор ГРМ, зокрема має право перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об`єкті споживача, у порядку, визначеному кодексом газорозподільних систем.

Відповідно до підп. 5, 7 п. 7.4 Типового договору, відповідач взяв на себе зобов`язання не допускати несанкціонованого відбору природного газу та дотримуватись інших вимог цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

Договір укладається на невизначений строк (пункт 12.1 Типового договору).

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір розподілу природного газу № 09420OOG95GP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг у сфері постачання газу.

Правовідносини, що виникають між оператором газорозподільних систем та суб`єктами ринку природного газу регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494. Положення вказаних актів цитуються судом у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4 глави 5 розділу XІ Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу.

Акт про порушення після пред`явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення (п. 2 Глави 5 Розділу ХІ).

Представник оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.

Споживач (несанкціонований споживач) та представники оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.

17.09.2021 під час проведення працівниками позивача за участю представника ТОВ «ПРАВО» за адресою об`єкта споживання газу (точки комерційного обліку): смт Згурівка, вул. Лісова, 3, виявлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: Розділ ХІ п. 2.3.1 (пошкодження ЗВТ (ЛГ) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно. При контрольному знятті показників виявлено тріщини та сколи на коробці відлікового механізму. про що представниками ГРМ за участю представника споживача складено Акт про порушення № 3128 від 17.09.2021.

Актом про порушення № 3128 від 17.09.2021 встановлено, що показання лічильника (ЗВТ) на дату складення Акта: ЛГ Самгаз G10 № 2847639 651326,07 кум. м (п. 3 Акта); відмітка про усунення порушення на дату складення Акта. До акта про порушення додається акт перевірки стану комерційного ВОГ від 17.09.2021. В акті зазначено про дату та місце засідання комісії оператора ГРМ з розгляду Акта про порушення. Вказаний акт підписаний двома представника оператора ГРМ, а в графі «з актом про порушення ознайомлений» зазначені прізвище та ініціали представника відповідача Хоменко Н.В. (копія акта наявна в матеріалах справи).

Відповідно до наявного в матеріалах справи Акта перевірки технічного стану комерційного ВОГ № б/н від 17.09.2021, що долучений до Акта про порушення № 3128 від 17.09.2021, представниками оператора ГРМ проведена перевірка стану обліку природного газу на об`єкті за адресою: вул. Лісова, 3 (провулок Залізничний, 3), в результаті якої встановлено: витоки газу на муфтовому з`єднанні до ЛГ на кришці ФГ. Не можливо ідентифікувати потужність ГСО. Споживачем не надано оригінал проекту та паспорт Лічильника газу. Виявлено тріщини та сколи на коробці відлікового механізму, складено акт про порушення № 3128 від 17.09.2021 (п. 3.1 пошкодження ЗВТ (ЛГ). Виявлено сколи та тріщини в місцях пломбування заводських пломб, виявлено подряпини та придавленості пошкодження свинцевої пломби заводу виробника. Складно акт про порушення № 3127 від 17.09.2021 (п. 1.3 втручання в ЛГ).

Отже, судом встановлено, що за результатами перевірки технічного стану комерційного ВОГ 17.09.2021 представниками оператора ГРМ було складено два Акта про порушення № 3128 від 17.09.2021 та № 3127 від 17.09.2021 відносно лічильника газу споживача Самгаз типорозміру G10 № 2847639.

Проте суд зазначає, що спірним актом у даній справі є Акт про порушення № 3128 від 17.09.2021.

Пунктом 7 Глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем встановлено, на дату складання акта про порушення представник оператора ГРМ забезпечує усунення виявленого порушення, про що в акті про порушення робиться відповідний запис. У разі неможливості усунути порушення на дату складання акта про порушення (відсутні відповідні засоби чи повноваження) представник оператора ГРМ робить відповідний запис в акті про порушення та надалі забезпечує контроль за усуненням порушення, що підтверджується окремо складеним актом про усунення порушення. Під час складання акта про порушення, акта про усунення порушення, акта про припинення/відновлення газопостачання тощо представниками оператора ГРМ обов`язково фіксуються та зазначаються у вищезазначених актах показання лічильника газу (ЗВТ), за винятком випадків відмови у доступі до об`єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ).

23.09.2021 провідним фахівцем оператора ГРМ з балансування ОСОБА_1 та техніком ВТВ Колесник А.О. в присутності споживача газу директора ТОВ «ПРАВО» ОСОБА_2 за адресою: вул. Лісова, буд. 3, смт Згурівка, усунуто виявлене порушення шляхом демонтажу лічильника газу для проведення експертизи, встановлено підмінний лічильник газу споживача, про що складено Акт демонтажу лічильника газу для проведення експертизи. За наслідками усунення порушення складено Акт про усунення порушення, в якому зазначено, що на момент складення акта на об`єкті був встановлений лічильник газу заводу-виробника Самгаз типорозміру G10 № 2847639, дата виготовлення 2007 рік, номер пломби R18800387, показники 651922,33 куб. м.

Вказаний Акт підписаний представниками оператора ГРМ та представником споживача із зауваженням «Не згоден з порушеннями згідно яких демонтовано лічильник. Мотиви викладені в заяві № 27 від 23.09.2021».

Крім того, 23.09.2021 працівниками оператора ГРМ було складено Акт № 24880329 демонтажу лічильника газу для проведення експертизи лічильника марки Самгаз типорозміру G10 № 2847639 з показами 651922,33 кум. м., дата виготовлення 2007 рік, дата проведення експертизи лічильника 24.09.2021. В акті зазначено назву організації та місце проведення експертизи.

Відповідно до пункту 7 глави 9 розділу X Кодексу ГРС, при виявленні ознак пошкодження ЗВТ (лічильника газу) за умови відсутності ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ за ініціативою оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована його позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. До отримання результатів експертизи або позачергової чи експертної повірки розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється.

Якщо за результатами експертизи та/або позачергової чи експертної повірки підтверджено наявність порушення, у всіх випадках за відсутності дублюючого ВОГ (ЗВТ) об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом XI цього Кодексу, зі складанням акта про порушення. При цьому витрати, пов`язані з проведенням експертизи та/або позачергової чи експертної повірки, мають бути компенсовані власником комерційного ВОГ/ЗВТ (крім факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ). Крім того, власник впродовж двомісячного строку здійснює заходи щодо приведення комерційного ВОГ (ЗВТ) в точці вимірювання у відповідність до вимог розділу X цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 1 глави 11 розділу X Кодексу ГРС, якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) ініційована позачергова чи експертна повірка комерційного ВОГ чи його складових, сторони мають виходити з вимог цієї глави.

Згідно з положеннями пункту 4 глави 11 розділу X Кодексу ГРС, якщо позачергова чи експертна повірка комерційного ВОГ чи його складових буде здійснюватися не на місці монтажу комерційного ВОГ, оператор ГРМ має забезпечити зняття власних охоронних пломб (що відображується в акті), а власник комерційного ВОГ, крім побутового споживача, забезпечує тимчасове припинення газопостачання та зняття відповідного ЗВТ.

Після зняття ЗВТ в присутності сторін ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою оператора ГРМ з унікальним номером та за бажанням пломбою спожива (суміжного суб`єкта ринку природного газу). При цьому представник оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку (по одному екземпляру для кожної сторони), в якому чітко зазначає: найменування та адресу спеціально уповноваженого органу, де буде проводитись позачергова або експертна повірка ЗВТ; сторону, яка відповідає за доставку ЗВТ до спеціального уповноваженого органу.

23.09.2021 складено протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу.

05.10.2021 комісією оператора ГРМ у складі голови комісії провідного інженера лабораторії з повірки ПЛГ Рябець В.П., інженера з метрології 1-ї категорії Чудновської А.М., провідного інженера з метрології з повірки ПЛГ Венцик В.А., представника ДП «Київоблстандартметрологія» Савчук О.О. та головного фахівця з економічної безпеки Лучко Ю.В., було проведено експертизу лічильника газу, за наслідками якої складено Акт експертизи лічильника газу № 2119е від 05.10.2021.

В результаті експертного дослідження встановлено: 1. Результати зовнішнього огляду лічильника газу: 1.1. Цілісність заводської пломби та повірочного тавра. Права пломба-заглушка зі свинцевою вставкою змінила колір (від дії атмосферних явищ), свинцева вставка правої пломби-заглушки не пошкоджена, містить відтиск: зверху шифр повірника «У»; знизу код центру метрології «РТ»; по середині малий герб України; з боків цифри « 1» та « 2». Відтиск на свинцевій вставці правої пломби-заглушки відповідає зразку заводу-виробника. Ліва пломба-заглушка не пошкоджена. Фіксатори пломб-заглушок цілі. 1.2. Цілісність відлікового механізму. Лічильник функціонує. Стопор зворотного руху спрацьовує. Експертизу призупинено о 15 год. 10 хв. Лічильника запакетовано (№10006208). О 16 год. 32 хв. пакет (№10006208) розпломбовано, лічильник направлено на повірку. О 17 год. 19 хв. лічильник надійшов з повірки, результат повірки негативний. Шліци гвинтів кріплення відлікового механізму не пошкоджені. Попадання бруду та вологи в середину відлікового механізму. Порушені умови експлуатації. Відліковий механізм без ознак механічного втручання. 1.3. Механічні пошкодження та інше. Корпус забруднений. 2. Результати позачергової повірки. 2.1. Втрата тиску 28,7 мм вод ст. при Qmax. 2.2. Герметичність герметичний. 2.3. Похибка лічильника за об`ємної витрати Qmax=0,35%, 0,2 Qmax=3,13%, Qmin=7,77%. Покази лічильника газу після повірки 651923 куб. м. Свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки або довідка про непридатність засобу вимірювальної техніки додається (№Д50/М2119е-21).

Висновок комісії: втручання не виявлено. Лічильник повернуто до відділення передачі абоненту. Вказаний Акт експертизи лічильника підписаний членами комісії, з боку споживача акт підписаний директором ТОВ «ПРАВО» (копія акта наявна в матеріалах справи).

Пункт 10 Глави 10 Розділу Х Кодексу ГРС, після проведення експертизи ЗВТ проводиться його позачергова повірка відповідно до Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2016 року за № 278/28408.

За результатами повірки засіб вимірювальної техніки, що належить відповідачу, був визнаний непридатним, що підтверджується Довідкою про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № Д50/М2119е-21 від 05.10.2021.

Відповідно до наявної в матеріалах справи Довідки № Д50/М2119е-21 від 05.10.2021, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки лічильника газу Самгаз типорозміру G10 зав. № 2847639 не відповідає вимогам Р50-071-98 Лічильники газу побутові. Методи та засоби повірки. ДСТУ 3336-96 Лічильники газу побутові. Загальні технічні умови. Підстави для визнання ЗВТ непридатним: Значення відносних похибок лічильника газу перевищує межу допустимого значення 0,2Qmax=3,13%, Qmin=-7,77%. Пошкоджене лакофарбове покриття корпусу. Корозія приєднувальних штуцерів.

Згідно з п. 8 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).

За змістом п. 11 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

20.10.2021 відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРС за участю представника споживача директора ТОВ «ПРАВО» Желнова Л.В., за наслідками якої прийнято рішення, оформлене Протоколом № 21, про перенесення засідання комісії на 27.10.2021, у зв`язку із необхідністю додаткового дослідження. Вказаний протокол підписаний членами комісії та представником споживача.

27.10.2021 комісією з розгляду актів про порушення вимог Кодексу за наслідками розгляду Акта про порушення № 3128 від 17.09.2021 прийнято рішення про задоволення його в повному обсязі зі складанням Акта-розрахунку необлікованого об`єму природного газу. За наслідками розгляду Акта про порушення складено Протокол засідання комісії № 28 від 27.10.2021, підписаний членами комісії. З боку споживача або його представника зазначений протокол не підписаний.

Судом встановлено, що на засіданні комісії 27.10.2021 не був присутній споживач або його представник. Проте суд зазначає, що представник відповідача був присутній під час попереднього засідання комісії, яке відбулося 20.10.2021 та оформлене Протоколом № 21, про що свідчить підпис директора ТОВ «ПРАВО» на протоколі. Протокол засідання № 21 від 20.10.2021, зокрема містить інформацію про дату, час та місце наступного засідання комісії з розгляду акта про порушення. З урахуванням зазначеного, суд наголошує на тому, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання комісії з розгляду акта про порушення, яке відбулось 27.10.2021.

27.10.2021 на підставі Акта про порушення вимог Кодексу ГРС № 3128 від 17.09.2021 до споживача, що не є побутовим ТОВ «ПРАВО», а саме: порушення Кодексу газорозподільних систем Розділ ХІ глава 2 пункт 3 підпункт 1, пошкодження ЗВТ або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрати (споживання) природного газу не обліковується або обліковується некоректно, розраховано суму збитків, завданих порушенням споживача, у розмірі 104 832,49 грн.

Згідно з описом розрахунку: при зазначеному порушенні розрахунок збитків здійснюється за нормами споживання з урахуванням усіх газових приладів та пристроїв позивача за період з дня останнього контрольного зняття показників лічильника газу до дня виявлення порушення за період з 01.09.2021 по 23.09.2021 на суму 104 832,49 грн обсягом 3 423,62 куб. м.

Також в матеріалах справи наявний Опис розрахунку спожитого природного газу за період з 01.09.2021 по 23.09.2021 споживачу газу: ТОВ «ПРАВО», пекарня в смт Згурівка, відповідно до якого загальна сума складає 104 832,49 грн, кількість спожитого природного газу, яка підлягає нарахуванню складає 3 423,62 кум. м.

Згідно з п. 12 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

27.10.2021 позивачем складено рахунок на оплату № 61027577 від 27.10.2021 на суму 104 832,49 грн за необлікований (донарахований) об`єм природного газу.

З матеріалів справи вбачається, що 28.10.2021 позивач направив на адресу-місцезнаходження відповідача Протокол засідання комісії № 28 від 27.10.2021, Акт-розрахунок, опис розрахунку та рахунок на оплату, що підтверджується Описом вкладення у цінний лист. Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення, вказані документи отримані відповідачем 04.11.2021.

16.08.2022 позивач направив відповідачу вимогу № б/н від 16.08.2022, якою вимагав сплатити суму боргу у розмірі 104 832,49 грн протягом семи днів з дати отримання листа. Проте, як зазначає позивач, відповіді на лист відповідач не направив, заборгованість в добровільному порядку не сплатив.

У зв`язку із тим, що відповідач в добровільному порядку вартість необлікованого об`єму природного газу в розмірі 104 832,49 грн, розрахованого на підставі Акта про порушення № 3128 від 17.09.2021, не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 104 832,49 грн вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу.

У свою чергу відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує факту того, що на об`єкті позивача було встановлено лічильник газу Самгаз G10, заводський номер 2847639, 2007 року виготовлення. Як зазначив відповідач, згідно з відмітками про проходження повірки, зазначений лічильник газу було повірено 30.03.2012, 05.04.2017. Відповідач також не заперечує, що на об`єктів споживача було встановлено газоспоживне обладнання, наведене у Додатку № 4 до Заяви-приєднання №09420OOG95GP016 від 01.01.2016.

Проте, заперечуючи проти позовних вимог позивача, відповідач у відзиві на позовну заяву зокрема посилається на наступні обставини: - лічильник газу Самгаз G10, заводський номер 2847639 повірено 30.03.2012 року та 05.04.2017 року. Тобто станом на день проведення експертизи лічильника, лічильник був повіреним з діючим свідоцтвом про повірку; - ТОВ «Мале підприємство «Теплоресурс-М» за договором від 02.07.2018 року № 1539 виконувало роботи по технічному обслуговуванню вузла обліку газу; - Акти про порушення від 17.09.2021 № 3128 та № 3127 складено без участі споживача; - 17.09.2021 було складено два акти про порушення № 3127 (яким виявлено втручання в ЗВТ, а саме ЛГ пломбу, яке спростовано експертизою) та № 3128 (виявлено пошкодження ЗВТ/чи позаштатний режим), жодне з яких не підтверджується наявністю факту необлікованого/облікованого частково споживання газу; - Споживач заявою від 23.09.2021 за вх. № 110 просив доручити проведення експертизи ЗВТ судовим експертам, відповідь на яку споживачу не надано та не задоволено; - Експертиза лічильника тривала 04.10.2021 року з 14 год. 20 хв. по 17 год. 30 хв., проте Акт експертизи лічильника газу № 2119е та Довідка про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №Д50/М2119е-21 складені 05.10.2021; - Лічильник не було витримано 4 години в приміщенні з температурою 20 градусів Цельсія, як передбачено ДСТУ 9035:2020 «Метрологія. Лічильники газу для побутових потреб та комерційного обліку. Методика повірки», у зв`язку із чим, на думку відповідача, результати відносної похибки є хибними; - В Протоколі експертного огляду ПЛГ від 04.10.2021 року № 8 інформація про можливість споживання газу без обліку не заповнено. Пломби відповідають зразку заводу. Фіксатори заглушок не пошкоджені. В п. 11 Протоколу експертного огляду № 8 від 04.10.2021 міститься висновок: без втручання; - Представник ДП «Київоблстандартметрологія» Микіша Т.М. покинула експертизу 04.10.2021 без будь-яких пояснень, а довідку про непридатність ЗВТ від 05.10.2021 № Д50/М2119е-21 підписав інший метролог Савчук О.О.; - 20.10.2021 після перших засідань комісії з розгляду актів про порушення № 3127 та № 3128 споживачу було видано розрахунок виробничо-технологічних витрат та втрат природного газу для обрахування збитків, заподіяних АТ «Київоблгаз», внаслідок витоків з газопроводу до лічильника: вузла обліку природного газу ТОВ «ПРАВО» смт Згурівка по вул. Лісова, 3: (1. Муфтове з`єднання до лічильника; 2. кришка фільтра) в якому використано формулу, наведену в п. 6, 7 Глави 4 Розділу ХІ Кодексу ГРС. Споживачу було нараховано 193,16 куб. м газу, які сплачені відповідачем у вересні 2021 року; - Протоколом № 27 від 27.10.2021 Акт про порушення № 3127 від 17.09.2021 про втручання в ЗВТ скасовано. Водночас, Протоколом № 28 від 27.10.2021 Акт про порушення № 3128 від 17.09.2021 (щодо пошкодження ЗВТ або роботи комерційного ВОГ в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу не обліковується, або обліковується частково) задоволено. Проте, як зазначає відповідач, незрозуміло за яке саме порушення здійснюється донарахування природного газу.

Крім того відповідач наголошує на тому, що АТ «Київоблгаз» не дійшов висновку про позаштатний режим роботи ЗВТ, як і не підтвердив факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого природного газу. З урахуванням усього зазначеного вище, відповідач вважає вимоги АТ «Київоблгаз» до ТОВ «ПРАВО» неправомірними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Судом було встановлено та не заперечується сторонами, що 01.01.2016 відповідач підписав Заяву-приєднання №09420OOG95GP016 до умов Типового договору з розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), підписавши яку відповідач приєднався і взяв на себе зобов`язання виконувати умови, викладені у Типовому договорі, що затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, та розміщений на офіційному сайті відповідного органу.

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, оператор газорозподільної системи (далі - оператор ГРМ) суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; споживач природного газу (споживач) фізична особа, фізична особа підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Відповідно до п. 1 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС, власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

Згідно п. 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС, суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу.

Відповідно до п. 2 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб`єкта природного газу) або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом.

Судом було встановлено, що 17.09.2021 представниками оператора ГРМ на об`єкті споживача ТОВ «ПРАВО» за адресою: смт Згурівка, вул. Лісова, 3 (провулок Залізничний, 3) було проведено перевірку технічного стану комерційного ВОГ, відповідно до змісту якого представниками позивача, в результаті перевірки лічильника газу Самгаз G10 № 2847639 651326,07 кум. м, зокрема було виявлено витоки газу на муфтовому з`єднанні до ЛГ на кришці ФГ. Не можливо ідентифікувати потужність ГСО. Споживачем не надано оригінал проекту та паспорт Лічильника газу. Виявлено тріщини та сколи на коробці відлікового механізму, складено акт про порушення № 3128 від 17.09.2021 (п. 3.1 пошкодження ЗВТ (ЛГ). Виявлено тріщини та сколи в місцях пломбування заводських пломб, виявлено подряпини та придавленості пошкодження свинцевої пломби заводу виробника. Складно акт про порушення № 3127 від 17.09.2021 (п. 1.3 втручання в ЛГ). Усунути порушення у трьохденний термін.

Пунктом 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС визначено, що розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі XI цього Кодексу.

17.09.2021 представниками позивача за участю представника споживача, за наслідками перевірки стану комерційного ВОГ та виявлених представниками оператора ГРМ порушень, складено Акт про порушення № 3128 від 17.09.2021.

Відповідно до змісту спірного Акта про порушення № 3128 від 17.09.2021, під час проведення працівниками позивача за участю представника ТОВ «ПРАВО» за адресою об`єкта споживання газу (точки комерційного обліку): смт Згурівка, вул. Лісова, 3, виявлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: Розділ ХІ п. 2.3.1 (пошкодження ЗВТ (ЛГ) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно. При контрольному знятті показників виявлено тріщини та сколи на коробці відлікового механізму.

Посилання відповідача на те, що Акт про порушення № 3128 від 17.09.2021 складено без участі споживача судом відхиляються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що вказаний акт про порушення підписаний в графі «з актом про порушення ознайомлений споживач (його представник)» Хоменко Н.В. та містить прізвище та ініціали зазначеної особи. В судових засіданнях представник відповідача надавав усні пояснення щодо вказаної особи та зазначив, що Хоменко Н.В. є робітником ТОВ «ПРАВО».

Суд зазначає, що для кваліфікації порушення на ринку природного газу має значення сам факт допуску представника оператора ГРМ до комерційного вузла обліку та виявлення відповідного правопорушення Кодексу ГРС.

Наведене узгоджується з підпунктом 4 пункту 7.4 Типового договору розподілу природного газу, яким передбачено обов`язок споживача забезпечувати безперешкодний представникам оператора ГРМ доступ на власний об`єкт, зокрема щодо забезпечення безперешкодного та безплатного доступу на власні об`єкти чи земельну ділянку представникам оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов`язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій.

Аналогічну позицію викладено і у постанові Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 906/941/18, в якій зазначено, що саме перебування на об`єкті позивача особи, яка має доступ до закритих приміщень позивача, допустила представників відповідача на об`єкт для проведення перевірки, не може вважатися неуповноваженою особою.

З огляду на наведене, враховуючи, що Хоменко Н.В. є робітником ТОВ «ПРАВО» та мала доступ до закритих приміщень відповідача та з огляду на те, що вказана особа допустила представників оператора ГРМ для проведення перевірки на об`єкті споживача, суд відхиляє твердження відповідача про складення Акта про порушення № 3128 від 17.09.2021 за відсутності споживача.

23.09.2021 представниками позивача складено Акт про усунення порушення в присутності споживача газу за адресою: вул. Лісова, буд. 3, смт Згурівка, яким усунуто виявлене порушення шляхом демонтажу лічильника газу для проведення експертизи, встановлено підмінний лічильник газу споживача, про що складено Акт демонтажу лічильника газу для проведення експертизи. В акті про усунення порушення зазначено про те, що на момент складення акта на об`єкті був встановлений лічильник газу заводу-виробника Самгаз типорозміру G10 № 2847639, дата виготовлення 2007 рік, номер пломби R18800387, показники 651922,33 куб. м. Вказаний Акт підписаний представниками оператора ГРМ та представником споживача із зауваженням «Не згоден з порушеннями згідно яких демонтовано лічильник. Мотиви викладені в заяві № 27 від 23.09.2021».

05.10.2021 комісією оператора ГРМ було проведено експертизу лічильника газу, за наслідками якої складено Акт експертизи лічильника газу № 2119е від 05.10.2021. В результаті експертного дослідження встановлено: 1. Результати зовнішнього огляду лічильника газу: 1.1. Цілісність заводської пломби та повірочного тавра. Права пломба-заглушка зі свинцевою вставкою змінила колір (від дії атмосферних явищ), свинцева вставка правої пломби-заглушки не пошкоджена, містить відтиск: зверху шифр повірника «У»; знизу код центру метрології «РТ»; по середині малий герб України; з боків цифри « 1» та « 2». Відтиск на свинцевій вставці правої пломби-заглушки відповідає зразку заводу-виробника. Ліва пломба-заглушка не пошкоджена. Фіксатори пломб-заглушок цілі. 1.2. Цілісність відлікового механізму. Лічильник функціонує. Стопор зворотного руху спрацьовує. Експертизу призупинено о 15 год. 10 хв. Лічильника запакетовано (№10006208). О 16 год. 32 хв. пакет (№10006208) розпломбовано, лічильник направлено на повірку. О 17 год. 19 хв. лічильник надійшов з повірки, результат повірки негативний. Шліци гвинтів кріплення відлікового механізму не пошкоджені. Попадання бруду та вологи в середину відлікового механізму. Порушені умови експлуатації. Відліковий механізм без ознак механічного втручання. 1.3. Механічні пошкодження та інше. Корпус забруднений. 2. Результати позачергової повірки. 2.1. Втрата тиску 28,7 мм вод ст. при Qmax. 2.2. Герметичність герметичний. 2.3. Похибка лічильника за об`ємної витрати Qmax=0,35%, 0,2Qmax=3,13%, Qmin=-7,77%. Покази лічильника газу після повірки 651923 куб. м. Свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки або довідка про непридатність засобу вимірювальної техніки додається (№Д50/М2119е-21).

Висновок комісії: втручання не виявлено. Лічильник повернуто до відділення передачі абоненту.

За результатами повірки засіб вимірювальної техніки, що належить відповідачу, був визнаний непридатним, що підтверджується Довідкою про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № Д50/М2119е-21 від 05.10.2021.

Відповідно до наявної в матеріалах справи Довідки про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № Д50/М2119е-21 від 05.10.2021, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки лічильника газу Самгаз типорозміру G10 зав. № 2847639 не відповідає вимогам Р50-071-98 Лічильники газу побутові. Методи та засоби повірки. ДСТУ 3336-96 Лічильники газу побутові. Загальні технічні умови. Підстави для визнання ЗВТ непридатним: Значення відносних похибок лічильника газу перевищує межу допустимого значення 0,2Qmax=3,13%, Qmin=-7,77%. Пошкоджене лакофарбове покриття корпусу. Корозія приєднувальних штуцерів.

Отже, відповідно до спірного Акта про порушення № 3128 від 17.09.2021, представниками оператора ГРМ на об`єкті споживача було виявлено порушення, яке відповідає підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС.

Проте, дослідивши спірний Акт про порушення № 3128 від 17.09.2021 суд зазначає, що вказаний акт не відповідає вимогам, встановленим Кодексом ГРС, оскільки не містить детально викладених обставин та суті виявленого порушення.

Відповідно до підпункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості (підпункт 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем).

З матеріалів справи вбачається, 20.10.2021 відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу за участю представника споживача директора ТОВ «ПРАВО», за наслідками якої прийнято рішення, оформлене Протоколом № 21, про перенесення засідання комісії на 27.10.2021, у зв`язку із необхідністю додаткового дослідження. Вказаний протокол підписаний членами комісії та представником споживача.

27.10.2021 комісією з розгляду актів про порушення вимог Кодексу за наслідками розгляду Акта про порушення № 3128 від 17.09.2021 прийнято рішення про задоволення його в повному обсязі зі складанням Акта-розрахунку необлікованого об`єму природного газу. За наслідками розгляду Акта про порушення складено Протокол засідання комісії № 28 від 27.10.2021, підписаний членами комісії.

З боку споживача або його представника зазначений протокол не підписаний. Проте, як було зазначено судом раніше, споживач був належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання комісії, однак в засідання комісії не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до п. 1 Порядку денного Протоколу № 28 від 27.10.2021, розгляд Акта про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем № 3128 від 17.09.2021 споживачем ТОВ «ПРАВО», а саме: порушення Кодексу газорозподільних систем Розділ ХІ глава 2 пункт 3 підпункт 1, пошкодження ЗВТ або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрати (споживання) природного газу не обліковується або обліковується некоректно, а саме лічильника газу Самгаз G10 № 2847639.

Відповідно до п. 2 Порядку денного Протоколу № 28 від 27.10.2021, порядок визначення необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу та зміни режиму їх нарахування споживачу, що не є побутовим на об`єкті ТОВ «ПРАВО» згідно п. 1 гл. 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.

27.10.2021 на підставі Акта про порушення вимог Кодексу ГРС № 3128 від 17.09.2021 до споживача, що не є побутовим ТОВ «ПРАВО», а саме: порушення Кодексу газорозподільних систем Розділ ХІ глава 2 пункт 3 підпункт 1, пошкодження ЗВТ або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрати (споживання) природного газу не обліковується або обліковується некоректно, розраховано суму збитків, завданих порушенням споживача, у розмірі 104 832,49 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 глави 2 Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належить, зокрема, пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

У пункті 6 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем (абзаци 1, 2) визначено обов`язки власника (користувача) комерційного ВОГ у випадку виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, до яких належить також лічильник та перелік ситуацій, які кваліфікуються як позаштатний режим роботи.

Так, у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.

Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає: 1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо; 2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об`єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу; 3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ; 4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення; 5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів; 6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.

Абзацом 3 цієї ж норми Кодексу газорозподільних систем передбачено, якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі № 908/386/19 зазначив, що виходячи з системного аналізу пункту 6 глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем, зміст визначення «позаштатний режим роботи» характеризується переліком ознак, які самостійно або в своїй сукупності створюють його юридичне наповнення.

Водночас, хоча зазначений перелік і не є вичерпним, однак, з, огляду на правову природу відносин з газопостачання та правовий статус його суб`єктів, наявність зазначених ознак підлягає доведенню саме оператором ГРМ насамперед шляхом їх фіксації у відповідному акті.

При цьому суд зазначає, що таким відповідним актом може бути лише акт про порушення, оскільки позивачем перерахунок (донарахування) відповідачу об`ємів природного газу здійснено відповідно до розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, норми якого можуть застосовуватися тільки при наявності акта про порушення, складеного оператором ГРМ відповідно до вимог цього розділу (пункт 1 глави 1 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем).

Зі змісту абзацу 3 пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем вбачається, що при встановлені такого порушення Кодексу, як пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі (підпункт 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу) не з вини позивача, для проведення оператором ГРМ перерахунку (донарахування) об`ємів природного газу відповідно до вимог цього Кодексу, необхідно підтвердження факту необлікованого чи облікованого частково об`єму природного газу внаслідок позаштатного режиму роботи відповідно комерційного ВОГ чи його складових.

Проте, як встановлено судом, Акт про порушення № 3128 від 17.09.2021 крім посилання на норму підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем не містить опису суті порушення, що підтверджує наявність ознак роботи лічильника газу в позаштатному режимі, в ньому не зафіксовано факту необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу в період до перевірки чи під час перевірки, не відображено обставин, які б конкретно вказували на порушення в роботі лічильника газу, які призвели до того, що витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

Суд зазначає, що Акт про порушення № 3128 від 17.09.2021 містить відомості про те, що при контрольному знятті показників виявлено тріщини та сколи на коробці відлікового механізму.

Водночас, відповідно до Акта експертизи лічильника газу № 2119е від 05.10.2021 в графі « 1.3 механічні пошкодження та інше» зазначено, що корпус забруднений. Інші відомості в графі «механічні пошкодження та інше», зокрема щодо виявлених тріщин та сколів на коробці відлікового механізму не наведені.

В графі « 1.2. Цілісність відлікового механізму» зазначено про попадання бруду та вологи в середину відлікового механізму».

Водночас суд зазначає, що ні під час перевірки технічного стану комерційного ВОГ не виявлено попадання бруду та вологи в середину відлікового механізму, ні в Акті про порушення № 3128 від 17.09.2021 не вказано про зазначені пошкодження відлікового механізму.

Варто також зазначити, що позивачем не надано доказів фото- , відеофіксації лічильника газу споживача, які б підтверджували як тріщини та сколи на коробці відлікового механізму, так і попадання бруду та вологи в середину відлікового механізму.

Також як вбачається зі змісту Акта про порушення № 3128 від 17.09.2021, складеного представниками позивача під час проведення перевірки на об`єкті відповідача 17.09.2021, він також не містить зауважень щодо роботи коректора газу, в акті також не відображено, що на момент його складання Звіт коректора містив повідомлення про аварійні/діагностичні ситуації (несправності), які б свідчили про позаштатний режим роботи комерційного ВОГ або лічильника газу.

Позивач стверджує, що факт необлікованого чи облікованого частково об`єму природного газу внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових підтверджується Довідкою про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № Д50/М2119е-21 від 05.10.2021, за результатами повірки якої було встановлено, що засіб вимірювальної техніки лічильника газу Самгаз типорозміру G10 зав. № 2847639 не відповідає вимогам Р50-071-98 Лічильники газу побутові. Методи та засоби повірки. ДСТУ 3336-96 Лічильники газу побутові. Загальні технічні умови. Підстави для визнання ЗВТ непридатним: Значення відносних похибок лічильника газу перевищує межу допустимого значення 0,2Qmax=3,13%, Qmin=-7,77%. Пошкоджене лакофарбове покриття корпусу. Корозія приєднувальних штуцерів.

Проте суд зазначає, що під час перевірки технічного стану комерційного ВОГ у оператора ГРМ не виникав сумнів щодо метрологічних характеристик лічильника газу Самгаз G10 № 2847639.

Суд також бере до уваги, що на момент проведення перевірки технічного стану комерційного ВОГ та складення Довідки про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № Д50/М2119е-21 від 05.10.2021, відповідно до наявного в матеріалах справи паспорта лічильника газу Самгаз G10 № 2847639 (том 1, а.с. 189-190), остання періодична повірка лічильника газу була проведена 05.04.2017, за наслідками якої лічильник газу було визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до п. 4.8 паспорта лічильника, лічильник підлягає періодичній повірці під час експлуатації з міжповірочним інтервалом 5 років.

Як свідчать матеріали справи, термін між попередньої повіркою (05.04.2017) та здійсненою позаплановою повіркою (05.10.2021) становить менше 5 років. Отже, станом на дату перевірки технічного стану комерційного ВОГ та складення Акта про порушення № 3128 від 17.09.2021 строк періодичної повірки лічильника газу Самгаз G10 № 2847639 не пропущений. Вказані обставини позивачем не заперечуються.

З огляду на викладене, оскільки позивачем під час проведення перевірки технічного стану комерційного ВОГ на об`єкті споживача не встановлено та не зафіксовано ні в Акті перевірки технічного стану комерційного ВОГ, ні в Акті про порушення № 3128 від 17.09.2021 ознак наявності роботи комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі та підтвердження факту необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого) природного газу, господарський суд вважає, що у Комісії АТ «Київоблгаз» були відсутні підстави для задоволення вказаного Акта про порушення № 3128 від 17.09.2021 в частині порушення, передбаченого підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, та проведення перерахунку позивачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу на підставі пункту 1 глави 4 розділу ХІ цього Кодексу.

З огляду на те, що доведення наявності ознак роботи комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі покладається на АТ «Київоблгаз» шляхом фіксації їх, як встановлено судом, у відповідному акті про порушення, складеному відповідно до вимог розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, Довідка про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № Д50/М2119е-21 від 05.10.2021 не може бути належним доказом наявності підстав для прийняття Комісією оспорюваного рішення.

Аргументи позивача, що визнання лічильника газу непридатним внаслідок перевищення допустимої похибки вимірювання за результатами позачергової повірки свідчить про наявність позаштатного режиму роботи, суд відхиляє, оскільки факт наявності порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ з боку споживача, які можуть вплинути на результати вимірювання, що згідно з пунктом 6 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем кваліфікується як позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, позивачем доведено не було, а невідповідність метрологічних характеристик, що була виявлена в результаті експертизи лічильника газу представниками позивача, сама по собі не свідчить про порушення порядку експлуатації комерційного вузла обліку.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 914/570/20, від 13.08.2020 у справі № 535/746/18, від 11.11.2021 у справі № 904/3592/19.

Суд вважає також за необхідне зазначити, що зі змісту Протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРС № 28 від 27.10.2021 неможливо встановити, внаслідок якого саме порушення Кодексу ГРС (внаслідок механічного пошкодження цілісності конструкції комерційного ВОГ та/або його складових, зокрема корпусу, скла, кріплення, захисних елементів, ліній з`єднання тощо або внаслідок роботи лічильника газу в позаштатному режимі, що відповідає пунктом 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС) комісією прийнято рішення про задоволення повністю акта про порушення вимог Кодексу ГРС. Вказаний протокол містить лише цитування порушення, що передбачене підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем без конкретизації відповідного пункту.

Крім того, зі змісту Протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРС № 28 від 27.10.2021 вбачається задоволення п. 2 порядку денного засідання комісії прийнято рішення нарахувати необлікований об`єм природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу, що не є побутовим.

Відповідно до п. 2 Порядку денного Протоколу № 28 від 27.10.2021, порядок визначення необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу та зміни режиму їх нарахування споживачу, що не є побутовим на об`єкті ТОВ «ПРАВО» згідно п. 1 гл. 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.

27.10.2021 на підставі Акта про порушення вимог Кодексу ГРС № 3128 від 17.09.2021 до споживача, що не є побутовим ТОВ «ПРАВО», а саме: порушення Кодексу газорозподільних систем Розділ ХІ глава 2 пункт 3 підпункт 1, пошкодження ЗВТ або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрати (споживання) природного газу не обліковується або обліковується некоректно, розраховано суму збитків, завданих порушенням споживача, у розмірі 104 832,49 грн.

Згідно з описом розрахунку: при зазначеному порушенні розрахунок збитків здійснюється за нормами споживання з урахуванням усіх газових приладів та пристроїв позивача за період з дня останнього контрольного зняття показників лічильника газу до дня виявлення порушення за період з 01.09.2021 по 23.09.2021 на суму 104 832,49 грн обсягом 3 423,62 куб. м.

Також в матеріалах справи наявний Опис розрахунку спожитого природного газу за період з 01.09.2021 по 23.09.2021 споживачу газу: ТОВ «ПРАВО», пекарня в смт Згурівка, відповідно до якого загальна сума складає 104 832,49 грн, кількість спожитого природного газу, яка підлягає нарахуванню складає 3423,62 кум. м.

Наразі суд зазначає, що зі змісту Акта-розрахунку та Опису розрахунку (технічного розрахунку спожитого природного газу за період з 01.09.2021 до 23.09.2021) не вбачається за можливе встановити, на підставі якого саме пункту Кодексу ГРС позивачем здійснено нарахування відповідачу збитків, завданих порушенням споживача.

Водночас, оскільки Протоколом засідання комісії № 28 від 27.10.2021 задоволено п. 2 порядку денного та прийнято рішення нарахувати необлікований об`єм природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу, що не є побутовим, а також враховуючи пункт 2 порядку денного засідання комісії, суд дійшов висновку, що позивачем здійснено розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу на підставі пункту 1 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.

Так, відповідно до пункту 1 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання споживача (несанкціонованого споживача) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Якщо несанкціонований газопровід здійснений шляхом прихованих заходів або несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (несанкціонованим споживачем) права власності чи користування на його об`єкт (приміщення), але не більше трьох років, що передували дню виявлення порушення.

Якщо несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ здійснено шляхом прихованих заходів, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня встановлення відповідного ЗВТ та/або пломби, які виявились пошкодженими (їх встановлення повинно підтверджуватися відповідним актом про їх встановлення), але не більше 12 місяців.

Дослідивши наявні в матеріалах докази та обставини справи, суд вважає безпідставним нарахування АТ «Київоблагз» відповідачу вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу на підставі пункту 1 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС з огляду на той факт, що оператором ГРМ під час перевірки технічного стану комерційного ВОГ та складення Акта про порушення № 3128 від 17.09.2021 не виявлено несанкціонованого газопроводу, а Актом експертизи лічильника газу № 2119е від 05.10.2021 на встановлено факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ. Протилежного суду не доведено.

Проте позивачем при здійсненні розрахунку вартості необлікованого природного газу на підставі пункту 1 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС не враховано, що вимоги пункту 1 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС можуть бути застосовані лише у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, проте ні несанкціонованого газопроводу, ні несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ операторами ГРМ зафіксовано не було та не доведено, про що зазначено в Акті експертизи лічильника газу № 2119 від 05.10.2021. Отже посилання позивача на пункту 1 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС при здійсненні розрахунку є безпідставним і недопустимим.

З огляду на наведене, Акціонерним товариством «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз» проведено розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу споживачу ТОВ «ПРАВО» за період з 01.09.2021 до 23.09.2021 з порушенням положень Кодексу ГРС та за відсутності достатніх підстав для нарахування відповідачу вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу за період з 01.09.2021 по 23.09.2021 на суму 104 832,49 грн обсягом 3423,62 куб. м на підставі пункту 1 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача у позовній заяві на те, що перерахунок об`ємів розподіленого газу (спожитого) природного газу у разі виявлення оператором ГРМ позаштатного режиму роботи за умови відсутності втручання в роботу ЗВТ проводиться згідно пункту 5 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, оскільки зі змісту Протоколу № 28 від 27.10.2021, Акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу від 27.10.2021 та Опису розрахунку, що наявні в матеріалах справи, не вбачається, що АТ «Київоблгаз» було здійснено розрахунок об`ємів розподіленого газу (спожитого) природного газу на підставі пункту 5 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що позивач у позовній заяві стверджує, що 05.10.2021 було проведено експертизу лічильника газу Самгаз G10 № 2847639 комісією у складі голови комісії Рябець В.П., та членів комісії Чудновської А.М., Венцик В.А., Савчук О.О. та Лучко Ю.В., затвердженої 19.05.2021 наказом АТ «Київоблгаз» № 13.1но-68-0521, за наслідками проведення якої було складено Акт експертизи лічильника газу № 2119е від 05.10.2021.

Водночас, відповідно до письмових пояснень АТ «Київоблгаз» від 07.06.2023, позивач зазначив, що 04.10.2021 розпочато проведення експертизи лічильника газу, що підтверджується протоколом експертного огляду ПЛГ від 04.10.2021, копію якого позивачем долучено до письмових пояснень. Також копія відповідного протоколу експертного огляду долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву (том 1, а.с. 201-202).

Відповідно до долученого позивачем Протоколу експертного огляду ПЛГ № 8 від 04.10.2021, комісією у складі Рябець В.П., Чудновської А.М, Лучко Ю.В., Венцик В.А. та Микіши Т.М. за участю представника споживача Желнова Л.В., 04.10.2021 о 14 год 25 хв розпочато огляд ПЛГ Самгаз G10 № 2847639 651922 куб. м, 2007 року виготовлення, рік повірки 2017.

В пунктах 11, 12 Протоколу № 8 від 04.10.2021 зазначено висновок за результатами експертного огляду на предмет втручання: без втручання, повірка. Направлено на повірку/кінець огляду о 17 год 30 хв.

Крім того, відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено копію Протоколу № 20 від 04.10.2021 (том. 1, а.с. 203) проведення позачергової повірки лічильника газу Самгаз G10 № 2847639, в якому зазначено основну відносну похибку лічильника: Qmax=- 0,35%, основну відносну похибку лічильника 0.2Qmax=3,13, основну відносну похибку лічильника Qmin=-7,7%.

При цьому суд зазначає, що вказані показники відповідають зазначеним в Довідці про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № Д50/М2119е-21 від 05.10.2021.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов`язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 922/1163/18, від 23.12.2020 у справі № 910/2284/20).

У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів. Тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13ц (провадження № 14-400цс19).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наявний в матеріалах справи Протокол експертного огляду ПЛГ № 8 від 04.10.2021 та Протокол проведення позачергової повірки лічильника газу20 від 04.10.2021, суд дійшов висновку, що фактично експертиза лічильника газу Самгаз G10 № 2847639 та його позачергова повірка були проведені комісією оператора ГРМ за участю представника споживача 04.10.2021.

Жодних пояснень щодо складення Акта експертизи лічильника газу № 2119е та Довідки про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної технічки № Д50/М2119е-21 наступного дня 05.10.2021, позивачем до суду не надано.

Щодо тверджень відповідача про те, що лічильник газу перед позачерговою повіркою, всупереч ДСТУ 9035:2020 «Метрологія. Лічильники газу для побутових потреб та комерційного обліку. Методика повірки», не було витримано 4 години в приміщенні з температурою 20 градусів Цельсія, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, повірка лічильника газу встановлення придатності до застосування лічильника газу на підставі результатів контролю його метрологічних характеристик, що здійснюється в установленому законодавством порядку.

Пунктом 10 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС встановлено, що після проведення експертизи ЗВТ проводиться його позачергова повірка відповідно до Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2016 року за № 278/28408 (далі Порядок № 193).

Згідно п. 2 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС, позачергова чи експертна повірка комерційного ВОГ чи його складових проводиться відповідно до регламентів їх проведення уповноваженими представниками метрологічної організації та в спеціально обладнаних приміщеннях із застосуванням стаціонарного повірочного обладнання або на місці монтажу комерційного ВОГ пересувними повірочними лабораторіями, які атестовані у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 3 Розділу ІІ Порядку № 193, повірку ЗВТ проводять згідно з методиками повірки, які містяться в нормативно-правових актах або національних стандартах.

За змістом пунктів 1-3 Розділу ІІІ Порядку № 193, повірку ЗВТ проводять: у стаціонарних або пересувних повірочних лабораторіях; безпосередньо на місці експлуатації або ремонту.

2. Місце проведення повірки визначає виконавець, зважаючи на економічні чинники, можливість транспортування еталонів, допоміжних ЗВТ і допоміжного обладнання та ЗВТ, що повіряють, погоджуючи це рішення із заявником.

3. Під час проведення повірки ЗВТ на місцях їх експлуатації або ремонту заявники повинні: надавати експлуатаційні документи, свідоцтво про повірку в разі, якщо ЗВТ були повірені, або документи щодо оцінки відповідності; відряджати персонал та надавати приміщення, необхідні для проведення повірки; забезпечувати необхідні умови повірки (температуру і вологість навколишнього повітря, захист від зовнішніх електромагнітних полів тощо) та дотримання вимог техніки безпеки і санітарних норм (освітленість робочих місць для проведення повірки, наявність заземлення, вентиляції тощо); забезпечувати зберігання еталонів, допоміжних ЗВТ і допоміжного обладнання, які належать виконавцям; надавати в разі застосування пересувної повірочної лабораторії місце стоянки та забезпечувати під`єднання її до мереж електро-, газо- та водопостачання, каналізації, а також забезпечувати зберігання цієї лабораторії.

Так відповідно до п. 8.1 Держаного стандарту України 9035:2020 «Метрологія. Лічильники газу для побутових потреб та комерційного обліку. Методика повірки», повірку проводять за таких умов: - використання повітря як робочого середовища; - температура робочого середовища й навколишнього повітря (20 +/- 2) градусів Цельсія; - відносна вологість навколишнього повітря до 80%; - атмосферний тиск повітря в діапазоні від 84 кПа до 106,7 кПа; - зміна температури повітря, що протікає через еталон та лічильник протягом одного вимірювання, не більше ніж 0,5 градусів Цельсія.

Згідно п. 10.1 Держаного стандарту України 9035:2020 «Метрологія. Лічильники газу для побутових потреб та комерційного обліку. Методика повірки», перед проведенням повірки потрібно перевірити наявність знака відповідності й додаткового метрологічного марковання за результатами оцінки відповідності для тих лічильників газу, що введені в обіг після набуття чинності Технічним регламентом або свідоцтва про попередню повірку, відбитка повірочного тавра тощо. Лічильник та еталон, за допомогою якого виконують визначення метрологічних характеристик лічильника, до початку досліджень витримують за умов, зазначених у розділі 8 цього стандарту, не менше ніж 4 год. Засоби повірки та лічильники потрібно підготувати до роботи згідно з вимогами ЕД, яка на них поширюється

З вищенаведеного вбачається, що повірка лічильника газу проводиться у спеціально обладнаних приміщеннях із дотриманням відповідних умов щодо температури повітря, вологості, тиску тощо та із застосуванням стаціонарного повірочного обладнання або на місці монтажу комерційного ВОГ пересувними повірочними лабораторіями, які атестовані у встановленому законодавством порядку.

Позивач у своїх письмових поясненнях стверджує, що повірка лічильника газу була проведена з дотриманням вимог Рекомендацій Держстандарту України Р50-071-98 «Методи та засоби повірки», про що зазначено у Довідці про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № Д50/М2119е-21 від 05.10.2021. Відтак, при проведенні представниками ДП «Київоблстандартметрологія» повірки лічильника газу були застосовані як Рекомендації Держстандарту України Р50-071-98 «Методи та засоби повірки», так і Держаний стандарт України 9035:2020 «Метрологія. Лічильники газу для побутових потреб та комерційного обліку. Методика повірки».

Як зазначив позивач, відповідно до п. 5.3 Рекомендацій Держстандарту України Р50-071-98 «Методи та засоби повірки», повірку проводять за таких умов: витримка лічильників у приміщенні протягом часу, вказаного в ЕД, але не менше двох годин.

Позивач зазначив, що повірку лічильника газу та його експертизу проведено в одному і тому ж приміщенні, з однаковим температурним режимом. Оскільки проведення експертизи розпочато о 14:25, лічильник направлено на повірку о 16:32, а відтак, до проведення повірки лічильник газу витриманий в приміщенні за відповідної температури більше двох годин (з 14:25 до 16:32), що відповідає вимогам Рекомендацій.

Суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки, як було зазначено судом раніше, повірка лічильника газу проводиться у спеціально обладнаних приміщеннях із дотриманням відповідних умов щодо температури повітря, вологості, тиску тощо. Проте позивачем не доведено суду, що приміщення, в якому проводилась експертиза лічильника газу відповідає вимогам, які зазвичай встановлюються для приміщень, в яких проводиться повірка лічильника газу.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що позивачем не доведено суду, що лічильник газу було витримано до початку досліджень за відповідних умов, не менше ніж 2 години відповідно до Рекомендацій Держстандарту України Р50-071-98 «Методи та засоби повірки».

Отже, позивачем не доведено суду дотримання під час проведення позачергової повірки лічильника Самгаз G10 № 2847639 як вимог, встановлених ДСТУ 9035:2020 «Метрологія. Лічильники газу для побутових потреб та комерційного обліку. Методика повірки», так і Рекомендацій Держстандарту України Р50-071-98 «Методи та засоби повірки» в частині витримки лічильника газу до початку досліджень за відповідних умов (температури, вологості, тиску).

З огляду на наведене суд вважає, що Акт експертизи лічильника газу № 2119е від 05.10.2021 та Довідка про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № Д50/М2119е-21 від 05.10.2021, які складені після проведення перевірки технічного стану комерційного ВОГ на об`єкті відповідача, не є достатньою підставою для прийняття Комісією оператора ГРМ рішення про задоволення повністю акта про порушення № 3128 від 17.09.2021, оформленого Протоколом № 28 від 27.10.2021, та проведення перерахунку об`ємів природного газу відповідно до пункту 1 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, оскільки позивачем під час проведення перевірки технічного стану комерційного ВОГ на об`єкті споживача не встановлено та не зафіксовано ні в Акті перевірки технічного стану комерційного ВОГ, ні в Акті про порушення № 3128 від 17.09.2021 ознак наявності роботи комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі та підтвердження факту необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого) природного газу, а також з огляду здійснення оператором ГРМ розрахунку вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу споживачу з порушенням положень Кодексу ГРС на підставі пункту 1 глави 4 розділу ХІ цього Кодексу, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 104 832,49 грн вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу нормативно та документально не доведені, а тому задоволенню не підлягають.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом досліджені, однак залишені без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують вищенаведених висновків суду.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «РуїсТоріха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Приймаючи до уваги висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення

Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2023.

Суддя Л.В. Сокуренко