Рішення

від 13.12.2023 по справі 912/1549/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 рокуСправа № 912/1549/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/1549/23

за позовом Міністерства юстиції України

до Світловодської міської організації Комуністичної партії України

та Громадської організації "Громадянська перспектива"

за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комуністичної партії України

про визнання недійсними договору, скасування державної реєстрації,

представники:

від позивача - Касімова М.О., самопредставництво за даними ЄДР;

від відповідача 1 - участі не брали;

від відповідача 2 - Коваль Р.О., ордер від 16.10.2023 серія АІ № 1183902;

від третьої особи - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Міністерства юстиції України, яка містить вимоги до Світловодської міської організації Комуністичної партії України та до Громадської організації "Громадянська перспектива" про наступне:

- визнати недійсним договір дарування нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 90,9 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Приморська, 38А, прим. 6, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., 27500, укладений 30.07.2015 між Світловодською міською організацією Комуністичної партії України (код ЄДРПОУ: 20641869, вул. Приморська, 38А, прим. 6, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., 27500) та Громадською організацією "Громадянська перспектива" (код ЄДРПОУ: 39336747, вул. Яновського, 90, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009), посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тітаренко Н.В. та зареєстрований за № 426;

- скасувати державну реєстрацію прав Громадської організації "Громадянська перспектива" (код ЄДРПОУ: 39336747, вул. Яновського, 90, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009) на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Приморська, 38А, прим. 6, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., 27500, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 673579735109, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірний договір за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, що є порушенням частин 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України та за правилами ст. 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України.

Ухвалою від 18.09.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/1549/23; постановив справу № 912/1549/23 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 16.10.2023 на 11:00; залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комуністичну партію України; клопотання Міністерства юстиції України про витребування доказів задовольнив; витребувано від приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тітаренко Н.В., Громадської організації "Громадянська перспектива" та Світловодської міської організації Комуністичної партії України оригінал договору дарування нерухомого майна від 30.07.2015, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тітаренко Н.В. та зареєстрований за № 426.

27.09.2023 на виконання вимог ухвали суду від 18.09.2023 від приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тітаренко Н.В. листом від 25.09.2023 № 01-16/73 надійшли витребувані документи.

16.10.2023 від представника відповідача 2 надійшло клопотання від 16.10.2023 № 32/10-23 про відкладення розгляду справи 16.10.2023 на іншу дату.

16.10.2023 суд відкрив підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 16.10.2023 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи № 912/1549/23 до 06.11.2023 на 11:00 год.

06.11.2023 суд продовжив підготовче засідання. У засіданні брали участь уповноважені представники позивача та відповідача 2.

Представником відповідача 2 було заявлено усне клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні з метою поданні відзиву на позов.

Представником позивача подано усні заперечення на усне клопотання представника відповідача про оголошення перерви в підготовчому засіданні.

Протокольною ухвалою від 06.11.2023 господарський суд відмовив в задоволенні усного клопотання представника відповідача 2 про оголошення перерви в підготовчому засіданні, оскільки судом встановлено, що відповідачем 2 ухвалу про відкриття провадження по справі було отримано 21.09.2023, тому до 06.11.2023 у відповідача 2 було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи № 912/1549/23.

Ухвалою господарського суду від 06.11.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 912/1549/23 на тридцять днів; закрив підготовче провадження у справі № 912/1549/23 та призначив справу № 912/1549/23 до судового розгляду по суті на 13.12.2023 на 11:00 год.

16.11.2023 через підсистему "Електронний суд" від представника Громадської організації "Громадянська перспектива" надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, яка мотивована тим, що оспорюваний правочин стосується цивільних правовідносин між його сторонами та не підлягає у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розгляду у порядку господарського судочинства.

21.11.2023 до господарського суду від Громадської організації "Громадянська перспектива" надійшов відзив на позовну заяву, у якому викладено клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та в його обґрунтування зазначено про ненадходження позовної заяви на адресу Громадської організації "Громадянська перспектива", а зміст вказаної заяви стало відомо відповідачу лише 03.11.2023 в ході ознайомлення з матеріалами справи № 912/1549/23 в ЄСІТС.

13.12.2023 суд відкрив розгляд справи по суті. У судовому засіданні 13.12.2023 брали участь уповноваженні представники позивача та відповідача 2.

Представником відповідача 2 було заявлено про застосування судом при ухваленні рішення по даній справі строку позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду з позовом тільки у вересні 2023 року, в той час, як оспорюваний правочин укладено 30.07.2015 року.

Представник позивача зазначив про помилкову позицію відповідача 2 про сплив строку позовної давності, з врахуванням дати ухвалення рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14 та дати набрання ним законної сили - 27.07.2022, а також Порядку переходу в власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 № 896, в якому визначено механізм та суб`єкт владних повноважень, який вживає заходів до розшуку майна політичної партії, а саме - Міністерства юстиції України. Таким чином, строк позовної давності у даному випадку не пропущений.

Ухвалою від 13.12.2023 господарський суд у задоволенні клопотання відповідача 2 про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву відмовив. Відзив на позовну заяву відповідача 2 залишив без розгляду. У задоволенні заяви відповідача 2 від 17.11.2023 про закриття провадження у справі відмовив.

Відповідач 1 та третя особа в судове засідання 13.12.2023 своїх повноважних представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом надіслання ухвал по справі на їх юридичні адреси, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та позовній заяві.

Ухвали суду, які направлялися на адресу відповідача 1 та третьої особи, повернуті без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частиною 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Окрім того господарський суд повідомляв відповідача 1 та третю особу про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на вебсайті Судової влади України, а також телефонограмами від 03.10.2023 № 255 та № 256, однак за номерами телефонів, які зазначено у сформованих судом витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Світловодської міської організації Комуністичної партії України та Комуністичної партії України, не вдалось зв`язатись.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачами відзивів у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

У 2014 році Міністерство юстиції України звернулось до суду з позовом про заборону діяльності Комуністичної партії України у зв`язку із порушенням статті 5 Закону України "Про політичні партії в Україні".

Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, задоволено позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об`єднання "Свобода", Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації "Воля-Громада-Козацтво", Української республіканської партії, ОСОБА_1 , за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії. Вказаним рішенням заборонено діяльність Комуністичної партії України, передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Згідно з пунктом 2 Порядку переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 № 896 (далі - Порядок), після набрання законної сили рішенням суду про заборону політичної партії, у резолютивній частині якого зазначено про передачу майна політичної партії у власність держави, Мін`юст вживає заходів до розшуку майна політичної партії, зокрема за відомостями єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін`юст.

Міністерством юстиції видано наказ від 07.11.2022 № 4964/5 "Про затвердження Переліку майна, коштів та інших активів забороненої судом Комуністичної партії України (ідентифікаційний код 00049147), її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, що передається у власність держави", до якого вносились відповідні зміни.

За наслідком опрацюванням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем було встановлено, що після відкриття 11.07.2014 судом провадження в адміністративній справі про заборону партії Світловодською міською організацією Комуністичної партії України відчужено Громадській організації "Громадянська перспектива" нежитлове приміщення загальною площею 90,9 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Приморська, 38А, прим. 6, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., 27500, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 673579735109 на підставі договору дарування від 30.07.2015 № 426, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тітаренко Н.В.

Позивач у позові наголошує на тому, що договір дарування від 30.07.2015 підлягає визнанню недійсним, як фіктивний, з огляду на те, що сторони при його укладанні знали заздалегідь, що він не буде виконаний, а його укладання спрямовано не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна у державну власність.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з позовом до Господарського суду Кіровоградської області про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна від 30.07.2015 та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Приморська, 38А, прим. 6, м. Світловодськ, Кіровоградська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 673579735109.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд відзначає наступне.

Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями статті 203 Цивільного кодексу України, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У силу приписів статті 215 Цивільного кодексу України недодержання особою при вчиненні правочину наведених вимог є правовою підставою для визнання його недійсним у судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено, що 30.07.2015 між Світловодською міською організацією Комуністичної партії України, як Дарувальником та Громадською організацією "Громадянська перспектива", як Обдаровуваною був укладений договір дарування нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Тітаренко Н.В. та зареєстрований за № 426.

За умовами вказаного договору Світловодською міською організацією Комуністичної партії України безоплатно було передано вбудоване в житловий будинок офісне приміщення, загальною площею 90,9 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Приморська, 38А, прим. 6, м. Світловодськ, Кіровоградська область Громадській організації "Громадська перспектива".

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.08.2023 № 342920889 власником нежитлового приміщення, загальною площею 90,9 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Приморська, 38А, прим. 6, м. Світловодськ, Кіровоградська область є Громадська організація "Громадянська перспектива".

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.

Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зроблено висновок, що "позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якого може бути як підстава, передбачена статтею 234 Цивільного кодексу України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена ст. 228 Цивільного кодексу України.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним".

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 405/1 820/17 (провадження № 61-2761св19) зазначено, що "однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку). Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї матері після пред`явлення до нього позову банку про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася, та сторони прагнули або свідомо допускали ненастання правових наслідків, обумовлених договором.

Судом встановлено, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022 задоволено позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об`єднання "Свобода", Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації "Воля-Громада-Козацтво", Української республіканської партії, ОСОБА_1 , за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії. Вказаним рішенням заборонено діяльність Комуністичної партії України, передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Частиною другою ст. 21 Закону України "Про політичні партії в Україні" у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі № 826/9751/14, було встановлено, що заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.

Згідно ст. 23 Закону України "Про політичні партії в Україні" у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі № 826/9751/14, політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстраційного свідоцтва в порядку, встановленому цим та іншими законами України.

Рішення про реорганізацію чи саморозпуск приймається з`їздом (конференцією) політичної партії відповідно до статуту політичної партії. Одночасно з прийняттям такого рішення з`їзд (конференція) політичної партії приймає рішення про використання майна та коштів політичної партії на статутні чи благодійні цілі.

Отже, станом на момент укладення оскаржуваного договору та після відкриття провадження у справі № 826/9751/14 Закон України "Про політичні партії в Україні" не містив норм, які б регулювали порядок використання майна та коштів політичної партії, діяльність якої заборонена.

При цьому частинами 3, 4 ст. 105 Цивільного кодексу України у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі № 826/9751/14, визначено, що суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до Цього кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 110 Цивільного кодексу України у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі № 826/9751/14, юридична особа ліквідується:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;

3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Якщо з позовом про ліквідацію юридичної особи звернувся орган державної влади, ліквідатором може бути призначений цей орган, якщо він наділений відповідними повноваженнями.

Частиною 12 ст. 111 Цивільного кодексу України у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі № 826/9751/14, було передбачено, що майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

В той же час, як вказано вище, за нормами Закону України "Про політичні партії" заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.

Таким чином, станом на момент укладення оскаржуваного договору сторони могли передбачати, що у разі заборони діяльності політичної партії суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи призначить комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора, яким може бути орган державної влади, що звернувся з відповідним позовом; управління справами забороненої політичної партії перейде до ліквідатора (ліквідаційної комісії); майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, не буде передано учасникам юридичної особи, оскільки членство в політичній партії припинено.

Судом враховується, що розгляд справи № 826/9751/14 тривав з 2014 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій" від 03.05.2022, який набрав чинності 18.05.2022, внесено зміни, зокрема, до Закону України "Про політичні партії в Україні".

Статтю 21 Закону доповнено частиною четвертою, згідно з якою у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду.

Ураховуючи пряму військову агресію з боку Російської Федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, діяльність Комуністичної партії України, її структурних утворень 05.07.2022 судом заборонено.

Передано майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Наслідки прийняття судового рішення про заборону діяльності партії варто розуміти як позбавлення права власності на майно, що є санкцією за вчинення правопорушення, що передбачена законом.

Як зазначалося вище, перехід належного партії та її структурним утворенням майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує Мін`юст, який виступає кредитором у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що укладання договору дарування від 30.07.2015 між Світловодською міською організацією Комуністичної партії України та Громадською організацією "Громадянська перспектива" відбувалося після відкриття 11.07.2014 провадження у справі № 826/9751/14.

Крім того, із наявних матеріалів справи також слідує, що набувачем за спірним договором стала Громадська організація "Громадянська перспектива", керівником якої є ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка змінила прізвище на "Компацька" та яка була обрана членом керівних органів Комуністичної партії України на підставі постанови 42 з`їзду Комуністичної партії України від 22.06.2008 року, постанови 44 з`їзду Комуністичної партії України від 19.06.2011 року, що свідчить про пов`язаність осіб правочину та спільну реалізацію ними волевиявлення на свідоме зловживання правом на шкоду іншій особі, оскільки діючи недобросовісно та зловживаючи правами на шкоду позивачу, як кредитору, мали спільний умисел на використання правочину з укладання договору дарування виключно з метою уникнення звернення стягнення на майно другого відповідача внаслідок заборони діяльності його партії за рішенням суду.

За таких обставин спірний договір кваліфікований судом, як правочин, який не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, тобто, як фіктивний правочин.

Враховуючи викладене вище у своїй сукупності, договір дарування, укладений 30.07.2015 між Світловодською міською організацією Комуністичної партії України та Громадською організацією "Громадянська перспектива" підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині визнання спірного договору дарування від 30.07.2015 року недійсним, в силу ст. 216 Цивільного кодексу України вказаний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За таких обставин, вимоги позивача про скасування державної реєстрації прав Громадської організації "Громадянська перспектива" на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: вул. Приморська, 38А, прим. 6, м. Світловодськ, Кіровоградська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 673579735109 також підлягають задоволенню.

Відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 256, 261 Цивільного кодексу України позовна давніть є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звернутися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому, як у випадку пред`явлення позову особою, право якої порушено, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою особою, відлік позовної давності обчислюється з того моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, перебіг строку позовної давності пов`язаний не з моментом відповідного порушення прав особи, а з моментом, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права про особу, яка його порушила. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у ст. 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

ЄСПЛ у справі "Фінікарідов проти Кіпру" зазначив, що механізм застосування позовної давності повинен корелювати із суб`єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права.

А у справі "Богдель проти Литви" ЄСПЛ підтримав позицію Верховного Суду Литви про те, що позовна давність починається із дня, коли відповідний орган "здобув достатні докази для того, щоб довести, що публічний інтерес було порушено".

Як вбачається з матеріалів справи спірний договір дарування нерухомого майна було укладено 30.07.2015.

Рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14, яким заборонено діяльність Комуністичної партії України, передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави, набрало законної сили - 27.07.2022.

Позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсними договору, скасування державної реєстрації - 07.09.2023.

Відповідно до п. 1 Порядку переходу в власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 № 896 (далі - Порядок), цей порядок визначає механізм виконання рішення суду про заборону політичної партії в частині переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень (далі - майно політичної партії).

Пунктами 2, 3 Порядку визначено механізм та суб`єкт владних повноважень, який вживає заходів до розшуку майна політичної партії, а саме - Міністерство юстиції України. Міністерство юстиції України вживає заходів до розшуку майна політичної партії, зокрема за відомостями єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України. За результатами заходів із розшуку майна політичної партії Міністерство юстиції України складає та затверджує перелік майна політичної партії, переданого в власність держави.

Як вище було зазначено, під час опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.08.2023 № 342920889) Міністерством юстиції України було установлено, що власником нежитлового приміщення, загальною площею 90,9 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Приморська, 38А, прим. 6, м. Світловодськ, Кіровоградська область є Громадська організація "Громадянська перспектива".

Тобто Міністерство юстиції України, діючи в межах своїх повноважень, вживаючи заходів з розшуку майна політичної партії, могло дізнатись про його наявність - нежитлового приміщення, загальною площею 90,9 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Приморська, 38А, прим. 6, м. Світловодськ, Кіровоградська область, тільки після набрання рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14 законної сили та затвердження Порядку переходу в власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень - не раніше 12.08.2022.

Отже, у суду немає підстав застосовувати наслідки спливу строку позовної давності, оскільки такий строк не порушено.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що доводи, якими позивач обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження, більш того, відповідачами спростовані не були, у зв`язку з чим, суд й дійшов висновку, що позов Міністерства юстиції України підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про дію заходів забезпечення, застосованих ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 30.08.2023, суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Таким чином, оскільки позовні вимоги Міністерства юстиції України в даній справі суд задовольнив, при цьому вжиті заходи забезпечення позову є гарантією виконання рішення суду і потреба у забезпеченні позову на час ухвалення рішення не відпала, такі заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили відповідно до ч. 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати по сплаті судового збору понесені позивачем при поданні позовної заяви до суду у розмірі 5 368,00 грн та витрати по сплаті судового збору за звернення із заявою про вжиття заходів забезпечення позову 1 342,00 грн, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 145, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір дарування нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 90,9 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Приморська, 38А, прим. 6, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., 27500, укладений 30.07.2015 між Світловодською міською організацією Комуністичної партії України (код ЄДРПОУ: 20641869, вул. Приморська, 38А, прим. 6, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., 27500) та Громадською організацією "Громадянська перспектива" (код ЄДРПОУ: 39336747, вул. Яновського, 90, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009), посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тітаренко Н.В. та зареєстрований за № 426.

Скасувати державну реєстрацію прав Громадської організації "Громадянська перспектива" (код ЄДРПОУ: 39336747, вул. Яновського, 90, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009) на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Приморська, 38А, прим. 6, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., 27500, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 673579735109.

Стягнути з Світловодської міської організації Комуністичної партії України, 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Приморська, 38А, кім. 6; код ЄДРПОУ: 20641869) на користь Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ: 00015622) 3 355,00 грн судового збору.

Стягнути з Громадської організації "Громадянська перспектива" (25009, м. Кропивницький, вул. Яновського, 90; код ЄДРПОУ: 39336747) на користь Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ: 00015622) 3 355,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Міністерству юстиції України (до електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд"); представнику Громадської організації "Громадянська перспектива", адвокату Ковалю Р.О. (до електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд"); Світловодській міській організації Комуністичної партії України (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Приморська, 38А, кім. 6); Комуністичній партії України (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 7).

Повне рішення складено 19.12.2023.

Суддя О.Л. Бестаченко