Ухвала

від 15.12.2023 по справі 915/1857/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

15 грудня 2023 року Справа № 915/1857/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ДІДЖИ ФІНАНС про забезпечення позову у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ДІДЖИ ФІНАНС (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; ідентифікаційний код 42649746, представник позивача адвокат Левченко І.В.)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ІМ.КЛ.ПЕТРОВСЬКОГО (57440, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, Березанська Т.Г., с. Калинівка, вул. Центральна, буд. 1, ідентифікаційний код 34559826)

про: стягнення 3844435,36 грн

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДІДЖИ ФІНАНС звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 07/11/23 від 14.11.2023 (вх. № 16359/23 від 13.12.2023) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ІМ.КЛ.ПЕТРОВСЬКОГО 2715987,25 грн основного боргу, 944281,85 грн інфляційних втрат, 184166,26 грн 3% річних, а також витрат по сплаті судового збору з позовної заяви в сумі 57666,53 грн та із заяви про забезпечення позову.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову № 09/11/23 від 14.11.2023 (вх. № 16361/23 від 13.12.2023), в якій позивач просить суд з метою забезпечення позову у даній справі:

1. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю ІМ.КЛ.ПЕТРОВСЬКОГО (вул. Центральна, буд. 1, с. Калинівка, Березанська Т.Г., Миколаївський р-н, Миколаївська обл., 57440; код ЄДРПОУ 34559826) в межах ціни позову та судових витрат загальна сума 3844435,36 грн.

2. Витребувати у ТОВ ІМ.КЛ.ПЕТРОВСЬКОГО докази у вигляді інформації (даних), про індивідуальне визначення майна (активів) Товариства з обмеженою відповідальністю ІМ.КЛ.ПЕТРОВСЬКОГО, а також визначення ознак, які ідентифікували би відповідне майно (активи) та відрізняли його від іншого (однорідного чи подібного) майна (активів) з зазначенням залишкової балансової вартості.

3. Після надання інформації (даних) про індивідуальне визначення майна (активів) ТОВ ІМ.КЛ.ПЕТРОВСЬКОГО, а також визначення ознак, які ідентифікували би відповідне майно (активи) та відрізняли його від іншого (однорідного чи подібного) майна (активів) з зазначенням залишкової балансової вартості (його конкретизації) Накласти арешт майно (активи) Товариства з обмеженою відповідальністю ІМ.КЛ.ПЕТРОВСЬКОГО (вул. Центральна, буд. 1, с. Калинівка, Березанська Т.Г., Миколаївський р-н, Миколаївська обл., 57440; код ЄДРПОУ 34559826), в межах ціни позову та судових витрат загальна сума 3844435,36 грн, відповідно до визначеного ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС переліку рухомого майна, належного відповідачеві, та на яке ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС просив би накласти арешт.

Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про повернення вказаної заяви позивачу, з огляду на таке.

Приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Суд, проаналізувавши подану позивачем заяву про забезпечення позову, встановив невідповідність заяви вимогам ст. 139 ГПК України, а саме недотримання заявником п. 3 та п. 4 ст. 137 ГПК України (обґрунтування необхідності забезпечення позову), п. 6 ст. 137 ГПК України (пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення).

Так, положеннями п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення позову. Між тим, в обґрунтування такої необхідності заявник посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань та не реагування на претензію позивача.

Згідно положень п. 4 ч.1 ст. 139 ГПК України заява повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтування його необхідності.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Разом із тим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не обґрунтовано причини звернення із заявою про забезпечення позову та не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, предметом позовних вимог ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС до ТОВ ІМ.КЛ.ПЕТРОВСЬКОГО є стягнення суми боргу у розмірі 3844435,36 грн.

Наразі, твердження позивача стосовно невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань та не реагування на його претензію суд вважає такими, що не обґрунтовують належним чином необхідність застосування заходів забезпечення позову.

Заявник не посилається та не надає будь-яких доказів, які б вказували на наявність певних фактичних обставин, що свідчать про ускладнення або неможливість виконання рішення суду у майбутньому у разі незастосування заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене вище суд доходить висновку, що в заяві про забезпечення позову захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача не містить обґрунтування його необхідності.

Також, звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову у даній справі, заявником не зазначено пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Так, відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, заявник повинен зазначити в заяві про забезпечення позову свої пропозиції щодо зустрічного забезпечення, зокрема, щодо відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом.

Застосування зустрічного забезпечення та визначення його конкретного розміру є прерогативою суду, який повинен, з урахуванням обставин справи, оцінити вірогідність завдання збитків відповідачу.

У той же час законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов`язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати спосіб зустрічного забезпечення.

Отже, на заявника покладено обов`язок надати пропозиції зустрічного забезпечення, тобто запропонувати спосіб, а суд має право визначити конкретний розмір такого способу.

Натомість позивачем у заяві про забезпечення позову взагалі не вказано на заходи зустрічного забезпечення, які можуть бути застосовані судом.

Крім того, заява про забезпечення позову містить в собі клопотання про витребування доказів на підставі ст. 73, 80, 81 ГПК України, а саме про витребування доказів у вигляді інформації (даних), про індивідуальне визначення майна (активів) відповідача, а також визначення ознак, які ідентифікували би відповідне майно (активи) та відрізняли його від іншого (однорідного чи подібного) майна (активів) з зазначенням залишкової балансової вартості.

Суд зазначає, що розгляд заяви про забезпечення позову не передбачає здійснення вказаних дій щодо витребування доказів, а тому позивач не позбавлений можливості звернутися з відповідним клопотанням окремо від заяви про забезпечення позову з належним обґрунтуванням необхідності витребування доказів відповідно до вимог ст. 80, 81 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 7 ст. 140 ГПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Господарський суд зазначає, що процесуальні дії суду стосовно заяви про забезпечення позову, яка не відповідає вимогам ст. 139 ГПК України, чітко регламентовано положеннями ч. 7 ст. 140 вказаного Кодексу. Між тим, формулювання ч. 7 ст.140 ГПК України містить вказання на дію суду у наказовий спосіб, та не передбачає альтернативної дії, крім повертає її заявнику. Повернення заяви про забезпечення позову є наслідком недотримання заявником форми та змісту такої заяви, що визначений також у безальтернативному вигляді частиною 1 статті 139 ГПК України.

З урахуванням вказаного, приймаючи до уваги, що позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, господарський суд приходить до висновку про необхідність її повернення заявнику.

Керуючись ст. 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ДІДЖИ ФІНАНС заяву про забезпечення позову № 09/11/23 від 14.11.2023 (вх. № 16361/23 від 13.12.2023).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Адаховська