Ухвала

від 10.09.2024 по справі 912/1549/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

10.09.2024 м.Дніпро Справа № 912/1549/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

за участю представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Громадської організації "Громадянська перспектива" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.12.2023 (суддя Бестаченко О.Л., повний текст якої підписаний 19.12.2023) у справі № 912/1549/23

за позовом Міністерства юстиції України

до відповідача-1: Світловодської міської організації Комуністичної партії України

відповідача-2: Громадської організації "Громадянська перспектива"

за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комуністичної партії України

про визнання недійсними договору, скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.12.2023 у справі №912/1549/23 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано недійсним договір дарування нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 90,9 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Приморська, 38А, прим. 6, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., 27500, укладений 30.07.2015 між Світловодською міською організацією Комуністичної партії України (код ЄДРПОУ: 20641869, вул. Приморська, 38А, прим. 6, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., 27500) та Громадською організацією "Громадянська перспектива" (код ЄДРПОУ: 39336747, вул. Яновського, 90, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009), посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тітаренко Н.В. та зареєстрований за № 426.

Скасовано державну реєстрацію прав Громадської організації "Громадянська перспектива" (код ЄДРПОУ: 39336747, вул. Яновського, 90, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009) на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Приморська, 38А, прим. 6, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., 27500, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 673579735109.

Стягнуто з Світловодської міської організації Комуністичної партії України на користь Міністерства юстиції України 3 355,00 грн судового збору.

Стягнуто з Громадської організації "Громадянська перспектива" на користь Міністерства юстиції України 3 355,00 грн судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Громадська організація "Громадянська перспектива", в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Предметом розгляду даного судового спору є вимоги позивача, у яких він просить суд:

- визнати недійсним договір дарування нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 90,9 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Приморська, 38А, прим. 6, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., 27500, укладений 30.07.2015 між Світловодською міською організацією Комуністичної партії України (код ЄДРПОУ: 20641869, вул. Приморська, 38А, прим. 6, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., 27500) та Громадською організацією "Громадянська перспектива" (код ЄДРПОУ: 39336747, вул. Яновського, 90, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009), посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тітаренко Н.В. та зареєстрований за № 426;

- скасувати державну реєстрацію прав Громадської організації "Громадянська перспектива" (код ЄДРПОУ: 39336747, вул. Яновського, 90, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009) на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Приморська, 38А, прим. 6, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., 27500, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 673579735109, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірний договір за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, що є порушенням частин 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України та за правилами ст. 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України.

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У провадженні Верховного Суду перебуває справа №924/971/23 за позовом Міністерства юстиції України до Благодійної організації «Благодійний фонд «Відродження Хмельниччини» та Комуністичної партії України про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації.

Ухвалою від 07.05.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав справу № 924/971/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин третьої та п`ятої статті 302 ГПК України.

Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив наступне:

- у справі, яка розглядається, суду необхідно вирішити питання щодо належності способу захисту інтересів держави Мін`юстом у подібних правовідносинах;

- звертаючись із позовом у межах цієї справи, Мін`юст указав, що на нього покладені повноваження щодо вжиття заходів по розшуку майна забороненої політичної партії, складення та затвердження переліку її майна, а отже, Мін`юст є заінтересованою особою у спірних правовідносинах щодо визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації прав на спірне нерухоме майно шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення, з метою подальшого забезпечення передачі його у власність держави;

- Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду звернув увагу на законодавчо визначені обмежені функції, які реалізує Мін`юст у спірних правовідносинах (розшук майна та затвердження переліку такого майна). Заходи щодо державної реєстрації речових прав на таке майно здійснює Фонд державного майна України. Отже, маючи на меті повернути спірне майно у попередній стан, Мін`юст не може звернутися з вимогами про витребування такого майна;

- до того ж, згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду (постанови від 20.03.2019 у справі № 587/2110/16-ц, від 19.02.2020 у справі № 387/515/18), крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин (частина третя статті 215 ЦК України). Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони (сторони) мали до вчинення правочину;

- водночас Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц зазначила, що якщо на виконання спірного правочину товариством сплачені кошти або передане інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не приводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 ЦК України);

- реституція - це спеціальна форма відновлення становища, що існувало до порушення, сутність якої полягає в поверненні сторін правовідношення у стан, який передував вчиненню певної протиправної дії. Реституція може поставати як реституція володіння (повернення кожною зі сторін недійсного правочину того, що така сторона за ним отримала) або ж як компенсаційна реституція відшкодування (в грошовій чи негрошовій формі) вартості одержаного в разі неможливості його повернення в натурі;

- у межах цієї справи встановлені обставини реального виконання спірного договору дарування, за результатом якого передано майно, а також здійснена реєстрація за благодійною організацією права власності на таке майно, у зв`язку із чим ефективним способом захисту виходячи з правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, буде визнання недійсним договору дарування в поєднанні з вимогою про витребування майна з володіння відповідача;

- проте колегія суддів, розуміючи, що Велика Палата Верховного Суду не формулює абстрактних висновків, а лише у контексті конкретних обставин справи, вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у пункті 154 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, уточнивши його що такий спосіб є ефективним у разі звернення з позовом сторони договору, а не будь-якої заінтересованої особи, оскільки вищевказаний висновок без відповідної конкретизації дає можливість застосувати його до невизначеної кількості позовів, у яких предметами є визнання недійсними договорів, без урахування специфіки конкретних правовідносин;

- Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зауважує, що, попри наявність обставин виконання договору дарування та передачі майна, ефективним способом захисту буде визнання оспорюваного правочину недійсним і скасування державної реєстрації права у випадку, якщо позивач (Мін`юст) не має на меті набути право власності на таке майно, а лише відновити становище, яке існувало до укладення договору, а відтак висновок, викладений у справі № 522/22473/15-ц, обмежує права та обов`язки Мін`юсту щодо захисту прав держави у спірних правовідносинах;

- також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що у цій справі наявна виключна правова проблема;

- колегія суддів зазначила, що на розгляді в судах усіх інстанцій як господарської юрисдикції, так і в судах загальної юрисдикції перебуває численна кількість аналогічних справ за позовами Мін`юсту щодо визнання недійсними договорів дарування та скасування державної реєстрації прав;

- зважаючи на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України з огляду на необхідність відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, та його уточнення таким чином, що такий спосіб є ефективним у разі звернення з позовом сторони договору, а не будь-якої заінтересованої особи, а також згідно із частиною п`ятою статті 302 ГПК України, оскільки справа містить виключну правову проблему щодо можливості звернення Мін`юсту з вимогами про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації прав на майно забороненої політичної партії, відчужене третій особі під час виконання функцій, визначених у статті 21 Закону України «Про політичні партії в Україні».

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року було прийнято до розгляду справу № 924/971/23.

Отже, правовідносини у даній справі та у справі №924/971/23 є тотожними, оскільки стосуються розгляду вимог Міністерства юстиції України про визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно забороненої політичної партії.

Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, судам нижчих інстанцій результат вирішення конкретної судової справи.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У цьому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З метою забезпечення єдності судової практики, враховуючи підстави для передачі справи №924/971/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, апеляційний господарський суд вважає необхідним зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку судових рішень у справі №924/971/23 та вирішення питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235, 281 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 912/1549/23 за апеляційною скаргою Громадської організації "Громадянська перспектива" зупинити до до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №924/971/23.

Учасникам провадження негайно повідомити Центральний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження по даній справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повної ухвали в порядку ст.ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений 10.09.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

СуддяЮ.Б. Парусніков